Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“Памʼять про них має жити не тільки в гранітних плитах”: як пластуни продовжують справи своїх друзів, загиблих Героїв

Опубліковано

“Пласт” – найбільший рух української молоді у світі, скаутська організація, яка займається всестороннім розвитком дітей і молоді.

12 квітня пластуни всього світу відзначали 112 річницю з Дня Першої Пластової Присяги. Уже понад століття організація втілює свою основну місію –– творить успішну Україну через гідних, спроможних пластунів. 

Повномасштабне вторгнення

Через кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення більшість осередків відновили свою діяльність та роботу з дітьми. Попри тривоги, в укриттях чи онлайн, проводили заняття, адже розуміли, що потрібно виховувати молодь, якій в майбутньому доведеться відбудовувати країну. Також “Пласт” створив розгалужену систему волонтерських штабів, які закривають гуманітарні запити, допомагають внутрішньо переміщеним особам і друзям-пластунам, які стоять на захисті країни.

Сьогодні понад 530 членів організації в лавах Збройних Сил України, і “Пласт” робить усе можливе, аби їх захистити. На жаль, 53 пластуна з 2014 року віддали свої життя за нашу свободу.

До останнього подиху вони тримали Присягу, яку дає кожен пластун і пластунка – “бути вірними Україні” і “допомагати іншим”. Ми вдячні за їхній геройський чин, ніколи не забудемо і намагаємося бути гідними їх. Крім того, сьогодні пластуни продовжують деякі справи загиблих, щоб вшанувати їхню памʼять і зберегти спогади про друзів.

“Якщо я загину, поставте колибу біля Парашки, щоб частинка мене була там завжди…”

Захисник України Тарас Гаврилишин (пластове псевдо “ТТ”) належав до куреня “Чорноморці”. Був організатором десятків всеукраїнських таборів і вишколів, одним із головних інструкторів морського пластування, зокрема у вітрильництві, астрономії, картографії.

“Якщо я загину, поставте колибу біля Парашки, щоб частинка мене була там завжди…” – сказав якось побратимам ТТ під зоряним небом на полях Херсонщини.

“Сам колись збудуєш!” – віджартувався хтось. 

Тарас загинув під час артилерійського обстрілу у листопаді 2022 року у віці 37 років.  Після прощання з ТТ друзі-пластуни, а саме хлопці з куреня “Чорноморці” і дівчата з “Чорноморських хвиль”, вирішили втілити його останню волю і після кропіткої праці відкрили “Прихисток ТТ” 25 листопада 2023 року на горі Парашка.

“ТТ – це був пластун без соцмереж і з кнопковим телефоном. Але він був настільки різностороннім, начитаним, що вижив би і на безлюдному острові, навіть без лісу. У ніч перед тим, як він загинув, я говорила з ним про те, що ми ніколи разом не мандрували. Тому ми спланували зробити мандрівний “Черемош”, таку мандрівку гірською річкою, коли він повернеться. Це був мій перший інструктор на заході з морського пластування. Для когось став першим, з ким вийшли в море. Когось навчив вʼязати вузли. Якщо ти чогось не знав, він спочатку жартома з тебе сміявся, а потім ставав поруч і показував, як це зробити.

Тому цей прихисток – це найменше, що ми могли зробити для ТТ за все те, що він, навіть не підозрюючи того, зробив для кожного з нас. Цей проєкт про те, що памʼять про наших Героїв, їхня історія, їхній чин мають жити не тільки в гранітних плитах, а й в чомусь корисному.

Зараз ми збираємо кошти на телескоп, тому що ТТ дуже любив астрономію. Хочемо, щоб до прихистку мандрували діти, пластуни, туристи, щоб вони могли взяти телескоп, дивитися на небо і вивчати астрономію, як нас навчав ТТ,” – коментує Христина Перцак, пластунка з “Чорноморських хвиль”, одна команди творців проєкту.

