

Суспільство
«Пласту» – 111 років. Що ви знаєте про першу та найбільшу скаутську організацію України? (ТЕСТ)
111 років тому близько 40 українців склали першу Пластову присягу. Так почалася історія найбільшої в Україні скаутської організації, яка нині об’єднує тисячі людей в усьому світі. За понад столітню історію «Пласт» пережив не одну заборону, зберігши вірність своїм принципам та обов’язкам. У новому тесті від ШоТам пропонуємо перевірити, що ви знаєте про перших скаутів України.
1. Перші пластові гуртки у 1911 році з’явилися у Львові. Серед їх засновників був і син відомого українського письменника, якого ви точно знаєте. Про кого йдеться?

Дійсно, у 1911 році перші пластові гуртки заснували студенти Іван Чмола та Петро Франко (так-так, син Івана Яковича). Офіційно ж «Пласт» заявив про себе за кілька місяців – 12 квітня 1912 року, коли на вірність руху заприсягнули близько 40 пластунів. До кінця 1912 року пластові гуртки поширилися по всій Галичині.
2. Яка книга вплинула на розвиток скаутського руху в Україні?

Тут варто зазначити, що появі українського «Пласту» передував скаутський рух, заснований британським генералом Робертом Бейденом-Пауелом у 1907 році. За рік після цього Бейден-Пауел видав книгу «Скаутинг для хлопців», яку переклали багатьма мовами світу. Серед них – і українська. Над перекладом працював педагог Олександр Тисовський, якого (разом із Чмолою та Франком) вважають основоположником та засновником «Пласту».
3. А звідки походить слово «пласт»?

Слово «пласт» походить від назви козаків-розвідників, які називалися пластунами та пересувалися здебільшого плазом (повзком), аби уникнути виявлення ворогом. Так замість англомовного «скаутингу» українська молодь отримала власний відповідник.
4. До розбудови «Пласту» причетний і митрополит Шептицький. Який подарунок отримали від нього українські пластуни?

Митрополит Шептицький подарував пластунам ділянку на горі «Сокіл» у Карпатах, де до наших днів збереглася однойменна пластова оселя.
5. У 1930-х роках польська влада заборонила «Пласт» на Галичині. Якою була доля організації в подальші роки?

Після офіційної заборони пластуни не відступили від своїх ідей та перейшли у підпілля. А вже пізніше «Пласт» створив власне об’єднання українського скаутського руху – Союз українських пластунів-емігрантів із центром у Празі. 1954 року об’єднання змінило назву на «Конференція українських пластових організацій». До речі, воно й досі працює та має координаційний центр у Нью-Йорку.
6. Коли «Пласт» відновив відкриту діяльність в Україні?

В Україні «Пласт» відновив роботу лише за три роки до проголошення незалежності. Тоді з підпілля в різних областях вийшли вихованці довоєнного «Пласту», зокрема й політичні в’язні. І хоча працівники КДБ силоміць розганяли перші пластові табори, рух швидко поширювався найбільшими містами України.
7. А коли нардепи ухвалили закон про визнання і підтримку національної скаутської організації «Пласт» на державному рівні?

17 грудня 2019 року Верховна Рада проголосувала за законопроєкт № 0976, відповідне рішення підтримали 316 депутатів. А 13 січня 2020 закон про підтримку пласту підписав президент України.
8. А знаєте, хто з провідних діячів ОУН лише з третьої спроби зміг вступити до «Пласту»?

Бандері двічі відмовляли у вступі до «Пласту», оскільки майбутній провідник ОУН мав хворобу суглобів. Утім Степан не здавався, і з третьої спроби все ж став пластуном. Ба більше, ані маленький зріст, ані хвороба не заважали йому бути активним учасником руху.
9. На яких трьох принципах базується система виховання пластунів?

Ключова мета «Пласту» – сприяти всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді Звідси й ключові засади, на яких ґрунтується підхід у роботі з пластунами. Самовиховання передбачає постійну працю над собою та відповідальність за власний розвиток. Всебічність означає всесторонній розвиток: фізичний, інтелектуальний, суспільний, емоційний та духовний. А патріотичність передбачає, що пластуни розвиваються не лише заради власного успіху, а й заради добра та користі для своєї країни.
10. У сучасній Пластовій присязі йдеться про три обов’язки, яких обіцяють дотримуватися всі члени руху. Серед них – допомагати іншим та жити за Пластовим законом. Як звучить ще один обов’язок?

Саме так, бути вірним Богові та Україні, допомагати іншим та жити за Пластовим законом. Цікаво, що перші 5 років існування «Пласту» в обіцянці не було жодної згадки про Бога та Україну.
11. А знаєте, що таке «СКОБ»?

Пластуни вітаються між собою «СКОБ», нагадуючи одне одному, яким має бути пластун: Сильним, Красним, Обережним, Бистрим. Водночас слово «скоб» є назвою породи орла «скоб білохвостий», якого пластуни обрали своїм символом.
12. До речі, а чому пластуни вітаються саме лівою рукою?

Насамперед вітання лівою рукою – це вияв приналежності пластунів до світового скаутського руху. А ще ця рука – ближча до серця. За легендою, саме так віталися середньовічні лицарі. У правій руці вони тримали меч, а у лівій – щит. Тож вітаючись вони прибирали захист, висловлюючи свою довірую
13. Які вікові обмеження існують у «Пласті»? До якого віку приймають нових учасників руху?

