Нацполіція отримала перші два вертольоти H145

Пластик із грибів створили херсонські науковці. Вчені експериментували з матеріалами, на яких краще вирощувати гриби й помітили, що грибниця фактично перетворила рихлу солому на матеріал, схожий на усім відомий пінопласт.

Ось абажур для лампи, ось дозрівають садові меблі. Справжню грибну революцію зробили троє колег Херсонського університету. Вони просто зібрали ґрунт, що залишився після збирання глив і забули про нього на декілька днів.

“Я приніс на кафедру брикет, який сам собою набув форми поліна”, – пригадує Ігор Чернишов, дослідник.

Солому на пластик перетворила клейковина міцелію грибів. Вкладаєте у матрицю та підсушуєте у пристрої чи на сонці – жодної хімії.

 

Читайте також: У Києві встановлять оновлені бокси для допомоги тварин і збору пластику

Спочатку науковці зробили лампу, потім горщик для рослин. Випробовували грибний біопластик вологою та температурою – все витримав! 

“Нам пропонували колеги вкривати лаком – але навіщо, якщо воно природнє і гарне яке”, – каже Максим Левченко.

Читайте також: Сміття, що рятує: як краєзнавець з Сумщини відновлює пам’ятку ХІХ сторіччя

 А коли виріб набридне – його можна просто розкришити на городі. Зараз науковці вирощують дощечки для садових меблів і шукають спонсорів.

“Це наче лего – можна збирати що завгодно. Може потім і конструктор зробимо”, – говорить Максим Левченко.

Нагадаємо, випускниця технічного ліцею Маріуполя Аліса Сергєєва перетворила каштан на побутову річ, яка замінить пластик та поліетилен. 

Європейський Союз та Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні разом передали 60 спеціалізованих кисневих концентраторів для медичних закладів Донеччини та Луганщини.

Про це повідомили у ПРООН Україна.

Зазначається, що кисневі концентратори (зі швидкістю розпилення 10 л/хв) – це спеціальні електричні прилади, що забезпечують відділення кисню від атмосферного повітря та подають кисень високої концентрації (більше 90%). Такі прилади використовуються для проведення кисневої терапії та лікування пацієнтів із порушеннями дихання та для полегшення перебігу коронавірусної хвороби COVID-19.

Читайте також: Ба та Ді фрілансери. Як бабуся влаштовує пенсіонерів на роботу нянями

 

Координаторка компоненту «Місцеве самоврядування та реформа з децентралізації влади» Програми ООН із відновлення та розбудови миру Олена Рудич зазначила, що посилена підтримка медичних закладів Донецької та Луганської областей залишається ключовим напрямом програмної діяльності на сході України і триватиме доти, доки епідеміологічна ситуація в країні не стабілізується.

«Сьогодні більшість лікарень переповнена через зростання кількості хворих на COVID-19, тож можливість проведення їм кисневої терапії є критично важливою. Ми працюємо над тим, аби ще більше медичних закладів на сході України мали змогу швидко реагувати на потреби своїх пацієнтів», – додала пані Рудич.

Однією з головних проблем, з якою стикаються тяжкохворі, особливо пацієнти з COVID-19, є втрата здатності нормально дихати. Кисень є основним компонентом лікування як важкої пневмонії, так і інших станів, а тому спеціалізовані концентратори зможуть забезпечити якісне проведення дихальної терапії та допоможуть полегшити перебіг хвороби.

Читайте також: «Чорна п’ятниця» чи свідоме споживання? Три історії людей, які вас надихнуть

На Донеччині кисневі концентратори отримали Обласний перинатальний центр у Краматорську, Інфекційна лікарня у Костянтинівці, Інфекційна лікарня у Мирнограді, а на Луганщині – Обласна клінічна лікарня у Сєвєродонецьку.

В. о. директора Інфекційної лікарні у Костянтинівці Надія Шейченко також відзначила систематичну підтримку з боку Програмі ООН із відновлення та розбудови миру.

«Це великий внесок під час пандемії у поліпшення лікування хворих на коронавірусну інфекцію, які потребують кисневої підтримки у нашому закладі. Застосування концентраторів часто полегшує стан таких пацієнтів, а іноді й рятує їм життя», – зауважила пані Шейченко.

Довідка

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН із питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Нагадаємо, поліція отримала від ООН 18 автомобілів.

Як ми повідомляли раніше, інженерно-аеродромний батальйон отримав допомогу від США.

Усі фото: ua.undp.org.

Харківський тракторний завод підготував відеоролик, в якому відображені нововведення, реалізовані конструкторами та інженерами заводу в 2020 році.

Про це повідомили у пресслужбі заводу.

І головні з них це автоматична коробка передач і нові мости, що дозволяють встановлювати на трактори ХТЗ двигуни потужністю 300 к.с. і вище.

Читайте також: Ба та Ді фрілансери. Як бабуся влаштовує пенсіонерів на роботу нянями

 

Зазначається, коробка передач, що встановлена на трактор має 16 передач переднього ходу і 8 передач заднього ходу і забезпечує швидкість від 4 км за год до 41 км за год.

Читайте також: «Чорна п’ятниця» чи свідоме споживання? Три історії людей, які вас надихнуть

Нагадаємо, Харківський тракторний завод показав новинки 2020 року.

Як ми повідомляли раніше, майстер з Канева зібрав диво-трактор.

Усі фото: xtz.ua.

Миколаївський бронетанковий завод модернізував та передав Збройним Силам партію відновлених БТР-80 з покращеними тактико-технічними характеристиками.

Про це повідомляє пресслужба ДК «Укроборонпром».

Фахівці підприємства провели капітальний ремонт бронетранспортерів, відновили роботу всіх вузлів та агрегатів, а також встановили новітні прибори спостереження, навігації та зв’язку українського виробництва.

“Після покращення тактико-технічних характеристик, бронетранспортери стали більш зручними у керуванні у темний час доби, адже вони оснащені новітніми тепловізорами. Обзорність та розпізнавання цілі також суттєво поліпшені. А нові прибори цифрового зв’язку БТР-80 відповідають стандартам НАТО та мають вищий рівень захищеності від радіоперехоплення. Оновлені бронетранспортери вже передано нашим військовим”, – пояснив директор Миколаївського бронетанкового заводу Юрій Кравченко.

 

Читайте також: «Чорна п’ятниця» чи свідоме споживання? Три історії людей, які вас надихнуть

Державне підприємство “Миколаївський бронетанковий завод” – одне із основних підприємств “Укроборонпрому”, що спеціалізується на ремонті та модернізації броньованої колісної техніки для Збройних Сил України. Згідно Постанови Кабінету міністрів України від 6 листопада 2019 року №913, підприємство внесено до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. 

Читайте також: Ба та Ді фрілансери. Як бабуся влаштовує пенсіонерів на роботу нянями

Нагадаємо, українські військові отримали оновлений броньований тягач БТС-4.

Як ми писали раніше, в Україні випробовують нові гранати вітчизняного виробництва.

Усі фото: ukroboronprom.com.ua.