Суспільство
Пам’ятаєте «йолку» часів Майдану? А якою вона була в 90-х? Тест-ретроспектива про головні ялинки незалежної України
Можете згадати, якою були головна ялинка країни торік? А п’ять років тому? Десять? А ми змогли. У новому тесті ШоТам пропонує згадати, якими були святкові ялинки впродовж останніх 30 років. Від чорно-білих світлин – до скандалів та суперечок. Та якщо ви знаєте, хто став автором «йолки» й чому одна з ялинок стала приводом для низки мемів – не поспішайте закривати сторінку. Нам є, чим вас здивувати.
Вертеп, національні костюми та ялинка, на якій можна розгледіти українську хату. Як гадаєте, це фото зроблено до чи після відновлення незалежності?
Фото: Укрінформ.
Так, архівних світлин із першими ялинками незалежної України збереглося небагато. Але дещо ми все ж відшукали. Скажімо, на цьому фото – головне святкове дерево у 1993 році.
А як щодо цієї? Виглядає, як «привіт» із далекого минулого, але з якого саме року?
Фото: Юлія Михайлова
Це фото – згадка про вже далекий 1996 рік та приготування до нового, 1997-го. На вивісці ряснів напис українською: «З Новим 1997 роком».
До речі, ми вже звикли, що головна ялинка країни – на Софійській площі. А де її встановлювали до цього?
Приблизно з 1960-х років головну ялинку Києва почали встановлювати на Майдані Незалежності. Та після Революції Гідності її перенесли на Софійську площу. А водночас – стали прикрашати відповідно до європейських різдвяних традицій, зокрема різдвяними вогнями та Вифлеємською зіркою.
Ялинка, з якою країна зустріла 2012 рік, викликала шквал критики та мемів. Але було в ній і дещо особливе. Вгадаєте, про що ми?
Уперше штучну ялинку встановили лише наприкінці 2011 року. Але критикували її не за це. Штучне дерево багато кому нагадував звичайний конус. Звідси й низка мемів та критики. Дехто навіть називає тодішню ялинку «найнепривабливішою». Хоча насправді вона була радше просто незвичною.
«Йолкою» Янукович охрестив попереднє дерево, встановлене наприкінці 2010-го. Впізнаєте його на фото?
Так-так, крайня праворуч. Але, здається, мем про «йолку» запам’ятався нам краще, аніж та сама ялинка.
Назавжди ми запам’ятаємо ялинку, яку мали встановити з нагоди Нового 2014 року. Її каркас перетворився на один із символів Євромайдану та народного протесту. Пам’ятаєте, коли на ній з’явилися перші українські прапори?
Монтаж тодішньої «йолки» послужив формальною причиною силового розгону Євромайдану 30 листопада 2013 року. 1 грудня 2013 учасники Євромайдану частково розібрали споруду та «прикрасили» її прапорами опозиційних партій, державними прапорами та символікою Європейського Союзу. І, звісно ж, плакатами.
Повернемося трохи назад. Новий 2011 рік Київ зустрів із «йолкою», на якій розмістили… рекламу солодощів! Логотип якої компанії «прикрашав» святкове дерево?
Фото: thepage.ua.
Так-так, у 2011 році влада вирішила зробити оригінальну ялинку. Однак через велику кількість логотипів святкове дерево радше нагадувало рекламу солодощів.
Наприкінці 2020-го року довкола головної ялинки України знову розгорівся скандал. Цього разу – через капелюх, який встановили на верхівку дерева. Із яким святом порівняли в ПЦУ таку декорацію?
Фото: the-village.com.ua.
Так, українська церква обурилася через те, що різдвяну ялинку прикрасили «відьмацькою шляпою». А прессекрета ПЦУ Іван Сидор порівняв таке декорування із Гелловіном. Ось цитата: «До якого свята ми готуємось? Різдва чи Хеловіну? Вже якщо ставите на історичній Софійській площі ялинку, то потрібно мати здоровий глузд і увінчати її зіркою, яка і символізує Різдво, світло, надію. А не відьмацькою шляпою, яка з Різдвом і Новим роком нічого спільного не має».
Одна з ялинок незалежної України увійшла до п'ятірки найкрасивіших європейських ялинок за версією European Best Destinations. Який рік ми зустріли із нею?
Тоді ялинку оформили в тематиці українського козацтва у поєднанні з казкою про Лускунчика. І саме вона увійшла до п'ятірки кращих європейських ялинок за версією European Best Destinations. Наступного року головне різдвяне дерево столиці також увійшло до цього списку, але посіло вже 13-ту сходинку.
А зможете розставити ці ялинки в хронологічній послідовності?
Поділіться своїми результатами:
«Укрпошта» випускає новий набір марок із зображеннями шести українських маяків. Серію «Маяки України» започаткували у 2009 році та продовжували у 2010 та 2020 роках.
