Суспільство
Пілот ЗСУ розповів, як на підбитому гелікоптері евакуював поранених з «Азовсталі» (ВІДЕО)
«У когось була доба, у когось тиждень на підготовку, він знав, що це буде. А в когось були лічені години», — розвідає український пілот.
Він врятував поранених з «Азовсталі», керуючи підбитим вертольотом, та доставив вантаж захисникам Маріуполя, які перебували в оточенні.
А це 100 кілометрів, які прикриті ворожим ППО!
«Тільки в зоні посадки було 3 різних зенітно-ракетних комплекси, які перекривали зону пасадки і зону поразки перекривали тільки 3 зенітно-ракетних комплекси. Взагалі ми намагаємося обійти зону поразки ППО, щоб просто не входити в неї. Але є інші завдання, в яких просто неможливо це зробити», — розповідає український пілот.
Хлопці летіли на допомогу з думками, що назад вже не повернуться.
«Командувач сказав так: “у скільки життів цивільних, у скільки життів інших людей ви оцінуєте своє життя, екіпажу? От скільки людей повинно загинути, аби ви зрозуміли, що ваше життя цього варте?”».
І вони зробили це – попри всі перешкоди долетіли до «Азовсталі».
«Це було таке відчуття вже ейфорії. Нам здавалось, що, якщо ми прийшли сюди, і ми зараз знаходимось у зоні поразки трьох зенітно-ракетних комплексів, і ми стоїмо тут і вигружаємося, що ми все. Ми як королі світу», — ділиться враженнями український пілот.
Але, на жаль, повернення назад не було таким втішним.
«Після трьох хвилин після зльоту в мій вертоліт влучила ракета ПЗРК. Відмовив один двигун. На жаль, інший вертоліт, який ішов позаду… йому пощастило менше і він… весь екіпаж загинув. Упав», — згадує пілот.
Повстала дилема – сідати десь у полі чи вириватись із ворожого оточення.
«На борту знаходились 20 поранених. І я знав, якщо ми сядемо десь у полі, то як їх забирати, як евакуювати, і потрібен буде інший вертоліт. А це вже незапланована операція, і це було неможливо», — український пілот, який евакуював поранених людей з «Азовсталі».
Ризикнувши, він врятував поранених на вертольоті, який ледь летів.
Дивіться відео: Волонтер проїхав на байку 70 км під обстрілами заради порятунку
Суспільство

У Євпаторії, Сімферополі та Севастополі активісти «Жовтої стрічки» розмістили нові символи ненасильницького спротиву окупації, зокрема плакати, надписи та стрічки.
Про це повідомили в «Жовтій стрічці».
Активісти продовжують діяти в усіх куточках півострова, аби нагадувати: Крим — це Україна. Учасники руху зазначають, що спротив триває і не припиниться до повної деокупації півострова.
Читайте також: Посолка Канади зробила тату на підтримку жіночого спротиву на окупованих територіях України




Нагадаємо, що в Донецьку провели акцію до річниці останнього проукраїнського мітингу в місті (ФОТО).
Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»
Суспільство

