Де і як українцям, які отримали травми через війну, безкоштовно пройти реабілітацію

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.

Історії, які ми тут зібрали, є прикладом лідерства для підприємиць та активісток. Попри війну, ці жінки відкривають чи продовжують бізнес, волонтерять і мотивують волонтерити.

Інші матеріали спецпроєкту

Як постраждалим внаслідок війни цивільним відновитися після травм та куди звертатися, якщо незаконно вимагають оплатити реабілітацію – дізнаємось разом із Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP) у матеріалі від ШоТам.

Кому потрібна реабілітація

Лікування – це лише складова процесу одужання. У випадках багатьох травм, особливо мінно-вибухових, які впливають на фізичні чи когнітивні функції, важливою також є реабілітація. Вона дозволяє не лише вилікуватись, але й максимально відновитися.

Як в Україні безкоштовно пройти реабілітацію 

Держава фінансує видатки на лікування та подальшу медичну реабілітацію українців, а лікарні отримують оплату від Національної служби здоров’я України (НСЗУ) за надані пацієнтам медпослуги.

Усі послуги з реабілітації українців покриває Програма медичних гарантій. У переліку видів медичної допомоги, включених до програми, поруч з невідкладною, вторинною та третинною є й реабілітаційна та паліативна. Отримати її можна в лікарні одразу після стабілізації стану.

Наприкінці 2022 року в Україні розширили Програму медичних гарантій. Там зʼявилися нові пакети меддопомоги: «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах» і «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям в амбулаторних умовах». 

Де отримати реабілітаційну допомогу

Для проходження реабілітації амбулаторно пацієнту/-ці вистачить електронного направлення від лікаря первинної ланки (наприклад, сімейного лікаря, терапевта або педіатра) або лікуючого.

А ось для проходження стаціонарної реабілітації треба отримати електронне направлення саме від лікуючого лікаря. Послуга залишиться доступною для пацієнта/-ки й у випадку, якщо його/її переведуть з одного медзакладу чи клінічного підрозділу до іншого.

Станом на 2023 рік послуги з реабілітації за пакетами медичної допомоги НСЗУ передбачені в 423 державних і приватних лікарнях по всій Україні.

Місце проходження реабілітації пацієнти можуть обрати самі. Для цього після отримання електронного направлення потрібно:

·  зайти на сайт Національної служби здоров’я України;

·  натиснути на поле «Карта місць надання послуг за договорами з деталізацією за групами послуг»;

·  обрати область і населений пункт;

·  у полі «Група послуг» обрати 53 пункт «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах» або 54 пункт «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям в амбулаторних умовах». 

Якщо пацієнту/-ці незручно чи складно користуватися сайтом, достатньо зателефонувати за безкоштовним номером НСЗУ – 16-77. Фахівці розкажуть про заклади, які надають потрібні послуги.

Які фахівці працюють з пацієнтами

Відновитися після травми українцям допоможе не лише реабілітолог, а й мультидисциплінарна команда, до якої належать фахівці різних профілів. Основне завдання команди – максимально відновити психічні й фізичні функції постраждалого:

·  лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, які очолюють команду, відповідають за організацію її роботи й виконання індивідуального реабілітаційного плану;

·  фізичні терапевти, які не є лікарями, але допомагають, наскільки це можливо, відновити рухові функції організму;

·  ерготерапевти – спеціалісти, що відновлюють побутові, соціальні, робочі навички людини після травми;

·  терапевти з мови й мовлення;

·  протезисти-ортезисти;

·  психологи та психотерапевти;

·  медичні сестри з реабілітації;

·  асистенти фізичних терапевтів та ерготерапевтів.

Також до складу мультидисциплінарної команди має входити соціальний працівник, який допомагає клієнту з отриманням соціальних послуг та оформленням документів для соціальної допомоги чи отримання статусу інвалідності. 

