Ракета SpaceX з українськими шкільними експериментами від Малої академії наук України вирушила до Міжнародної космічної станції.
Про це у фейсбуці повідомив заступник директора з управління проєктами МАН Євген Кудрявець.
Відомо, що у межах програми шкільних космічних експериментів 2 команди від України відправили справжні мінілабораторії для дослідження мікрогравітації на міжнародну космічну станцію.
«Я не вірю, що пишу це, але ми в космосі… Три переноси вильоту, рік підготовки та перевірок, і ми частина американської космічної програми», — написав пан Євген.
Також він додав, що це новина, якою він як директор програми в Україні та освітній дипломат пишається найбільше за 12 років роботи.
Як повідомили у пресслужбі МАН, торік Мала академія наук взяла участь у програмі шкільних космічних експериментів (Student Spaceflight Experiments Program, SSEP) — це комплексна програма з розвитку наукової та STEАM-освіти. SSEP націлена на виховання нового покоління науковців і винахідників.
У пілотному конкурсі 2021 року переможцями стали дві команди.
Перша команда — з Рішельєвського наукового ліцею в Одесі. Йдеться про учнів 8 класу Андрія Гриба і Микиту Скрипника. Спільно з науковою керівницею Анастасією Маслечко хлопці досліджуватимуть вплив мікрогравітації на калій гексаціаноферат.
Внаслідок експерименту діти з’ясують, чи впливає відсутність гравітації на процес формування кристалів калій(ІІІ) гексаціаноферату, їх розміри, кількість та форму.
Дивіться відео: Як українка рятує орбіту Землі від космосміття
Друга команда — із Харківської гімназії №47. Це 11-класники Михайло Гарькавець, Владислав Волков, Софія Давидова та Єлизавета Садчикова. Разом із науковим керівником Андрієм Самойловим вони вирішили дослідити вплив мікрогравітації на структуру пломб і міцність їх з’єднання із зубами.
Стоматологічні проблеми в космосі ще небезпечніші, ніж на Землі. Більша частина їжі космонавтів недостатньо тверда для стимуляції оновлення дентину. Зуби з часом декальцифікуються та стають крихкими. Тож за тривалих перельотів виникає потреба пломбування. Наприклад, космонавту Олегу Новицькому довелося встановити тимчасову пломбу в космосі. Під час експерименту команда з’ясує, чи відрізняються стоматологічні матеріали, що затверділи в умовах мікрогравітації, від тих, які формуються на Землі.
Довідка
SSEP — це комплексна програма з розвитку наукової та STEM-освіти, яка передбачає проведення експерименту на Міжнародній космічній станції.
Україна приєдналася до SSEP у 2021 році та стала однією з трьох держав, що отримала можливість взяти участь у програмі, окрім США та Канади. Під час проєкту учасники пройшли декілька етапів. На старті вони отримали від SSEP (Student Spaceflight Experiments Program) міні-лабораторії, де могли ставити наукові експерименти в різних областях біології.
Читайте також: «Виводимо Україну на нову орбіту». Як супутник від MySatUA популяризує космічну галузь в Україні
Далі протягом 5 тижнів під керівництвом викладачів біології, фізики та хімії (в залежності від спрямування дослідження) проектували власний експеримент, детальні інструкції та розробляли наукову гіпотезу.
З жовтня по листопад відбувалась презентація проєктів перед місцевими комісіями. 16 грудня було обрано 2 переможців.
Загалом участь у конкурсі взяли 962 учні 7–11 класів, які проводили експерименти та дослідження під керівництвом 34 вчителів-фасилітаторів. Як наслідок, до розгляду членів журі подали 238 проєктів, з яких обрали 2 переможців.
Тепер міні-лабораторії команд-переможців відправлені на МКС, де експериментами школярів за їхніми інструкціями керуватимуть астронавти.
Нагадаємо, українсько-американська ракета вивела на орбіту корабель із вантажем для МКС.
Також художник із Дніпра присвятив серію малюнків запуску українського супутника «Січ-2-30».
Фото: man.gov.ua; facebook.com/ykudriavets.
