“Пласт” – найбільший рух української молоді у світі, скаутська організація, яка займається всестороннім розвитком дітей і молоді.
12 квітня пластуни всього світу відзначали 112 річницю з Дня Першої Пластової Присяги. Уже понад століття організація втілює свою основну місію –– творить успішну Україну через гідних, спроможних пластунів.
Повномасштабне вторгнення
Через кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення більшість осередків відновили свою діяльність та роботу з дітьми. Попри тривоги, в укриттях чи онлайн, проводили заняття, адже розуміли, що потрібно виховувати молодь, якій в майбутньому доведеться відбудовувати країну. Також “Пласт” створив розгалужену систему волонтерських штабів, які закривають гуманітарні запити, допомагають внутрішньо переміщеним особам і друзям-пластунам, які стоять на захисті країни.
Сьогодні понад 530 членів організації в лавах Збройних Сил України, і “Пласт” робить усе можливе, аби їх захистити. На жаль, 53 пластуна з 2014 року віддали свої життя за нашу свободу.
До останнього подиху вони тримали Присягу, яку дає кожен пластун і пластунка – “бути вірними Україні” і “допомагати іншим”. Ми вдячні за їхній геройський чин, ніколи не забудемо і намагаємося бути гідними їх. Крім того, сьогодні пластуни продовжують деякі справи загиблих, щоб вшанувати їхню памʼять і зберегти спогади про друзів.
“Якщо я загину, поставте колибу біля Парашки, щоб частинка мене була там завжди…”
Захисник України Тарас Гаврилишин (пластове псевдо “ТТ”) належав до куреня “Чорноморці”. Був організатором десятків всеукраїнських таборів і вишколів, одним із головних інструкторів морського пластування, зокрема у вітрильництві, астрономії, картографії.
“Якщо я загину, поставте колибу біля Парашки, щоб частинка мене була там завжди…” – сказав якось побратимам ТТ під зоряним небом на полях Херсонщини.
“Сам колись збудуєш!” – віджартувався хтось.
Тарас загинув під час артилерійського обстрілу у листопаді 2022 року у віці 37 років. Після прощання з ТТ друзі-пластуни, а саме хлопці з куреня “Чорноморці” і дівчата з “Чорноморських хвиль”, вирішили втілити його останню волю і після кропіткої праці відкрили “Прихисток ТТ” 25 листопада 2023 року на горі Парашка.
“ТТ – це був пластун без соцмереж і з кнопковим телефоном. Але він був настільки різностороннім, начитаним, що вижив би і на безлюдному острові, навіть без лісу. У ніч перед тим, як він загинув, я говорила з ним про те, що ми ніколи разом не мандрували. Тому ми спланували зробити мандрівний “Черемош”, таку мандрівку гірською річкою, коли він повернеться. Це був мій перший інструктор на заході з морського пластування. Для когось став першим, з ким вийшли в море. Когось навчив вʼязати вузли. Якщо ти чогось не знав, він спочатку жартома з тебе сміявся, а потім ставав поруч і показував, як це зробити.
Тому цей прихисток – це найменше, що ми могли зробити для ТТ за все те, що він, навіть не підозрюючи того, зробив для кожного з нас. Цей проєкт про те, що памʼять про наших Героїв, їхня історія, їхній чин мають жити не тільки в гранітних плитах, а й в чомусь корисному.
Зараз ми збираємо кошти на телескоп, тому що ТТ дуже любив астрономію. Хочемо, щоб до прихистку мандрували діти, пластуни, туристи, щоб вони могли взяти телескоп, дивитися на небо і вивчати астрономію, як нас навчав ТТ,” – коментує Христина Перцак, пластунка з “Чорноморських хвиль”, одна команди творців проєкту.
“Дмитро казав “не здавайтесь ніколи” і сам боровся до останньої хвилини життя”
Дмитро Пащук (пластове псевдо Гармаш) загинув 12 березня 2023 року на Херсонщині, отримав поранення від удару дрона-камікадзе. Після початку повномасштабної війни він став добровольцем, захищав країну в складі Сил спеціальних операцій.
Гармаш вступив до Пласту в рідному селі, Хлівчанах, що на Львівщині. Згодом став співзасновником нового куреня у Львові, виховником гуртка “Спарта”. У повнолітньому віці був серед засновників старшопластунського куреня “Карпатські орли”.
“Коли ми познайомились з Дмитром, мені було 11. Він став для мене авторитетом, ми його поважали і зважали на його думку. Коли перейшли в старшопластунство після повноліття, між нами з Дмитром стерся той кордон юнака та виховника, тож ми стали близькими друзями. Я зустрівся з ним за два тижні до його загибелі, він багато питав про “Пласт”, про наші успіхи, був максимально щирим і усміхненим. Дмитро в моїй памʼяті назавжди залишиться доброю і щирою людиною. Він вмів гуртувати людей навколо себе, тому для мене це ідеальний приклад справжнього пластуна,” – згадує про загиблого захисника його вихованець Олег Каднічанський.
Дмитро мав багато креативних ідей і заснував низку проєктів (“Port”, “Papi.Lviv”, галерея “Світло”). Готувався відкривати ще один заклад – “Республіку Саду”. Зробити це Гармаш не встиг, проте після його загибелі друзі, серед яких чимало пластунів, підхопили справу і втілили в життя його ідею і концепцію.
