Суспільство
Дім із 144 видами птахів: як містянин переїхав у село та перетворив свій будиночок на озері в центр бьрдвотчингу
Ми розповідаємо про те, як люди з великих міст почали життя в сільських умовах, відремонтували будинки і створили сільський затишок, та навіть змогли розвивати власний бізнес чи інші проєкти.
Євгеній Довгалюк
засновник Центру вивчення і збереження природи, культури й архітектури «Озеро Супій»
Поговорив із собою по-чесному
Раз на тиждень сідав і OLXсив свій ідеальний дім
Мені сподобався цей вид складнощів
Тут не було комфортного життя за міськими мірками: не було гарячої води, туалету в будинку. З часом я поставив септик, провів каналізацію і гарячу воду. Саме тоді, мабуть, усвідомив відповідальність за комфорт у власному будинку, бо це складніше, ніж жити у квартирі.
Чому тут так багато «гусей»
У першу свою весну тут, на Супої, я почав мінімально обробляти землю, обрізати дерева.
І ось, працюючи у себе на подвір’ї, я помітив, як на озеро сідало близько 100 чи й 200 великих білих птахів. Як я дізнався згодом, це були лебеді-шипуни, а тоді навіть не знав їхньої назви, називав їх гусьми. І мені стало цікаво: чому цих «гусей» тут так багато?
Маючи тільки смартфон, можна допомагати науковцям
Тобто фактично без академічних знань, а з самими тільки смартфоном і фотоапаратом я можу допомагати світовим науковцям, і ви теж.
Колись тут гнали горілку, а тепер досліджують природу
Громадянська наука працює на фані
Українська столиця бьордвотчингу
Також ми займаємося створенням якісного медіаконтенту про навколишні села, природу річки Супій. Усе це спрямоване на популяризацію краю.
«Супій на виїзді»
Суспільство
На Харківщині презентували нову машину для механізованого розмінування регіону на базі Центру координації протимінної діяльності при Харківській ОВА.
Про це повідомив очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Особливості машини
Техніку створили харківські інженери на основі української техніки. Вона відповідає європейським стандартам безпеки та ефективності. Машина коштує 450 тисяч євро, що, за словами Синєгубова, утричі дешевше за імпортні аналоги.
Читайте також: Бійці ГУР евакуювали зі Зміїного 15 кошенят та котів (ФОТО)
Нову техніку ремонтуватимуть дешевше й оперативніше, тому що запчастини та компоненти до неї виробляють в Україні.
Фахівці оснастили машину для розмінування:
- двигуном потужністю 320 кінських сил;
- гусеничними та опорними котками;
- гідравлічною системою (вона дозволяє підіймати робочий механізм та заїжджати машині на трал для транспортування).
Як працюватиме техніка
Робочий механізм можна обладнати змінними деталями: ланцюгами з молотками або фрезою для заглиблення у ґрунт на глибину до 30 сантиметрів. Це дозволятиме знищувати боєприпаси, зокрема протитанкові міни.
Читайте також: Зв’язок на полі бою: в «Армія+» запустили нове навчання (ВІДЕО)
«Завдяки такій техніці ми зможемо пришвидшити цей процес, убезпечити саперів та симулювати розвиток українського виробника. Готові ділитися досвідом Харківщини на всеукраїнському рівні, адже виклики з розмінуванням актуальні не тільки в нашій області», — написав керівник Харківської ОВА.
Раніше ми писали, що через Дію можна буде зареєструвати операторів з розмінування: що зміниться.
Фото: пресслужба ХОВА
Коментарі
Хто зможе отримати допомогу
Коментарі
Суспільство
Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.
Керівниця ДРАЦСу в Балаклії Тетяна Кунденко прокинулася 24 лютого від звуків вибухів і повітряної тривоги. Розбудила шестирічну доньку, зібрала трохи речей, відвела дитину до бабусі з дідусем і… вирушила на роботу, адже реєстрацію шлюбу ніхто не скасував.
«Церемонія мала бути святкова й урочиста, але на неї прийшли тільки молодята в спортивних костюмах. У момент, коли наречена одягала каблучку нареченому, залунала тривога. Дівчина запитала: “Це сирена?”. Я лише відповіла: “Так, але ми продовжуємо”. Я робила вигляд, що роблю так щодня, але такий досвід у мене був уперше», — пригадує жінка.
