Об’єднати різні інтереси: як створити стратегію розвитку громади, яка працюватиме на кожного мешканця
Чому одні громади залучають інвестиції на масштабні проєкти, тоді як інші витрачають власні ресурси на ініціативи, які швидко втрачають актуальність? Часто відповідь — у наявності стратегії. Саме завдяки їй громади планують своє майбутнє, об’єднують навколо нього мешканців і залучають донорську підтримку.
Як створити стратегію, яка стане дороговказом для ухвалення рішень на найближчі десять років, а не документом «для галочки», #ШоТам розповіли у Благодійному фонді «МХП-Громаді» та в п’яти громадах, де цьогоріч, завдяки його підтримці почали розробку стратегій.
Три головні функції стратегії
Благодійний фонд «МХП-Громаді» працює зі 150 громадами у 13 областях України, а це — понад 700 населених пунктів. Уже понад десять років його основна мета — навчити мешканців громад гуртуватися, брати на себе відповідальність за майбутнє й спільно вирішувати соціальні, економічні, екологічні та інші проблеми своїх населених пунктів.
«Ми прагнемо передати громадам відповідальність за розв’язання їхніх проблем і позбутися патерналізму, який залишився ще з радянських часів. Ми хочемо, щоб через наші проєкти вони розвивалися, вчилися проєктного менеджменту, фандрейзингу, комунікацій», — пояснює Голова Ради розвитку громад БФ «МХП-Громаді» Тетяна Волочай.
Один з основних напрямів фонду зараз — проєкт «Strategy Lab: лабораторія змін у громадах». Його завдання — допомогти створювати довгострокові плани розвитку громад, які, на відміну від точкових ініціатив, приносять більше користі й не втрачають актуальність за кілька років.
За словами Тетяни Волочай, стратегія громади виконує три головні функції:
01
На етапі написання вона стає інструментом нетворкінгу, згуртування людей.
02
Далі — є орієнтиром для ухвалення рішень і аргументом для донорів та фінансових інституцій, адже вони охочіше співпрацюють із тими громадами, які мають чітке бачення майбутнього та конкретні пріоритети.
03
Стратегія допомагає економити бюджет, адже відсіває хаотичні ініціативи й сфокусовує громаду на найголовнішому.
Найбільший виклик на початку — подолати скепсис
Щоб майбутні стратегії громад відображали бачення якомога більшої кількості їхніх мешканців, бізнесів, активістів і місцевої влади, БФ «МХП Громаді» залучає до процесу стратегування своїх фахівців і досвідчених експертів, які супроводжують увесь процес стратегування.
«Ми знаємо вже дуже багато стратегій, написаних “кабінетно”, і всі вони припадають пилом у столах своїх авторів. Бо це питання розділення участі: коли люди не залучені до створення стратегії, вони її й реалізовувати не допомагатимуть. І навпаки, якщо мешканці громади беруть участь у розробці стратегії, вони краще розуміють, з чого складається громада, які є показники, фантазують про те, якою вони хочуть її бачити. І чим більше людей залучається, тим з більшою ймовірністю вона реалізується», — пояснює Тетяна Волочай.
Одним з викликів на початку є сумніви щодо необхідності стратегії розвитку. Мешканці і місцеві лідери іноді вважають її формальним документом «для галочки». Тому експертам важливо пояснити, що стратегія справді корисна і може принести нові можливості.
Яготинська громада
Про те, як працюють над стратегією і чому роблять ставку на розвиток туризму у Яготинській громаді, розповідає громадський активіст Євген Довгалюк
У 2020 році я створив громадську організацію, яка досліджує природу, культуру, архітектуру й історію України, з особливим фокусом на Яготинській громаді та річці Супій. Уже п’ять років ми вивчаємо маловідомі, забуті й занедбані туристичні локації, фіксуємо флору і фауну, спостерігаємо за птахами та видаємо на основі своїх спостережень книжки українською й англійською мовами.
Коли мене запросили долучитися до розробки стратегії розвитку громади, я відразу погодився, бо для мене важливо бути частиною того, що тут відбувається. Я переїхав сюди у 2019 році, коли придбав будинок біля озера, і відтоді вивчаю історію громади та як вона влаштована.
Наша стратегія ще в процесі розробки — зараз ми на етапі SWOT-аналізу. І я ділюся з робочою групою своїми знаннями й ідеями, щоб їх врахували в документі. Вважаю, що в нашій громаді може з’явитися потужний осередок бьордвотчингу — спостереження за птахами. Ми ідентифікували 196 видів птахів із 416, офіційно зареєстрованих в Україні. Зафіксували понад 1200 видів флори й фауни, які внесли до міжнародної бази iNaturalist. А ще ми знаходимося поруч із міжнародним аеропортом Бориспіль і маємо ідеальну трасу з Києва до Яготина.