“Ще в 2021 році Дмитро запалився мрією про місце для своїх: тепле, затишне, естетичне, щось незвично просте та одночасно довершене. Ми віримо, що Республіка для вас стане своїм місцем. Віримо, що ви кайфуватимете від простоти, затишку, естетики і співу пташок за вікном”, – ділиться команда закладу.
Зараз “Республіка саду” приймає відвідувачів у Львові, а команда організовує багато зборів для підтримки захисників, щоб продовжувати справу Дмитра.
“Курка завжди вчив нас бути чесними й мати честь”
У червні 2022 року загинув Артем Димид (пластове псевдо “Курка”), пластун зі Львова. Йому було 27. Артем долучився до Пласту в 7 років, був учасником багатьох таборів. Захоплювався екстремальними видами спорту, займався парашутизмом, мандрівництвом. Про нього пластуни кажуть: “Курка і адреналін – нерозлучні слова”. Після повноліття Артем долучився до куреня “Орден Залізної Остроги” і став виховником.
“Він був моїм першим пластовим виховником. Курка завжди вчив нас бути чесними й мати честь. Для мене честь – принцип жити так, щоб тобі не було потім соромно й відповідати за свої вчинки,” – згадує свого виховника пластун Тома Прохасько.
Артемій – випускник Українського католицького університету. Син отця Михайла Димида та іконописиці Іванки Крип‘якевич-Димид. Сестра Маґда також є активною пластункою.
За ініціативи сім’ї Артема, УКУ започаткував стипендійний фонд його імені. Стипендію надають пластунам на бакалаврських та магістерських програмах. Фонд створили у співпраці з “Пластом” та “Авіацією Галичини”, де Артем працював. До збору долучився “Пласт-США”, який зробив фінальний внесок у понад 14 000 доларів.
“Ми з дружиною думали, як зробити так, щоб памʼять про Артемія була корисною для суспільства. Розуміли, що люди захочуть щось жертвувати, будуть нести квіти на поховання, і тоді моя дружина Іванка запропонувала створити таку стипендію. На наступний день я мав розмову з ректором, де запропонував цю ідею. Він погодився, і ми все оформили. За два дні ми вже оголосили, що квітів не потрібно приносити, а краще все жертувати на стипендію,” – говорить батько Артема, Михайло Димид.
Також у найближчому часі пластуни долучаться до облаштування громадського простору імені Героя Артемія Димида у Стрийському парку Львова.
В Пласті росте новий люд: підтримай його виховання
Сьогодні пластуни роблять усе, щоб зберегти памʼять про Героїв, які не зламали своїх Присяг, і продовжити їхню справу заради України. “Пласт” надалі буде розвиватись, адже країні потрібна молодь, яка візьме відповідальність та очолить зміни.
Щоб підтримати “Пласт” і привітати з днем народження, долучайтеся до збору для 1700 дітей з прифронтових територій, ВПО, з сімей захисників і загиблих, батьки яких не мають змоги покрити участь у літньому таборі: https://bit.ly/3PZH7No.
Також “Пласт” активно шукає нових дорослих виховників. Тож приєднуйтеся до спільноти в дорослому віці і допомагайте розвивати молодь для України: https://bit.ly/44b1I7D.
Уряд Латвії схвалив передачу Україні нового пакету озброєння. До нього ввійдуть, зокрема, зенітні установки та безпілотники.
Про це заявила прем’єр-міністерка країни Евіка Сіліня в соцмережах.
Так, офіційна Рига передасть на потреби Сил оборони зенітні установки NBS (імовірно — Mantis) і тактичні безпілотні системи спостереження. За словами посадовиці, це допоможе Україні «покращити як протиповітряну оборону, так і розвідувальні можливості».
Кожною поставкою ми показуємо нашу підтримку народові України в боротьбі проти росії, яка є найбільшою загрозою для миру та безпеки у світі. Латвія виділяє 0,25% свого ВВП на рік на військову допомогу Україні. Ми продовжимо підтримувати Україну як на двосторонньому рівні, так і разом із нашими союзниками», — підкреслила прем’єрка Латвії.
Нагадаємо, Мінветеранів анонсувало запуск Е-посвідчення для ветеранів у “Дії”.
Українці за сім днів у застосунку “Дія” купили облігацій на 144 мільйони гривень. Облігації у застосунку “Дія” з’явилися тиждень тому під назвою “Бахчисарай” та “Макіївка”.
“Підтримуйте країну, Сили оборони, задавайте тренди, а ще — обирайте назву для наступної військової облігації в Дії. Перейдіть у Твіттер Дії і напишіть назву міста, яким назвати наступну військову облігацію у Дії”, – повідомили у Дії.
Військові облігації в Дії названі на честь окупованих рідних міст. Загалом зараз доступні цінні папери:
Облігації — це цінні папери, які випускає держава. Як працює система:
Ви купуєте облігації;
Держава користується грошима;
Повертає вам їх у визначений день із гарантованим прибутком.
Так українці вже придбали 4+ мільйона облігацій, а з уже виплачених заробили 94+ млн гривень. Гроші, які ви вкладаєте, працюють – вони перетворюються на амуніцію, техніку, медикаменти, зарплати медикам та військовим. Потреби фронту зростають – наша підтримка теж має рости.
Нагадаємо, Михайло Федоров повідомив, що військові облігації — це цінні папери й дієвий спосіб підтримати українську економіку та армію.
Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.
Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».
«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.
За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.
«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.
Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.
Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.
