Економіка і бізнес
Понад 21 мільйон українців уже обрали сімейного лікаря
В Україні вже понад 21 мільйон людей підписали декларації зі своїм сімейним лікарем. Найбільше — у Полтавській, Хмельницькій, Житомирській і Чернігівській областях, повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров’я.
“За 7 місяців кампанії “Лікар для кожної сім’ї” свого терапевта, педіатра чи сімейного лікаря обрали понад 21 мільйон українців. Найбільш активними були жителі Полтавської, Хмельницької, Житомирської і Чернігівської областей — тут декларації зі своїм лікарем підписали понад 60% мешканців”, – зазначили у МОЗ.
Водночас, позначку 50% не перетнули лише у трьох областях України — у Луганській (свого лікаря обрали 49% жителів), Одеській (43%) та Закарпатській (41%), поінформували у відомстві.
“Як свідчить світова практика, більшість проблем із здоров’ям можуть бути вирішені на рівні первинної допомоги, особливо у разі вчасного звернення. Сімейний лікар, терапевт чи педіатр не лише встановлює діагноз і лікує найбільш поширені хвороби, травми, отруєння, а й консультує щодо здорового способу життя, дає направлення на аналізи, до вузьких спеціалістів, видає довідки”, – наголосили у МОЗ.
Як обрати собі лікаря?
Зараз ви не мусите звертатись до лікаря “строго за пропискою” – можете обрати лікаря, який працює біля вашого дому, роботи тощо.
Кожен українець може вибрати терапевта, педіатра або сімейного лікаря у будь-якому медичному закладі, а гроші за медичне обслуговування заплатить держава. Поки кампанія з вибору лікаря (процес вибору лікаря і укладення договорів) триває у пілотному режимі. Початок національної кампанії – 1 квітня 2018 року.
Читайте також: Першу в країні сільську амбулаторію збудували на Кіровоградщині
У МОЗ кажуть, найпростіший варіант – ви знаєте хорошого лікаря, обслуговувались у нього і залишились задоволені результатами. Якщо ж такого лікаря ви поки не знайшли, поцікавтеся у родичів, сусідів, друзів, колег – можливо, у них був позитивний досвід у амбулаторії сімейної медицини або поліклініці, яка підходить вам географічно.
Ви також можете звернутись у місцевий відділ охорони здоров’я. Там вам розкажуть, які лікарі працюють у вашому населеному пункті чи районі. Інший варіант – просто зверніться у будь-який медичний заклад і познайомтеся з лікарями. Інформацію про них можна отримати у місцевому відділі охорони здоров’я або безпосередньо в реєстратурі. Деякі медичні заклади вже мають свої власні сайти з такою інформацією.
Підписати декларацію можна і у приватному медзакладі.
“На сьогодні до реформи приєднались 40 приватних клінік та 33 лікарі-ФОП. Загалом уже 623 медичних заклади уклали договори з Національною службою здоров’я і отримують фінансування за новою моделлю. Лише в жовтні ці заклади отримали майже 800 млн грн від Нацслужби здоров’я”, – зазначили у МОЗ.
З 1 січня 2019 року пацієнти, які не оберуть сімейного лікаря та не підпишуть з ним декларацію, оплачуватимуть медичні послуги на первинному рівні.
Як підписати декларацію?
- Пацієнт має звернутися у медичну установу, яка має бути під’єднаною до електронної системи охорони здоров’я, де працює лікар (сімейний лікар, педіатр чи терапевт), із яким він хоче підписати декларацію. Для цього необхідно мати з собою паспорт, ідентифікаційний код, мобільний телефон і свідоцтво про народження дитини (для педіатра і сімейного лікаря). Уточнити інформацію про те, чи підключений медзаклад до електронної системи охорони здоров’я, можна у реєстратурі або в лікаря. Також ви можете перевірити це самостійно.
- Уповноважена особа медзакладу має внести дані пацієнта до електронної бази (реєстратор, медсестра або лікар).
- Для уникнення шахрайських дій, на мобільний телефон пацієнта надсилають СМС-код, що підтверджує реєстрацію. Якщо пацієнт не має мобільного телефону, лікар/медсестра має відсканувати оригінали документів та долучити їх до декларації в електронній системі.
- Примірник декларації роздруковують та перевіряють персональні дані пацієнта.
- Якщо інформація введена правильно, у медзакладі роздруковують два ідентичних примірники декларації: один залишається у лікаря, інший — у пацієнта.
- Пацієнт підписує обидва примірники декларації.
- Уповноважена особа медзакладу накладає електронний цифровий підпис на декларацію та додає її до системи “Електронне здоров‘я”.
Економіка і бізнес
Ми прагнемо надихнути прикладом, аби інші підприємці долучалися до цієї державної програми.
«У хаосі війни хтось має залишатися на місці й тримати опору. У людей має бути щось стабільне», — говорить директор Олександр Панасюк. Таким острівцем для працівників стало швейне підприємство «Козак» з Фастова, що не лише адаптувалося до нових реалій, а й стало місцем роботи для людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб.
