Суспільство
Озеленити балкони та звузити дороги — урбаністка пропонує, як покращити українські міста
Як змінити українські міста, щоб вони стали комфортними, естетичними та зручними для життя? Ці українці щодня над цим працюють. Публікуємо історії урбаністів, які не лише мріють про зміни, а й втілюють їх у реальність.
Уявіть фасади Парижу з хаотичними вивісками та заскленими балконами. Дивно, чи не так? А який вигляд українські міста мали б з гармонійними фасадами, відсутністю зайвих кондиціонерів та агресивної кольорової реклами?
У своєму блозі архітекторка й урбаністка Ірина Оя надихає тисячі людей не лише мріяти про комфортні простори, але й змінювати ті, що є, власноруч. Як упорядкувати вивіски, перетворити балкони на зони відпочинку, зробити спальні райони привабливими та позбутися заторів без нових мостів і доріг, Ірина розповіла для ШоТам.
Ірина Оя
сертифікована архітекторка, урбаністка, засновниця власного архітектурного бюро OIA architects
Любов до урбаністики змінює міста
Якось я створила в соціальній мережі сторінку свого архітектурного бюро, щоб показувати наші втілені проєкти, але цей формат мою аудиторію не зацікавив. Натомість відео про організацію простору в місті викликало неочікуваний інтерес. Виявляється, люди прагнуть дізнаватися, як працює місто та як його можна зробити комфортним для проживання. Такий відгук і надихнув мене розвивати блог.
Для влади важливо не лише запроваджувати закони чи штрафи, але й пояснювати, чому ці зміни необхідні, — люди мають розуміти, як їхні дії впливають на вигляд міста, його комфортність і функціональність. На жаль, наразі Україні бракує комплексної інформаційної кампанії, яка б пояснювала містянам базові принципи міського благоустрою.
Досі багато хто не знає, чому не можна самовільно засклити балкон, змінити фасад чи встановити кондиціонер, що виходить на головну вулицю.
Це треба розповідати в доступній формі через різні платформи: телебачення, соціальні мережі, ютуб, рекламу на зупинках або в транспорті. Тому я почала створювати такі матеріали самостійно — наприклад, у моїх відео я не просто критикую стан міста, але й пояснюю, який би вигляд мали правильні рішення.
Як Ірина бачить вулицю Васильківську в Києві. Фото надала Ірина Оя
Маленькі проєкти — великі зміни
Я досліджувала питання, чому в Європі не видно кондиціонерів і різнокольорових вивісок, і зробила висновок, що це результат десятиліть послідовної політики, де законодавство працює бездоганно, а штрафи за порушення є невідворотними.
Один з найяскравіших прикладів моєї роботи — використання образу Парижа для ілюстрації потенційних змін у наших містах. Париж — це місто, яке асоціюють з естетикою та впорядкованістю, що й приваблює туристів.
Я створюю візуалізації, які показують, який би вигляд мали українські фасади без хаотичних вивісок, кондиціонерів і металопластикових балконів. Тож мої відео, де я показую фасади до і після «очищення», допомогли привернути увагу до важливості дотримання дизайн-кодів у Києві та інших містах.
Уявіть, як би змінилося місто, де кожен би дбав про свій фасад!
Коли жителі почнуть бачити, як впорядковані фасади чи зручний транспорт покращують їхнє життя, вони стануть найкращими амбасадорами цих ідей. Я, зокрема, займаюся не тільки інформаційною політикою — знімаю відео, проводжу лекції, — а й реагую на проблеми безпосередньо: наприклад, подаю запити на демонтаж незаконних вивісок або допомагаю вирішувати питання з паркуванням, і раджу це робити кожному.
Одним успішним прикладом можна змінити ставлення громади до вигляду міста. Один з моїх проєктів, який я втілювала в межах Urban Lab, полягав у візуальному очищенні фасаду будинку, і це показало, як виглядає гармонійний міський простір. Поки такі проєкти зупинили через повномасштабну війну, але я вірю, що вони стануть важливим напрямком післявоєнної відбудови.
Балкони — зона відпочинку, а не склад
У радянські часи балкони часто виконували роль мініскладів. Люди зберігали там усе — від старих речей до консервацій. Це стало частиною культури того періоду, коли простір у квартирах був обмежений, але ці «складські» балкони впливають на зовнішній вигляд будівель, часто спотворюючи архітектуру.
У багатьох країнах балкони залишають відкритими й використовують як зони відпочинку або озеленення — такий досвід маємо переймати й ми. Тож перетворюймо балкони на місце для посиденьок, а не на склад!