Про це повідомили в компанії.
На марках зобразили маяки Чорного та Азовського морів:
- Ай-Тодорський та Чаудинський у Криму;
- Шаганський маяк, що на Одещині;
- Білосарайський та Бердянський Верхній маяки;
- Руський Задній — маяк Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу в Миколаївській області.
Читайте також: Латвійський альпініст дістався до Південного полюса на підтримку України (ФОТО)
«Українські дороговкази — це більше, ніж просто проблиск світла. Вони символізують прибуття з далеких країв додому. Вони втілюють у собі силу, що допомагає не піддатися стихії та не заблукати в бурхливих хвилях, а повернутися в рідну спокійну гавань»‚ — написали в «Укрпошті».
Автором фото на марках став Олександр Заклецький, дизайн блока, листівок та конверта розробила Оксана Шуклінова. Тираж поштового набору — 50 тисяч примірників.
Нагадаємо, що «Укрпошта» випустить пам’ятні марки про Маріуполь із напиленням з «Азовсталі» (ФОТО).
Фото: фейсбук-сторінка «Укрпошти»
Нещодавно на «Укрзалізницю» здійснили масштабну кібератаку, внаслідок якої упродовж кількох днів не можна було купити квитки онлайн. Більше того — в частини пасажирів, які вже мали електронні проїзні документи, вони зникли.
Якщо ви зайшли в застосунок, а там немає ваших квитків, не панікуйте — ШоТам розповідає, що робити в цій ситуації.
Що сталося
23 березня 2025 року на офіційних сторінках «Укрзалізниці» почали зʼявлятися перші новини про збій в IT-системі. Вже невдовзі компанія повідомила, що стала жертвою наймасштабнішої за весь час кібератаки ворога, через що постраждали онлайн-сервіси купівлі квитків, та залізничникам вдалося відновити їхню роботу протягом 24-26 березня.
Проїзні документи в цей період можна було придбати в касах вокзалів і в поїзних бригад перед відправленням поїзда. Окрім цього, в «Укрзалізниці» запровадили спеціальні пропозиції для власників паперових квитків, як-от безкоштовне відвідування залу очікування та чай у потягах.
Та постраждала не тільки купівля — також у багатьох користувачів у додатку зникли квитки, придбані до 22 березня. Щоб впоратися з цією проблемою, «Укрзалізниця» склала алгоритм дій.
Читайте також: У шпиталі в Харкові, що постраждав від «Шахеда», поновили операції
Де шукати квитки: поради «Укрзалізниці»
Якщо ви не знайшли свого електронного квитка, насамперед перевірте, чи до вашого акаунту в застосунку привʼязана email-адреса. Якщо так — найімовірніше, документ у PDF-форматі прийшов на цю пошту. Та може виявитися, що там його немає, — у такому випадку не забудьте переглянути папку «Спам».
Якщо цей варіант вам не доступний, «Укрзалізниця» пропонує приїхати на вокзал без квитка принаймні за 20 хвилин до відправлення потяга. Таким чином провідник зможе підтвердити оплату проїзного документа у вашому банківському застосунку або за квитанцією.
Окремий алгоритм дій стосується військових, які купували свій квиток через застосунок «Армія+». Таким пасажирам радять написати коментар на фейсбук-сторінці компанії, щоб спеціалісти допомогли якомога швидше підібрати місце.
Як повернути гроші
Якщо у вас змінилися плани щодо поїздки, отримати назад кошти за вже придбаний квиток можна, заповнивши заявку на повернення за посиланням. В «Укрзалізниці» попереджають, що зробити це можна не пізніше, ніж за годину до відправлення потяга.
Та раптом ви скористалися функцією автоматичної купівлі квитка, повернути зарезервовані гроші також можливо. Для цього потрібно заповнити й надіслати ось цю форму.
В обох випадках після підтвердження даних ваші кошти повернуться на картку протягом наступних 30 банківських (робочих) днів.
Фото: Укрзалізниця
З 31 березня по 4 квітня працівники КП «Київреклама» у двох районах столиці приберуть рекламні конструкції, встановлені з порушеннями правил. Демонтуватимуть рекламу і на Майдані Незалежності.
Про це повідомили в КП «Київреклама».
Що демонтуватимуть
Бригада комунального підприємства прибере 178 об’єкт у Голосіївському та Шевченківському районах, серед них:
- спеціальні рекламні конструкції на фасадах будинків;
- вивіски;
- банери, панно на фасаді будинку;
- відеоекрани на фасадах будинків;
- електронні табло з «рядком, що біжить»;
- конструкції на елементах огородження (банери, панно тощо);
- конструкції у підземних переходах та тунелях.
Нагадаємо, що у Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО).
Також ми писали, що на Подолі в Києві відкривають креативний простір MLYN design hub (ФОТО).
Фото обкладинки: сайт Kyiv Guide