Як державні програми допомагають бізнесу заощаджувати, створювати і облаштовувати нові робочі місця, розповідає ШоТам.
Олександр Панасюк
директор «Першого швейного підприємства “КОЗАК”».
Раніше працювали на експорт
До повномасштабного вторгнення наше підприємство спеціалізувалося переважно на експорті, співпрацювали з відомими брендами — Ralph Lauren, Hugo Boss й іншими. Ми шили форму для поліції та армії Європи. До 90% нашого виробництва було орієнтовано саме на зовнішній ринок.
Однак після 24 лютого фокус кардинально змінився — ми переорієнтували потужності на потреби внутрішнього споживача.
Колектив швейного підприємства «Козак». Фото надав Олександр
Наша місія — надавати роботу людям з інвалідністю
Ми свідомо створюємо робочі місця для людей з інвалідністю. У нас працюють п’ять швачок, декілька вантажників, працівники з пакування, прасування та контролю якості — всі вони мають інвалідність. Звісно, є законодавча норма, якої потрібно дотримуватись, бо якщо не виконуєш її, держава накладає штраф. За нормативами закону України про основи соціальної захищеності людей з інвалідністю, якщо на підприємстві працює від 8 до 25 осіб, щонайменше одне робоче місце має бути створене для людини з інвалідністю.
Але наша мета — не просто формальне виконання квоти — ми намагаємося створити для цих людей реальні можливості (наскільки дозволяє їхній стан здоров’я) долучатися до нашої справи.
Конкуренція за кваліфікованих фахівців з інвалідністю на ринку праці досить висока, адже держава заохочує бізнес до їхнього працевлаштування. Ми, як роботодавці, знаходимо для них місця та індивідуально підходимо до їхньої комфортної інтеграції в робочий процес. Насамперед ми дивимось, що саме людина фізично може осилити, та підбираємо для неї відповідні завдання.
Соціальна інтеграція людей з інвалідністю у швейному цеху
Коли до нас приходить новий працівник, ми не ставимо йому жорстких часових рамок щодо навчання — у кожного свій ритм, свої можливості. Навчання триває стільки, скільки потрібно, аби людина відчула себе впевненою частиною нашого потоку. У нас діє конвеєрна система: ніхто не шиє виріб повністю, натомість кожен відповідає за певний етап — від розкрою тканини до пакування.
Навчають у нас майстер цеху, технолог і конструктор. Ми вже маємо напрацьований підхід: починаємо з простих операцій, оцінюємо, як людина справляється, і поступово ускладнюємо завдання. В середньому за місяць працівник повноцінно входить у виробничий процес.
Отримали компенсацію за облаштування робочого місця людини з інвалідністю
Серед наших працівників також є люди з інвалідністю через онкологічні захворювання. Один із них прийшов до нас завдяки програмі Міністерства економіки України і Державної служби зайнятості «Державна компенсація за облаштування робочого місця людини з інвалідністю». Так ми отримали 71 тисячу гривень та придбали швейну машинку, крісло й освітлення, адаптовані під потреби працівника після лікування від онкології.
Програма корисна для бізнесу: ми можемо самостійно підготувати робоче місце, а компенсація від держави дозволяє заощадити, бо іноді обладнання коштує десятки чи навіть сотні тисяч гривень.
До речі, ця програма працює без зайвої бюрократії — все було організовано досить швидко, без додаткових паперів, довідок і нескінченних погоджень. Також нею можуть скористатись ветерани з інвалідністю, які зареєстровані як ФОП, щоб облаштувати собі робоче місце.
Робоче місце працівника з інвалідністю. Фото надав Олександр
Люди з інвалідністю часто мають надзвичайно сильну внутрішню мотивацію: вони хочуть працювати, доводити собі й іншим, що зможуть.
Якщо ви, як і я, шукаєте працівників, то з власного досвіду скажу — люди з інвалідністю можуть стати вашою опорою. Вони продуктивні, відповідальні, уважні до деталей. Розуміють, що їхня робота — це частина великої спільної справи, адже в кожному нашому виробі закладено код єдності та прагнення до кращого майбутнього.
Допомагаємо з пошуком житла для ВПО
Після початку повномасштабного вторгнення ми активно почали брати на роботу також внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — нині їх близько 20. Наше виробництво розташоване у відносно безпечних регіонах, тож ми змогли дати прихисток і роботу тим, хто був змушений покинути свою домівку.
На жаль, у нас немає власного житла при фабриці для ВПО, але ми ніколи не залишаємо людей наодинці з цією проблемою: допомагаємо з пошуком, співпрацюємо з місцевими гуртожитками, винаймаємо тимчасове житло, а в деяких випадках частково компенсуємо вартість оренди.
Працівниці фабрики під час пошиття замовлення. Фото надав Олександр
Постійно шукаємо нових людей
Ми завжди відкриті до нових працівників. Шукаємо швачок, електриків, механіків, завгоспів, вантажників, інженерно-технічних спеціалістів, технологів, конструкторів — усіх, хто має бажання працювати в легкій промисловості. Відсутність досвіду — не проблема: ми маємо ефективну систему навчання та знаємо, як допомогти стати фахівцем з нуля.
