Суспільство
Перетворив справу предків на бізнес. Як карпатські чаї Trava.UA здійснюють мрії дітей на сході України
Максим Потапчук не просто так поєднав своє життя з трав’яними чаями. Він – онук травників, і ще з дитинства навчився від бабусі з дідусем збирати цілющі рослини. У зрілому віці Максим захотів перетворити справу своїх пращурів на бізнес, але на заваді стала війна та окупація рідного Донецька. Та згодом давню мрію все ж вдалося реалізувати.
Напередодні служби в лавах Десантно-штурмових військ ЗСУ Максим створив власне соціальне підприємство Trava.UA. Разом із трьома волонтерками він успішно вивів продукцію на український ринок, удосконаливши рецептуру своїх предків. Тепер тисячі людей можуть насолоджуватися авторськими натуральними чаями з Карпат в екологічному пакуванні. А частину коштів команда інвестує у вирішення соціокультурних завдань на сході України.
Максим Потапчук
Засновник соціального підприємства Trava.UA – карпатські авторські чаї та зілля, трав’яний туризм, екокейтеринг
Меценат, очільник краматорського осередку «ПЛАСТу», голова громадської організації «Культурно-освітня фундація «Лібері Лібераті». Був учасником донецького Євромайдану, учасник війни на сході України
Любов до трав перейняв від предків
Моя родина добре відома на Донеччині та за її межами своїми добропорядними справами. Ще сотню років тому мій прадід лікував воїнів Української Народної Республіки, а дід та бабуся були травниками – фахівцями з траволікування. Вони допомагали всім, хто цього потребував. Бабці й діда, на жаль, вже немає в живих. Але коли я був ще дитиною, вони часто брали мене з собою збирати трави. Мабуть, саме вони викарбували в мені любов до рослин та бажання займатися філантропією – безкорисливо допомагати нужденним.
За освітою я економіст-юрисконсульт, але понад 15 років свого життя присвятив освітній роботі з дітьми та молоддю. Займався благодійністю, працював із неповнолітніми в школах і дитячих садочках. Наприклад, у межах одного з освітніх проєктів «Тату, почитай» разом із дитячою письменницею Євгенією Пірог ми залучили до дитячого читання більш як 750 чоловіків із Донеччини. Хотіли поліпшити рівень освітньо-комунікативної інтеграції між дітьми та батьками через процес читання. Згідно з нашим опитуванням, 70% місцевих татусів ніколи не читали своїм дітям. Також ми прагнули популяризувати українську мову й покращувати рівень її знання серед громади. Паралельно з цим до 2014 року я мав своє бюро перекладів у рідному Донецьку.
На заваді власному бізнесу стала війна
Ідея відновити справу своїх пращурів і розпочати власний бізнес із вирощування цілющих трав та прянощів народилася в мене ще у 2013-му. Але на заваді стала війна. Не довго думаючи, я пішов захищати рідний Донецьк від окупації. У 2014 році отримав важке поранення на Донецькому Євромайдані, мене евакуювали до Києва. Лікування було довгим, не можна було ані бігати, ані стрибати. Медики не дозволяли мені жодних фізичних навантажень. І мені порадили обрати сферу, де б я міг більше спілкуватися з молоддю і дітьми, мовляв, ця праця дасть швидке одужання. Так у 2014 році я розпочав волонтерську діяльність з допомоги дітям, які постраждали внаслідок війни на сході.
Разом зі своїми подругами волонтерками ми розбудовували дитячий табір для переселенців, надавали гуманітарну допомогу біженцям, проводили культурно-освітні заходи та організовували сотні волонтерських ініціатив. Ну і, звісно, я допомагав українському війську.
Так провів чотири роки – до 2017-го. Грошей на продовження проєктів дуже бракувало. Зрозумів, що варто розпочати власний бізнес, аби частину прибутків спрямовувати на корисні ініціативи. Власні інвестиції – лише з їхньою допомогою я бачив можливість продовження розвитку освітніх дитячих проєктів. І на цьому етапі вже вдруге згадав про справу своїх пращурів. І зорі зійшлися.
