Новини, якi надихають!
Пiдтримати
«Чи збудують у нашому містечку нову дорогу? А що буде з новими дитячими майданчиками? А може, зробимо набережну?». Відповіді на різні запитання щодо майбутнього міста чи села містяться в стратегії — це головний документ для громади. Як створити стратегію розвитку для громади, знають у Благодійному фонді «МХП-Громаді».
Фахівці фонду взялися допомогти двом громадам — Миронівській на Київщині та Канівській на Черкащині оновити їхні стратегії. Що потрібно, аби написати хорошу стратегію, і чому це тривалий процес, читайте в ШоТам.
— це головний документ для громади. У ньому визначають найважливіші завдання та цілі на певний період — зазвичай це близько 10 років.
«Важливо, щоб цей документ був актуальний, цілісний і мав довгострокову перспективу. Адже це дасть змогу громадськості та бізнесу розуміти, куди рухається громада. Якщо надалі громада отримує звернення та пропозиції, то має звіритися зі стратегією й так ухвалювати рішення», — коментує керівник відділу національних проєктів у Благодійному фонді «МХП-Громаді» Володимир Панченко.
Стратегія — це не формальний документ, а живий, діючий, як запевняє Володимир Панченко. Стратегія має бути розміщена у відкритому доступі, наприклад, на сайті громади, щоб кожен охочий міг перечитати й побачити, який вектор розвитку громада визначила для себе.
громадські обговорення
До цього етапу залучають владу та громадський сектор: ГО, установи, комунальні заклади й активних жителів. Такі обговорення відкриті — люди діляться своїм баченням, підсвічують проблеми, пропонують рішення. До обговорень залучають і місцевий бізнес, бо завдяки йому громада може розвиватися.
фокус-групи
Для фокус-груп відбирають людей різного віку: молодь, жителів середнього віку, старших. Кожну з груп запитують, чи актуальні для них ті проблеми, які обговорювали з громадськістю. Також до фокус-групи можуть увійти ветерани, щоб зрозуміти, які покращення можна зробити в громаді для тих, хто повертається з війни. До фокус-груп не входять представники влади чи депутати.
робота з профільними
департаментами
Наступний крок — робота з профільними департаментами, які мають працювати над втіленням стратегії. Також у кожній громаді має бути затверджений стратегічний комітет, щоб відстежувати, чи втілюється стратегія в життя. На зустрічах з профільними департаментами проговорюють, як можна втілити побажання громадськості та фокус-груп. Як результат створюють «дерево цілей». Усі департаменти мають працювати злагоджено: ті, хто відповідають за туризм, продумують, як зробити громаду цікавою для гостей; департамент економіки вивчає економічний розвиток; поліція має опікуватися безпекою.
«Це велике замкнене середовище: всі мають бути дотичні й розуміти, куди це рухається, а також брати відповідальність на себе», — додає Володимир Панченко.
формування концепції
Коли всі департаменти обговорили свою роль, робоча група формує загальне бачення або ж концепцію стратегії, щоб усі проговорені проблеми й можливості були враховані.
публічне обговорення
Коли стратегія сформована й опрацьована всіма тими, хто має її виконувати, документ виносять на публічні обговорення. Люди мають можливість прочитати його, ознайомитися та внести свої правки.
винесення на депутатське
голосування
А вже на цьому етапі стратегію, в яку внесли корективи, виносять на сесію місцевої ради, де депутати голосують і затверджують її. Так до формування стратегії залучають широку громадськість, місцеве самоврядування й депутатський корпус.
Стратегія універсальна, тож наступні депутати чи команда ради теж будуть бачити напрацювання колег і розуміти вектор розвитку.
«МХП-Громаді» має багато програм з підтримки бізнесів. Та поза конкурсами до них звернулися дві громади, щоб дізнатися, як створити стратегію розвитку в нових умовах. Тож команда взялася за ще один пілотний проєкт для Канівської та Миронівської громад.
«Це дороговартісний і кропітливий процес, адже не кожна громада може в умовах війни переписати стратегію. Тому до цього процесу ми залучили професійних експертів — Олександру та Віталія Гліжинських. Вони вже писали стратегію для Черкас та інших громад і є засновниками всеукраїнського громадського об’єднання Інститут “Республіка”», — пояснює Володимир Панченко.«Це дороговартісний і кропітливий процес, адже не кожна громада може в умовах війни переписати стратегію. Тому до цього процесу ми залучили професійних експертів — Олександру та Віталія Гліжинських. Вони вже писали стратегію для Черкас та інших громад і є засновниками всеукраїнського громадського об’єднання Інститут “Республіка”», — пояснює Володимир Панченко.
