Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Навчила верховинців сортувати сміття. Як завдяки Яніні Лучейко очищується карпатське село

Опубліковано

Карпати – наймальовничіша частинка України, куди приїжджають тисячі туристів щороку, щоб помилуватись дивовижною природою. Одна з них – Яніна Лучейко. Дівчина часто їздила відпочивати в Карпати, а згодом вирішила переїхати разом з чоловіком у Верховину, подалі від мегаполісів. Тут Яніна хотіла займатись туризмом та насолоджуватись природою, але жахнулась від того, скільки сміття в річках та лісах Карпат. Миритись з таким дівчина не захотіла, тому зібрала однодумців і почала навчати жителів Верховини сортувати сміття. Для цього встановили спеціальні майданчики, а також місце для компостування. Крім того, Яніна взялась навчати дітей екологічному способу життя і створила для них школу сортування, а також екокнижечку.

Про те, як Яніна разом з однодумцями очищає гірське селище від сміття – читайте в нашому матеріалі.

Хотіли переїхати ближче до природи, а побачили суцільне сміття

Ми з моїм чоловіком туристи, дуже любимо подорожувати і часто їздили в Карпати. В якийсь момент зрозуміли, що тут проводимо більше вільного часу, ніж в Києві. Та й мегаполіс з’їдає людину, тут якийсь постійний поспіх і метушня. А коли вже народилась дитина, ми остаточно вирішили переїхати зі столиці ближче до природи.

До зміни місця нашого проживання готувались два роки. Спочатку були налаштовані на Закарпаття. Але коли дивишся на місцевість з точки зору туриста і постійного мешканця – це зовсім різні речі. Тому ми вирішили поїхати в Верховину, там звели будинок, який назвали “Сонячна садиба”. Ми хотіли створити місце для сільського туризму, адже це унікальна можливість неспішного життя, гармонії з собою, природою та життям. Бо рух в Києві дуже виснажує і якось так хотілось жити для себе, а не для міста.

Коли ми ще тільки планували переїжджати в Карпати, то хотіли насолоджуватись тут природою. Але що побачили натомість? Тут люди викидають своє сміття просто у річки, не приховуючи цього. Це для них звичайне рішення позбутись зайвого. Ще традиційно вважалось, що “вода забере все”.

Річки та ліси Карпат потерпають від величезної кількості сміття. Сюди приїжджають туристи, тому забруднень тільки більше. Я не хотіла з цим миритись, тому разом з однодумцями взялась за очищення природи Карпат.

Ходили по сусідах і говорили про сортування

Боротьбу зі сміттям ми почали зі свого району. Збили зі старих дощок ящик для скла, зробили сітку для пластику і встановили таблички. Посортоване сміття відвозили на комунальне підприємство. Тоді ж організували прибирання біля гори, а після цього загорілись запровадити це у всій Верховині.

Читайте також: Сумки зі “сміття”: як харків’янка заснувала бренд речей із рекламних банерів

Ми почали говорити про сортування сміття з людьми, ходили по сусідах. Ми об’єднались, почали проводити різні акції з прибирання, про які оголошували у Фейсбуці. Для нас це мало зміст не тільки в тому, щоб зробити якусь локацію чистою, а й познайомитись з іншими людьми, яким не байдуже. Бо насправді таких багато. Дуже багато доводиться витрачати власного ресурсу для збереження довкілля, але результату одразу не видно. І це одна з причин, чому людям важко об’єднуватись навколо прибирання і чистого довкілля. Але все одно люди змінюються, змінюють себе і своє оточення.

Команда, з якої все почалося – Яніна Лучейко, Людмила Максімова та Світлана Копитко-Ілійчук

Тому місцеві жителі активно почали долучатись до нашої ініціативи. Ми встановили перші контейнери для сортування пластика і скла, а також домовились про безплатне вивезення залишкового сміття зі всіх будинків, які є в мікрорайоні. Раніше комунгосп обслуговував всього кілька дворів, тому поруч були стихійні звалища у лісах та річках. Зараз у Верховині є 25 сортувальних майданчиків, де є по три контейнери – для пластику, скла і залишкового сміття.