Читати також: “Епізоди”: в київських кінотеатрах покажуть серіал про історії незалежної України

“Дмитро казав “не здавайтесь ніколи” і сам боровся до останньої хвилини життя”

Дмитро Пащук (пластове псевдо Гармаш) загинув 12 березня 2023 року на Херсонщині, отримав поранення від удару дрона-камікадзе. Після початку повномасштабної війни він став добровольцем, захищав країну в складі Сил спеціальних операцій.

Гармаш вступив до Пласту в рідному селі, Хлівчанах, що на Львівщині. Згодом став співзасновником нового куреня у Львові, виховником гуртка “Спарта”. У повнолітньому віці був серед засновників старшопластунського куреня “Карпатські орли”.

“Коли ми познайомились з Дмитром, мені було 11. Він став для мене авторитетом, ми його поважали і зважали на його думку. Коли перейшли в старшопластунство після повноліття, між нами з Дмитром стерся той кордон юнака та виховника, тож ми стали близькими друзями. Я зустрівся з ним за два тижні до його загибелі, він багато питав про “Пласт”, про наші успіхи, був максимально щирим і усміхненим. Дмитро в моїй памʼяті назавжди залишиться доброю і щирою людиною. Він вмів гуртувати людей навколо себе, тому для мене це ідеальний приклад справжнього пластуна,” – згадує про загиблого захисника його вихованець Олег Каднічанський.

Дмитро мав багато креативних ідей і заснував низку проєктів (“Port”, “Papi.Lviv”, галерея “Світло”). Готувався відкривати ще один заклад – “Республіку Саду”. Зробити це Гармаш не встиг, проте після його загибелі друзі, серед яких чимало пластунів, підхопили справу і втілили в життя його ідею і концепцію.

“Ще в 2021 році Дмитро запалився мрією про місце для своїх: тепле, затишне, естетичне, щось незвично просте та одночасно довершене. Ми віримо, що Республіка для вас стане своїм місцем. Віримо, що ви кайфуватимете від простоти, затишку, естетики і співу пташок за вікном”, – ділиться команда закладу.

Зараз “Республіка саду” приймає відвідувачів у Львові, а команда організовує багато зборів для підтримки захисників, щоб продовжувати справу Дмитра.

“Курка завжди вчив нас бути чесними й мати честь”

У червні 2022 року загинув Артем Димид (пластове псевдо “Курка”), пластун зі Львова. Йому було 27. Артем долучився до Пласту в 7 років, був учасником багатьох таборів. Захоплювався екстремальними видами спорту, займався парашутизмом, мандрівництвом. Про нього пластуни кажуть: “Курка і адреналін – нерозлучні слова”. Після повноліття Артем долучився до куреня “Орден Залізної Остроги” і став виховником.

“Він був моїм першим пластовим виховником. Курка завжди вчив нас бути чесними й мати честь. Для мене честь – принцип жити так, щоб тобі не було потім соромно й відповідати за свої вчинки,” – згадує свого виховника пластун Тома Прохасько.

Артемій – випускник Українського католицького університету. Син отця Михайла Димида та іконописиці Іванки Крип‘якевич-Димид. Сестра Маґда також є активною пластункою.

За ініціативи сім’ї Артема, УКУ започаткував стипендійний фонд його імені. Стипендію надають пластунам на бакалаврських та магістерських програмах. Фонд створили у співпраці з “Пластом” та “Авіацією Галичини”, де Артем працював. До збору долучився “Пласт-США”, який зробив фінальний внесок у понад 14 000 доларів.

“Ми з дружиною думали, як зробити так, щоб памʼять про Артемія була корисною для суспільства. Розуміли, що люди захочуть щось жертвувати, будуть нести квіти на поховання, і тоді моя дружина Іванка запропонувала створити таку стипендію. На наступний день я мав розмову з ректором, де запропонував цю ідею. Він погодився, і ми все оформили. За два дні ми вже оголосили, що квітів не потрібно приносити, а краще все жертувати на стипендію,” – говорить батько Артема, Михайло Димид. 

