Технології
Національний проєкт «Незламні». Як працюватиме перший в Україні центр для протезування поранених на війні
Донедавна протезування в Україні було радше мрією, адже більшість пацієнтів з ампутованими кінцівками могли отримати допомогу лише за кордоном. З початком повномасштабного вторгнення запит на протезування збільшився в рази: як від військових, так і від цивільних.
Аби перетворити мрію на реальність, в Україні запускають Національний реабілітаційний центр «Незламні». Профільний лікар Гнат Герич розповів ШоТам, чому ініціатива є надзвичайно важливою, як відбуватиметься протезування та хто зможе на неї розраховувати.
Гнат Герич
завідувач Першого хірургічного відділення Львівської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги
Через війну перервав стажування за кордоном
Я родом зі Львова. Працюю у клінічній лікарні швидкої медичної допомоги практично від початку своєї професійної кар’єри – приблизно 10 років. Вся моя родина – медики, тато був професором хірургії, а дідусь – завідувачем відділення хірургії.
До повномасштабного вторгнення я готувався морально, оскільки розумів, що це може статися. Про початок великої війни дізнався з новин і повідомлень від друзів, які перебували на військових позиціях. Тоді я перебував на стажуванні в Туреччині.
Я зіштовхнувся з великими труднощами, аби чимскоріше повернутися до України. Оскільки авіасполучення зупинили, дорога зайняла десь три дні. Звісно, необхідно було одразу братися до роботи, адже з перших днів у нас різко побільшало пацієнтів.
Штат наших лікарів практично не змінився, особливо хірургів. Усі повним складом виконують свій професійний і громадський обов’язок. Долучилися й нові: декілька хірургів із Харкова та зі сходу.
У питанні протезування Україна ще розвивається
Ще в перші дні війни, коли Львівщина почала потерпати від масивних ракетних ударів, ми мали найбільше надходження пацієнтів за цілий рік функціонування лікарні. Одночасно госпіталізували понад 70 людей. Це неабиякий виклик, адже кожен пацієнт потребував невідкладної операції. У 90% випадків йшлося про пошкодження різних частин тіла. У медичній термінології це називається «важкі поєднані травми тіла». Зокрема, були й ураження кінцівок.
У перші дня після госпіталізації від пацієнтів ще не надходять запити щодо подальшого протезування. Тут головне – врятувати їм життя. Але такі питання піднімаються згодом. Протезування – це вже етап так званої реабілітації, який настає після хірургічного втручання. Коли ми бачимо, що пацієнт стабілізований, починаємо готувати його до протезування, наскільки це можливо, зважаючи на інші можливі травми.
Протезування – це дуже складний процес. Фактично, робота над забезпеченням цієї процедури починається з моменту, коли людина втрачає кінцівку. Однак, на жаль, тривалий час цей алгоритм не працював в Україні. Хоча за останнє десятиліття держава досягла певного прогресу, адже протези, які сьогодні використовують в наших лікарнях, стають дедалі сучаснішими.
Протез наближає людину до звичного життя
Протез є одним із варіантів, який дає людині можливість після важких травм із втратою органів і кінцівок соціально адаптуватися. Тобто мати можливість проживати життя, наближено до здорової людини. Нині існує багато надсучасних протезів, які дозволяють навіть займатися спортом, бути повністю активно адаптованими.
Напевно, єдиний варіант, який може замінити протез, – це посмертна трансплантація кінцівок. Пораненій людини пересаджують від померлого живу кінцівку, й, у разі успішної операції, це дає їй можливість бути соціально адаптованою і мати живий орган. Але це дуже складна операція, яка, на жаль, викликає багато ускладнень.
Існує багато різних протезів: від старих, які використовувалися в радянські часи, до найсучасніших – біомеханічних. Останні – це протези, які відтворюють рухи пацієнта завдяки скороченню його м’язів та периферичних нервів. Тобто, якщо людина має частину руки, спеціальний протез може зчитувати сигнали від нервів і в такий спосіб відтворювати певні рухи пальців і кисті протеза.