Команда Тrava.UA – три волонтерки й онук щасливих травників
Стартував я з пошуку команди, адже самому починати справу з нуля – досить складно. Долучитися погодилися три мої подруги з волонтерського середовища – Тетяна Лугова з Донецька, Надія Рижук із Кривого Рогу та Марія Ласкова з Києва. З ними був я – онук щасливих травників. Влаштували разом мозковий штурм, провели маркетингові дослідження, створили стратегію соціального підприємництва, розробили брендбук. Відтак 1 березня 2018 року відкрили інтернет-магазин із продажу чаїв у соціальних мережах. Саме цю дату вважаємо днем народження Тrava.UA.
За мету ми взяли сполучення підприємництва з допомогою дітям, які опинились у складних життєвих обставинах. Також популяризуємо якісну натуральну продукцію, розвиваємо екологічну та підприємницьку освіченість та малий аграрний бізнес в Україні. Наша місія полягає в поширенні культури сталого стратегічного розвитку громадянського суспільства: дітей та молоді. А ще намагаємося сприяти становленню ідеї філантропії та меценатства в Україні засобами соціального підприємництва.
До карпатських чаїв не додаємо жодної хімії
Компоненти для своїх чаїв та прянощів ми збираємо на Верховинщині в Івано-Франківській області. Там на теренах чарівної карпатської землі росте безліч корисних трав. Ми їх сушимо і формуємо в чаї. У нас є й власна земля, але я прихильник збирати саме дикороси. Читав дослідження про те, що штучно вирощені трави для чаїв не є настільки корисними, як трави, що виросли у лісі, лузі чи на полонині. Тобто дикорос – це трава, яка росте без допомоги людини. На неї впливає тільки дощ, вітер, сонце і чарівний простір.
Склад для чаю ми орендуємо в Києві, там же в окремому приміщенні розташоване обладнання для виробництва. Вважаю, що саме процес сушіння є найбільш відповідальним, адже на смак і колір готового продукту впливають багато факторів. Лист, ягода й всі інші компоненти повинні виглядати мальовничо, мати природні смаки. Після сушіння починаємо вручну сортувати елементи по різних чаях. Тобто кожна коробочка чаю пакується індивідуально за допомогою високоточних ваг. Так, це складна робота, але для нас важливий ідеальний результат – для вашого здоров’я та задоволення. До готового продукту не додаємо жодних консервантів чи барвників.
Поєднання компонентів у чаях, на щастя, у мене завжди були вдалими. Я дуже чутливий до смаків і завжди прагну до досконалості. Іноді розробка одного виду чаю займає місяць, буває й два. Потім з тим чаєм я йду до друзів, вони куштують і радять, що можна додати. До речі, ми даємо можливість клієнтам обрати певні компоненти для чаю на свій смак. Наприклад, якщо хтось не любить м’яту – замінимо її на мелісу або іншу травку. Або буває у когось є особливості у харчуванні, наприклад, алергія на певні продукти. Або ж лікарі не рекомендують вживати якісь ягоди, фрукти чи трави. Тоді ми їх вдало заміщуємо. І вуаля – смачно, корисно і без жодного навантаження на організм. Усе, згідно з рекомендаціями медиків.
Наш чай хочеться… з’їсти
Основна особливість чаїв Тrava.UA – вони не подрібнені. Я обожнюю візуальну насолоду. Перед тим, як заварити чай, клієнти підсвідомо роздивляються цю барвисту красу. І вже з цього моменту починається процес насолоди. Ці маленькі пелюстинки троянди чи ягідки червоної горобини виглядають так, що їх хочеться з’їсти. Друзі часто кажуть, що наша продукція більше схожа на витвір мистецтва, аніж на чай. Вважаю, що така певна «харчова прелюдія» має бути обов’язково.
Одна клієнтка колись мені сказала: «Максиме, ми поки твій чай заварили, то майже весь його з’їли». Я здивувався: «Як це – з’їли?». А вона відповіла, що там такі смачні пелюстки, ягоди та фрукти, що поки заварювали, посмакували ними. Інший клієнт про наш чай писав, що «їв би очима». Ще був випадок, коли компонентами чаю клієнти прикрашали випічку. Відправляли фотографії, як поруч із розкритим пакунком чаю стоять тортики й тістечка з нашими ягодами. І це дійсно виглядало чарівно.