На відміну від більшості скаутських організацій світу, де членство завершується із досягненням 25-ліття, для членства у «Пласті» немає обмежень. Умовний віковий поділ передбачає 5 вікових категорій: пташата (до 6 років, можуть бути членами «Пласту» лише разом зі своїми батьками), новаки (6-12 років), юнаки (12-18 років), старші пластуни (18-35 років) та пластуни-сеніори (від 35 років).
14. У скількох країнах сьогодні офіційно існує «Пласт»?

Крім України, «Пласт» офіційно існує у восьми країнах світу: Австралії, Аргентині, Великобританії, Канаді, Німеччині, Польщі, Словаччині та США. Пластові організації із усіх країн об’єднані в Конференцію українських пластових організацій, на чолі світового руху стоїть Начальний пластун.
15. І наостанок. В Україні можна зустріти лише один пам’ятник пластунам – в Івано-Франківську. Його відкрили 2012 року – на честь 100-ліття від дня першої пластової присяги. Однак присвячена скульптура не кожному, хто колись був пластуном, а лише тим, хто…

Скульптура на фото – це пам'ятник пластунам, які не зламали своїх присяг. Якщо плануєте завітати до Франківська, шукайте пам’ятник поблизу площі імені Адама Міцкевича.
Поділіться своїми результатами:
Суспільство

Киян запрошують до громадської робочої групи, яка розробить проєкт відновлення Житнього ринку. В ініціативі «Житній буде жити» прагнуть об’єднати містян навколо ідеї відродження пам’ятки Подолу.
Про це редакції повідомили ораганізатори громадської ініціативи.
Громада вирішує, як виглядатиме ринок
Ідеологом ініціативи виступив архітектор Павло Пекер. Він запропонував використати принцип гіпер-демократичної архітектури, у якому громада стає повноцінним замовником проєкту, а архітектор — експертом та фасилітатором процесу.
«У світі вже існує досить багато кейсів, коли громада, а не девелопери, мала вирішальний голос у питанні, та яким має бути той чи інший простір, фактично створюючи ТЗ для архітектурного проєкту. Такі приклади є у Копенгагені, Берліні, Едінбурзі та, навіть, у Івано-Франківську», — розповідає Павло Пекер.
Читайте також: Клопотенко взявся за відновлення Житнього ринку: створює гастрономічний центр Києва. Що з цього вийде? Інтерв’ю з ресторатором
До громадської робочої групи вже долучилися архітектори, урбаністи, історики, фудексперти та жителі Подолу. Також ідею Павла підтримав і Євген Клопотенко, який виступає за збереження Житнього ринку, а фірма цифрових продуктів Formworks на партнерських засадах розробила лендінг проєкту.
За словами Павла, глобальна мета громадської робочої групи — сформувати спільне бачення розвитку Житнього ринку у відкритому діалозі з громадою — на основі реальних потреб мешканців, цінностей простору та майбутнього району.
Зустрічі громадської робочої групи проводитимуть у Києві. У проєкті запланували 4 обговорення. Перша із зустрічей відбудеться 21 червня. Реєструйтеся на зустріч за посиланням.
Раніше ми писали, що в Києві презентували оновлений проєкт Житнього ринку з урахуванням думки містян (ФОТО).
Фото надали орагнізатори ініціативи «Житній буде жити»
Суспільство

Звільнений з полону захисник дізнався, що в нього народився син. Це сталося під час другого етапу обміну пораненими та важкохворими полоненими.
Відео з телефонною розмовою поширив омбудсман Дмитро Лубінець.
У слухавці захисник почув, що його сина назвали Артуром. Військовий повідомив своїй коханій, що вже повернувся в Україну.
«Повернення з полону стало для Захисника подвійною радістю — на нього чекала не лише довгоочікувана свобода, а й новина про народження сина Артура. Життя перемагає», — прокоментував омбудсман.
Фото обкладинки: скриншот з відео омбудсмана Дмитра Лубінця
Суспільство

У Малині на Житомирщині розробили проєкт відновлення центральної площі. У березні 2022 року внаслідок влучання авіаційної бомби її було пошкоджено та частково зруйновано.
Про це повідомили в організації «U-LEAD з Європою».
Відремонтують та покращать
Малинська громада у співпраці з «U-LEAD з Європою» розробила проєкт, у якому площу Соборну відновлять та зроблять зручнішою для містян.
Планують не лише реконструкцію, а й:
- зміну організації дорожнього руху у бік пріоритетності пішоходів, велосипедистів та громадського транспорту;
- збільшити в 5 разів озеленення;
- облаштувати паркомісця, у тому числі, для осіб з інвалідністю;
- відновити та покращити вуличне освітлення.
Читайте також: Київські студенти презентували концепцію відновлення річки Либідь
Про Соборну
Соборну оточують вулиці з інтенсивним рухом як транспорту, так і пішоходів, тут є і велосипедний рух. Через центральну площу проходять усі маршрути міського громадського транспорту, а також проміські та міжміські маршрути. Активними користувачами площа є не тільки мешканці міста Малина, чисельністю — 27 тис. особи, а ще додатково 7,5 тис. осіб населення громади.

Нагадуємо, що в Києві створили мобільну копію мозаїки Алли Горської. Панно повезуть в турне.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка «U-LEAD з Європою»