Вкрай важливо правильно підготувати пацієнта
Процедура протезування в Україні починається ще з моменту перебування пацієнта в хірургічному відділенні. З куксою – місцем, де ампутована кінцівка – мають працювати хірург і реабілітолог. На певному етапі долучається також протезист.
Під час військових травм пацієнти часто мають відкриті ампутації. Коли в рані є інфекція, ми не можемо хірургічно підготувати куксу до протезування. Такі люди потребують реампутації або підготовчих операцій для формування кукси. І лише після цього починається довгий процес протезування.
Ми консультуємося з протезистами, і вони визначають найбажаніший рівень ампутації для пацієнта. Одразу після цього з людиною починає працювати реабілітолог, а також психолог. Дуже важливо правильно підготувати пацієнта до того, як він повинен поводитися зі своїм протезом у майбутньому.
Постійному протезу передує тимчасовий
У 95% протези є універсальними моделями або мають декілька розмірів. Однак під них завжди індивідуально виготовляють тримач. Сама процедура протезування є досить довгою. Спочатку пацієнту надають спеціальні тимчасові тримачі кукса та тимчасовий протез. У тримачі є фіксатор, який закріплює частину кінцівки.
Протягом року після ампутації форма кукси може змінюватися. Тому людині на певних етапах виготовляють нові тримачі, які формують куксу. У цей час пацієнт носить тимчасовий протез і вчиться, звикає до нього. А після того вже можна застосовувати постійний протез.
Час виготовлення постійного протеза і повна реабілітація людини триває дуже довго – до року. Це дуже індивідуально, залежить від стану пацієнта, його здоров’я, віку, супутніх захворювань, які операції він переніс. Якщо він перебував в лікарні – важливо зважати, як довго він був у лежачому положенні. Тому це дуже різні терміни для кожного пацієнта.
Час від часу трапляються випадки відторгнення протеза. І це може статися навіть задовго після операції. Але насправді в цьому напрямку хірургії є дуже потужний прогрес, тому не думаю, що в найближчому майбутньому таке часто відбуватиметься з пацієнтами.
На першому місці – порятунок життя
Наразі наші лікарні переповнені пораненими. Тому, на жаль, ми не маємо можливості так довго резервувати за пацієнтом ліжко, очікуючи на протезування. На цьому місці повинна бути інша людина, у якої значно гостріші потреби, якій необхідно врятувати її життя. Тому в лікуванні пацієнтів, зокрема, й у протезуванні, нам дуже допомагають країни-партнери. Це багато держав Європи, США, Велика Британія тощо.
Читайте також: Онлайн-консультації та допомога бійцям. Як лікарі з громадської організації INgenius тримають медичний фронт
Але ми прекрасно розуміємо, що наразі Україна потребує формування, розвитку і будівництва спеціального центру, який матиме можливість займатися регенеративною хірургією, протезуванням та всіма видами реабілітації пацієнтів, які зазнали різних видів травм, перш за все, після воєнних дій.
У планах України – власний центр для протезування
В Україні триває розробка проєкту Національного реабілітаційного центру «Незламні». Зокрема, центр надаватиме допомогу цивільним і військовим, які фізично постраждали внаслідок війни. Також він працюватиме над реабілітацією людей з ускладненнями цукрового діабету й онкології та з наслідками перенесеного інсульту тощо.
Крім того, передбачена робота спеціалістів в напрямах хірургічної та ментальної реабілітації. Також діятиме реконструктивна хірургія – науково-експериментальний напрям регенеративної медицини, який дозволяє клонувати втрачені частини та ділянки тіла, друкувати на 3D-принтері кісткові імплантати й пересаджувати їх в уражені ділянки.
Ще в Національному реабілітаційному центрі буде терапевтична реабілітація. Пацієнтам пропонуватимуть певні фізичні навантаження, які забезпечуватимуть їхнє відновлення.
Головна особливість центру – усі ці ланки працюватимуть в одній системі. Тобто буде дисциплінарна команда, яка зможе забезпечити реабілітацію людини на всіх етапах – аж до її повної соціальної адаптації.
