Міжнародна команда науковців, серед яких — українські дослідники з Національного музею історії України, вивчила орнаменти на 18 палеолітичних фігурках «Венер» з бивня мамонта, знайдених понад 100 років тому на Мізинській стоянці на Чернігівщині. Виявилося: візерунок на фігурках не випадковий, а повторює природну структуру самого бивня.
Про це повідомила команда ГО «Архаїка».
Фігурки дослідили під мікроскопом, а для шістьох із них створили тривимірні моделі в межах проєкту Ukrainian Heritage Digitisation and Dissemination Initiative. Його здійснила українська ГО «Архаїка» спільно з американськими колегами з ГО «CyArk» за підтримки Посольського фонду США зі збереження культурної спадщини.
Після того, як всі історичні артефакти в Україні стали мішенню для російської зброї, Національний музей історії України надав обмежений доступ до цих унікальних артефактів, дозволивши вперше здійснити їх високоякісне цифрове документування.
Команда з України, Норвегії, Великої Британії та Німеччини під керівництвом Симона Радченка встановила: майстри кам’яної доби ретельно планували орнамент і поєднували двовимірне зображення з тривимірною формою фігурки. Також вчені стверждують, що це — вищий рівень мистецької складності, ніж вважалося раніше.
Читайте також: На городі жителя Тернопільщини знайшли трипільське житло і планують розкопати ціле поселення
«Наше дослідження допомагає розкрити складну історію розвитку мистецтва в Європі — від найменшого штриха на поверхні бивня до непомічених раніше особливостей тисячолітнього розвитку мистецтва»,
— каже керівник дослідження Симон Радченко.
Порівнявши час виготовлення жіночих фігурок у Європі за 44–12 тисяч років, учені з’ясували: мізинські «Венери» з’явилися на новому етапі — одразу після пікового похолодання льодовикового періоду, і саме вони були першими в Європі, вирізьбленими з використанням нових технік та стилів.
Утім жоден із пізніших європейських стилів так і не повторив мізинський візерунок — цю рису фігурки з Мізина зберегли лише за собою.
«Це відкриття дає дивовижну можливість зрозуміти, як люди палеоліту сприймали свій матеріальний світ і взаємодіяли з ним. Наочні докази того, наскільки невід’ємною частиною мистецьких практик був мамут — не лише як ресурс кісток та бивнів, а й як джерело мистецького натхнення — це справжній прорив у нашому розумінні первісного мистецтва та матеріальної культури»,
— зазначила Емі Літтл, професор Університету Йорка.
Нагадуємо, що на Полтавщині археологи виявили нову курганну групу та невідоме поселення.
Фото обкладинки: Йоркський університет
Твоя підтримка допомагає цим історіям надихати інших та показувати Україну світу.
Підтримати #ШОТАМ
