Суспільство
Не було ні бізнес-плану, ні інвестицій: як брати-ювеліри створюють мальовничі столи вартістю 100 тис грн
Чи можна перетворити звичайні меблі у справжній витвір мистецтва? Столи від братів-ювелірів Кочутів дійсно нагадують ювелірну роботу на межі з живописом. А головною родзинкою стало поєднання екзотичних порід дерева з заливкою із безпечної епоксидної смоли. Столи вже помандрували Україною, Європою та планують підкорювати США. Як все починалося, яка технологія виготовлення та скільки коштує такий незвичний стіл нам розповів натхненник проєкту Роман Кочут.
Роман Кочут,
співзасновник та керівник напряму Kochut. Woodworks. Брати Кочути вже відомі й за межами країни завдяки своїм ювелірним виробам Kochut Jewelry. Минуло декілька років після відкриття столярної майстерні, де вони працюють над різноманітними виробами з дерева в поєднанні з епоксидною смолою.
Ми лише хотіли прикрасити власний шоу-рум для ювелірних виробів
Близько чотирьох років тому разом з братами розмірковували над оформленням шоу-руму Kochut Jewelry. Ми хотіли передати атмосферу прикрас і гармонійно поєднати інтер’єр з ювелірними виробами. Спочатку думали придбати вже готові меблі й під час пошуків наштовхнулись на дерев’яні столи зі склом. Вони були близькі до того, що ми робили ще до прикрас в татовій майстерні-гаражі.
В Україні подібних столів не було і тому вирішили зробити їх самотужки. Спочатку користувалися послугами інших майстрів: в одного — купували заготовки з дерева, в іншого — стругали та вирівнювали їх. Однак згодом придбали власне обладнання та зробили окремий цех для виготовлення столів. Приміщення орендували на першому поверсі під нашим ювелірним цехом і вже протягом декількох місяців обладнали його аматорськими інструментами.
Ні бізнес-плану, ні інвестицій — лише мистецтво
З появою ідеї з виготовлення столів я майже повністю переключився на керування цього напрямку. У нас не було ні бізнес-плану, ні інвестицій — йшли за відчуттями й справа поступово розвивалась. Спершу створювали скляні столи, а потім почали експериментувати з епоксидною смолою. Виявилось, що така робота набагато складніша, ніж уявлялось. Але нам подобалось і ми вирішили збільшити майстерню саме під виготовлення столів.
Тому близько року ми досліджували різноманітні способи й технології, щоб врешті-решт створити виріб достойного рівня. І вже у 2017 році створили профіль в Instagram, щоб пропонувати столи на продаж.
Зі ста заявок беремо на роботу лише трьох людей
Пізніше вже зрозуміли, що потребуємо більш професійного обладнання. А разом з тим почали набирати в команду спеціалістів. Підбор персоналу у нас дуже ретельний: співбесіди проводимо особисто, а деякі з них тривають і до двох годин. Зі ста заявок, які надходять на вакантну посаду приймаємо максимум трьох професіоналів. Проте майстри їдуть до нас працювати навіть з Києва. І якщо спочатку нас було троє, то на цей момент у команді налічуємо дванадцятеро.
Кожен стіл стає унікальним завдяки природі, а ми — доповнюємо
Кожен стіл виготовляється з дерева, яке завдяки природі — унікальне. Ми ж лише підкреслюємо та доповнюємо композицію. І навіть якщо зробити серію столів, то вони все одно будуть відрізнятися. Я інженер за освітою і знаю, як будь-яке виробництво зробити серійним, але нам це не до душі.
Кожен стіл має свою енергетику. І ми навпаки формуємо індивідуальний образ кожного виробу. Адже для себе цікаво робити щось новеньке — експериментуємо з формами стола, робимо якусь інкрустацію чи плавні боки. І хоча можемо створити промислове виробництво з простими серійними виробами, але ми акцентуємо увагу на художній цінності кожного експоната.
Проте є й інший бік творчого підходу — гарні столи можна щодня використовувати в побуті. Це унікальне поєднання мистецтва та практичності. Тому я зазвичай наголошую клієнтам: сприймайте ці меблі, як мистецтво, а як бонус — ними можна користуватися.
Меблі виготовляємо з дорогоцінних порід
Ми нерідко обираємо цінні й екзотичні породи дерев. З найпростіших, але дорогоцінних: дуб, ясен, горіх. Також напрочуд цікаво працювати з кленом, оливковим деревом, мореним дубом, Софорою японською, акацією, Махагоном.
“Особливої уваги заслуговує північноамериканський горіх, який має насичений шоколадний відтінок. Це дерево вважається найдорожчим серед листяних в столярній справі. Не менше захвату під час роботи додає і в’яз. Особливо, якщо він виріс закрученим, з різноманітними наростами, тріщинами та раковинами”.
Протягом років ми розробили надійну та безпечну технологію обробки дерева
Наша технологія вже перевірена часом. Спершу обираємо дерево і вирішуємо, як будемо його використовувати. Обов’язково очищуємо його від кори, гнилі й трухлявих часточок. Після обробки має лишитись міцне й живе дерево. А далі з урахуванням розмірів готуємо спеціальну форму, куди поміщаємо заготовки. Туди ж заливається епоксидна смола — прозора чи кольорова.