Кілька пацієнтів – уже в черзі на протезування
Національний центр реабілітації України створять у структурі Першого медичного об’єднання Львова. Він матиме важливу роль для держави. Подібні центри є в усіх розвинених державах світу, зокрема, у Великій Британії та США.
На будівництво центру необхідно 77 мільйонів євро. Ця сума є мізерною в межах країн, які активно допомагають Україні військовим й економічним шляхом. Знаю, що багато організацій долучаються до збору коштів.
Наразі велику частину функцій, які повинен виконувати центр, ми взяли на себе в межах нашої лікарні. Проводимо операції на нашій матеріально-технічній базі за участі місцевих спеціалістів.
Ми вже отримали кілька перших біонічних протезів, які виготовляє молода українська компанія Esper Bionics. З їхньою допомогою люди зможуть займатися спортом, малювати та тримати предмети будь-якої форми та розміру. Є меценати, які проплатили протезування декільком пацієнтам. Відповідно, вони безкоштовно отримають сучасні біомеханічні протези.
Я сподіваюся, що протезування українців, постраждалих внаслідок бойових дій, буде відбуватися коштом Національної служби здоров’я України. Але це вже питання до уряду. Самі біопротези коштують від 25 тисяч доларів за одиницю. Ми зараз розраховуємо, скільки коштуватиме процедура протезування – починаючи від операції та завершуючи встановленням протеза.
Попит на протезування буде колосальний
Наразі єдиної бази, яка б збирала попит на протезування в Україні, немає. Але останні декілька місяців її формують. Я думаю, потреба в цій процедурі – надзвичайно велика. На війні зараз гине значна кількість наших військових і, а отже, є втричі більше травмованих. Те саме стосується й цивільних. Думаю, майбутній центр зможе забезпечити всі потреби в протезуванні. У цьому, власне, й мета проєкту.
Очікую, що вже найближчим часом на базі Національного реабілітаційного центру можна буде якісно і швидко допомогти українцям, які постраждали внаслідок російської агресії. Фахівці працюватимуть над реабілітацією, соціальною адаптацією пацієнтів, аби вони жили спокійним життям і почувалися не гірше, ніж інші. Тим часом ми й далі виконуємо дуже складні хірургічні втручання, аби рятувати життя наших людей.
Технології
Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум нереальний — вони просто витрачають час і ресурси. Та тепер роботи «ЗМІЙ» очищують українську землю від мін і беруть участь у спецопераціях на фронті.
Співзасновник компанії — український айтівець Борис Дрожак — повернувся додому з-за кордону, аби його розробки змінювали правила гри на полі бою.Як побудувати технологічну компанію, що змінює підхід до розмінування, читайте в ШоТам.
Борис Дрожак
співзасновник компанії Rovertech, один з розробників «КНРО ЗМІЙ», ІТ-фахівець, автор патентів у сфері штучного інтелекту
Я був на піку своєї кар’єри
Я працюю DevOps-інженером у великій міжнародній американській компанії DataRobot, яка займається автоматизацією створення моделей штучного інтелекту. До цього співпрацював з такими гігантами, як Cisco, SoftServe та OpenDNS, створюючи для них ІТ-програми. У своїй сфері я став доволі впізнаваним: виступав на конференціях, ділився знаннями та піонерив новий напрямок — Engineering productivity. Зрештою, виріс до рівня архітектора.
На момент повномасштабного вторгнення я жив в Ірландії. Мій робочий контракт дозволяв працювати лише за кордоном, утім, за рік компанія зробила виняток і надала дозвіл на переведення в Україну.
У Львові залишався наш дім і ресторан, який ми оперативно переорієнтували на допомогу фронту, — люди приносили продукти, а ми готували їжу для військових. Також донатили на армію, шукали автомобілі для транспортування гуманітарної допомоги. Згодом я почав працювати з інженерами — багато хто розробляв важливі технологічні рішення, і я залучав відвідувачів ресторану до фінансування цих проєктів.
