Суспільство
Під час реставрації закарпатського замку відкопали невідомий підвал та артефакти (ФОТО)
Під час реставрації Невицького замку в Ужгородському районі Закарпаття, виявили перші археологічні знахідки: низку артефактів і досі невідомий підвал.
Про це повідомляє Медіацентр УжНУ, пише День.
Як розповів експерт-дослідник Невицького замку Олександр Дземба, під час реставраційних робіт до вежі донжон відновили вхід – раніше він був замурований. “Саме там ми й провадили археологічні розкопки. Виявили невелике підвальне приміщення завглибшки 4 метри, завбільшки 11-12 квадратних метрів. Про нього досі було невідомо. Вже тепер можемо стверджувати, що це точно не підземний хід. Це підвал – складські приміщення. І там є перекриття від дерев’яної конструкції – стелажів чи сходів. Зазвичай у таких приміщеннях зберігали харчі та вино. Зброю – ні, бо там волого. У результаті маємо ще одне приміщення, яке може бути функціональним”, – сказав Дзембас.
За його словами, в перспективі це приміщення також буде відкритим до огляду. А поки ж там потрібно зміцнювати фундамент.
Що знайшли?
Крім того, під час першого археологічного дослідження центрального замкового донжону виявлено й індивідуальні знахідки. Наприклад, кований масивний наконечник арбалетної стріли, десятки фрагментів кахлів, розчавлених ґрунтом і камінням. Тепер їх склеюють і реставрують.
Читайте також: На Трахтемирівському півострові знайшли оборонні споруди та печеру
“Припускаємо, що вони (знайдені фрагменти кахлів – ред.) датуються кінцем XVI – першою половиною XVII століття. Ці кахлі без візерунків і мають різну форму: мископодібні, цибулеподібні, а ще видовжені конічної форми – на інших замках ми таких не знаходили. Найімовірніше, всі вони з однієї печі. Проте, де саме вона розміщувалася, наразі сказати не беремося – кахлі були складені в одному місці на глибині близько 4 метрів. Припускаємо, що їх виявили робітники у ХХ столітті”, – розповів представник Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України Володимир Мойжес.
Усі знахідки передадуть на постійне зберігання до Закарпатського обласного краєзнавчого музею, доповнивши експозицію ранньомодерного часу.
Зазначається, що внутрішню площу центральної башти Невицького замку – донжону – досліджували у межах реалізації ґрантового проєкту “Розвиток інфраструктури у сфері туризму і рекреації Закарпаття, шляхом реставрації пам’ятки архітектури національного значення – Невицького замку (перша черга невідкладних робіт)”.
Реставрацію Невицього замку, що на Закарпатті, планують завершити до кінця року. Проєкт передбачає відновлення двох веж замку і часткову реставрацію стін. З державного бюджету на це виділили 9,2 млн грн
Фото: mediacenter.uzhnu.edu.ua
Суспільство
У селі Підгірці на Львівщині на території історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» збудували автентичне слов’янське житло Х ст.
Про це повідомляє пресслужба Львівської ОДА.
«Ми спробували створити тут той справжній Пліснеськ Х століття, відбудувавши цю хижу спільними зусиллями методами спроб та помилок. Цей проєкт – це досвід, який нам дає змогу в майбутньому розвивати заповідник, розвивати скансен і відтворювати, забудовувати більшу частину місцевості, щоб це була інтерактивна територія, щоб люди могли більше ознайомлюватися з нашою історією, з нашою культурою», – розповів директор Історико-культурного заповідника Володимир Шелеп.
Директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько зазначила, що зазвичай дуже важко донести до людей цінність таких об’єктів, важко медійно їх репрезентувати, навчити цінувати і берегти, бо в археології все найважливіше – в землі.
Читайте також: У Софійському соборі показали голограму справжнього обличчя князя Ярослава Мудрого
«Натомість, цей проєкт привертає увагу громадськості до такого виду пам’яток, і це – важливий крок для їхнього збереження», — додала Василько.
Щоб втілити проєкт у життя, організаторам довелося спершу довго досліджувати різноманітні наукові етнографічні й палеоархітектурні джерела, а потім перевіряти і вдосконалювати їх на практиці під час усіх етапів будівництва давнього слов’янського житла.
Будівництво провели на чолі з директором заповідника Володимиром Шелепом. А сім’я реконструкторів Марія та Ярема Іванціви зі своїми чотирма дітьми навіть спробували в ньому пожити. Вони запевнили, що це не просто можливо, але й доволі зручно.
Читайте також: Митрополит Епіфаній ініціював відновлення храму на Чернігівщині, збудованого Іваном Мазепою
За словами Яреми Іванціва, жити в цій хаті дивно, але там зручно та комфортно і в спеку, і в холод, дах не протікає. Навіть з чотирма дітьми усім вистачило місця.
Всередині хижі затишно та лаконічно: є справна піч-кам’янка й просторе ліжко. А на території біля самої хижі можна побачити копицю сіна, кілька вичинок зі шкур тварин, накриття, під яким можна поїсти, і різноманітне приладдя, стилізоване під старовину. Крім того, охочі мають нагоду постріляти з лука.
Нагадаємо, в Ужгороді артисти хору відтворили обряд 100-річного весілля.
Як ми повідомляли раніше, селищу на Донеччині повернули історичну назву Нью-Йорк.
