Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«На такій печериці можна хоч піцу робити!». Переселенець з Донеччини за грант відродив бізнес із вирощування грибів-гігантів

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Юрій Душенко з Донеччини розпочав справу наприкінці 2015 року. Двічі втрачав бізнес, вимушено змінив три регіони та партнерів. Єдине, що незмінне — великий розмір та якість його печериць. 

Розповідаємо в ШоТам про підприємця, який завдяки гранту від Благодійного фонду «МХП — Громаді» в межах конкурсу бізнес-ідей «Роби своє» знову повернувся до улюбленої справи.

Перша спроба відновити бізнес не вдалася

Юрій почав цікавитись грибною справою в рідному містечку Лиман на Донеччині. Там його друзі запропонували спробувати вирощувати печериці в приміщенні колишнього консервного заводу. «На той час ця тема не була настільки поширеною, як зараз, — згадує Юрій. — Не було форумів чи якихось статей в інтернеті, тому почав досліджувати з власних спроб і помилок».

Перед початком повномасштабної війни Юрій заклав брикетів на 4,5 тонни грибів. Планував масштабувати до 20 тонн грибів на місяць, аби поставляти на консервний завод. Однак урожай зібрати вже не встиг — довелося виїжджати разом з родиною та партнерами в безпечніше місце. 

Спроба відновити бізнес у Чернівцях лише забрала й так обмежені збереження сімʼї.

«За мною була справа виростити гриби, а за вже колишнім партнером — знайти ринок і продати. Я свою роботу зробив — 4,2 тонни було вирощено, однак реалізувати на новому місці не змогли».

Партнер по бізнесу тоді виправдовувався, що таких «мутантів» ніхто на ринку купувати не захоче.

Юрій вирощує великі мʼясисті гриби обʼємом від 12 до 18 см. За словами підприємця, у його печерицях на 10% менше вологи, ніж у стандартних магазинних. Це не лише покращує смак, а й збільшує термін зберігання сирого продукту.

Юрій Душенко разом з врожаєм печериць. Фото надав Юрій.

«Ми навіть дорощуємо гриби до 20 сантиметрів так, що на такій печериці можна хоч піцу робити!» — пишається Юрій.

Читайте також: Зробив теплиці на бабусиному городі. Як підприємець з Вінниччини отримав грант на полуничний бізнес

Подав заявку й через кілька місяців отримав грант 

Після негативного досвіду на новому місці чоловік мав забезпечувати сімʼю, тому долучився до бізнесу батьків дружини, які на той час релокувались у Звенигородку, що на Черкащині. Всією родиною сконцентрувалися на сімейній справі, яку ведуть уже 25 років, — продажі чаю та кави. «На початку їздили з дружиною на ринки в навколишні містечка, де фасували чай по упаковках та продавали».

Знову наважитись на вирощування улюблених печериць допоміг саме грант від Благодійного фонду «МХП — Громаді». «Памʼятаю, прийшов у гості знайомий нашої сімʼї й розповів про таку можливість. Усі мене підтримали, та до кінця подачі заявок лишалося всього три дні». 

Сконцентрувавшись та описавши всі 8 років свого досвіду, Юрій надіслав грантову форму в необхідні терміни. Вже за місяць отримав лист про перемогу в конкурсі. А наступного місяця чоловік отримав 100 000 гривень і розпочав підготовчі роботи.

«Історія Юрія нас вразила, по-перше, його прагненням розвиватися, попри перешкоди. Не мав інформації купив книгу за 8 000 грн, звідки вивчав теорію з догляду за грибами. Через велику війну довелося покинути домівку спробував власну справу на новому місці. Не вдалося з першого разу спробував знову. По-друге, його бізнес безпосередньо запускає економічні процеси всередині громади: продаж, логістика тощо. По-третє, це — виробництво, яке при масштабуванні створюватиме нові робочі місця, розвиватиме громаду. Також Юрій прописав чіткий бізнес-план, пояснив, на що саме підуть кошти, й сам інвестував у свій бізнес», — прокоментував керівник відділу національних проєктів Благодійного фонду «МХП — Громаді» Володимир Панченко.

До перезапуску бізнесу минуло ще чотири місяці. За цей час підприємець орендував приміщення та разом з родиною облаштував його для вирощування печериць: провів електрику, встановив кондиціонери та фільтри для подачі повітря, зробив полиці тощо. 