Також у найближчому часі пластуни долучаться до облаштування громадського простору імені Героя Артемія Димида у Стрийському парку Львова. 

В Пласті росте новий люд: підтримай його виховання

Сьогодні пластуни роблять усе, щоб зберегти памʼять про Героїв, які не зламали своїх Присяг, і продовжити їхню справу заради України. “Пласт” надалі буде розвиватись, адже країні потрібна молодь, яка візьме відповідальність та очолить зміни.

Щоб підтримати “Пласт” і привітати з днем народження, долучайтеся до збору для 1700 дітей з прифронтових територій, ВПО, з сімей захисників і загиблих, батьки яких не мають змоги покрити участь у літньому таборі: https://bit.ly/3PZH7No.

Також “Пласт” активно шукає нових дорослих виховників. Тож приєднуйтеся до спільноти в дорослому віці і допомагайте розвивати молодь для України: https://bit.ly/44b1I7D.

Суспільство

Добро в дії: як пост в тіктоці допоміг маленькому видавництву знайти читачів на «Книжковій країні»

Опубліковано

Фестиваль «Книжкова країна» на ВДНГ у Києві цьогоріч зібрав понад 72 тисячі читачів. Коли біля стендів великих книгарень стояли черги, до стенду пана Юрія з невеликого видавництва «Сітон» підходили дуже рідко. Чоловік радів кожному гостю та допомагав читачам знайти свої книги. 

Серед покупців була й піарниця видавництва «Ранок» Богдана Богельська. Вона поширила в тіктоці публікацію про Юрія Ковальського, яку за ніч переглянули більше 30 тисяч користувачів. Уже наступного дня коло «Сітону» були люди.

Камерне видавництво ентузіастів

Включно з головним редактором Юрієм у «Сітоні» працюють троє людей. Чоловік жартує, що в невеликому видавництві він може бути й вантажником, і водієм, а директор веде бухгалтерію та не виділяє для себе окремої зарплати. Коректорів і верстальників у штаті немає — їх запрошують попрацювати за угодою. 

За словами Юрія, видавництво створювали на ентузіазмі у 2011 році, й тоді засновник починав цей бізнес як хобі. Сам редактор прийшов у «Сітон» в кризовий період ковіду — на той момент видавництво взяло паузу.

В одному накладі «Сітон» випускає щонайбільше тисячу примірників. Низькі ціни Ковальський пояснює невеликою кількістю працівників та любов’ю до своєї справи:

«У нас маленькі зарплати, але завдяки цьому книжки недорогі. Хочемо їх випускати більше, а для цього потрібно швидше продавати. Якщо ж книжка буде дешевшою, це зробити легше». 

Керівник редакції говорить, що для їхнього видавництва важливо знаходити хороших авторів. Наприклад, нещодавно відкриттям стала режисерка Національного театру імені Івана Франка Ліана Михайлова. Тираж її оповідання швидко знайшов свого читача, тому твір не змогли представити на «Книжковій країні». 

«Письменників, які стали майже сучасними класиками, не друкуємо — ми як правило відкриваємо нові імена, намагаємося відкривати. Цікаво працювати з молодими авторами. Сподіваюся, що частіше ми вгадуємо, хто пише добре, а потім буде робити це ще краще».

Головний редактор пригадує, як одна читачка зауважила, що з продуманим маркетингом книга їхнього видавництва могла б стати геніальною.

«Рекламувати ми не вміємо, тому вдячні Богдані за цю допомогу. Як редактор можу сказати, що ще й пише вона дуже добре». 

Фото з посту Богдани у тіктоці

Юрій та Богдана обмінялися контактами, а піарниця навіть обіцяла проконсультувати видавництво щодо продажів.

