Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Назвали фіналістів конкурсу «Честь Професії – 2024»

Опубліковано

7 травня журі та відбіркова комісія 15-го конкурсу професійної журналістики «Честь Професії – 2024» оголосили номінантів у шести основних категоріях. Цьогоріч на конкурс надіслали 1240 матеріалів: 990 в основних номінаціях та 250 — у спеціальних. Це наразі рекорд за кількістю заявок.

Вже традиційно оголошення фіналістів провели онлайн.

Серед фіналістів — Наталія Корнієнко та її інтерв’ю для «Читомо»: «Максим Кривцов: Я мав жахливу мрію — ходити по Києву з автоматом». До шортлиста увійшли по 5 матеріалів у кожній категорії.

Найкраще інтерв’ю

Ірина Сисак, «Радіо Свобода Україна». «Загиблого азовця ексгумував батько, який перейшов на бік “ДНР”. Розповідь матері»

Дарина Сухоніс, «Наше місто». «Про втрати, любов до роботи, війну та Бога — Ігор Гетало»

Вероніка Хорольська, Запорізький центр розслідувань. «Аскольд: 8 тисяч врятованих із Маріуполя»

Наталя Корнієнко, «Читомо». «Максим Кривцов: Я мав жахливу мрію — ходити по Києву з автоматом»

Тарас Левченко, «Радіо Свобода». «Сибірський батальйон» ЗСУ — корінні народи РФ «проти Путіна».

Читайте також: Євген Клопотенко запустив сервіс замовлення шеф-кухаря додому: як цим можна скористатися

Найкраще новинне висвітлення резонансної події

Леся Іванова, Bihus.info. «Замголови Нацполіції: російський паспорт дружини, зв’язки з криміналітетом і теща-мільйонерка»

Яна Корнійчук, Слідство.Інфо. «Мільйон не для вас: Кому насправді дісталися гроші від Мінсоцполітики»

Сергій Андрушко, Кіра Толстякова, «Схеми», «Радіо Свобода». «Хто віддав Росії 575 крилатих ракет, якими тепер атакують Україну?»

Михайло Ткач, «Українська правда». «Батальйон Іспанія». УП навідалась в гості до одеського воєнкома та інших українських мільйонерів»

Ганна Калаур, «Суспільне» «Буча: розстріл на Києво-Мироцькій»

Найкраща аналітика

Ганна Мамонова, «Бабель». «Що відбувалося в Грозі перед тим, як туди влучила російська ракета. І як брати Мамони, яких СБУ вважає навідниками, стали колаборантами — реконструкція»

Олександр М’ясищев, «Бабель». «У ніч на 1 червня через зачинене укриття в Києві загинули люди. Офіс президента звинувачує в цьому Кличка, мер — президента, а в СІЗО сидить сторож. Хто він і до чого тут комунізм — пояснюємо»

Діана Буцко, hromadske. «У кожній хаті буде стояти де один гріб, де — п’ять, де — три»

Марʼян Кушнір та Сергій Нужненко, «Радіо Свобода». «ЗСУ пішли в контратаку під Бахмутом: перші кадри з поля бою»

Дар’я Янушкевич, «Суспільне Чернігів». «Я аж крикнула: “Саша!”: мати Олександра Мацієвського впізнала сина на відео росіян з розстрілом» 

Найкращий репортаж

Михайло Кригель, Ольга Кириленко, Дмитро Ларін, «Українська правда». «Краматорськ — місто побачень, смерті та молочних коктейлів. Чим живе романтична столиця України під обстрілами С300»

Сенів Оксана, Олена Дуняк, «Суспільне Новини». «Нові обличчя війни»

Мар’ян Кушнір, «Радіо Свобода Україна». «Захоплені позиції РФ, штурми та важкі бої: як виживає піхота на нулі. Репортаж з Роботиного»

Анастасія Горпінченко і Колян Пастико, Слідство.Інфо. «Зліва від посадки танчик заїжджає»: росіяни в тумані штурмують позиції ЗСУ».

Марʼяна Пʼєцух, hromadske. «Ви — служитель диявола». Коли з Почаївської лаври виселять УПЦ МП»

Найкраще розслідування

Богдан Мірошниченко, Дана Гордійчук, «Економічна правда». «Війна та корупція на “Антонові”. Чи зможе Україна колись відновити будівництво літаків?»

Інна Гадзинська, Валерія Павленко, Надія Кельм, Маргарита Гогун, «Тексти». «Зайди, якщо зможеш. Ветеранам з інвалідністю вкрай важко пересуватися українськими містами»

Олександр Янковський, Олена Бадюк, «Радіо Свобода».»Важко, повільно, ризиковано: як відбувається розмінування деокупованого півдня України»

Олена Куренкова, «Суспільне». «Що буде з сектором Гази та чи зникне ХАМАС після операції Ізраїлю — пояснення Суспільне»

Наталя Гуменюк, співзасновниця та редакторка, журналістка проєкту з документування воєнних злочинів The Reckoning Project, співавторка — Енн Епплбаум «They didn’t understand anything, but just spoiled people’s lives» 

Найкраща публіцистика

Олександр Дьомін, Діана Лановець, Ірина Костишина, Іnker. «Я не другий сорт»

Ганна Курцановська, «Свої. City». «Їх вбили, бо не змогли перемогти на полі бою. Оленівка».

Гаяне Авакян, агенція «Або». Bakhmut, before it vanished 

Ангеліна Карякіна, «Лабораторія журналістики суспільного інтересу». Three Stories of Pregnancy and Birth in Ukraine

Ольга Омельянчук, Reporters. «Готуйтесь битися»

Нагадаємо, історик показав архівне фото батьків відомої американської акторки з українським корінням.

Фото: “Честь професії”

Суспільство

Київ століття тому й зараз: вгадайте, що за місце на архівному фото (ТЕСТ) 

Опубліковано

Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.​

Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.

Клацніть, щоб перевернути

Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів. ​

Клацніть, щоб перевернути

До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.

Клацніть, щоб перевернути

​​З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.

Клацніть, щоб перевернути

​​На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.

Клацніть, щоб перевернути

У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.

Клацніть, щоб перевернути

До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія. ​

Клацніть, щоб перевернути

Share:

Читати далі

Суспільство

79% жінок обрали залишатися в Україні під час війни: результати дослідження

Опубліковано

28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.

ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.

Про опитування

З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.

Як війна вплинула на переселення жінок 

  • 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
  • 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
  • Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Фото: Центр економічної стратегії

Мотивація залишатися в Україні

Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.

Що повпливало на таке рішення:

  • вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
  • фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
  • власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
  • мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
Фото: Центр економічної стратегії

На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду. 

«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.

Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:

  • жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
  • відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
  • для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.

Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу

Основні причини залишатися

Фото: Центр економічної стратегії

«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.

Які ризики бачать в Україні та за кордоном 

Фото: Центр економічної стратегії

Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.

Перспективи життя за три роки

Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації. 

Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%. 

Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.

Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи

Про дослідників

Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.

American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.

Фото обкладинки: UAExperts.

Читати далі

Суспільство

У Києві запрацювала перша екомашина для збирання використаних батарейок (ФОТО)

Опубліковано

На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».

Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».

Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.

Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії

Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:

  • Eneris Recupyl в Польщі;
  • Accurec в Німеччині;
  • EraSteel у Франції тощо.

Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.

Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.

Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»

Читати далі