Підготовка приміщення для вирощування печериць. Фото з Instagram Юрія

Суми гранту не вистачило на всі потреби — ще 220 000 гривень Юрій вклав з власних коштів. Та допомога зʼявлялася там, звідки її не очікували.

«Коли я купував матеріали по гранту, то завжди розказував, для чого і хто я. Так слово за слово, і ми вже виходили на каву. Одні давали матеріали в борг, а підприємець, у якого орендував приміщення, покрив витрати за електроенергію до першого врожаю», — згадує Юрій з подивом та щирою вдячністю.

«Без підтримки я навряд би наважився»

У листопаді 2023 року Юрій висадив перший врожай на новому місці. На відміну від попереднього досвіду, цього разу підприємець веде всі напрямки свого малого бізнесу самостійно та не покладається на зовнішніх партнерів. Нині гриби від Юрія продають у різних локальних продуктових магазинах:

«Я обʼїхав навколишні містечка й буквально пропонував підприємцям свої печериці. Хтось із них має три-чотири магазини в місті, хтось — лише одну, але велику точку». 

Вирощування та врожай печериць-гігантів. Фото з Instagram Юрія

Юрій знаходить тих, хто раніше грибами не торгував, бо це продукт, що швидко псується. Однак його гриби можуть зберігатися довше магазини беруть по 50-70 кілограмів на тиждень і регулярно збільшують замовлення. Клієнти звикають до смачного та якісного товару, тому повертаються й приводять ще своїх знайомих. У родинному магазині також зробили стелаж для продажу грибів — там за місяць вторгували близько 400 кілограмів. Гриби надсилають і поштою:

«Якби мені колись сказали, що я відправлятиму гриби поштою, я б розсміявся та не повірив. Люди замовляють не лише для себе, а й для перепродажу, адже такі величезні та мʼясисті печериці — унікальність на ринку!». 

Оскільки бізнес тільки починає набирати обертів, підприємець реалізовує до 1,5 тонни грибів за два місяці. Надалі Юрій планує поступово збільшувати обʼєми та відправляти печериці на переробку та консервацію. За фінансовим планом бізнес має окупитись за 9 місяців, і поки підприємець рухається в запланованому темпі.

«Чесно кажучи, було дуже шкода покинути майже 8 років досвіду та займатися чимось іншим. Але без підтримки я навряд би наважився на таке. Та коли в тебе вірять, ще й допомагають матеріально, то мене це надихнуло працювати далі на користь людям навколо», — говорить Юрій.

Юрій Душенко разом із сім’єю та відзнакою за найкращу бізнес-ідею. Фото надав Юрій

У «МХП — Громаді» 12 березня стартував новий сезон конкурсу «Роби своє». Підприємці можуть отримати до 100 000 гривень на розвиток власної справи. Фонд планує підтримати до 80 ініціатив у 13 областях України. Заявки приймають за посиланням до 9 квітня 2024 року.

«МХП — Громаді» — український благодійний фонд, який почав свою діяльність 2015 року. Його головна місія — комплексний розвиток громад. Географія діяльності налічує 12 областей України, з яких понад 700 містечок і сіл. Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну фонд системно підтримує людей, які перебувають у регіонах бойових дій, українських захисників та рятувальників, громади, лікарні та пологові будинки, благодійні установи, які дбають про дітей-сиріт та літніх людей, а також людей, які через війну залишилися без дому та засобів для існування.

Суспільство

У центрі Києва під час ремонту дороги виявили трамвайну колію початку 20 століття (ФОТО)

Опубліковано

Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.

Про це повідомив активіст Дмитро Перов.

За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.

На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.

Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)

У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.

Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.

Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова

Читати далі

Суспільство

На вокзалі у Києві встановили артоб’єкт «ВОЛЯ», який представляли у Давосі

Опубліковано

На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.

Про це повідомили в «Укрзалізниці».

Символізм артоб’єкта

Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.

«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.

Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам

Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».

Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.

Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.

Фото: фейсбук-сторінка УЗ

Читати далі

Суспільство

21-річному військовому встановили титановий імплант замість зруйнованого лоба

Опубліковано

21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.

Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».

Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.

«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.

Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)

Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.

За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.

Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).

Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»

Читати далі