Це перспективний напрямок, який раніше не розглядали, бо не було розуміння його можливостей, та й загалом він новий для України. Це інший підхід, ніж давні місцеві традиції рибальства й мисливства.
Я маю досвід участі у марафонах і велозаїздах, тому ми також розробили ідею маршруту навколо озера Супій протяжністю 21 км. Він пролягає біля води, тому бігти там буде комфортно навіть у спеку. Це зробить місце унікальним і дозволить системно проводити спортивні заходи.
Крім цього, ми дослідили туристичні локації, сакральну архітектуру — тут є гарно збережені дерев’яні церкви, інші пам’ятки, з яких можна скласти туристичний маршрут. Плануємо відродити й водні види спорту — байдарки та каяки, які тут колись були. Усе це створює достатній туристичний потенціал, який у найближчі десять років ми маємо підкріпити відповідною інфраструктурою.
На останній сесії добре відчувалося, як усі згуртувалися — представники бізнесу, місцевої влади й активісти працювали на рівних, як одна злагоджена команда. Сам процес її створення уже дав результат — це цінний нетворкінг.
А ще, завдяки роботі над стратегією, я зрозумів, що розвитком громади переймаюся не тільки я — поруч є чудові люди, готові власними руками творити майбутнє.
«Одна з головних цінностей процесу стратегування — коли громади роблять якісь відкриття самі про себе. У Яготині, наприклад, під час дискусій громада несподівано побачила серйозний потенціал у розвитку туризму та культурних ініціатив, які раніше не розглядали системно».
Микола Силенко
заступник директора Boosters Consulting Group
Бершадська громада
Які відкриття про свою громаду зробили учасники стратегічних сесій розповідає головна спеціалістка відділу прогнозування, аналізу доходів та економіки фінансового управління Бершадської міської ради Олена Чворсюк
Щойно наша громада була створена у межах реформи децентралізації, ми написали стратегію розвитку. Це була обов’язкова вимога. На обласному рівні нам говорили, що документ хороший, утім ми відчували, що практичної користі від нього мало. Тому міський голова наполягав на розробці нової стратегії й був радий, коли Фонд «МХП Громаді» обрав нас для участі у проєкті «Strategy Lab: лабораторія змін у громадах».
Ми провели вже три зустрічі із фахівцями Boosters Consulting Group і на сьогодні маємо перший розділ нової стратегії, який зараз допрацьовуємо й удосконалюємо.
Але перш ніж його написати, ми проробили велику підготовчу роботу: провели опитування мешканців громади й бізнесу — аби охопити старших людей у селах, наші фахівчині роздрукували анкети й роздавали їх людям, провели SWOT-аналіз нашої громади, а зараз працюємо над проєктними картками.
Наша громада завжди позиціонувала себе як аграрну. Коли ж почали досліджувати, виявилося, що ми також багаті на природні копалини — камінь, пісок, глину, маємо вигідне розташування й хороше транспортне сполучення. У нас є великі підприємства, які працюють на благо громади. І, звісно ж, ми врахували ризики, пов’язані з війною, й включили до стратегії питання безпеки.
Наша наступна зустріч буде присвячена роботі з лікарями й школярами: місцева школа організовує обговорення стратегії в 10-11 класах, бо ми хочемо почути й врахувати голос молоді. Так само як і думку бізнесу, ветеранів, людей з інвалідністю, пенсіонерів.
Я щойно вийшла з декретної відпустки й відразу долучилася до роботи над стратегією. Як молода мама, я найбільше хочу, щоб у громаді подбали про благоустрій і про наявність робочих місць. У нас в анкеті було запитання «Чи плануєте ви покидати громаду?». Я не планую: я все життя тут, мій старший син навчається у першому класі, молодший — ходить у садочок. Але для мене важливо, щоб діти мали тут якісне дозвілля й можливості для розвитку, а громада — належні умови для життя та роботи.
Попри те, що стратегії ще немає, уже помітні деякі зміни. У міськраді з’явився окремий фахівець, який займається грантами: шукає для громади корисні проєкти, які можуть принести інвестиції, подає заявки. Відділ культури створив перелік туристичних магнітів, про які навіть я, місцева мешканка, раніше не чула. Зараз вони «загорілися» ідеєю створити молодіжну раду, бо в нас її досі немає.
Ми в громаді переконалися, що хороша стратегія — дорога в майбутнє. Тому ми дуже вмотивовані її створити.
«У Бершаді головним висновком для громади стало розуміння, що фінансування можна залучати з різних джерел — від програм ЄС і міжнародних фінансових інституцій до державних фондів та партнерських ініціатив. Саме це усвідомлення мотивувало учасників активніше долучатися до формування стратегії й побачити в ній реальний інструмент розвитку».