Тетяна виїхала з міста, коли туди зайшли росіяни, але одразу після звільнення Балаклії у вересні 2022 повернулася додому та на роботу. ШоТам дізналися, як відновили пошкоджений ДРАЦС та як він працює зараз.
Працювала від звуки тривоги та вибухів
Тетяна Кунденко працює в місцевому ДРАЦСі з 2018 року. Раніше тут була перукарня, але замість ножиць і фенів це тепер красива зала для церемоній, де сотні пар казали одне одному «Так!». У 2020 тут зробили ремонт і готувалися ще багато років зустрічати молодят, але втрутилося повномасштабне вторгнення.
Тетяна та її колеги ще якийсь час залишалися в місті й ходили на роботу, але коли на початку березня 2022 року в Балаклію зайшли росіяни, усі виїхали. Держслужбовцям, які присягали на вірність Україні, було небезпечно там лишатися. Тетяна поїхала в більш безпечне місце, але не забувала про рідну Балаклію: допомагала волонтерам постачати їжу, ліки й засоби гігієни на тоді окуповані території.
Тетяна долучилася до волонтерів, щоб допомагати людям. Фото з соцмереж героїні
Відкрилися одними з перших на деокупованих територіях
Балаклію росіяни не жаліли, тож і ДРАЦС зазнав пошкоджень — Тетяна розповідає, що перед входом до будівлі прилетів снаряд, тож хол, де приймають відвідувачів, постраждав від ворожої артилерії, і в ньому були вибиті вікна та двері.
8 вересня 2022 року Балаклію звільнили. 11 вересня Тетяна приїхала до міста, і спочатку пішла на роботу, а потім вже додому.
Тетяна з радістю повернулася на улюблену роботу, за якою сумувала. Фото: ШоТам
У ДРАЦСі не було світла, інтернету, не працював телефон, та й людей теж не було. Але установа відкрилася, попри все:
«Офіційно ми почали працювати в жовтні 2022 року й були одним з перших деокупованих відділів у Харківській області, що запрацювали».
Спочатку були вдвох — Тетяна та головний спеціаліст її відділу.
«У нас були черги по 50 людей на день — я зберегла ці списки, написані від руки, на згадку про ті дні. Потім ще колеги приїхали, і ми почали працювати в повному штатному режимі — пʼятеро людей. Нікого нового ми не брали — всі повернулися».
Відновлювати приміщення взялося Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції спільно з керівництвом Ізюмської районної військової адміністрації та Балаклійської міської військової адміністрації — встановили вікна та двері, почали ремонтувати фасад.
Ось яким був і став фасад ДРАЦСу в Балаклії. Фото з сайту Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
Якраз починалася зима, тож варто було поквапитись. Тетяна каже, що досі лишилися деякі потреби, але все ще попереду — фасад відновлюють поступово. Головне, що в приміщенні знову одружують людей.
Замість білих суконь — вишиванки
Робота в Тетяни непроста, адже ДРАЦС — це місце не лише для сліз радості від одруження, але й для сліз горя:
«Саме у нашому відділі починається життя, тут воно і гасне. Ми бачимо людей, які прийшли в тяжкі моменти горя, коли померла їхня близька людина, і ми бачимо щастя — це реєстрація народження дітлахів, шлюбу. Життя триває — поки у 2024 році зареєстрували понад 120 народжень і 150 шлюбів».
Під час воєнного стану в Балаклії приймають людей з різною пропискою — сюди їдуть і з Ізюма, і з Барвінкового. Дуже часто одружуються саме військовослужбовці, і сучасні весілля створюють нову традицію.
«Переважно вони розписуються у військовій формі, а дівчатка — у чорних сукнях з вишивкою, тож є такий патріотичний настрій. Менше стало білих суконь. Навіть було, що дівчина одягла светр з написом “Дружина солдата ЗСУ”. Це дуже символічно», — ділиться Тетяна.
Попри всі зміни, ДРАЦС у Балаклії живе та працює. Дарма що фасад все ще нагадує про обстріли росіян — всередині живе любов і надія на перемогу.
Коментарі