В українських школах цього року почнуть працювати інспектори Служби освітньої безпеки. Це фахівці, які будуть посередниками між школою, батьками, дітьми та вчителями.
Інспектори відповідатимуть за дотримання безпекових стандартів, реагування на надзвичайні ситуації та допомогу у вирішенні конфліктів. Їхня мета — забезпечити безпеку учнів у кожній школі.
Зараз такі фахівці вже працюють у 763 школах у 20 регіонах України, і до кінця 2024 року планується збільшити їхню кількість до 2 000.
Інспектори будуть займатися профілактикою надзвичайних ситуацій, організацією пропускного режиму, взаємодією з учасниками освітнього процесу, комунікацією з екстреними службами та реагуванням на правопорушення, а також, за потреби, викликатимуть поліцію.
Нагадаємо, в Україні запустили кампанію про ментальне здоров’я чоловіків.
Міністерство освіти і науки України опублікувало інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів та інтегрованих курсів у школах у 2024/2025 навчальному році. Документ доступний на офіційному сайті МОН за покликанням.
Для вчителів громадянської освіти, які викладають у 6 і 7 класах, запропоновано два варіанти реалізації цього освітнього компонента:
Інтеграція в курс історії України: У 6 класі — в інтегрований курс історії, у 7 класі — в курс історії України. Це потрібно відобразити у навчальній програмі закладу освіти, затвердженій педагогічною радою. Детальні питання громадянської освіти, які можна інтегрувати, наведені в Додатку 7.1 до рекомендацій.
Впровадження окремого курсу у другому семестрі: Відповідно до Типової освітньої програми, навчальні предмети та курси з навантаженням 0,5 години на тиждень можуть викладатися впродовж одного семестру. Модельна програма на стадії розроблення.
Нагадаємо, що три українські університети приєдналися до проєкту з перезапуску наглядових рад.
Український оскарівський комітет обрав фільм «Ля Палісіада» для участі у 97-й церемонії премії «Оскар». Серед інших претендентів були фільми «Будинок «Слово». Нескінченний роман» Тараса Томенка, «Ми були рекрутами» Любомира Левицького та «Мирні люди» Оксани Карпович.
Про це повідомляє Український оскарівський комітет.
Про фільм
«Ля Палісіада» — повнометражний дебют режисера Філіпа Сотниченка в жанрі пострадянського нуару. Події розгортаються в Україні у 1996 році, за п’ять місяців до підписання Протоколу №6 Європейської конвенції з прав людини, що передбачав відмову від смертної кари.
У центрі сюжету — двоє друзів, детектив міліції та судовий психіатр, які розслідують убивство свого колеги. Раніше вони були закохані у вдову загиблого.
«Занурені в заплутану справу й давно забуті спогади, вони створюють майбутнє, в якому мають жити їхні діти, успадкувавши нереалізовані прагнення батьків», — так описують сюжет автори стрічки.
Особливості фільму
Режисер підкреслює, що події у фільмі не претендують на історичну дійсність, але стилізують атмосферу 80-90-х років минулого століття. Це проявляється через знайомі образи — хутряні шапки, картаті спортивні костюми та інші деталі тієї епохи.
Нагадаємо, що український фільм «Мій карпатський дідусь» покажуть у Відні.
У Луцьку відкрили misto.cafe — перше на Волині кафе суспільного впливу, що передає 80% чистого прибутку на підтримку соціальних проєктів.
У чому особливість закладу?
Кафе має аж 100 співзасновників, котрі зробили однаковий разовий безповоротний внесок у старт проєкту. Втім, вони не впливають на операційну діяльність закладу та не претендують на прибуток.
Натомість розподіл чистого прибутку кафе здійснюватиметься за такою системою: 20% йтимуть на операційну діяльність, а 80% чистого прибутку йтимуть на підтримку громадських проєктів для розвитку Луцька.
Абсолютно кожен стає частиною впровадження змін. Гості закладу, оплачуючи рахунок, створюють фінансове забезпечення для майбутніх проєктів.
Куди 80%?
За концепцією, громадський сектор пропонує ідеї для розвитку міста, а співзасновники кафе на щоквартальних зборах вирішують, які проєкти отримають фінансування.
На період військового стану у фокусі грантових сезонів — ініціативи, пов’язані з військовими та ветеранами. Крім того, розглядатимуть проєкти з розвитку інфраструктури, соціальної, культурної чи освітньої сфер Луцька.
Заклад пропонує страви волинської, кримськотатарської та сучасної європейської кухонь. А ще кавові напої від більш ніж 5 українських обсмажувальників та кава Джезва — та що в турці, тільки краще.
Зокрема в меню можна знайти трушні кримські мʼясні та сирні чібереки, волинський теремнівський паштет із соусом та цибулевим мармеладом, салати та паста на будь-який смак, власна солодка та солона випічку. До речі, це єдине кафе в Луцьку, що пропонує меню кримських страв. Серед напоїв ще авторська карта алкогольних коктейлів та безалкогольних напоїв.
Крамничка локальних брендів та суспільний вплив
Окрім смачної їжі та напоїв, в misto.cafe є ще крамничка та подієвий майданчик. Особливістю крамнички є те, що тут представлені роботи виключно локальних виробників, а також сувенірна продукція (мерч) Луцька. Подієвий майданчик прийматиме лекції, майстер класи, воркшопи ті інші івенти, що мають на на меті змінювати місто.
«Зараз можу ствердно сказати, що ідея створення кафе суспільного впливу об’єднала крутих і креативних людей. Ми разом працювали над втіленням цієї ініціативи і в результаті кафе стало не лише візуально привабливим простором, але й платформою для активізації громадськості. Я вірю, що цей простір надихатиме лучан долучатися до суспільних змін в місті, ставати активними учасниками громади, подавати свої ідеї на гранти і формувати позитивний імідж для всіх, хто підтримав цю ідею з самого початку», — каже Вадим Курилюк, голова ГО «Місто.кафе».
Ініціатива створення кафе суспільного впливу у Луцьку належить платформі «Алгоритм дій». Команда надихнулась громадським рестораном Urban Space 100 в Івано-Франківську і взяла за основу їхню модель – за понад дев’ять років функціонування Urban Space 100 підтримав 163 проєкти на суму понад сім мільйонів гривень.
Нагадаємо, що Нацбанк і Superhumans Center запускають благодійну акцію для підтримки поранених військових.
Коментарі