Паралельно займався інформаційною безпекою. Я звертався до Snapchat, щоб вимкнути геолокацію в Україні, але залишити її активною в росії, і мені це вдалося реалізувати.
Борис Дрожак. Фото надав Борис
Партнерів знайшов у тіктоці
Історія нашої військової компанії почалася з одного коментаря в тіктоці. Хтось із підписників написав, що є хлопці, яким потрібна допомога. Тоді я поділився їхнім дописом, і він зібрав велику кількість переглядів та відгуків. Так я дізнався про ветерана Василя, який воював з 2014 року та створював робота для побратима з фронту, і власника СТО Богдана Змия, який виявився неймовірним інженером.
Розробка самого розміновувача почалася з простого малюнка бійця з позивним Борода. Одного дня він намалював на аркуші квадрат з колесами й надіслав Василю, щоб той подумав, що можна з цього зробити. Борода хотів мати робота, який коситиме траву, щоб військові не ризикували життям під час розмінування, тож Василь і Богдан підхопили ідею та почали працювати над першим прототипом. Ця історія почалася з бажання одного військового врятувати своє життя, а сьогодні наші розробки допомагають берегти бійців з інших підрозділів ЗСУ.
Команда Rovertech: Борис Дрожак, Василь Кореневський і Богдан Змий. Фото надав Борис Дрожак
Ми створили компанію, яка розробляє роботизовані наземні дрони
Наша компанія залишається незалежною — без американських чи європейських інвестицій. Це дозволяє нам самостійно ухвалювати рішення та не переживати, що ми багато вкладаємо в підтримку донатами чи можемо мати збитковий бізнес.
І головне — усе, що ми створюємо, зроблене українськими спеціалістами.
Першим нашим прототипом стала невелика косарка для розмінування на дистанційному управлінні, яку ми назвали v0. За собівартістю матеріалів вона коштувала близько 250 тисяч гривень і могла очищати до 50 соток на день.
Далі одним з найважливіших досягнень стало те, що ми змогли зробити справжній робот для розмінування — комплекс наземного роботизованого очищення. Він значно легший, ніж аналогічні зразки, які зазвичай важать 16–20 тонн. Це кардинально змінює економіку розмінування: завдяки меншій вазі можна виготовити більше машин, а значить швидше очищати території. Ми створили модель вагою всього в одну тонну, але з такою ж ефективністю, як і в більших приладів.
Спочатку ми називали її по-різному — було кілька ідей, навіть думали над варіантом «Шлях». Але зрештою вирішили найменувати «ЗМІЙ» на честь Богдана Змия, який довів, що машина може витримати чотири танкові міни.
Зараз працюємо над ще одним важливим проєктом — навігацією на базі штучного інтелекту. GPS на полі бою майже не працює, тому нам потрібно створити альтернативну систему, яка дозволить наземним дронам виконувати бойові задачі. Ми розробляємо систему навігації без GPS, які допоможуть машинам працювати в умовах глушіння сигналів.
«ЗМІЙ» косить високу рослинність. Фото надав Борис Дрожак
«Ти перший, хто це зробив»
Коли ми тестували робот на протипіхотних мінах, то взагалі не переживали. Але якось під час випробувань розмінування танкових мін біля Миколаєва одна з наших машин ледь не перекинулась, а вал застряг у землі після падіння.
Ми зрозуміли, що конструкцію треба покращувати, щоб робот ніколи не могло перевернути, тож почали думати над новими ідеями. Дорогою додому просто взяли з собою в машину міну без тротилу та почали крутити її, аналізувати й шукати рішення. Саме так придумали ще один компонент і новий елемент в розмінуванні — це також стало нашим патентом трохи пізніше.
Річ у тому, що ми створили перший у своєму класі розмінувальний робот і першими в Україні сертифікували машину ланцюгового типу за стандартами НАТО. Нам довелося зібрати величезний пакет документів для комісії, щоб отримати дозвіл на введення її в експлуатацію в ЗСУ.