Фасад будинку на Лук’янівці — до та після «очищення». Фото надала Ірина Оя
Яскраві вивіски магазинів та аптек часто розміщують без дотримання єдиних правил, тому ними перекривають архітектурні елементи будівель і створюють візуальний шум.
У багатьох європейських містах для цього діють чіткі дизайн-коди, за якими вивіски мають бути вписані в архітектуру будівлі, не лише аби зберігати її естетику, а й щоб допомагати жителям та гостям краще орієнтуватися в просторі.
«Спальники» перетворюємо в універсальні райони
Спальні райони, які звели за радянських часів, спочатку проєктували вийнятково як місця для проживання, не враховуючи багатьох сучасних потреб. Зокрема, в цих районах переважно відсутні якісні громадські простори та зручний транспорт. Життя в «спальнику» часто обмежується лише будинком, найближчим магазином і дорогою на роботу.
Утім, ці райони мають великий потенціал для змін. Важливо наповнити їх життям: створити зелені зони, пішохідні вулиці, розвивати інфраструктуру.
Я підтримую концепцію 15-хвилинного міста, де всі базові потреби жителів — робота, школа, магазини, медичні установи — розташовані в пішій доступності. Це дозволило б «спальникам» стати повноцінними частинами міста, де хочеться лишатись, а не лише ночувати.
Закриті житлові комплекси з парканами ускладнюють до них доступ і часто лише створюють ілюзію безпеки. На противагу цьому я пропоную відкриті простори, де кожен житель почувається комфортно та захищено завдяки «очам міста» — активній присутності людей.
Простори в містах можна використовувати змішано, гармонійно поєднуючи приватність і доступність для громади. Наприклад, тераса квартири на першому поверсі може бути приватною, але водночас не перекривати пішохідні «артерії», тобто частина буде залишатися відкритою для громадського користування, а невелика зона буде обмежена парканом, аби нею користувалися тільки мешканці.
Метро — дорого, довго й не завжди ефективно
Метро вважають основою транспорту великих міст, але для Києва це рішення вже не є універсальним. Після реформи децентралізації місто втратило державне фінансування, а будівництво метро — це мільярдні витрати, які тепер лягають на місцевий бюджет. Наприклад, розбудова метро на Троєщину роками залишається лише проєктом на папері через надзвичайно високі витрати.
Натомість дешевші та швидші альтернативи — запуск трамвая чи тролейбуса — можуть вирішити транспортні проблеми значно ефективніше.
Під час пандемії ковіду такі міста як Мілан чи Берлін оперативно адаптувалися до нових реалій. Зокрема, вони швидко створювали доріжки для велосипедистів і самокатників. Ці міста демонструють, як можна швидко реагувати на потреби жителів і створювати безпечну інфраструктуру для екологічного транспорту.
Чому дороги потрібно звужувати, а не розширювати
Одна з поширених ілюзій полягає в тому, що для боротьби з заторами потрібно будувати більше доріг. Та це класичний приклад «індукованого попиту»: більше інфраструктури для авто — більше заторів.
Також є міф, що проблему заторів вирішить більша кількість мостів, але нові мости так само створюють додаткове навантаження на дорожню мережу. Щоб справді розв’язати проблему, потрібно змінювати підхід до міської мобільності. Пріоритет варто надавати розвитку громадського транспорту й виділенню для нього смуг, а також створенню велосипедних доріжок. Наприклад, Амстердам і Копенгаген ставлять громадський транспорт, велосипеди й пішоходів у пріоритет перед автомобілями.
Мости можуть бути частиною рішення, якщо вони служать для проїзду громадського транспорту чи інших екологічних видів пересування, але будувати їх винятково для автомобілів — це шлях до ще більших проблем з трафіком.
Озеленення — боротьба з наслідками зміни клімату
Озеленення міст — це не лише про естетику, а й про комфорт та адаптацію до кліматичних змін. Дерева та зелені зони є природними кондиціонерами, які влітку допомагають зменшувати температуру на вулиці, покращують якість повітря та створюють затишок. А ще вони знижують ризик затоплень після злив, адже тоді вода проникає в ґрунт. Але, на жаль, у багатьох містах їх замінюють бетоном чи асфальтом, що тільки посилює проблеми з кліматом.
Зелені зони в містах мають бути біорізноманітними. У нас часто висаджують лише дерева, газони й подекуди кущі, тоді як інша рослинність може не потребувати складного догляду й створюватиме красиві міські простори. Один з прикладів — дощові сади, тобто ділянки, які збирають дощову воду, зменшують ризик паводків і поліпшують екосистему. Зелені дахи також допомагають затримувати дощову воду, зменшують навантаження на каналізацію та покращують мікроклімат. Подібні системи активно використовують у скандинавських країнах, Німеччині та Нідерландах.