Як відбувається реабілітація

Держава пропонує українцям саме доказову реабілітацію – це комплекс складних заходів фізичного та, за потреби, психологічного спрямування. У межах пакета допомоги кожен пацієнт та пацієнтка мають право безоплатно отримати:

·  індивідуальний реабілітаційний план і програму реабілітаційної терапії;

·  необхідні лабораторні й інструментальні обстеження;

·  реабілітаційну допомогу одночасно за кількома напрямами (нейрореабілітація та/чи ортопедична реабілітація, та/чи кардіо-респіраторна реабілітація тощо) в стаціонарних умовах;

·  психологічну допомогу;

·  своєчасне знеболення на всіх етапах реабілітації;

·  лікарські засоби з Національного переліку основних лікарських засобів тощо.

Якщо йдеться про послуги за одним напрямом, то реабілітаційний цикл має тривати щонайменше 14 днів, за двома та більше – не менш ніж 21 день. Кожен пацієнт чи пацієнтка можуть безоплатно пройти два реабілітаційні цикли протягом року.

Отримати можна й послуги нейрореабілітації, ортопедичної, психологічної, кардіо-респіраторної або комплексної реабілітації. Якщо фахівець побачить таку потребу, то внесе це до індивідуального реабілітаційного плану пацієнта.

Пасивна реабілітація

У лікарнях, які працюють за Програмою медичних гарантій, не мають пропонувати лікувальні грязі, мінеральну воду чи термальні ванни. Річ у тім, що ці методи не мають доведеної ефективності, тому й не покриваються державою. Якщо вам пропонують такі послуги в медзакладах, МОЗ закликає одразу звертатися на гарячу лінію НСЗУ (16-77).

Названі методи – це так звана «пасивна реабілітація», коли пацієнт лежить у ванні чи гріється під електрофорезом. Доведеної ефективності та наукового підґрунтя того, що такі методи відновлюють рух, немає.

У МОЗ вказують, що лежачи або сидячи пацієнт не досягне жодних результатів у фізичній реабілітації. Тож тисячі гривень, витрачені на санаторно-курортне лікування, не принесуть бажаних результатів. Процес комплексного фізичного відновлення людини – це рух. 

Що робити, якщо в лікарні просять заплатити

Через війну деякі лікарні можуть бути перевантажені допомогою постраждалим, і подекуди на місцевому рівні може бути ухвалене рішення про тимчасове ненадання планової допомоги. Тоді пацієнт може звернутися до будь-якого іншого медзакладу, де надають потрібні йому послуги. Місце реєстрації чи проживання не мають значення для вибору лікарні.

Якщо ж ви знаєте, що потрібний вам медзаклад повинен надавати послуги безкоштовно, але натомість від вас вимагають гроші, не варто їх сплачувати. У МОЗ наголошують: в такому випадку зверніться з офіційною скаргою до головного лікаря чи медичного директора закладу.

Якщо вам відмовляють на рівні керівництва лікарні, напишіть скаргу до Департаменту охорони здоров’я у вашому місті чи регіоні або до власника медзакладу – органу місцевої влади. Зазвичай у назві лікарні зазначено, хто є її власником.

Якщо й на місцевому рівні не вдається розвʼязати проблему, подайте скаргу до НСЗУ через контакт-центр або листом на поштову адресу: м. Київ, проспект Степана Бандери, 19, індекс 04073; або на електронну адресу: info@nszu.gov.ua.

У скарзі потрібно зазначити:

·  прізвище, ім’я та по батькові, дату народження (у форматі день, місяць, рік народження);

·  дату відмови в медичній послузі;

·  повну назву лікарні;

·  посаду, прізвище, ім’я та по батькові працівника, який порушує ваші права;

·  детальний опис ситуації: у чому саме відмовили (або вимагали гроші), за яких обставин, яку суму ви витратили на допомогу або яку суму від вас вимагали;

·  контакти, за якими з вами можна зв’язатися: номер телефону, електронна пошта.

У МОЗ наголошують, що небайдужа громадянська позиція українців дозволить не тільки об’єктивно відреагувати на окрему ситуацію, а й покращити медичну систему в Україні.

Матеріал створено в партнерстві з Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні та за підтримки Уряду Японії. Серія публікацій реалізується в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною». Думки, висловлені тут, належать авторам і не обов’язково відображають точку зору UNDP в Україні чи Уряду Японії.