Окремо треба було пройти військові випробування й задокументувати їх. Зокрема, за технічними умовами наша машина мала витримати підрив на одній протитанковій міні.
Пам’ятаю момент, коли ми вперше успішно протестували так «ЗМІЯ». Я сидів на конференції, розповідав про розмінування та використання штучного інтелекту в цьому процесі, і тут мені дзвонить Богдан: «Вийшло!». Я взяв мікрофон і сказав: «Щойно мені подзвонили й повідомили, що тепер ми можемо розміновувати протитанкові міни».
Нам всі довкола казали, що це нереально, що ми просто витрачаємо час і ресурси. Але одного разу Богдану Змию наснилося, що робот витримає чотири вибухи поспіль. Це звучало нереально, але ми вирішили ризикнути й інвестувати ще більше коштів у випробування. І він справді витримав вибухи! Ми не могли повірити своїм очам і натхненно чекали, що скажуть на такі результати наші друзі-сапери.
Змінили підхід до розмінування
Розмінування великими машинами має свої проблеми. Вони можуть копати більш ніж на 30 см у глибину, але це руйнує структуру ґрунту: змішуються глина й чорнозем, піднімається пил, що шкодить екосистемі. Саперам теж складно працювати в таких умовах, та й використання пального в цих машинах просто колосальне.
Ми пішли іншим шляхом. Наш розміновувач працює на 15 см. Він не копає, а спрацьовує ударно, провокуючи детонацію. У традиційних великих машинах міни просто розбиваються, а ми робимо так, щоб тротил вибухав на місці, а не розлітався.
Борис Дрожак демонструє роботу «ЗМІЯ» історику Тімоті Снайдеру, віцепремʼєрці Юлії Свириденко та Міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову. Фото надав Борис
У «ЗМІЯ» з’явився брат
Згодом у нас з’явилася ідея створити логістичний робот — ми зробили тестову модель і передали її 3-й ОШБр на випробування. З того моменту у «ЗМІЯ»-розміновувача з’явився брат «ЗМІЙ логістичний», який дозволяє перевозити поранених і боєприпаси. Наші розробки вже брали участь у деяких спецопераціях на лініях фронту.
На фото «ЗМІЙ логістичний» евакуйовує причіпною системою «Журавель» робот для розмінування. Фото надав Борис Дрожак
Наш робот намалював 24 картини
Одного разу ми продали картину за мільйон гривень — половину коштів витратили на дрон. Цим дроном намалювали 24 картини, що символізують області України, — замість ланцюгів для розмінування тимчасово поставили на нього швабри. А області, які постраждали від війни, пробили ланцюгами розміновувача. Це не просто мазня — на картинах закарбований рух очищення української землі.
Читайте також: Анонімний митець зі Львова зібрав понад 1 млн гривень на військо за допомогою картин
Одна з них потрапила до Міністерства економіки — потім її передали Женевському центру розмінування. Інші продали: одну за тисячу доларів, іншу за 2 тисячі. Деякі люди просто зберігають їх, бо зараз ціна вже виросла до 10 тисяч.
Окремо ми вдячні данському волонтеру Сьорену Людвігу, який створив франчайзингову платформу для допомоги в розмінуванні України. Зокрема, він залучає своїх громадян донатити й на наш розміновувач. Наразі його збір вже сягнув 176 559,69 данських крон (понад мільйон гривень).
Сьорен Людвіг керує «КНРО ЗМІЙ». Фото надав Борис Дрожак
«ЗМІЯ» придбала найбільша міжнародна організація з розмінування HALO Trust
Робот може розміновувати 0,7 га за день, з яких частина — бойове розмінування, а частина — гуманітарне. Наразі в середньому день в день використовують біля 20 наших роботів.
Rovertech співпрацює з міжнародними партнерами, які допомагають розміновувати українські території. Наприклад, HALO Trust уже придбали одну з машин і планують закупівлю нових. Вони проводять саперні операції по всьому світу й мають намір використовувати як наших роботів, так і великі машини.