Микола Силенко
заступник директора Boosters Consulting Group
Петриківська громада
Начальниця відділу соціально-економічного розвитку, планування, інвестиційної діяльності та інформаційного забезпечення Петриківської селищної ради Оксана Юхно про те, як спільні обговорення змінюють ставлення людей до розвитку громади
Наша громада й раніше мала стратегію розвитку. Але створювалася вона тоді, коли у нас було лише п’ять населених пунктів. У 2020 році, після реформи децентралізації, наша громада об’єднала 19 сіл і селищ, і вже тоді стратегія стала неактуальною. У нинішніх умовах, окрім змін в адміністративному устрої, нова стратегія має врахувати ще й виклики воєнного часу й нові пріоритети розвитку громади.
Ми провели п’ять стратегічних сесій, де обговорювали що є важливим для громади. На них зібралися представники влади, бізнесу, організацій, молоді, депутати, освітяни, ветерани та активісти. Разом аналізували ситуацію та визначали пріоритети для розвитку: безпека, екологія, відходи, дороги, підтримка молоді, дозвілля, нові робочі місця, переробка та туризм.
У цьому процесі один із найважчих етапів — залучити мешканців і мотивувати їх до участі у стратегічних сесіях і дискусіях, бо частина людей залишається пасивною. Це ускладнює напрацювання рішень, адже стратегія має ґрунтуватися на думках і потребах мешканців.
Ще один серйозний виклик — війна та міграція. Багато людей виїхало, через що бракує робочої сили і зменшилася база для місцевих податків. Одночасно збільшилося навантаження на соціальну сферу, адже залишилися переважно літні люди та сім’ї, які потребують додаткової підтримки.
Щоб подолати ці виклики, ми залучаємо до створення стратегії різні групи мешканців. Молодь — через молодіжну раду та заклади освіти, ветеранів, військових та їхні сім’ї — через центр соціальних служб і громадську організацію «Ветерани Петриківщини». Бізнеси запрошуємо особисто або через старост старостинських округів. Це важливо, бо на таких зустрічах обговорюються економічні пріоритети та інвестиції, а від підприємців залежить економічна стійкість громади.
Крім того, ми запрошуємо істориків, представників закладів освіти, культури, медицини, соціальної сфери, людей пенсійного віку та внутрішньо переміщених осіб. Щоб охопити якомога більше людей, ми також провели онлайн-опитування. У ньому взяли участь понад 1200 мешканців.
І хоча стратегія ще в процесі розробки, уже зараз видно, як громада змінюється — стає згуртованішою, активнішою і готовою працювати разом заради майбутнього.
«Петриківська громада — відома завдяки унікальному петриківському розпису, який став візитівкою не тільки в Україні, а й світі. Разом з тим сучасні виклики вимагають шукати нові підходи до збереження й розвитку цієї культурної спадщини. Важливо не лише плекати традиційні форми, а й інтегрувати інновації — щоб громада посіла гідне місце у креативній економіці та залишалась привабливою для молоді, яка має бажання жити й творити щось нове, інноваційне.
Попри беззаперечну культурну, природну й туристичну привабливість (зокрема завдяки козацькій історії), громада стикається з викликами: насамперед — у сфері розміщення туристів і створення належного сервісу. А саме це могло б забезпечити зростання туристичного потоку та активізувати місцеву економіку.
Окрема увага — розвитку малого та середнього бізнесу. Це критично важливо для підтримки економічно активного населення, створення нових робочих місць і наповнення бюджету громади.
Справжнім відкриттям стали люди. Багато хто вперше долучився до подібного процесу стратегування й висловив бажання, аби такі зустрічі стали регулярними. Учасники потребують простору для постійного діалогу, де не лише обговорюють проблеми, а й формують спільні рішення.
Особливо цінним виявився внесок представників ветеранської спільноти. Деякі з них приєднувалися онлайн до стратегічних сесій, навіть із позицій, бо хотіли висловити свої ідеї розвитку громади. Свої ініціативи активно висловлювали також молодь, внутрішньо переміщені особи, підприємці та інші активні жителі Петриківщини».
Олександра Гліжинська
голова правління «Інституту «Республіка», засновниця Всеукраїнської ініціативи «Активна Громада»
Білогірська громада
Чому у громади виникла потреба розробити нову стратегію розповідає депутат місцевої ради Віктор Корягін
У Білогірській громаді вже була стратегія розвитку, але її розробили давно, і вона зовсім не відображала теперішніх умов повномасштабної війни та інших проблем. Тому виникла потреба її переглянути й оновити. Зараз ми працюємо над новою стратегією розвитку до 2027 року з перспективою до 2034-го.
