Суспільство
Перша платна українська дорога буде дешевшою ніж у Європі
Ціна проїзду першою в Україні платною дорогою зі Львова в Краковець (Польща), будівництво якої почнеться в 2020 році, буде не більше 7-10 євроцентів за кілометр. Про це повідомили в “Укравтодорі”, передає УНІАН.
“Ми повинні брати в якості орієнтира європейські ціни. Але все ж в Україні буде трохи дешевше. Середня вартість будівництва автобану в Європі – 10 мільйонів євро за кілометр. В Україні, думаю, вийде не більше 5-6 мільйонів євро за кілометр. Тому ціна проїзду не буде більше 7-10 євроцентів за кілометр”, – зазначили дорожники.
Читайте також: На українських дорогах з’являться “острівці безпеки”
За офіційним курсом Нацбанку на 21 лютого, озвучена сума становить 2,15-3,07 гривні. Нинішня траса Львів – Краковець має протяжність 69,5 км. Таким чином, максимальна вартість проїзду зараз склала б 213,37 грн.
Зазначимо, що більшість людей, які мандрують до Польщі, зазвичай перетинають кордон на власному авто, тому дорога до кордону відіграє величезне значення в розвитку інфраструктури країни. В Європі, зокрема в тій же Польщі, люди вже давно користуються платними автобанами: по такій дорозі можна швидко та без проблем дістатися до потрібного пункту призначення без заторів і додаткових затрат часу та сил. Однак в Україні наразі таких доріг немає.
Що відомо про автобан Львів – Краковець?
Дорогу збудують приблизно за 4-5 років. Термін концесії становитиме 49 років, а дорога інвестору має окупитися за рахунок інфраструктурних об’єктів, логістичних центрів уздовж траси та вартості проїзду.
Про будівництво першої платної дороги Львів-Краковець почали говорити ще у 2015 році. Тоді “Укравтодор” вперше оголосив концесійний конкурс на будівництво дороги Львів – Краковець. Проте у вересні того ж року конкурсна міжвідомча комісія відхилила заявки обох претендентів – українського консорціуму “Концесійні транспортні магістралі” і французької Bouygues, пояснивши це тим, що компанії нібито не спроможні забезпечити необхідне фінансування будівництва. Після того Мінінфраструктури вирішило внести зміни у законодавство перш, ніж оголошувати повторний конкурс.
Читайте також: ЄС дає 20 млн євро на об’їзну дорогу біля Тернополя
В лютому 2018 року Верховна Рада узаконила платні дороги в Україні. Депутати прийняли закон, який дозволяє передавати на умовах концесії дороги загального користування державного значення для будівництва і експлуатації.
Суспільство
На полігоні Ягорлик завершились підсумкові тактичні навчання підрозділів протиповітряної оборони Повітряних Сил та Сухопутних військ.
Про це пише Армія Інформ.
Дивізіони С-300ПС/ПТ, Бук-М1, С-125М1 та Оса-АКМ зі всієї України успішно відстрілялись, знищили повітряні цілі і повернулися до пунктів постійної дислокації.
За легендою навчань, створене угруповання військ ППО обороняло важливі державні об’єкти від ворожих ракетних ударів та авіанальотів.
Так, на початку навчання українські винищувачі Су-27 і МіГ-29 та штурмовики Су-25 «підігравали» підрозділам зенітних ракетних та радіотехнічних військ, виконуючи польоти в ролі контрольних цілей для засобів ППО.
Читайте також: «В крані – іржава вода». Як на Донбасі екоактивісти взялися досліджувати стан водойм
Після тренувальних днів із заліковими імітаційними пусками, розрахунки почали реальні бойові стрільби по повітряних мішенях.
Першими відстрілялися розрахунки зенітних ракетних комплексів малого радіусу ураження С-125 М1 та «Оса-АКМ». Їхніми цілями були малорозмірні літальні апарати – ворожі безпілотники, що виконували розвідувальну місію наших позицій.
Імітували БПЛА противника — ВР-2 «Стриж» та освітлювальні артилерійські снаряди. Далі в протиповітряний бій вступили «Буки» і «С-300».