У Вінниці відкрили соціальний проєкт «Гончарство в темряві». Його перші учасники — п’ять ветеранів, які втратили зір, захищаючи Україну, і зараз проходять реабілітацію у Вінниці.
Про це повідомив департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради.
Гончарство як реабілітація
Опанувати нову для себе справу вирішили Антон з Кропивницького, Руслан і Андрій з Львівщини, Олег з Житомирщини і Андрій з Дніпра. Попереду у чоловіків – півтора місяця навчання і створення власних виробів з глини.
Заняття поводять майстерні «Етно Чари» під керівництвом подільських майстрів. Один з менторів — Іван Шостак, ветеран з Вінниці, який втратив зір на Бахмутському напрямку у березні 2023-го. Захисник вже понад рік вивчає гончарне ремесло під наставництвом засновниці артпростору Вікторії Ніколаєвої.
Координаторка проєкту Юлія Бабаєва поділилася, що саме з робіт Івана зародилася ідея «Гончарства в темряві». Ветеран створив цілу виставку, роботи з якої досить швидко продалися. Завдяки гончарству планують проводити реабілітації — повертати людей до активного, соціального життя, до зайнятості.
Читайте також: Ветерани ГУР провели футбольний турнір, присвячений побратиму, який втратив зір
Навчатися й навчати
Андрій з Дніпра почав реабілітацію для осіб з інвалідністю по зору порівняно нещодавно. Він отримав поранення у листопаді минулого року, воюючи на Запорізькому напрямку. Чоловік чотири місяці лікувався у шпиталях і має ще одну операцію попереду. Увесь цей час чоловіка підтримує і супроводжує дружина.
«Раніше я був художником: займався комп’ютерною графікою, 3D-моделюванням. І робота з глиною мені подобається. Вона не завжди піддається, але я тільки почав вчитися. Така реабілітація мені допомагає», — розповів Андрій.
Іван Шостак допомагає ветеранам опановувати гончарство. Він поділився, що в процесі навчати стає зрозуміліше — спочатку на словах, потім – руками. Свої перші кроки в гончарстві Іван робив на початку 2024, а тепер в майстерні «Етно Чари», виготовляє чашки, кухлі, миски, підсвічники і вази, робить вироби на замовлення та почав опановувати, нову для себе, традиційну форму макітри. Вироби Івана можна придбати в артпросторі «Етно Чари».
Власниця майстерні Вікторія Ніколаєва наголошує, що основне завдання — зацікавити та, щоб ветерани продовжували гончарувати, бо 45 днів — це дуже мало.
Поширити досвід та допомогти
Зараз триває набір другої групи учасників проєкту «Гончарство в темряві». Зереєструватися можна за посиланням або за номером телефону +380 68 814 30 06 (Юлія Бабаєва).
По завершенню навчання організатори обіцяють влаштувати велику виставку-продаж з готовими роботами всіх учасників. Вікторія Ніколаєва каже, що до того часу ветерани навчаться робити чашки різних форм: тарілки, блюдечка і, за бажанням, вазочки.
Також після завершення курсу кожен з учасників отримає у власність стартовий набір: гончарне коло для початківців, глину та інструменти для роботи, щоб продовжити займатись гончарством, повернувшись додому. Вікторія Ніколаєва зазначила, що також шукає можливості співпраці з локальними гончарними майстернями, які могли би підтримувати ветеранів вже у їхніх містах.
Організатори кажуть, що оскільки цей проєкт є унікальним, і методики та програми викладання гончарства для незрячих людей в Україні немає, вони готові ділитися досвідом з іншими громадами, які зацікавлені в подібних ініціативах.



Нагадуємо, що поліцейські евакуювали 67-річну жінку з її гусенятами з-під обстрілів на Сумщині.
Фото: фейсбук-сторінка проєкту «Гончарство в темряві»
Суспільство

Журналістка «Голосу Америки» Катерина Лісунова стала амбасадоркою міжнародної ініціативи The Women’s Voice in Action, яка базується у Вашингтоні.
Також українку нагородили подякою за внесок у розвиток міжнародної журналістики, послідовне висвітлення війни росії проти України та активну участь у просуванні голосу українських жінок на світовій арені.
Про це повідомили Vilni Media USA.
Про роботу Катерини
Катерина Лісунова — перша українська журналістка-резидентка в ООН. Вона системно працювала у Конгресі США, де фокусувала увагу на темах російської агресії, безпеки, демократії й протидії дезінформації.
З початку повномасштабного вторгнення Катерина продовжувала роботу у Вашингтоні, регулярно висвітлюючи позицію ключових американських політиків щодо України, зокрема спікера Палати представників Майка Джонсона, лідера демократів Гакіма Джеффріса, віцепрезидента США Джей Ді Венса та інших.
Читайте також: Книга Вікторії Амеліної увійшла до фіналу премії Джорджа Орвелла 2025
«Журналістика — це мій спосіб стояти за правду. І якщо є можливість говорити — значить, є можливість захищати», — сказала Лісунова, коли отримувала нагороду.
Катерина відома своєю серією матеріалів про український жіночий рух. Вона описала період від ХІХ століття до сьогодення в Україні та в діаспорі. Її журналістські дослідження лягли в основу міжнародних аналітичних звітів та увійшли до архіву Гарвардської бібліотеки.
Нагадуємо, що завдяки донорам UNITED24 в Ірпені відновили багатоповерхівку, яку пошкодили росіяни.
Фото обкладинки з мережі X Катерини Лісунової