Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Обрали переможця конкурсу на проєкт Меморіального центру Голокосту в Києві

Опубліковано

 

Журі міжнародного архітектурного конкурсу 6 вересня одноголосно обрало кращий проєкт майбутнього Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”. Про це повідомляється на сайті Меморіального центру (BYHMC).

“Автором проєкту є команда архітектурного бюро Querkraft Architekten (Австрія) з ландшафтним архітектором Kieran Fraser Landscape Design (Австрія). За їхнім проєктом у Києві побудують перший у Східній Європі меморіальний центр трагедії Голокосту, розташований саме на тому місці, де відбулися трагічні події в 1941-1943 роках”, – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, друге й третє місця посіли проєкти бюро Dorte Mandrup A/S (Данія) з ландшафтним архітектором Martha Schwartz (США) та merz merz (Німеччина) з ландшафтним архітектором TOPOTEK 1 (Німеччина) відповідно. До п’ятірки фіналістів другого, завершального, етапу архітектурного конкурсу також увійшли роботи бюро Richter Musikowski (Німеччина) з ландшафтним архітектором FABULISM та Lysann Schmidt (Німеччина) та BURØ architects (Україна) з ландшафтним архітектором Ксенією Феофілактовою “V POLE DESIGN” (Україна).

 

Конкурс мав на меті віднайти знакове архітектурне рішення світового рівня, яке дасть змогу створити меморіал нового покоління. Майбутній Центр Голокосту стане водночас місцем пам’яті, музеєм і платформою для досліджень, публічних дискусій і рефлексії трагедії. Він матиме виставкові простори для основної та змінної експозицій, освітній і дослідницький центри, простір для публічних заходів, приміщення для архіву та музейної колекції. Проєкт поєднає ландшафт Бабиного Яру і меморіальний парк із визначною архітектурою та унікальним досвідом відвідування.

Чим особливий проєкт?

“Концепція проєкту-переможця побудована довкола сприйняття відвідувачів центру. Архітектурне рішення допомагає на фізичному рівні відчути небезпеку й безпросвітність, які оточили жертв Голокосту під час тих трагічних подій. До основної експозиції, розташованої на 20 метрів нижче рівня землі, веде довгий, схожий на щілину, вхід. Його стіни врешті змикаються над відвідувачем. Це аналогія, з одного боку, шляху жертв Бабиного Яру до місця загибелі, а з іншого — спершу непомітного, але невпинного сліпого занурення суспільства у темряву насилля. Після того, як відвідувач проходить основною експозицією, він повільно повертається у сповнений світлом простір. Цей демократичний простір є серцем меморіального центру та символізує майбутнє, що дає надію. Саме довкола нього розташовані приміщення для діалогу, досліджень і публічних заходів. Архітектурне рішення побудоване на контрасті між цими просторами темряви й світла”, – зазначається в прес-релізі.

Як інформують у BYHMC, з цим архітектурним рішенням команда проєкту працюватиме далі в рамках серії воркшопів із бюро-переможцем. Складність втілення концепції визначить, коли Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” відкриє свої двері першим відвідувачам.

Що відомо про конкурс?

Усього на конкурс надійшло 165 заявок від архітектурних бюро з 36 країн світу. Серед них були такі знамениті бюро як Eisenman Architects, Diller Scofidio + Renfro (США), Zaha Hadid Architects (Великобританія). До слова, Eisenman Architects було автором Меморіалу вбитим євреям Європи у Берліні. Кваліфікаційний відбір пройшли 10 бюро.

Архітектурний конкурс на кращий проєкт Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр” стартував 19 грудня 2018 року. Організатором виступила німецька компанія, яка також проводила конкурс на кращі проєкти меморіалу Героїв Небесної Сотні та музею Революції гідності.

Конкурс проходив у два етапи. Процедура базувалася на стандартах ЮНЕСКО для архітектурних конкурсів та правилах Міжнародної спілки архітекторів. Члени журі оцінювали проєкти на умовах анонімності за заздалегідь визначеними критеріями.

Суспільство

Скульптор на Одещині створив оленів, які зустрічають світанки

Опубліковано

 

Скульптор Андрій Деньгін почав облаштовувати пустир біля колишньої фортеці на об’їзній дорозі в Ізмаїлі на Одещині.

Про це пише Культурометр.

Активіст спільно з однодумцями встановив лави і висадив дерева. Основною ідеєю цього місця стало милування заходами і світанками. Завершальним етапом стало встановлення двох скульптур оленів з металу.

 

Як розповів скульптор, робота над залізними оленями почалася ще влітку.

За задумом автора, олень – це символ, що асоціюється із сонцем, світлом, чистотою, відродженням.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Через схожість рогів із гілками, образ оленя пов’язаний з Деревом Життя.

Олені символічно дивляться в напрямку сонця, що заходить.

Читайте також5 найдавніших козацьких храмів України, де й досі зберігся дух Запорізької Січі

Нагадаємо, у Києві відкрили гігантську скульптуру кита з переробленого пластику.

Як ми повідомляли раніше, в Ужгороді відкрили унікальну мініскульптурку «Дикий Захід Баффало Білла».

Усі фото: culturemeter.od.ua.

Читати далі

Суспільство

«Біжуча борода»: активіст подолав 225 км із Дніпра до Харкова заради екопростору

Опубліковано

 

Харків’янин Сергій Прескорник подолав 225 кілометрів від Дніпра до Харкова — дистанцію він пообіцяв пробігти на плогінг-акції «Чистий лісопарк», якщо зможе зібрати 100 тис. гривень на будівництво нової екостанції у Києві.

Про це пишуть Харківські вісті.

Зазначається, що друзі називають Сергія «Біжуча борода».

 

Свій забіг він почав 18 вересня о 6-й ранку.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Фінішував 19 вересня близько 12-ї дня на майдані Свободи у Харкові.

Дорогою спортсмен робив зупинки, щоб перепочити та поїсти, й публікував фото на своїй сторінці в Instagram. Його супроводжувала швидка та поліція.

Читайте також: Як екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)

Чотири місяці тому спортсмен долучився до соціального проєкту громадської організації «Україна без сміття».

Читайте такожВ Україні запустили мапу екологічних проблем Донбасу

Екохаб, про який мріє Сергій, – це станція приймання вторинної сировини, музей відходів і відкритий майданчик для арт-заходів за участю зірок.

Нагадаємо, у вересні в Києві запрацюють пункти прийому старої техніки.

Як ми повідомляли раніше, «Україна без сміття» почала приймати на переробку дрібну деревину.

Усі фото: facebook.com/preskornik.

Читати далі

Суспільство

Стріт-арт на Одещині потрапив до Книги рекордів України

Опубліковано

 

Розмальовані килимки на бруківці у місті Болград Одеської області потрапили до Книги рекордів України.

Про це пише odessa-news.stream.

Традиційний килим, намальований на вулицях міста, визнали найдовшим в Україні.

 

Стріт-арт потрапив до категорії «Розміри, мистецтво» та об’єднав всього 24 окремі килими.

Довжина малюнка становить 350 метрів.

Це перший рекорд, який зареєстрували у Болграді.

Килим з орнаментом намалювали під час Міжнародного етнографічного кінофестивалю.

Читайте також: Дорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

Він поєднує основні локації заходу та веде до головної площі Болграда.

Його створювали понад 70 волонтерів, на що використали 82 літри фарби.

Нагадаємо, на Харківщині встановили рекорд України із пересвисту на свищиках.

Як ми повідомляли раніше, у Житомирі діти намалювали рекордно велику картину про Україну.

Усі фото: odessa-news.stream.

Читати далі