

Суспільство
Нідерланди та Бельгія передадуть Україні системи знешкодження мін
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Нідерланди разом з Бельгією у 2025 році нададуть Україні системи виявлення та знешкодження мін для берегової охорони, а також навчатимуть українські підрозділи.
Про це заявила міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен під час брифінгу в Одесі, пише Суспільне.
«У Нідерландах, як у мореплавній державі, у нас є велика морська традиція і ми розуміємо стратегічну та економічну важливість гаваней в Одесі для того, щоб імпортувати їжу, для того, щоб торгувати і це, безумовно, має зв’язок із рештою світу. Нідерланди надають два мінні тральщики класу Alkmaar і ми розпочнемо готувати українські підрозділи для того, щоб вони знали як використовувати ці човни», – повідомила міністерка.
Міністр оборони Олексій Рєзніков своєю чергою додав, що для України принципово, щоб зернова ініціатива продовжувала свою дію. Також він заявив, що головним лишається сам процес вивезення зерна.
«Наша задача це зробити. А питання вже 60 днів, 90 днів — це питання процесу, “торгів” за столом перемовин. Тому, мені здається, принципово, щоб зернова угода не припинялася», – сказав Рєзніков.
Довідка
Чорноморська зернова ініціатива (коротко — «зернова угода»), є угодою між Росією та Україною за участю Туреччини та Організації Об’єднаних Націй (ООН), укладеною під час російського вторгнення в Україну у 2022 році.
Російське вторгнення в Україну, що триває з лютого, призвело до повної зупинки поставок зерна з України, яка раніше була великим експортером. Документи були підписані в Стамбулі 22 липня 2022 року. Липнева угода створила процедури для безпечного експорту зерна з певних портів, щоб спробувати вирішити продовольчу кризу 2022 року.
Станом на кінець жовтня з українських портів успішно вийшло понад 400 суден, які перевезли майже 9,5 млн тонн зерна та інших продуктів харчування.
Нагадаємо, Словаччина та Польща домовились спільно передати Україні винищувачі МіГ-29.
Крім того, Південна Корея передала Україні 100 автомобілів. Вони будуть використовуватися у піротехнічних підрозділах ДСНС.
Фото: dsns.gov.ua

Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Литовський кабінет Міністрів передасть Україні мобільне містечко, розраховане на 36 сімей.
Про це повідомляє литовське видання LRT.
Зазначається, що мобільні будинки вартістю 941,5 тисячів євро встановлять у Бородянці, що на Київщині.
Окрім того, уряд Литви виділить:
- 5 мільйонів євро на ремонт однієї з трьох шкіл у Бородянці;
- 3,7 мільйона євро – на ремонт дитячого садка «Радість» в Ірпені;
- 2,3 млн євро на реконструкцію мосту через річку Трубіж, що сполучає Київську та Сумську області.
Довідка
Бородянка – це смт, яке розташоване в Бучанському районі Київської області.
2022 року через Бородянку пройшов головний шлях російського наступу на Київ. Російська бронетехніка з’явилася на околиці селища 26 лютого, і почалися її сутички та бої з теробороною, а згодом і поліцією. На початку березня російська армія захопила Бородянку. Окупанти не давали місцевим жителям розбирати завали, грабували магазини і розстрілювали цивільне населення.

1 квітня 2022 року селище було звільнене. За даними місцевої влади, окупанти повністю знищили 8 та пошкодили частково 32 багатоповерхові будинки, а по всій громаді знищено близько 500 приватних будинків та ще близько 450 частково зруйновано або зазнали пошкоджень.
Нагадаємо, Велика Британія та Польща домовилися побудувати в Україні два тимчасові селища для українців, які залишилися без житла внаслідок війни.
Крім того, у Львові на Сихові відкрили додаткові модульні будинки для українців, які втекли від війни.
Фото: hopetowns.org
Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
На українсько-польському кордоні планують запустити єдині пункти пропуску.
Про це повідомив заступник міністра інфраструктури Сергій Деркач.
Наразі для того, щоб перетнути українсько-польський кордон потрібно пройти контроль і з боку Польщі, і з боку України. Єдиний пункт пропуску значно пришвидшить перетин кордону.
Зазначається, що угода з польською стороною координаційно погоджена. Попереду підготовка фінального тексту та процес ратифікації. Невдовзі визначать перші пункти пропуску, де запровадять єдиний кордон.
Також єдиний прикордонний контроль планують запровадити з Угорщиною та Словаччиною.
У 2023 році Агентство зосередить свою увагу в першу чергу на модернізації таких пунктів пропуску:
- Польща – Ягодин, Рава-Руська, Краківець, Шегині.
- Румунія – Дякове, Порубне, Красноїльськ, Дяківці, Біла Церква.
- Словацька Республіка – Ужгород.
- Угорщина – Чоп (Тиса), Лужанка, Дийда.
- Молдова – Могилів-Подільський, Рені.
Нагадаємо, на українсько-румунському кордоні відкрили новий автомобільний пункт пропуску.
Крім того, на кордоні з Польщею запустили пункт пропуску для порожніх вантажівок.
Фото: facebook.com/agency.for.restoration
Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
У Києві з 1 квітня до 1 листопада на низці вулиць дозволять підвищення швидкості руху до 80 км/год.
Про це повідомили у пресслужбі Київської обласної військової адміністрації.
Зокрема швидкість 80 км/год у період із 1 квітня до 1 листопада дозволяється на таких ділянках доріг:
- Набережне шосе (від Поштової площі до Наддніпрянського шосе);
- Наддніпрянське шосе;
- вул. Саперно-Слобідська (після розвороту за вул. М. Грінченка до Південного мосту);
- Столичне шосе (до вул. Академіка Заболотного);
- просп. М. Бажана від Південного мостового переходу до Харківської площі (у зворотному напрямку від Харківської площі до Дніпровської Набережної);
- просп. Воскресенський (від вул. Воскресенської до вул. А. Навої);
- просп. Р. Шухевича (від Північного мосту до вул. Оноре де Бальзака);
- просп. С. Бандери (від Оболонського проспекту до Північного мосту);
- вул. Набережно-Рибальска (від Гаванського мосту до вул. Електриків);
- автодорога Р-69 до межі м. Києва.
Читайте також: Майбутнє пам’яток – у приватних руках. Хто рятує культурну спадщину України? Історія ініціативи «Спадщина.UA»
Зазначається, що перелік вулиць за результатами обстеження визначила Комісія у складі представників Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, Управління патрульної поліції НПУ у м. Києві, КК «Київавтодор» та КП «Центр організації дорожнього руху», КП «Київпастранс» та КП ШЕУ районів.
Наголошується, що ці вулиці мають якісне дорожнє покриття, відбійники, надземні та підземні пішохідні переходи, що дає змогу пересуватись швидко та безпечно.
Нагадаємо, в Ужгороді встановили перші камери, що фіксують перевищення швидкості авто.
Також ми повідомляли, що у столиці на Печерську облаштовують безбар’єрні тротуари.
Окрім того, у Дніпрі з’явився світлофор зі смайликом, що котролює швидкість руху водіїв.
Фото: wikimedia.org.