Основну увагу приділяємо економіці, соціальній сфері та молоді. Робоча група разом з експертами визначає напрямки: залучення інвестицій, розвиток підприємництва, створення робочих місць, покращення інфраструктури та відновлення після війни. Усі ці напрацювання оформлюємо у план дій із конкретними проєктами, які громада зможе реалізувати після затвердження стратегії.
Зараз із нами у процесі стратегування працюють експерти. Вони допомагають провести глибокий соціально-економічний аналіз і організовують серії громадських обговорень. Це дозволяє залучити різні думки й зробити документ максимально практичним.
Коли робота буде завершена, стратегія стане орієнтиром для ухвалення рішень. Вона дасть громаді адаптований до реалій і орієнтований на потреби людей план дій: де шукати ресурси, як залучати інвесторів, які проєкти реалізовувати першими. А депутати зможуть працювати з урахуванням довгострокових пріоритетів, а не лише ситуативних запитів.
Для мене, як уродженця Білогір’я, ця робота має й особисте значення. Ми створюємо чіткий і реалістичний план, який допоможе громаді впевнено розвиватися навіть у воєнних умовах. І уже на етапі створення я бачу позитивні зміни: мешканці долучаються до обговорень, бізнес пропонує свої ідеї, молодь теж висловлює своє бачення.
«Білогірська громада — одна з найбільших у Хмельницькій області. Однією з головних проблем є стан доріг. Більшість з них у неналежному або аварійному стані. Це ускладнює залучення інвестицій, розвиток громади та надання якісних послуг, зокрема в освіті. Проблема доріг може завадити створенню ліцею в Білогір’ї, бо старшокласники з віддалених сіл можуть вибирати школи в інших громадах через проблеми з доїздом. Тому відновлення доріг — одне з найважливіших завдань для громади в найближчі роки, що можна вирішити через співфінансування».
Андрій Дуб
голова Центру аналітики і досліджень «РЕ:ФОРМ»
Степанецька громада
Які основні напрямки розвиватимуть у Степанецькій територіальній громаді розповідає голова Олександр Яременко
У Степанецькій громаді наразі відбулося лише два засідання робочої групи, яка займається розробкою стратегії. Перше — пройшло у форматі фокус-груп, де представники бізнесу, соціальної сфери та молодь розглядали соціально-економічний профіль громади й проводили SWOT-аналіз, визначивши її сильні та слабкі сторони, потенційні можливості й загрози.
Під час другого засідання робочій групі вдалося напрацювати й представити стратегічні й оперативні цілі, а також завдання стратегії розвитку.
Ми зосередимося на розвитку бізнесу та залученні інвестицій, покращенні соціальних послуг, житлово-комунальної й транспортної інфраструктури, безпеки, а також на енергоефективності та екології. Окремо стратегія передбачає розвиток управлінських навичок місцевої влади та залучення жителів до ухвалення рішень.
Ми також проводили опитування серед представників бізнесу та жителів громади — це були як паперові анкети, так і онлайн-форми. Участь у ньому взяли 41 представник бізнесу та 152 мешканці громади — це майже 3% від населення.
Зараз робоча група працює над розробкою плану заходів для реалізації стратегії. До цього процесу долучилися і мешканці громади — вони надіслали 27 проєктних ідей, які вирішать завдання стратегії громади. Тепер робоча група їх аналізуватиме, ранжуватиме за пріоритетами й визначатиме джерела фінансування.
«Степанецька громада має розвинуте сільське господарство, потенціал для агропереробки, туризму й відновлюваної енергетики. Але її розвиток напряму залежить від збереження молоді. Випускники шкіл їдуть навчатися у міста, тож один із пріоритетів стратегії розвитку громади — створити умови для їх повернення.
Старшокласники та студенти вже пропонують ідеї для розвитку громади — створення сучасних просторів для дозвілля, молодіжних центрів, цифрових та екопроєктів — і готові працювати над ними з місцевим самоврядуванням. Якщо ці пропозиції включити в План стратегії, це допоможе зберегти молодь, сприяти їхній самореалізації та активній участі в житті громади».
Андрій Дуб
голова Центру аналітики і досліджень «РЕ:ФОРМ»
Три головні функції стратегії
Досвід інших громад доводить: стратегія — це не просто план на папері. Вона допомагає об’єднати людей, підказує в ухваленні рішень і приваблює інвесторів. Завдяки їй громада має чітке бачення майбутнього та краще використовує свої ресурси.
Щоб пройти цей шлях, громади можуть звернутися за підтримкою до Благодійного фонду «МХП Громаді». Він залучає як власних, так і зовнішніх експертів, які допомагають громадам організувати обговорення, аналізувати наявні ресурси, збирати думки різних груп населення й перетворювати їх на реалістичний план дій. Це дає змогу громадам розробити робочу інструкцію, яка допоможе залучати партнерів і розвиватися навіть у складні часи.