«Поле за полем очищуємо нашу землю від мін». Як на Харківщині аграрії стали демінерами

Зараз ви читатимете статтю ШоТам зі спільного проєкту з «Інтерньюз-Україна» про відбудову громад.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

У перші дні повномасштабного вторгнення на агропідприємстві «Колос», що на півдні Харківщині, працівники будували лінію оборони. Бувало таке, що поряд падали снаряди та літали ворожі літаки, проте люди кожен день виходили на роботу. 

Через міни тисячі гектарів землі стали непридатними для обробки. Директор «Колосу» Андрій Воронкін вирішив допомагати їх розміновувати та заснував підприємство «Гуманітарна безпека», працівники якого пройшли навчання на демінерів. ШоТам розповідає, як аграрії опановували нове ремесло. 

«Обробляли поля біля лінії фронту й навіть в окупації»

«У 2022 році окупанти дійшли до нашої території, але ми все одно обробляли поля біля лінії фронту, а деякі — навіть в окупації. Проте коли я побачив, як на протитанковій міні підірвався трактор, а на касеті — комбайн, через що постраждали хлопці, то ухвалив рішення: спочатку перевіряти територію, а тоді пускати техніку», — каже Андрій Воронкін. 

У вересні 2022 року після деокупації військові сапери та працівники ДСНС не встигали розміновувати населені пункти. Андрій звертався до них з проханням перевірити поля, щоб їх засіяти, та йому відповіли, що насамперед на фахівців чекають заміновані об’єкти критичної інфраструктури та домівки людей. 

«Ми зрозуміли, що чекати допомоги потрібно не один місяць. Вирішили, що можемо допомогти собі самі».  

Залишок від снаряда до РСЗВ на одному з полів підприємства. Фото надав Андрій Воронкін 

У травні 2022 року Андрій разом з товаришем обстежував поля — в армії він отримав військову професію сапера, тому деякі навички з розмінування в нього залишилися: 

«Ми вдвох знімали міни, вивозили касети й уламки ракет, а коли знаходили бойові частини, які не розірвалися, викликали військових саперів і ДСНС. Разом з ними витягували тракторами на край поля вибухонебезпечні предмети й там підривали».

За три місяці чоловік узяв на підмогу ще декількох хлопців. У вересні зрозумів, що вони не встигають очистити поля до посіву, тому окремо набрав чотирьох людей і відправив їх на навчання з гуманітарного розмінування у селище Нова Водолага. 

Вибухонебезпечні предмети, які демінери знайшли на полі. Фото: Андрій Воронкін

«У березні 2023 року ми закупили за власні кошти необхідне обладнання та амуніцію, щоб хлопці могли безпечно працювати — вони мають гаки-кішки, міношукачі, п’ять джипів, спеціальну машину та трактори для розмінування. Спочатку думали, що виділимо два-три мільйони, але на сьогодні витратили понад 15 мільйонів». 

Коли Андрій побачив, що фермери та агропідприємці покинули багато земель, він вирішив взяти в оренду і їх, тож додалося ще 15 тисяч га замінованих полів. Також агробізнес працевлаштував людей, чиї керівники виїхали — до повномасштабного вторгнення там працювали 52 робітники, а зараз — 174.  

Четверо демінерів не впоралися б з цим обсягом роботи, тому Андрій створив підприємство «Гуманітарна безпека», у межах якого навчання від ДСНС пройшли ще 15 людей. 

«Думали свої землі розмінувати, а вийшло, що розміновуємо й сусідні поля. Зараз у нас 47 людей працюють у підприємстві, серед них 19 саперів. Ми продовжуємо відправляти людей на навчання, щоб збільшити кількість саперів і брати участь у програмах розмінування, які дає держава».

Щоб працювати офіційно, підприємство отримало сертифікат відповідності на право розміновувати території, адже закупило все необхідне обладнання та пройшло перевірку.  