Усі фото: loda.gov.ua.
Суспільство
Киянин Костантин Люрек отримав два національні рекорди України за мандрівки під час пандемії, пише Вечірній Київ.
Перший рекорд: за максимальну кількість ПЛР-тестів з різних країн та територій — 15 тестів.
Другий рекорд: за максимальну кількість країн та територій, відвіданих під час пандемії, а саме — 50.
Костянтин мандрував та встановлював рекорди з 1 січня 2020 року по 28 квітня 2021 року. Хоча мандрівки полюбив ще набагато раніше.
«Подорожувати я почав ще у 1991 році, коли був студентом та мав їхати до Великої Британії. З того часу відвідав вже 174 країни членів ООН та 215 країн списку ООН+», — розповів мандрівник.
Майже все своє життя Констянтин проводить у різних куточках світу та витрачає на кожну подорож приблизно 750 євро, не враховуючи ПЦР-тести, які він зробив вже 15 разів.
«У кожній країні ПЦР-тести коштують близько 100-150 доларів. Процедура неприємна, але заради мандрів готовий її робити. До речі, двічі робили безкоштовно — в Дубаї та в Африці, що мене здивувало», — коментує Костянтин.
Подорожує чоловік переважно сам або з друзями. У його шафі 20 використаних паспортів та ще два дійсних.
Заради безпечного пересування по світу, киянин при першій можливості вакцинувався.
Читайте також: Дивовижна історія незрячого масажиста, який не бачить світ, але бачить ціль (ВІДЕО)
«Під час подорожей по Америці з’явилась можливість вакцинуватись Модерною. Першу дозу зробив у Бостоні у квітні, а другу — у травні», — коментує чоловік.
Подорожувати світом йому допомагає дистанційна робота. Він — незалежний експерт у консалтинговій компанії по продажу автозапчастин. І в той час, коли внаслідок пандемії всі почали освоювати дистанційну роботу, для нього такий режим вже був звичним.
Читайте також: Львівська майстерня мила: Про воду з Трускавця, запуск у кризу та конкуренцію з закордонною косметикою
З усіх відвіданих країн, киянин з великою любов’ю говорить тільки про одну — Україну, але все ж таки зробив підбірку найкращих держав, у яких побував. На його думку, це: Італія, Нова Зеландія, США, Японія, ПАР, Аргентина.
На запитання, чим займатиметься, коли облетить увесь світ, Костянтин Люрек відповідає, що «повертатиметься за новими враженнями».
«Кожна країна упродовж п’яти-десяти років змінює обличчя, тому завжди цікаво побачити це перевтілення. Наприклад, Китай 90-х — це небо та земля у порівнянні з Китаєм 2021-го. Тому мандрувати-не перемандрувати мені», — сміється рекордсмен.
Читайте також: Подорожуй Україною: 8 найгарніших українських водоспадів
Нагадаємо, 19-річний український важкоатлет встановив новий світовий рекорд.
Як ми повідомляли раніше, українці взяли участь у найбільшому забігу в історії Wings for Life World Run.
Усі фото: vechirniy.kyiv.ua.
Суспільство
На полігоні «Алібей» випробували модернізовану ракетну установку «Точка-У» та реактивний боєприпас «Тайфун-1» до БМ-21 «Град».
Про це повідомила пресслужба Генерального штабу ЗСУ.
У рамках практичних стрільб здійснено 4 запуски боєприпасів.
Два рази стріляв реактивний снаряд «Тайфун-1», що має збільшену до 40 км дальність стрільби. Таку ж кількість відстріляв оперативно-тактичний комплекс «Точка-У», ракети до нього пройшли відновлення та модернізацію.
У випробувальних пусках брали участь представники Міністерства оборони, розробники, виробники модернізованих зразків та особовий склад визначених підрозділів Збройних Сил України.
Читайте також: Чим замінити пакет? 8 брендів, які роблять екологічні альтернативи
Роботи над цими зразками озброєння ведуться Державним підприємство «КБ „Південне“ імені М.К.Янгеля» з міста Дніпро.
Роботи по снаряду «Тайфун-1» виконуються у межах відповідної дослідно-конструкторської роботи відповідно до договору із Міністерством оборони України у кооперації з підприємствами вітчизняного оборонно-промислового комплексу.
Окрім ДП «КБ «Південне» до розробки залучено Павлоградський механічний завод, ДП «ВО «Південний машинобудівний завод», ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод», ДП «НВК «Фотоприлад», ДП «Державний науково-дослідний інститут хімічних продуктів» та інших виконавців.
За раніше озвученою інформацією, максимальна дальність 122-мм реактивного снаряду «Тайфун-1» до реактивної системи залпового вогню типу БМ-21 «Град» складає 40 км.
Читайте також: Ветеран війни на Сході України виготовляє тортики та арахісову пасту (ВІДЕО)
Для отримання у режимі реального часу телеметричної інформації з борту реактивних снарядів, під час їхнього польоту задіяли наземний мобільний вимірювальний пункт, що також створений цим підприємством.
Нагадаємо, Морські безпілотники Bayraktar ВМС України показали зблизька.
Як ми повідомляли раніше, створили перший в Україні ударний безпілотник гелікоптерного типу.
Головне фото: facebook.com/GeneralStaff.ua.