Суспільство
Новий рік у Києві. Як святкуватиме столиця в умовах пандемії
Незважаючи на карантин та обмеження, столиця цього року отримає святкову атмосферу та новорічну ялинку. Про те, як у Києві планують святкувати Новий рік 2021 розповіли організатори з FolkUkraine.
Надія Тутенко
Куратор Folk Ukraine — міжнародний етнокультурний проект, який організовує новорічні гуляння (і не тільки) в Україні
Пандемія вплинула на майже всі сфери життя громадян. Медична маска є обов’язковою, у кожному закладі перевіряють температуру, масові події та прогулянки на вихідних стали чимось небезпечним та винятковим. Проте, пандемія не забере в українців Новий Рік 2021.
Соціальна дистанція, маски та фудкорти
Новорічну ялинку з усіма локаціями почнуть збирати 25 листопада, а урочисте відкриття планується на День Святого Миколая. Карантинні обмеження постійно змінюються, і остаточне розуміння нормативів і функціонування буде приблизно у середині грудня.
Безумовно, на території проведення заходів буде контроль за дотриманням усіх норм: маски, соціальна дистанція і велика кількість санітайзерів.
Організатори планують встановити фудкорти в ярмаркових будиночках, звісно, з дотриманням всіх карантинних норм. Однак, остаточного рішення ще немає. Також, розглядається формат take away, що б хоч якось порадувати киян і гостей столиці.
Селфі біля ялинки та казкові фотозони
Головна ялинка країни вже традиційно буде встановлена на Софіївській площі.
Відмінне з попереднім роком — зміна архітектури розміщення усіх новорічних об’єктів. Раніше ялинка розташовувалася біля Софії Київської, а цього року її встановлять по центру площі і вибудують всі об’єкти навколо.
На 31-метровій красуні планується близько 1500 іграшок, з них — 800 — казкові герої і більш ніж 10 км гірлянд. Прикраси на ялинці будуть мати вигляд і форму жителів “Казкового лісу”: білка, сова, грибочки, шишки, жолуді. Підсвічена вона буде зеленим кольором, а вниз будуть звисати гірлянди холодного білого кольору. Ці гірлянди створять величезний купол над усією Софіївською площею.
Ми не будемо робити акцент на темі COVID і спробуємо зробити все, щоб подарувати людям відчуття казки.
Біля ялинки будуть розташовані герої — жителі казкового лісу (ляльки 2 метри на зріст) і спеціальні фотозони з ними. Кожен герой відповідатиме за свій Дух свята. Один — за затишок і багатство новорічного столу, інший — за емоції і селфі. За що відповідатимуть інші два — визначать за допомогою голосування у соціальних мережах.
Перед входом до ярмарку розташуються три величезні арки, які теж тематично оздоблять та підсвітять яскравими вогниками.
А що на Контрактовій площі
Крім Софіївської площі, новорічні святкування відбудуться і на Контрактовій. Там також буде ярмарок, ялинка і фотозони. Тематика декору — Петриківка. На гостей чекають великий каток і зона дитячих розваг. Також плануються нові локації, і якщо їх затвердять, це буде приємним сюрпризом для киян.
У скільки обійдеться новорічне свято
На сьогодні бюджет ялинки складає близько 3.7 мільйонів гривень. Це все спонсорські кошти. Ялинка та саме свято фінансуються організаторами та партнерами самого заходу. Для порівняння в минулому 2019 році її вартість оцінювали майже в 3 млн гривень, а на все свято витратили близько 30 млн.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