Потім доводиться чекати близько двох тижнів, щоб полімер вистоявся. Надалі цільну плиту з дерева та затверділої смоли дістаємо з форми й відправляємо на механічну обробку. Фінальним етапом є захисне покриття, щоб захистити дерево й епоксидну смолу від можливих пошкоджень та подряпин. Зазвичай покриваємо двокомпонентним безпечним лаком.
Сучасна епоксидна смола абсолютно безпечна і дає нове життя дереву
З радянських часів у людей склалося враження, ніби епоксидна смола отруйна і має токсичні випаровування. І так дійсно було раніше! Проте зараз завдяки сучасним технологіям епоксидна смола стала надійним і безпечним способом для приготування високоякісного пластику. Під час роботи використовуємо ювелірну епоксидну смолу — вона ідеально прозора та не має запаху.
Епоксидна смола, як і будь-який лак, можуть бути шкідливими лише в рідкому стані.
Іноді використовуємо такі дерева, які потребують додаткової обробки та покриття. І саме епоксидна смола ідеально допомагає в цьому. Наприклад, ми перші вигадали й почали робити столи зі стільниками. Без епоксидної смоли це неможливо реалізувати. Також використовуємо дерева на яких з’явився капсувель (колючі нарости — ред.). Для безпеки клієнтів доводиться заливати такі вироби епоксидною смолою.
Час від час працюємо і з аварійними шматками дерева, які бувають погнилими або пошкодженими. Епоксидна смола відкрила можливість працювати з тим матеріалом, який раніше викидувався і взагалі не сприймався, як сировина для виготовлення меблів.
Головна складність — знайти незвичні породи дерев з дефектами
Найскладніше знайти цікаві дерева, тому деякі сорти замовляємо за кордоном. Шукаємо такі породи через приватних підприємців. Постійних постачальників не маємо, оскільки закуповуємо матеріал невеликими обсягами. На цей час робимо орієнтовно 30 виробів протягом місяця. Якщо порівнювати з іншими, то у нас по сусідству, на Закарпатті є підприємства, які виготовляють по 10 тис. одиниць щомісяця. Проте ми не конкуруємо з виробничими гігантами, які є в Україні, а тим більше у світі.
І навіть якби й хотіли робити серійний продукт з дорогоцінних дерев, наприклад, з оливкового, то в нас би не вийшло. Столярні підприємства майже не розглядають такий матеріал, адже неможливо забезпечити потрібний об’єм постачань. У нас же таких обмежень немає і якщо потрібно зробити цікавий виріб, то можемо придбати навіть одну дошку спеціально для нього.
Зараз розширили асортимент і займаємось виробництвом інших меблів
На цей момент подумуємо про пошук дизайнера-проєктанта, який міг би зрозуміти ідею, якісно змоделювати й підправити пропорції, а потім втілити в життя задумане. До того ж ми почали виготовляти не лише столи, а й розширили виробництво іншого типу меблів: ліжка, приліжкові тумби, дзеркала та шафи. Окремо виготовляємо дерев’яні скриньки для прикрас — шкатулки.
Українські столи-картини вже доступні по світу — як в Києві, так і в Німеччині
Наші столи вже мандрують світом між шоу-румами в Ужгороді, Києві та представниками-дистриб’юторами в Німеччині та Великій Британії. В наступному місяці можливо вже вдасться продавати і в США через представників. Також придбати наші вироби можна за допомогою соцмереж Facebook й Instagram та на американському маркетплейсі Etsy.
Меблі з непрактичного ДСП коштують не набагато менше
Вартість наших столів залежить від параметрів, художньої цінності та унікальності дерева. У нас немає сталої ціни за метр квадратний. Так роботи однакового розміру можуть мати різну вартість. Маленький придиванний столик може коштувати 4 тис. гривень, а 3-метровий стіл для конференцій — 100 тис. гривень.
Найцікавіше, що звичайні меблі з ДСП (деревинно-стружкової плити — ред.) зараз коштують не менше. Така тумбочка може обійтися і в 3 тис. гривень, але прослужить вона лише 2-3 роки.
Варто розуміти, що якісні меблі з натурального дерева не можуть коштувати дешево. А тим паче, якщо це індивідуальні замовлення. Близько 90% клієнтів роблять у нас меблі саме так – коли ми врахуємо побажання клієнтів щодо розміру, дизайну та кольорів. Але також можна обрати готові вироби на сайті або побачити вироби наочно у шоу-румах.
2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.
1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»
Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.
Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.
Ксенія
У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.
Юрчик
Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.
2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»
Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.
Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.
Юрчик
У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.
3. «Ви що, робили йому щеплення?»
Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.
Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.
Ксенія
У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань.
4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»
Міф: Усі люди з РАС однакові.
Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.
Юрчик
Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно.
Ксенія
А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати.
5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»
Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.
Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків.
Ксенія
Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.
Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати.
6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»
Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів.
На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою.
Ксенія
На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.
Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.
Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням.
«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.
Про це повідомили в компанії.
На зупинці зупинятимуться такі потяги:
- №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
- №793/794 Черкаси – Київ.
Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки
Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:
- станцію метро «Видубичі»;
- приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
- автостанцію «Видубичі».
Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.
Фото обкладинки: RailGallery
Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.
Про це повідомили у «Жовтій стрічці».
«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).
Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»