Карпатське зілля на будь-який смак
Ми пропонуємо 18 авторських карпатських чаїв: для бадьорого ранку, дня та вечірнього відпочинку. Також у нас є продукція для вживання після сауни або масажу, для зміцнення нервової системи, поліпшення пам’яті, підживлення імунітету та міцного кохання. Окрема лінійка – різноманітні прянощі для кулінарії, ароматичні мішечки (саше) та коробочки з лавандою. На наших пакунках можна помітити напис «карпатське зілля». Саме так раніше українці називали чай. Саме ж слово «чай» прийшло до нас із Китаю. Тобто будь-який збір трав можна назвати «зіллям». У такий спосіб ми намагаємося відновлювати історичну пам’ять чарівних слів, якими наші пращури користувалися сотні років тому.
У нас немає «лікувальних чаїв від усіх хвороб» або подібних «маркетингових маніпуляцій». Я завжди раджу клієнтам перед вживанням будь-якого нового для організму продукту обов’язково консультуватися зі своїм лікарем-дієтологом. І, якщо є потреба, робити обстеження, аби знати, чого саме хоче організм. Бо навіть елементарний чорний чай із Китаю впливає на наш чутливий до будь-яких речовин і продуктів організм. На всіх наших пакунках обов’язково вказані рекомендації щодо способу приготування чаю.
Прийдіть зі своєю банкою – отримайте знижку
Ще одна наша особливість – ми взагалі не використовуємо у своїх пакуваннях пластик і целофан. У нас винятково екологічне виробництво. Ми навіть не користуємося вже звичним для українців скотчем, який катастрофічно забруднює Землю. Натомість використовуємо паперовий. Коли ми почали клеїти все паперовим скотчем, було багато запитань від поштових операторів, чи буде він тримати відправлення. І ви знаєте, все гаразд, усе тримається. Наші паперові пакунки для чаїв виготовлені з вторинної сировини – намагаємося зберегти дерева від знищення.
Продукцію пропонуємо у фірмових сувенірних коробках з картону, паперових пакетах із вторинної сировини або круглих подарункових дерев’яних коробках. А ще даруємо знижку 3% та бонуси за замовлення наших чаїв у Zero Waste екопакунках. Так ми працюємо з клієнтами, які повністю відмовляються від картинних пакунків. Тобто покупці приходять зі скляними чи металевими банками, в які ми насипаємо чай. За їхнє бажання не засмічувати довкілля ми зменшуємо вартість продукції.
Інвестуємо в розвиток українських дітей і молоді
У нас соціальне підприємство – 15% прибутку ми інвестуємо на розв’язання соціокультурних завдань на сході України. Йдеться про культурно-освітні заходи, екологічні акції та інші активності. Вважаю, що країна, в якій люди живуть винятково для себе та не інвестують свої зусилля або кошти на розвиток культурно-освітніх процесів, приречена на загибель.
Один із моїх улюблених соціальних (волонтерських) проєктів – «Вишиті мрії П і друзів», який працює на теренах Донеччини та Луганщини. У межах ініціативи діти шиють та вишивають (у школах або артпросторах) творчі вироби: мішечки для ароматерапії, закладки для книжок, рушнички та інші прикраси. А ми допомагаємо ці вироби продавати, аби здійснювати їхні мрії. Виставки-ярмарки дитячих робіт проходили у Верховній Раді України, Хорватії, Словаччині, Львові та Києві.
За отримані кошти закуповуємо матеріали для вдосконалення творчих навичок дітей, ігри для розвитку, книги, спортивний інвентар. В активний період пандемії ми купували для дітей та молоді захисні маски, антисептики, ліки й інші необхідні речі. До речі, завдяки вишивці можна дуже швидко вивчити історію України. Зараз у нашого проєкту є гостра потреба в тканині та нитках для вишивки.
Приємно бачити щасливі очі діток
Один хлопець, на ім’я Богдан – переселенець із Горлівки. Він давно хотів собі власну пічку, аби пекти там піцу й пиріжки. Зараз хлопцю 12 років, а до нашого проєкту він потрапив ще зовсім малечею. Ініціатива дала йому можливість нарешті отримати бажане. Для хлопців із Золотого ми купували перше необхідне – чобітки, рукавиці та шкарпетки, адже вони залишилися геть без нічого, бо їхня домівка – на окупованій території.