Не конкуренція, а партнерство 

Богдана Богельська розповіла, що на фестивалі не лише виконувала роботу для свого видавництва, а й була зацікавленою читачкою. Увагу піарниці привернув скромний стенд пана Юрія: 

«Я захотіла підтримати його й підійшла, поцікавилась асортиментом. Він не намагався мені щось продати. Як піарниця, навчена швидко ловити сенси, я відразу відчула, що розмова не рекламна, а натхненна: він захоплено ділився історіями написання, цікавинками з біографій авторів. Юрій просто ніби дихав цими книгами. Саме це мене спонукало купити в нього книжку».

Богдана придбала книгу для своєї доньки, а Юрій подарував ще одну для читачки-мами. «Ну хто ще так робить на «Книжковій країні», коли продажі очевидно не йдуть?» — поділилася подивом Богдана.  

Далі вона зробила фото для допису, в якому розповіла про роботу Юрія та його колег. Піарниця планувала поширити пост серед друзів, але вже наступного ранку в нього було понад 30 тисяч переглядів. Юрій каже, що в останній день фестивалю до нього прийшло в чотири рази більше читачів, ніж зазвичай. 

Після успіху в тіктоці Богдана ще раз зустрілася з Юрієм, аби записати коментар читачам, які відгукнулися. Для тих, хто не зміг побувати на фестивалі, книги обіцяли відправити «Новою поштою». І тут не обійшлося без щедрості видавців — разом із замовленими примірниками вони клали одну книгу в подарунок. Юрій пояснив, що так хотіли частково компенсувати кошти за доставку. 

Богдана вважає, що всі видавництва мають одну глобальну місію — популяризацію читання. У Threads вона підсумувала, що загалом ця історія про підтримку невеликих ініціатив — видавництв, авторів, бізнесів, ідей:

«Ми повинні частіше звертати увагу на маленькі видавництва та навіть самвидав, бо часто там ховаються отакі скарби, які просто не знають усіх способів заявити про себе або ж не мають належних ресурсів. Сподіваюся, ця історія надихне читачів на те, щоб давати шанс усім, хто живе своєю справою, — а це як великі, так і маленькі команди».

Богдана планує завантажити книжки видавництва у власний телеграм-канал, аби підтримувати «Сітон» і надалі.

Фото надала Богдана Богельська

Читати далі

Суспільство

UAnimals презентували нову колекцію, присвячену зникненню дельфінів (ФОТО)

Опубліковано

29 квітня благодійний бренд Animalism by UAnimals представив капсульну колекцію «ТІНІ ХВИЛЬ», присвячену проблемі зникнення дельфінів під час війни.

Про це повідомили в UAnimals.

Про нову колекцію

«Колекція називається “ТІНІ ХВИЛЬ”, адже дельфіни гинуть та фактично зникають з різних причин – зокрема й через війну. Коректної статистики про це до закінчення бойових дій, за словами науковців, немає та не може бути. Але якщо не зупинити екоцид, з часом дельфіни можуть стати тінями хвиль майже у буквальному сенсі», — зазначила керівниця Animalism Анастасія Юрко.

До нової лінійки увійшли: оверсайз футболка із зображенням звукової доріжки голосу дельфіна, лонгслів із силуетами зникаючих дельфінів, хустка, металевий кулон-жетон, шкарпетки та гольфи з принтами дельфінів, а також чашка, на якій дельфіни проявляються при нагріванні.

Зараз на дельфінів впливають численні фактори: пуски ракет із надводних і підводних суден, забруднення моря паливом, хімічні отруєння, акустичні травми від російських радарів. Крім того, через втечу риб у безпечніші зони дельфіни змушені слідувати за ними і можуть гинути у рибальських сітках.

Щоб привернути увагу до проблеми, до презентації колекції долучилися актори «Молодого театру» Ілля Чопоров і Дар’я Грачова. У проморолику вони передають емоції та атмосферу моря під час війни.