Наша мета — не просто виготовляти одяг, а створювати спільноту, де кожен працівник відчуває свою цінність і підтримку. Ми віримо, що успіх виробництва — це не лише про обладнання чи замовлення, а про людей, які щодня вкладають свою працю, старання й тепло в кожен виріб.
«Козак» продовжує розвиватися й розширювати команду, залишаючись простором, де кожен, незалежно від життєвих обставин чи викликів, може знайти своє місце, здобути навички й відчути, що його внесок важливий. Бо наша робота — це не лише про одяг. Це про довіру, про взаємопідтримку, про маленькі щоденні кроки до спільного кращого майбутнього.
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
Економіка і бізнес
На території індустріального парку «Ма’Рижани» на Житомирщині запустили нове підприємство з первинної переробки промислових конопель. Завод «Ма’Рижани Хемп Компані» став найбільшим у країні у своєму сегменті та вироблятиме конопляне волокно для внутрішнього і європейського ринку.
Про це повідомили в Міністерстві економіки України.
Що відомо про нове підприємство
Підприємство збудували на місці старого льонозаводу, який реконструювали у 2023 році. Нове виробництво має потужність 14 тисяч тонн на рік і працює з власною сировиною. У 2024 році компанія засіяла 890 гектарів, а у 2025-му — вже 1200 гектарів промислових конопель, що є найбільшими площами вирощування в Центральній і Східній Європі.
Завод уже завершив монтаж обладнання, розпочав тестування сировини та виготовлення перших зразків для клієнтів. Виробничі площі становлять 10 000 м², складські — 10 800 м².
«Відновлення первинної переробки конопляної трести є одним із ключових елементів для подальшого відродження промислового коноплярства, яке колись робило Україну потужним гравцем світового текстильного ринку. Наявність власної вітчизняної сировини складно переоцінити — саме вона є основою цінової конкурентоспроможності. До всього, промислові коноплі — це не просто сировина для текстилю, а екологічний і відновлюваний ресурс для десятків інших галузей», — прокоментував директор підприємства Андрій Микитів.
Читайте також: Український виробник «Моршинської» та «Миргородської» запустив власну сонячну електростанцію
Завод випускатиме:
- довге волокно для текстилю та технічних тканин;
- коротке волокно для паперу, ізоляції та нетканих матеріалів;
- кострицю для біопластику, будматеріалів і зоогосподарства.
Індустріальний парк «Ма’Рижани» має площу близько 30 гектарів. Його мета — залучення компаній, що працюють із конопляною сировиною, створення понад 700 робочих місць і розвиток сталої екосистеми промислового коноплярства в Україні.
Нагадаємо, що в Україні збудують перший завод із виробництва соєвого протеїну.
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
Google for Startups оголосив список українських стартапів, які отримають фінансування до 100 тисяч доларів кожен. До нього ввійшли 30 інноваційних компаній, що працюють у сфері штучного інтелекту, квантових технологій, медицини, освіти, енергетики, робототехніки та цифрових сервісів.
Про це повідомили у Google.
Кожна команда отримає до ста тисяч доларів безповоротного фінансування, менторську допомогу від експертів Google та доступ до інструментів компанії. Крім того, стартапи можуть претендувати на додаткові триста п’ятдесят тисяч доларів у вигляді кредитів на хмарні сервіси Google Cloud.
Гранти отримають зокрема такі стартапи:
- CheckEye — рішення на базі ШІ для ранньої діагностики хвороб;
- Deus Robotics — роботизовані системи для автоматизації складів;
- Zibra AI — платформа для створення спецефектів і 3D-контенту;
- Haiqu — технології для підвищення ефективності квантових обчислень;
- Curify — сервіс для швидкого пошуку пацієнтів у клінічні дослідження;
- Assisterr — спеціалізовані мовні моделі для вузьких завдань;
- ChordChord — інструмент для музикантів і продюсерів;
- Mawi — система безперервного моніторингу артеріального тиску;
- Advizor — хмарне рішення для підвищення енергоефективності будівель;
- UpLife — застосунок для психічного здоров’я з інтерактивною терапією.
Читайте також: Львівський стартап залучив $150 000 на розвиток автономних систем керування БпЛА
Інші стартапи створюють продукти у сферах освіти, фінансів, цифрового маркетингу, когнітивної безпеки, біотехнологій, агропереробки, боротьби з комахами, автоматизації бізнес-процесів, командної роботи тощо. Із повним списком можна ознайомитися за посиланням.
Програму реалізує український акселератор 1991 за підтримки Google. Фонд має загальний бюджет десять мільйонів доларів і допомагає українським командам масштабувати бізнес і будувати основу для відновлення економіки. Торік гранти отримали 33 українські стартапи.
Нагадаємо, що український застосунок PlantIn очолив світовий рейтинг App Store.
Фото обкладинки: Pixabay
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...