Цьогоріч їхня робота здебільшого була спрямована на відбиття ракетного удару. Повітряними мішенями, що імітували політ крилатих ракет, виступили БПЛА ВР-3 «Рейс».
Читайте також: Дорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття
Керівники навчань подбали про високу інтенсивність завдань і максимальне наближення до реальних бойових умов.
Оперативна обстановка змінювалась щодесять хвилин. Постійно змінювались і бойові завдання, і підрозділи, які мали їх виконати.
Читайте також: Вистави для малюків та гра одного актора. П’ять незвичних українських театрів
Це сприяло динамічності навчань та тримало в напрузі розрахунки. Ракетникам часто доводилося імпровізувати, знаходити нестандартні рішення, аби відбити повітряний напад ворога.
Загалом розрахунки здійснили понад тридцять пусків зенітних керованих ракет по повітряних цілях.
Під час навчань також показала свою ефективність система мобільних командних пунктів.
Їхня робота була організована відповідно до концепції розподілених пунктів управління за прикладом досвіду держав-членів НАТО.
Нагадаємо, на Херсонщині військові провели імітаційні стрільби з безпілотника «Стриж».
Як ми повідомляли раніше, винищувачі України відпрацювали пуски керованих ракет Р-73.
Усі фото: armyinform.com.ua.
Суспільство
У селищі Любашівка на Одещині встановлено рекорд України в категорії – там виклали найбільшу мапу України з ковбасної нарізки.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці місцевої громади.
Рекорд зафіксували під час фестивалю “Любашівка — столиця української ковбаси”.
За інформацією, гості фестивалю змогли купити не тільки ковбасні вироби, а й сало, хліб, а також різні солодощі.
Увечері в селищі була дискотеки, фаєр-шоу, інші заходи, які тривали до пізньої ночі.
Нагадаємо, на Харківщині встановили рекорд України із пересвисту на свищиках.
Читайте також: «Лавандовий кум» у квітах і «П’яний кум» у вині: на Житомирщині сироварня створює унікальні сири
Як ми повідомляли раніше, на Івано-Франківщині встановили два ягідні рекорди.
Усі фото: фейсбук-сторінка Любашівська селищна територіальна громада.
Суспільство
В Україні презентували електронну версію «Довідника безбар’єрності».
Про це повідомили у пресслужбі глави держави.
Зазначається, що посібник покликаний зафіксувати нові норми безбар’єрної мови та стати гідом з коректного спілкування.
Дружина Президента закликала представників ЗМІ стати амбасадорами проєкту, відзначивши, що завдяки зусиллям та впливу медіа у суспільстві починаються видимі зміни.
Читайте також: Дивовижна історія незрячого масажиста, який не бачить світ, але бачить ціль (ВІДЕО)
«Довідник безбар’єрності» – це проєкт з відкритим кодом, доступний для використання та цитування, який також можна доповнювати. Над ним працювали правозахисники, психологи, батьки, які виховують дітей з інвалідністю, українські та міжнародні експерти. Посібник доступний за посиланням.
Ілюстраторкою виступила художниця Ольга Дегтярьова.
«Мені хотілося, щоб ілюстрації однаково розуміли всі, і щоб вони відгукувалися в серці кожного. У них також присутній незримий заклик: подивіться на те, що нас оточує, по-іншому», – сказала вона.
Упорядниця довідника журналістка Тетяна Касьян наголосила, що він давно є необхідністю для всіх людей, особливо для тих, хто працює в комунікаціях.
Крім того, на заході анонсували вихід друкованої версії «Довідника безбар’єрності» з елементами шрифту Брайля. Він запланований на березень 2022 року.
Читайте також: Вистави для малюків та гра одного актора. П’ять незвичних українських театрів
Нагадаємо, у Миколаєві запрацював перший бібліотечний інклюзивний центр.
Як ми повідомляли раніше, на Донеччині відкрили оновлений інклюзивно-ресурсний центр.
Головне фото: president.gov.ua.