

Суспільство
Оголосили імена номінантів на Шевченківську премію 2024
Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка опублікував перелік претендентів на відзнаку у 2024 році. Нагороди вручать митцям у сферах літератури, мистецтвознавства, музичного і візуального мистецтв, кіно і театру.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці Комітету.
Номінанти на Шевченківську премію з літератури:
- «Мій дід танцював краще за всіх» Катерини Бабкіної;
- «Убити Путіна» Василя Базіва;
- «Пришестя Слова», «Розчахнутий голос» Миколи Боровка;
- «Поклик до Спасу» Олександра Гунька;
- «Павутина» Василя Карасьова (Трубая);
- «Закладка» Дмитра Лазуткіна;
- «Скарби» Анатолія Матвійчука;
- «Усамітнення тиші» Костянтина Мордатенка;
- «Бог свободи» Юлії Мусаковської;
- «Вогнемет» Володимира Олійника;
- «Кривавий грець на скрижалях історії» Миколи Павленка;
- «Танець Мамая» Ігоря Павлюка;
- «Двовійна» Михайла Пасічника;
- «Руки і сльози. Роман про Івана Франка», «Місяцю, місяцю: роман про Григора Тютюнника» Степана Процюка;
- «Герої» та «Геноцид» Петра Саноцького;
- «Розвій безсмертя» Владислава Стольникова;
- «Чужа реліквія» Тетяни Тіховської;
- «Вернигора?» Наталії Фурси;
- «Я — той, хто скам’янів» Сергія Чиркова;
- «[dasein: оборона присутності]» Ярини Чорногуз;
- «Навпроти» Анатолія Шкуліпи;
- «Останній поріг» Володимира Шкурупія.
Читайте також: Нудний бабусин напій зі шкільної їдальні? Не для іноземців! Як в український узвар закохалися в Польщі та Америці
У номінації «Літературознавство та мистецтвознавство»:
- альбом «Марія Примаченко» із серії «Державні зібрання України» Михайла Андреєва, Олексія Данілова, Олени Шестакової;
- «Українське мистецтво та література в тисячолітній війні за ідентичність: нарис-розмисел» Валерія Бітаєва, Владислава Корнієнка, Юрія Мосенкіса;
- «Нетлінні. Українські державні символи у народній вишивці та ткацтві» Лесі Воронюк, Володимира Щибрі;
- «Остап Вишня. Невеселе життя. Документальна біохроніка» Сергія Гальченка;
- «Леся Українка. Книги Сивілли» Тамари Гундорової;
- «Коли б то Бог дав мені притулитися до університету», «У всякого своя доля» Віктора Жадька;
- «Саґа мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький» Ігоря Набитовича;
- «Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти» Людмили Тарнашинської;
- цикл франкознавчих праць 2019–2023 рр. Богдана Тихолоза, Наталії Тихолоз;
- комплексне нотно-звукове видання «Пісенний “Кобзар”. Хорова Шевченкіана» Олександра Шокала, Тараса Миронюка, Мірчи Гулковського;
- «Під “Знаком Саваофа”, або “Там, де…”Ульяненко”» Фелікса Штейнбука;
- «Борис Грінченко — національної ідеї смолоскип» Василя Яременка.
У номінації «Публіцистика, журналістика» на перемогу претендують книги, мультимедійні проєкти, репортажі та документальний фільм:
- книга у 2 томах «Закарпатська Україна: викорінення Карпатської України» Станіслава Аржевітіна;
- публіцистичний мультимедіапроєкт «Антична історія України» Валерія Бебика, Анастасії Устюжаніної та Віталія Судді;
- три перші книги із п’ятикнижжя «Україна під знаком кремлівського Молоха» Олександра Бондаренка;
- книга «Націоналіст у добі фашизму. Львівський період Дмитра Донцова: 1922–1939 роки. Начерк інтелектуальної біографії» Олександра Зайцева;
- книга есеїв «Розчахнута квітка» Івана Коломійця;
- серія журналістських матеріалів про облогу Маріуполя (репортажі, фото та відеорепортажі, розслідування та фільм «20 днів у Маріуполі») Євгена Малолєтки, Мстислава Чернова, Василіси Степаненко;
- книга «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» Олександра Михеди;
- книга «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина» Івана Монолетія;
- книга «Незбагненна Лохвиця — Планета Українського Світу. Незнищенні терени українства: Сенча, Чорнухи, Заводське (Янишпіль) та інші поселення Лохвицького краю в світовому обширі. Історія, постаті, події, звичаї, спомини, світлини…» Олександра Панченка;
- книга «Володар Грому» Вадима Пепи;
- книга «Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи. Публіцистики воєнного часу.» Олега Романчука;
- книги «Напередодні “24”: світовідчування часу» ; «…24″: Ідентичність, Державність у вимірі війни» Георгія Філіпчука.
На відзнаку в номінації «Кіномистецтво» претендують:
- художній повнометражний фільм «Тарас. Повернення» Олександра Денисенка;
- документальний фільм «Пекельні обійми» Дмитра Ломачука;
- документальний фільм «Юкі» Володимира Мули;
- повнометражний ігровий фільм «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука.
На сайті також представлені номінанти в категоріях «Театральне мистецтво», «Музичне мистецтво» та «Візуальні мистецтва». З повним переліком можна ознайомитися тут.
Нагадаємо, у 2023 році лауреатами Національної премії імені Тараса Шевченка стали журналіст, публіцист Віталій Портников, поетеса Катерина Калитко, виконавці гурту «Хорея Козацька» Тарас Компаніченко, Максим Бережнюк, Северин Данилейко, Ярослав Крисько, Сергій Охрімчук, літературознавець Михайло Назаренко та режисерка Ірина Цілик.
Фото: facebook.com/knpu.gov.
Суспільство