Як змінити своє місто: пропозиції для кожного з нас
Кожен може стати прикладом для своїх сусідів: очистіть фасад вашого будинку від надокучливих вивісок та озеленіть його, влаштуйте з сусідами челендж, хто швидше озеленить балкон. А ще можна зібратися разом та організувати толоку, облаштувати клумби.
Завжди беріть участь у громадських слуханнях, пишіть спільні петиції — це формуватиме запит до влади міста. Для мене ж перевіреним способом почати зміни є написання запитів на лінію мера (номер 1551 в Києві).
У самому серці Києва розташований Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка. Це місце, куди можна втекти від міської метушні та насолодитися красою рослин з усього світу. ШоТам ділиться найквітучішими локаціями.
Історія саду
Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка — один з найвідоміших наукових і природних осередків Києва. Його ідею подав ще у 1918 році Володимир Липський, але рішення створити сад на Звіринці ухвалили лише в 1935-му.
У роки Другої світової війни осередок зазнав руйнувань. У 1944-му його відновлення очолив академік Микола Гришко — саме він перетворив ботсад на потужний науковий центр і популярне місце для відпочинку.
У 1964 році його офіційно відкрили для відвідувачів. За кілька років кількість гостей сягнула мільйона на рік. Площа саду становить 130 га — таким великим простором не може похвалитися жоден ботанічний сад в Україні.
Сьогодні там ростуть понад 10 тисяч видів рослин з усього світу. Сад також став центром досліджень, освітніх подій і сезонних виставок (наприклад, у 2024 році тут провели фестиваль науки та благодійну виставку «Весняний вернісаж»).
Сад магнолій
У Києві магнолії починають квітнути наприкінці березня. У 2025 році завдяки теплій погоді ці ніжні квіти з’явилися навіть раніше, ніж зазвичай.
Розпал цвітіння припадає на середину квітня. Цей період триває близько двох тижнів, тож не зволікайте, щоб насолодитися його красою та зробити яскраві весняні фото. Наразі колекція налічує 10 видів, 3 різновиди та 10 культиварів магнолій.
Ще на ділянці магнолій ростуть рідкісні тюльпанові дерева — ліріодендрони. Перший ліріодендрон тут висадили в 1957 році.
Ці дерева цвітуть з другої половини травня до середини червня. Їхні квіти мають форму тюльпанів і приваблюють багатьох відвідувачів.
Сірінгарій (Сад бузку)
На початку травня ботанічний сад охоплює аромат бузку. У минулому році через погодні умови він розцвів ще в кінці квітня. Для відвідувачів це приємне місце для селфі серед кущів, але при цьому сірінгарій є справжньою лабораторією під відкритим небом, де вчені досліджують і зберігають бузкове різноманіття.
Сад півоній
Сад півоній у ботсаду Гришка — одна з найстаріших і найвідоміших колекцій у Східній Європі, яку формували протягом десятиліть і яка налічує 9 видів і 565 сортів квітів. Найкращий час для його відвідування — з середини травня до середини червня, коли півонії розквітають у всій своїй красі. Сад розташований на ділянці «Пори року».
Сад троянд
Сезон цвітіння троянд у ботсаду Гришка триває кількома хвилями з червня по жовтень. Розташований на площі 3,5 гектара, він є найбільшим розарієм в Україні. Колекція налічує 26 видів, 11 форм і понад 530 сортів троянд, включно з як старовинними — XVIII–XIX століть, — так і сучасними гібридами відомих світових селекціонерів.
Сад троянд створювали в повоєнні роки. Саме тоді локація перетворилася на провідний науково-дослідний центр та улюблене місце відпочинку киян. З 2006 року розарій має статус національного надбання.
Читати також: У Львові створили мапу з місцями, де квітнуть сакури, магнолії та інші рослини
Корейський сад
Цей сад відтворює зразок корейського ландшафтного дизайну з автентичними архітектурними елементами та рослинами. Серед останніх — сосни, ялини, кипариси, азалії, іриси та півонії. Особливо красивим є період цвітіння азалій та півоній, який триває з квітня по червень. Це чудове місце для того, щоб розслабитись і побути сам на сам з природою.
Сад відкрили у 2012 році, відзначаючи 20-річчя дипломатичних відносин між Україною та Республікою Корея.
Оранжерейний комплекс
Оранжерейний комплекс відкритий для відвідувачів із середи по неділю: у будні — з 11:00 до 17:00, у вихідні — з 10:00 до 17:00. Квитки можна придбати безпосередньо при вході до оранжереї, а їхній продаж припиняють о 16:30.