Читайте також: «Підтримуємо матусь із важкими долями». Чим особлива BetiS — єдина фабрика в Очакові
Ми вже передали на різні соціальні проєкти орієнтовно 70 тисяч гривень. Крім того, долучаємо інших підприємців і меценатів до благодійності. Буває, пишемо у соцмережах, що треба допомога в межах такого-то проєкту Trava.UA. Люди бачать і пишуть: «Ми хочемо допомогти». Тут ще відбувається й елемент фандрейзингу: не лише перераховуємо певні кошти, а й залучаємо до цього інших. Люди надихаються нашою діяльністю і вже створюють власні проєкти, які також допомагають дітям та молоді.
Своїм прикладом надихаємо інших
Я багато займаюся просвітництвом. Мене часто запрошують проводити тренінги у вишах, наприклад в Українському католицькому університеті та Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Розповідаю молоді про важливість соціального підприємництва та переваги екологічного виробництва. Збираємося, обговорюємо різні аспекти бізнесу. Люблю працювати в дружньому колі, коли можна поспілкуватися зі студентами, поділитися секретами ведення власної справи. Бачу, що це надихає їх вже на власні соціальні бізнес-проєкти, і це прекрасно. А ще у межах Trava.UA ми запрошуємо туристичні групи насолодитися трав’яними мандрівками в Карпатах, організовуємо майстер-класи з виготовлення чаїв та авторські освітні програми.
Я вже кілька років співпрацюю з іншими соціальними підприємцями, розповідаю про власний досвід. Тим, хто бізнесу ще не має, розказую про перспективи власної справи з соціальним та екологічним нахилом. Поки що не мав досвіду співпраці з соціальними підприємцями з інших країн, але залюбки б мандрував зі своїми колегами та надихався досвідом інших. Це потрібно не лише для мого особистого розвитку, а й для всієї країни. Ми розвиваємося завдяки іншим прикладам. Нам є до чого прагнути, є, що вдосконалювати, і цей процес триватиме довго. Trava.UA – це справа всього життя. Для нас екологічність думок, дій, культура та розвиток дітей і молоді – це не просто напрям бізнесу. Це філософія, за якою ми живемо.
Мріємо познайомити з карпатським чаєм увесь світ
Trava.UA до кінця 2021 року працює винятково з гуртовими замовленнями, бо я уклав контракт зі Збройними силами України й зараз перебуваю у лавах Десантно-штурмових військ. Тому виробництво триває, але поки без мене. Вже з наступного року ми знову повернемося у роздріб, і можна буде замовити чарівний пакуночок чаю з м’ятою, чебрецем, ромашкою, мелісою чи пелюстками троянд. Орієнтовно одна порція нашого карпатського чаю (горнятко на 300 міліграмів) коштує від 5 до 10 гривень. Замовити можна буде через Facebook та Instagram. Нещодавно ми з’явилися і на маркет-плейсі «Розетка».
У майбутньому хочемо разом із Trava.UA розширити коло наших покупців на закордонний ринок. Хоча вже й зараз деякі мандрівники купують у нас чай і везуть до своїх друзів і близьких, які живуть в інших країнах. Наступного року ми плануємо закупити нове обладнання та додати ще одну лінійку чаїв.
Зараз на моїй рідній Донеччині все не просто змінюється, а вже трансформувалося на краще. Я бачу дуже швидку позитивну динаміку. Не пам’ятаю, щоб до війни молодь була такою активною у втіленні мистецьких ініціатив, фестивалів, написанні проєктів. Юнацтво сьогодні вміє та робить більше, ніж ми в їхні роки. Наша команда прагне, аби молодь вже у 16-18 років керувала осередками громадських організацій і брала розвиток громад у свої руки. А ми маємо їх надихати, ділитися досвідом та поступатися лідерством. Допоки сяє сонце і щовесни квітне священна вишня, здобуваймо щастя для своєї української родини. Україна понад усе!
Цей текст з’явився завдяки Добродіям та Добродійкам ШоТам – нашим читачам, які підтримують нас фінансово на щомісячній або одноразовій основі. Завдяки їхній підтримці ми можемо:
• безкоштовно рекламувати малий український бізнес;
• допомагати важливим громадським та волонтерським проєктам шукати однодумців;
• розповідати історії успіху простих українців.
Добродії мають можливість обирати теми матеріалів, які вони проспонсорували. А ми регулярно звітуємо перед ними про витрачені кошти. Хочеш більше позитивних змін в нашому суспільстві? Ставай добродієм ШоТам і допомагай нам підтримувати змінотворців!
Суспільство
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Суспільство
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Коментарі