Сапери підприємства «Гуманітарна безпека» забирають з поля ще один вибухонебезпечний предмет. Фото: Андрій Воронкін 

Як проходить розмінування

Андрій наголошує, що демінер не йде в поле, поки командир не проведе інструктаж з техніки безпеки, адже здоров’я людини — це головне. 

«Сапери за півтора року своєї роботи не мали поранень. Коли вони бачать щось небезпечне, наприклад, розтяжки, то викликають ДСНС і разом з ними все ліквідовують». 

Ось як це відбувається:

1. На поле виїжджає група з п’яти демінерів, їхній командир, інженери, медична сестра, машина швидкої допомоги та автомобілі для перевезення обладнання.
2. Спочатку група розбиває табір, у якому окремо стоїть «швидка» та столи для перегляду ситуації на полі з квадрокоптера.
3. Потім демінерам проводять інструктаж, і тоді вони обстежують території навколо замінованого поля. Далі місцевість загороджують спеціальними прапорцями з червоно-білою стрічкою, щоб туди ніхто не заходив. 
4. Група демінерів з командиром шеренгою виходить на поле. За одним демінером ідуть двоє інженерів, які стежать за технікою безпеки та контролюють, щоб міни чи снаряди не здетонували. Вони проходять метр за метром з міношукачами. Небезпечні предмети позначають на мапі та ставлять біля них прапорці. Після цього вирішують, що робити далі, — виносити міни з поля чи викликати ДСНС або військових саперів. Зазвичай на одному полі демінери знаходять від 300 до 600 вибухонебезпечних предметів.

«Усе те, що можуть повторно використати наші Збройні сили України, ми їм передаємо. Інше ліквідовують військові сапери та ДСНС, а металобрухт ми забираємо. Отак поле за полем очищуємо нашу землю від мін і сіємо на ній пшеницю та соняшник». 

Підприємство вже передало військовим знайдені справні танки та броньовані машини. Крім цього, відправило для ЗСУ понад 5 тисяч протитанкових мін.

Андрій у ворожому танку, який знайшов на полі. Фото надав Андрій Воронкін

Один з працівників «Гуманітарної безпеки» Сергій Семенюк раніше працював продавцем побутової техніки, а тепер він — сапер гуманітарного розмінування:

«Роботу сапера запропонував мій товариш, який теж тут працює. Розміновувати страшно було, є і буде, але ми звикли працювати на благо нашої країни, попри страх. Зазвичай знаходимо на полях протитанкові міни, снаряди реактивних систем залпового вогню “Смерч” та “Ураган”».

«Підприємство працюватиме ворогам на зло»

Андрій підрахував, що станом на 1 січня 2024 року його агробізнес отримав збитків на близько 100 мільйонів гривень. За три роки вони відбудували три великі токи — майданчики для обмолоту, очищення й провіювання зерна, — адже в одному касетні снаряди побили дах, а у два інші було пряме влучання «Граду». Також агрофірма платить оренду за заміновані поля незалежно від того, чи їх обробляє, тому за цей рік матиме ще близько 15-18 мільйонів збитків. 

«Великих прибутків немає, але зарплату всі отримують вчасно. Підприємство буде працювати ворогам на зло!», — каже Андрій. 

За 2022 та 2023 рік «Гуманітарна безпека» опрацювала близько 9 тисяч га землі. На полі, яке ще в серпні 2023 року було заміноване, вже зібрали озиму пшеницю, а цього року на очищених від мін полях збирають соняшник. Наразі в агропідприємства «Колос» залишаються замінованими близько 5 тисяч га землі. 

Директор агропідприємства біля цьогорічного врожаю. Фото надав Андрій Воронкін

«Мої поля межують з Донецькою областю. Зараз до Покровська приблизно 52 км, а ви знаєте, яка там ситуація. Ракети та дрони через наші землі постійно літають у бік Дніпра, Павлограда, Харкова. Якщо наступ піде далі, то ми станемо на захист, як у 2022 році — будемо боротися разом зі Збройними силами України. Ми все робимо для того, щоб росіян не пустити на територію Харківської області».