Тамтешня колекція орхідей налічує понад 80 видів і сортів, зібраних з різних континентів, включно з Південно-Східною Азією, Південною та Центральною Америкою, Африкою та Австралією. А перші сорти азалій привіз академік Микола Гришко в 1946 році з Німеччини.
Гірський сад
Гірський сад — це частина ботанічного саду, де можна побачити рослини з Карпат і Криму в природному для них середовищі. Тут відтворили атмосферу гірських ландшафтів, а зі схилів відкривається панорама на Київ.
Цей сад створили в 1971–1974 роках під керівництвом професора Леоніда Рубцова. Тут ростуть рідкісні й унікальні рослини, тож місце важливе і для науки, і для збереження біорізноманіття.
Шовковиця Шевченка
Дерево росте неподалік від Видубицького монастиря. Його висота сягає 10 метрів, а обхват стовбура — 3,4 метра. Вік шовковиці оцінюють у 150–200 років, хоча за їй легендами понад 500 років. У 2024 році дереву провели комплексне лікування, ініційоване в заповіті активіста Романа Ратушного.
За переказами, під час своїх відвідин монастиря Тарас Шевченко неодноразово робив замальовки цієї шовковиці.
Фото обкладинки: Uhryn Larysa / Shutterstock
У березні 2025 року донори та партнери фандрейзингової платформи UNITED24 задонатили 1 116 784 299 гривень на підтримку України.
Про це повідомили в UNITED24.
Куди спрямували гроші
- Оборона — 856 621 945 гривень;
- медична допомога — 206 567 750 гривень;
- відбудова України — 22 874 599 гривень;
- гуманітарне розмінування — 17 533 077 гривень;
- освіта і наука — 13 186 928 гривень.
Більшість пожертв надійшли від донорів зі США (64,2%), Великої Британії (4,82%), Німеччини (4,58%), Канади (4,43%) та Франції (2,2%).
Читайте також: Меценати з Франції профінансували відновлення лікарні в Чернігові через UNITED24 (ВІДЕО)
Завдяки донорам і партнерам UNITED24 вдалося зібрати 1 116 784 299 грн через платформу впродовж березня. Ваші донати допомагають Україні щодня. Дякуємо за підтримку 💙💛 https://u24.gov.ua/uk?utm_source=facebook&utm_medium=fundraising&utm_campaign=main_page __________________________ Thanks to UNITED24 donors and partners, $26,910,130 was raised via the platform in March. Your donations help Ukraine every day. Thank you for your support 💙💛 https://u24.gov.ua/uk?utm_source=facebook&utm_medium=fundraising&utm_campaign=main_page
Опубліковано United24 Понеділок, 14 квітня 2025 р.
Про фонд UNITED24
UNITED24 — це офіційна фандрейзингова платформа України. За весь час діяльності через платформу зібрали понад 1,4 мільярда доларів.
Нагадаємо, що завдяки розіграшу футболок із фразою Зеленського зібрали понад 40 мільйонів гривень.
Також ми писали, що UNITED24 і Тімоті Снайдер зібрали чотири мільйони доларів для Сил оборони.
Фото обкладинки: Pixabay
Адріана Пущак, яка народилася в Дрогобичі, здобула титул Miss Petite USA Universe 2025. Вона стала першою представницею України, яка виборола головну корону у своїй категорії на престижному міжнародному конкурсі краси Ms/Mrs Universe Pageant.
Про це повідомила Андріана Пущак.
Фінал конкурсу відбувся 9-12 квітня в Лас-Вегасі, штат Невада. Участь у конкурсі взяли фіналістки з усіх куточків США, які змагалися в чотирьох конкурсних етапах. Вони демонстрували не тільки зовнішню красу, але й харизму, акторську майстерність, цінності та внутрішню силу.
Окрім головного титулу, Адріана також отримала звання Першої віцеміс Ms USA Universe та увійшла до трійки переможниць у номінації «Народний вибір».
«Ця корона — не про ідеальність. Вона про силу бути собою і не здаватися, навіть коли важко. Моя перемога — для всіх жінок, які колись сумнівалися у своїй силі. Ви вже гідні. Ваша корона — у серці», — зазначила Адріана після перемоги.
Читайте також: Принцу Гаррі подарували в Україні великодній кошик із символічним наповненням
Адріана переїхала до США у 2022 році разом із донькою Ванессою після початку повномасштабного вторгнення. У США вона відкрила власну справу в бʼюті-індустрії та стала активною частиною української діаспори.
Нагадаємо, що ДТЕК здобула шість «золотих» нагород на Davos Communications Awards 2025 (ФОТО).
Фото: інстаграм-сторінка Адріани Пущак