Читайте також: Поблизу «Вернадського» українці вперше зняли з дрона антарктичного смугача (ВІДЕО)

@animalism.shop

Animalism by UAnimals запустив капсульну колекцію «ТІНІ ХВИЛЬ» — про зникнення дельфінів під час війни. Дякуємо акторам «Молодого театру» @Ілля Чопоров та Дарʼї Грачовій за участь у презентації колекції. Шукайте капсульну колекцію «ТІНІ ХВИЛЬ» за посиланням у шапці профілю. Увесь прибуток бренду йде в громадську організацію @UAnimals .

♬ оригінальний звук – animalism

Довідка

Бренд Animalism by UAnimals створили для того, щоб розповідати про вразливість природи та підтримувати тварин України, які постраждали від війни. Всі речі виготовляють локальні виробники, а прибуток від продажу колекції «ТІНІ ХВИЛЬ» спрямують на допомогу тваринам через громадську організацію UAnimals.

Організація UAnimals з 2016 року пропагує гуманне ставлення до тварин і захищає їх від експлуатації та знущань. Після початку повномасштабного вторгнення UAnimals рятує домашніх, диких та свійських тварин від війни.

За цей час команда UAnimals вивезла з-під обстрілів близько 7 тисяч тварин, підтримала відбудову понад 24 притулків, роздала тисячу тонн корму та стерилізувала понад 43 тисяч безпритульних тварин. Наразі спільнота фонду налічує близько трьох тисяч волонтерів.

Нагадаємо, що «МУР» та Animalism випустили благодійний дроп для допомоги тваринам (ВІДЕО).

Також ми писали, що UAnimals запустили власну платформу із лекціями задля допомоги тваринам.

Фото: UAnimals

Читати далі

Суспільство

У столиці зацифрували архів будинку Спілки письменників у Києві, що постраждав від дронів

Опубліковано

Фахівці завершили зацифрування 390 сторінок архівної документації будинку Національної спілки письменників України на вулиці Банковій. Це дім постраждав від російської атаки дронами 1 січня 2025 року.

Про це повідомив директор Департаменту комунальної власності міста Києва Андрій Гудзь.

Особливу цінність серед зацифрованих матеріалів мають креслення фасаду будівлі, датовані 1898 роком. Ці історичні документи стануть основою для розробки проєктів реставрації та допоможуть повернути споруді її первісний вигляд, зберігаючи архітектурну автентичність. Зацифрування архівів допоможе зберегти важливі документи, особливо під час війни.

Читайте також: У Києві оголосили відкритий конкурс серед митців для виставки до Дня міста: як долучитися

Довідка про будинок

Будівлю Національної спілки письменників України на Липках зводили наприкінці 19 століття під керівництвом київського архітектора Володимира Ніколаєва. Пізніше її добудував мільйонер-цукрозаводчик Сімха Ліберман, після чого вона отримала назву Маєток Лібермана.

У 1989 році саме в цій будівлі відбулися перші збори Народного руху України, який став одним із рушіїв здобуття української незалежності. На початку 2024 року на фасаді Будинку письменників встановили меморіальну дошку на честь цих історичних подій.

1 січня 2025 року будівля зазнала пошкоджень унаслідок російської атаки дронами.

Нагадаємо, що в Києві презентували оновлений проєкт Житнього ринку з урахуванням думки містян (ФОТО).

Фото обкладинки: сайт Міністерства культури та стратегічних комунікацій

Читати далі

Шопочитати

Суспільство5 днів тому

У кожного з нас є його винаходи: чому Apple завдячує своєму прориву українцеві

«Я себе вважаю українцем. Ніяк інше!» — казав Любомир Романків, що більшість життя прожив не...

Військо7 днів тому

«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну

Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...

Суспільство2 тижні тому

Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво

Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...

Культура2 тижні тому

Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня

Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...