Учителька фізики та математики Наталія Шило провела чотири роки в полоні на окупованих територіях. Завдяки спецоперації Головного управління розвідки жінку вдалося повернути на підконтрольну територію України.
Про це повідомили в ГУР МО за матеріалом «Ми — Україна».
Російські окупанти затримали Наталію у 2021 році, коли вона прямувала до хворої матері в Горлівку. Жінку звинуватили у шпигунстві та утримували в тюрмі без права на виїзд. Увесь цей час Наталія залишалася в камері з іншими жінками, які також стали жертвами репресій.
«2216 ― це камера “політичних”. Коли я потрапила в ту камеру, Наталя вже там була. Дуже позитивна жінка. Вчителька математики й фізики, розбирається в зірках. Ночами ми стояли і дивились крізь ту решітку», — розповіла Юлія, яка зустріла Наталію на вокзалі в Києві.
Читайте також: У Криму відбулася масштабна акція «Жовтої стрічки» (ФОТО)
Урешті Наталію звільнили з в’язниці, але заборонили виїзд. Тоді українська розвідка почала готувати план евакуації. Представниця ГУР МО України Гайде Різаєва розповіла:
«Ми врахували психологічний стан Наталії Шило, врахували всі фактори, які свідчать про її психотип. Ми підібрали унікальну, на мій погляд, операцію, яка дозволила цьому статися».
На київському вокзалі Наталію зустріли подруги, з якими вона пройшла полон. Деталі порятунку української вчительки ГУР не розголошує.
Нагадаємо, що UNITED24 зібрали 23 тисячі доларів завдяки розіграшу прапора з підписами захисниць Маріуполя.
Фото обкладинки: ютуб-канал «Ми — Україна»
Суспільство

29-та Українська антарктична експедиція завершила свою річну місію на станції «Академік Вернадський» та 4 квітня 2025 року повернулася до Києва. Полярники працювали над дослідженнями у сферах геофізики, метеорології та біології.
Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.
Унікальні дослідження науковців
Разом із зимівниками додому повернулися й учасники сезонної експедиції, які працювали на станції від кількох тижнів до кількох місяців. Українські науковці провели низку нових досліджень, серед яких:
- вперше запустили аргобуї для вивчення Південного океану (проєкт OCEAN ICE, «Горизонт Європа»);
- вперше здійснили одночасне радіозондування атмосфери з «Вернадського» та судна «Ноосфера»;
- вперше відібрали зразки талої льодовикової води для аналізу на мікропластик.
Повернення додому
Експедиція провела два тижні у дорозі. Спершу судно «Ноосфера» доставило команду з Антарктики до чилійського порту Пунта-Аренас, перетнувши бурхливу протоку Дрейка. Потім команда дісталася Варшави кількома літаками, а звідти — автобусом до України.
«Найщемнішим моментом була зустріч лікарки 29-ї УАЕ Іванни Котурбаш та її чоловіка Романа — він служить військовим анестезіологом на фронті. Перед від’їздом Іванки в Антарктику Роман навіть не зміг її провести, адже був дуже потрібен в госпіталі в Кураховому. Тож моменту обійняти одне одного кохані чекали понад рік», — написали в НАНЦ.

В Україну повернувся і Юрій Лишенко, який відправився у сезонну антарктичну експедицію після того, як отримав тяжке поранення на фронті. Чоловік пережив ампутацію та навчився ходити на протезі.






Нагадаємо, у березні на «Вернадському» відбулася перезмінка річних експедицій. Тепер на станції працює команда 30-ї УАЕ.
Раніше ми писали, що латвійський альпініст дістався до Південного полюса на підтримку України (ФОТО).
Фото: фейсбук-сторінка НАНЦ
Суспільство

До Великодня «Укрзалізниця» призначила додатковий швидкий фірмовий потяг №291/292 Київ – Львів – Київ. Ці рейси відбудуться 18 квітня.
Про це повідомили в УЗ.
18 квітня потяг №291/292 курсуватиме за таким розкладом:
- відправлення з Києва о 08:57, прибуття до Львова — 17:04;
- зі Львова поїзд відправиться о 13:30, а прибуде до Києва о 20:51.
Наразі квитки на ці рейси вже можна придбати онлайн або в касах вокзалів.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» відновлює втрачені квитки у застосунку: як їх повернути.
Також ми писали, що УЗ додала в Києві нову зупинку для двох потягів.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка УЗ