“Я писала в газеті про сміття, щоб долучити до прибирання місцевих”

Щоб донести інформацію до людей, я пішла у місцеву газету і писала статті про сміття, його спалювання і наслідки для здоров’я. Але в якийсь момент наша наполегливість сильно зросла і нам сказали, що дуже багато нашої інформації розміщується на сторінках газети. Хоча ми бачили в цьому величезний потенціал, адже є багато ракурсів в яких можна говорити про сміття. Але через те, що в газеті нам відмовили, а говорити хотілось, то ми створили свою сторінку у соціальних мережах в рамках ініціативи “Верховина сортує сміття”. І тут ми вже могли писати як хотіли, і скільки хотіли. Крім того, ми розробили плакати про спалювання сміття і його шкоду, які розвісили по всім людним місцях. 

Читайте також: Сміття, що рятує: як краєзнавець з Сумщини відновлює пам’ятку ХІХ сторіччя

Люди почали долучатись, адже дуже важко залишатись осторонь проблем з екологією. Сміття є всюди, куди б ми не поїхали – на зупинці, біля магазину, у лісі чи на туристичній стежці на Говерлу. Тому багато хто підтримує ініціативи очищення довкілля, адже всім хочеться жити в чистому середовищі. Нас багато людей підтримало і багато хто сортує сміття. Знаєте, от ми часто чуємо від влади, що українці не готові сортувати сміття, не вміють чи ще щось. Але насправді вся проблема в тому, що немає можливостей. Якби у кожному селі були можливості для цивілізованого сортування, то не було б стільки забруднень.

Саме тому ми намагались своїми діями показати місцевій владі, що люди хочуть і можуть сортувати. Щоб знайти порозуміння нам знадобилось пів року. Влада побачила результати і вирішила, що це потрібно запровадити всюди. Тому допомогли нам встановити контейнери не тільки для пластику й скла, а й для інших відходів. 

Не пали – компостуй

У своєму домі, який ми назвали “Сонячна садиба”, ми взялись також і за компостування. У нас є кілька компостних майданчиків, куди можна викидати органічні відходи. В одній скрині готова земля, яку я вже почала використовувати для квітів і підживлення, а в іншій ґрунт ще готується. Наші компостні майданчики ми наповнюємо повністю харчовими відходами з кухні, саду чи городу, а потім закриваємо їх, і за рік там все перегниває. За цей час у контейнерах створюється своя мікрофлора, комашки і черв’ячки активно працюють, щоб створити корисний біогумус.

Я дуже зраділа, коли дізналась про ініціативу від ПРООН “Не пали – компостуй”. Це такий інформаційний проєкт, який об’єднав багато громад і сіл для того, щоб підпалів опалого листя чи інших харчових відходів стало набагато менше. Від ПРООН ми брали участь у вебінарах, де ділились своїм досвідом і проблемами, адже разом легше їх вирішувати.

Читайте також: Екологія в Інстаграм: шість українських екоблогерів

І тому у своєму селі ми почали запроваджувати компостування. Нашими контейнерами у “Сонячній садибі” може скористатись кожен гість. Насправді у компостуванні немає нічого складного – просто свої органічні відходи потрібно залишити в одному місці, яке ви для нього виділите. Можна придбати спеціальний контейнер з дірочками, щоб був доступ до кисню. Люди припускаються величезної помилки, коли роблять компостну яму, а потім розчаровуються в цьому процесі, бо там все гниє, заводиться грибок і з’являється неприємний запах. А все тому, що в цих ямах не відбувається компостування, адже для цього процесу потрібен кисень з усіх боків. 

Компостними контейнерами у “Сонячній садибі” може скористатись кожен гість

Завдяки компостуванню значно зменшується кількість відходів, і це помічають верховинці. Залишається тільки те, що не підлягає розкладанню – папірчики від цукерок чи ламіноване упакування. А компостувати дуже легко, навіть не потрібно нічого вивозити. Бо відходи стають землею, яку ви потім зможете використати у себе на присадибних ділянках.

Розказуємо дітям про сміття, щоб вони росли в чистій країні

Коли ми почали проводити просвітницьку діяльність у Верховині, то одразу пішли у школи, щоб розповідати дітям про важливість сортування. Бо саме з малечею найлегше і найцікавіше працювати, від них найбільша віддача. Вони не кажуть, що це все пусте чи нічого не вийде, ти їм даєш інформацію, а вони сприймають. Та й взагалі все це робиться для того, щоб наші діти не розгрібали в майбутньому те, що ми залишаємо їм сьогодні. Потрібно починати діяти вже зараз, бо мені хочеться, щоб мій син ріс і розвивався і чистій країні. 

