Суспільство
Поділись своїм волоссям: як у Львові створюють перуки для онкохворих дітей
Шестеро активісток зі Львова об’єднались і створили благодійну ініціативу “Hair for Share“, щоб допомогти онкохворим дітям, які втратили своє волосся внаслідок хіміотерапії. Вже майже тисяча дівчат та хлопців з усіх куточків України подарували їм своє волосся для виготовлення перук. Тож приєднуйтесь і ви. Зараз саме час робити добро.
Людмила Крижановська
Співзасновниця Hair for Share
Біль від втрати волосся
Їй всього 15 років. І у неї онкологія. Її волосся після хіміотерапії випадає шматками. Бачити це підлітку — страшно. Це перша візуальна ознака захворювання, що викликає психологічну травму.
І ось повністю лиса дівчинка отримує перуку. Вона не вірить в те, що може мати волосся знову і дві години плаче від щастя. Таку радість доставляє дітям проєкт “Hair for Share”.
Ми вже виготовили 50 перук для дівчат з усієї України. Близько тисячі людей віддали своє волосся для них. Взагалі, щорічний запит на такі перуки — 300 штук. Приблизно у 800 дітей щороку виявляють рак. Половина з них — дівчата. І якщо для зовсім маленьких наявність волосся не принципова, то для підлітків це дуже важливо.
Коли у сім’ї постає питання лікування, то перука — це, мабуть, остання річ, на яку готові витратити гроші. Але з іншого боку, це дуже впливає на психоемоційний стан дітей. Ми даємо перуки дівчатам, які мають не тільки онкологію, а й інші імунні захворювання, через які випадає волосся. І якщо при онкології ми даємо перуки лише у користування (до того часу, поки власне волосся не відросте), то тут віддаємо назавжди. Для того, щоб отримати перуку для дитини, батьки можуть звертатись у БФ “Крила надії” або у “Таблеточки”.
Про створення проєкту
У команді шестеро дівчат і кожна з нас обрізала волосся для онкохворих. Четверо з нас волонтерили у Чорнобильській лікарні Львова, де лежать дітки з лейкемією.
Минулого року ми обговорювали, що було б класно підстригтися, але не викинути волосся у смітник, а віддати діткам на перуки. Місяці два шукали такі ініціативи в Україні, спілкувались з БФ “Крила Надії” та “Таблеточки”, але не знайшли нічого.
Тоді вирішили самі створити такий проєкт. Коли стартували у грудні минулого року, то ставили собі за мету зробити всього 10 перук, віддати їх і все. Але через попит, який виник у Фейсбуці, ми зрозуміли, що охочих насправді набагато більше, тому й вирішили влаштувати безстрокову акцію.
Згодом ми залучили постижера (створювачка перук, — прим. авт.) з Києва, яка шиє перуки за 4 тисячі гривень. Ця ціна — собівартість роботи її працівників. Взагалі для виготовлення однієї натуральної перуки в Україні потрібно близько $800, а саме пошиття — мінімум 8000 гривень. Не всі постижери, до яких ми звертались, погодились знизити ціну з виготовлення. А нам було принципово, щоб ми платили фактично по собівартості.
Ми є ініціативою, тому долучились до БФ “Крила надії”. З ними співпрацюємо і через них збираємо кошти.
Де можна постригти волосся
Ми оголосили про запуск акції та почались перемовини з багатьма салонами Львову та Києва. Протягом двох місяців почали з’являтись салони в інших містах, звідки волосся відправляли нам.
Також ми співпрацюємо з G.Bar (міжнародна мережа з 27 салонів краси в 9 країнах світу, — прим. авт.). Зараз вони хочуть зібрати 30000 гривень, на які ми виготовимо перші 50 перук у 2020 році.
Люди дізнаються про проєкт завдяки розголосу у соціальних мережах, медіа, або через знайомих. Стрижка для проєкту “Hair for Share” є безкоштовною. Навіть київські майстри, у кого стрижка коштує півтори тисячі, для нас стрижуть безкоштовно.
Від моменту замірів волосся до отримання перуки проходить місяць. Буває, що і за тиждень. Все залежить від зайнятості постижера. Діти дуже часто хочуть перуку, яка максимально наближена до кольору справжнього волосся. Одна дівчинка чекала шість місяців, поки ми зробили для неї перуку зі світлого довгого волосся.
Як і кому можна віддати своє волосся на перуку
На одну перуку витрачається від 180 до 250 грамів волосся, довжиною 25-35 см. Волосся має бути доглянутим. Також заздалегідь помитим, добре висушеним. Тоді майстри, згідно з інструкцією, зрізають волосся і передають нам. А ми його сортуємо і віддаємо постижеру.
Зараз основна наша потреба — це волосся 35+ сантиметрів. Багато людей були готові віддати 20 сантиметрів волосся. Але це виходила дуже коротка перука — зачіска каре, або коротше. Ми приймаємо все волосся, за виключенням хімічної завивки. А фарбоване чи ні — не має значення. У нас були чудові перуки з зеленими пасмами. Важливо, щоб дівчина чи хлопець пам’ятали, яку фарбу для волосся використовували та сказали про це майстру. Бо іноді перуку потрібно пофарбувати й вивести її в один тон.
Можна і вдома самостійно підстригти волосся. Для цього його необхідно розділити на максимальну кількість хвостиків і обрізати. Відрізане можна надіслати безпосередньо майстрові у Києві. Адресу дізнаєтесь після заповнення анкети учасника акції. Кожний хвостик волосся варто покласти в окремий пакетик, щоб не волосся не заплуталось.
Ми хочемо створити інтерактивну мапу, щоб дівчата та хлопці могли побачити, де в їх місті можна долучитись до проєкту та якому салоні обстригти волосся. Крім волосся, підтримати акцію можна також коштами для оплати праці постижерів.
“Волосся — це мінімум, чим я можу поділитись”
До акції долучилось вже майже 1000 осіб. Наймолодшій дівчинці, яка у нас стриглась — 5 років, найстаршій жінці — понад 60. Стрижуть волосся люди з різними історіями. Хтось сам переживав онкологію і готовий віддати своє волосся повністю, хтось просто знайомий з цим, а хтось просто розуміє, наскільки це важливо, що це той мінімум, яким вони можуть поділитись.
У нас не тільки дівчата віддають волосся. Найдовший хвіст хлопець відрощував 12 років. З 1000 людей, які віддали волосся, близько сотні — це хлопці.
Суспільство
Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)
У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.
Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.
Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.
Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.
Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»