Також менеджери фонду допомагають в організації зустрічей для написання стратегії. Кожна громада для себе шукає щось своє, тому стратегія — це індивідуальна історія. Кожен населений пункт має різне населення, географію, екологію, клімат, наявність підприємств тощо, тож треба обирати власний підхід.
Керуюча справами виконавчого комітету Миронівської громади Юлія Манжелій розповіла, що вони звернулися до фонду «МХП-Громаді», адже він підтримує Миронівську й сусідні громади. Процес створення нової стратегії вже запустили — якраз минули дослідження у фокус-групах, і скоро громада ознайомиться з результатами. Юлія каже, що вони будуть розвивати різні напрямки: і туризм, і благоустрій, і дозвілля для людей, і розвиток аграрного бізнесу.
«У нас створена робоча група, і ми працюємо згуртовано. Залучаємо зацікавлених жителів, вони вносять свої корективи, пропозиції, ідеї. Негативні відгуки теж будуть враховані, щоб покращити нашу громаду», — ділиться Юлія Манжелій.
Читайте також!
Начальниця управління економічного розвитку Канівської громади Тетяна Наливайко каже, що «МХП-Громаді» від початку повномасштабного вторгнення допомагав людям благодійними пакунками для вразливих категорій населення, ВПО, військовослужбовців. Були й спільні невеликі проєкти: заміна вікон чи дверей у закладах. Тож вирішили звернутися до фонду і з питанням стратегії.
Тетяна Наливайко розповідає, що наразі в Україні обговорюють оновлення державної стратегії розвитку регіонів, тож опісля кожна громада муситиме внести зміни у свої стратегії. У Канівській громаді вирішили діяти на випередження, адже сам процес створення документу тривалий.
На Черкащині багато туристичних магнітів: Шевченківський національний заповідник, Межиріцька стоянка із залишками давнього житла з кісток мамонта тощо.
«У нас у громаді дуже легко організувати туристичні маршрути. Але є проблема: досить мало місць для розміщення гостей. Тож у новій стратегії ми хочемо прописати, як ми плануємо залучити більше туристів», — ділиться Тетяна.
Також тут врахують воєнний контекст: укриття, інклюзивний простір для ветеранів, реабілітація для тих, хто повертається з війни тощо. Оновлену стратегію Канівської громади планують впроваджувати з 1 січня 2025 року.
«Стратегія розвитку громади — це не для влади, а для людей», — переконана посадовиця.
Міська влада залюбки співпрацює з експертами — Олександрою та Віталієм Гліжинськими, адже ті мають великий досвід не тільки в Україні, а й за кордоном. Такий підхід допомагає по-новому поглянути на розвиток Канівської громади.
Тетяна Волочай впевнена, що так, адже старі програми більше не актуальні. Тепер варто враховувати й воєнний стан, і майбутнє повоєнне відновлення.
Потрібна насамперед ініціатива влади в громаді. Місцеве самоврядування має бути залучене на кожному з етапів, адже експерти не можуть написати стратегію за когось. А ще варто долучити громадськість: якщо жителі активні, то зможуть висувати свої напрямки розвитку, які влада навіть не розглядає.
«Максимально широкий розголос того, що в громаді працюють над стратегією — важливо для того, щоб врахувати максимальну кількість потреб та бачень її жителів», — каже Голова Ради розвитку громад БФ «МХП-Громаді» Тетяна Волочай.
Стратегія важлива також для закордонних донорів, бо вони мають змогу побачити, куди рухається громада й чи актуальна для неї допомога. Саме тому Тетяна каже, що стратегії, які вони допомагають розробляти, матимуть і переклад англійською.
На сайті Інституту громадянського суспільства є розділ, присвячений стратегіям розвитку громад. Там можна переглянути:
Всеукраїнська асоціація ОТГ пропонує і свої методичні рекомендації щодо стратегування. Як створити стратегію розвитку, знають і в Асоціації міст України: тут опублікували практичний посібник з цих питань — хоч він і 2016 року, та там можна знайти корисні поради. А Міністерство розвитку громад і територій України у 2022 році випустило рекомендації, які допоможуть громадам якісно працювати над стратегіями розвитку.
Коментарі