У Верховині часто проводять екопікніки для дітей, де розказують про сміття і що з ним робити

Тому на початку ми створили Школу сортування на базі місцевого Комбінату комунальних підприємств. У холі влаштували інтерактивну зону з плакатами, вивісками і ілюстраціями. Хотіли наочно показати і дітям, і дорослим, щоб відбувається зі сміттям у довкіллі. Сюди приводили дітей на заняття, але через карантин діяльність школи призупинилась.

Щоб донести інформацію для дітей, ми створили екокнижечку “Врятуй світ! Все починається з тебе”. Спочатку ми хотіли пошукати щось схоже в мережі, але не знайшли нічого. Тому створили таку інтерактивну книжечку, яка складається в основному з малюнків. Там є логічні завдання для дітей, наприклад, знайти що зайве є у лісі. Там можна пошукати батарейки, лампочки, пляшки. Це такий корисний посібник, який можуть використовувати люди з різних регіонів, щоб розповісти дітям про екологію. Для того, щоб створити книгу , я збирала гроші серед аудиторії у Фейсбуці, односельців, друзів та знайомих. В результаті змогли видати 4500 екземплярів.

Книга є повністю безплатною. Але, напевно, це було не зовсім правильним рішенням, бо що безплатне – то не цінується. Але найголовніше завдання донести інформацію діткам. Зараз книга доступна онлайн. Усі охочі можуть самі її завантажити, роздрукувати й показати дітям.

Економія на сортуванні втричі та лавки з корків в центрі міста

В Карпати щороку приїжджають тисячі туристів, тому дуже важливо долучити до сортування сміття заклади харчування і готелі. Адже там завжди дуже багато відходів. Ми почали проводити для них зустрічі та навчання. В планах хочемо створити базу готелів, які сортують сміття, а також зробити перелік пунктів приймання вторсировини. Насправді, бізнес дуже сильно може економити на сортуванні. Наприклад, одному закладу вдалось втричі зменшити платіж за вивезення сміття, завдяки сортуванню та компостуванню. Якщо раніше вони платили 10 000 гривень в місяць, то зараз – 2000 гривень. Адже вторсировину забирають безплатно, а компостування відбувається на місці.

Ми проводимо багато акцій, тренінгів та різноманітних подій, які присвячені проблемі сміття. Наприклад, організували збір коштів на переробку батарейок. Також разом з організацією “Україна без сміття” проводили велике прибирання. Ми зібрали дуже багато корків, а потім з них одеське підприємство зробило лавки.  Їх встановили в центрі селища. Це такий чудовий приклад того, як можна використати речі, які зазвичай вважають непотребом.

Ми намагаємось не зациклюватись на тому, що сміття – це проблема. Адже в українців і так багато проблем, тому часто цю інформацію наша свідомість просто не сприймає. Ми говоримо про рішення, ділимось позитивним досвідом і розказуємо про те, що робити зі сміттям. Важливо знайти щось хороше, в чому можна шукати натхнення. Дуже багато людей просять поділись досвідом, розповісти як нам вдалось у Верховині налагодити сортування. Я хочу створити невеликий сайт і описати там все. Бо коли ти читаєш чийсь досвід, то розумієш, що ти не сам і так набагато легше рухатись вперед. Важливо нічого не боятись і якщо на шляху трапляються перешкоди, то це так треба. Якщо нам відмовляють у чомусь, ми дивимось навколо і бачимо інші класні можливості. 

Коментарі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили акцію «2 000 подарунків до Нового року»: як здійснити мрію дитини

Опубліковано

15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.

Про це повідомляють представники благодійного фонду.

Які діти отримають подарунки?

Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування. 

Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».

«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця  БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.

Читати також: У Полтаві відкрили новий центр психоемоційної підтримки для дітей і батьків

Про цьогорічну акцію

Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф. 

Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта». 

З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.

Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).

Фото обкладинки: Freepik.

Коментарі

Читати далі