«КНРО ЗМІЙ» та «ЗМІЙ ЛОГІСТИЧНИЙ». Фото надав Борис Дрожак
Ми також є партнерами ООН, яка працює над подоланням глобальної продовольчої кризи та зацікавлена у швидкому розмінуванні українських земель. За нашими підрахунками, якщо активно залучити роботи, Україна може повністю очистити більшість сільськогосподарських полів від мін за 10 років, а після закінчення війни роботи зможуть перекваліфікуватись на агросектор.
Українські метеорологи в Антарктиці уперше за весь час досліджень провели паралельне радіозондування атмосфери зі станції «Академік Вернадський» та судна «Ноосфера», яке вже було за 200 кілометрів від континенту.
Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.
Що відомо про дослідження
Радіозонд — це пристрій, який підіймається у повітрі на кульці, яку заповнили гелієм. Увесь свій шлях він вимірює низку параметрів й одразу передає дані на землю. Такі дослідження на висоті до 20 кілометрів дозволяють отримати точніші дані для вивчення процесів в атмосфері та прогнозування погоди.
«Одночасний запуск зондів на “Вернадському” та “Ноосфері”, яка вже була за 200 кілометрів від станції, допоміг зафіксувати, як змінюється погода. Це дасть змогу науковцям більше дізнатися про те, як утворюються хмари й опади в цьому районі, а також як це впливає на океан, морський лід і танення льодовиків»‚ — написали в НАНЦ.
Читайте також: Український полярник, який воював у ЗСУ, повертається в Антарктику після протезування (ФОТО)
Науковці проводили цей експеримент два дні поспіль та запустили по чотири радіозонди. Зі станції дослідження проводили науковці 30-ї експедиції, а з українського судна — учасники 29-ї експедиції та сезонного загону.
«Такі паралельні запуски важливі під час зміни погоди, а також коли відбуваються процеси, цікаві з точки зору утворення хмар та опадів. Зокрема, циклонічні вихори та атмосферні фронти. За допомогою радіозондування ми можемо краще зрозуміти ці процеси та відповідно — змоделювати їх на майбутнє», — розповіла авторка дослідження, метеорологиня Анастасія Чигарева.
ВПЕРШЕ ВІДБУЛОСЯ ОДНОЧАСНЕ РАДІОЗОНДУВАННЯ АТМОСФЕРИ З «ВЕРНАДСЬКОГО» ТА «НООСФЕРИ» Наші метеорологи провели унікальний експеримент — паралельно запустили радіозонди зі станції «Академік Вернадський» та судна «Ноосфера». Це відбулося вперше за весь час досліджень українців в Антарктиці 🇦🇶 Нагадуємо, що радіозонд — це спеціальний пристрій, який піднімається в повітрі на заповненій гелієм кульці 🎈. Весь шлях він вимірює низку параметрів (температуру, вологість тощо) й одразу передає дані на землю 🌎 Таке «сканування» на висоті до 20 км дає найточнішу інформацію, щоб вивчати різні процеси в атмосфері та прогнозувати погоду. Адже приповерхневий моніторинг (до 2 метрів) дозволяє побачити лише частину того, що відбувається в атмосфері. Одночасний запуск зондів на «Вернадському» та «Ноосфері», яка вже була за 200 км від станції, допоміг зафіксувати, як змінюється погода 🌫. Це дасть змогу науковцям більше дізнатися про те, як утворюються хмари ☁️й опади 🌨в цьому районі, а також як це впливає на океан, морський лід і танення льодовиків. Наші полярники проводили експеримент два дні поспіль, загалом запустивши по 4 радіозонди. З «Вернадського» це робили науковці 30-ї експедиції, а з «Ноосфери» — учасники 29-ї УАЕ та сезонного загону. Авторка дослідження, метеорологиня Анастасія Чигарева зауважила: «Такі паралельні запуски важливі під час зміни погоди, а також коли відбуваються процеси, цікаві з точки зору утворення хмар та опадів. Зокрема, циклонічні вихори та атмосферні фронти. За допомогою радіозондування ми можемо краще зрозуміти ці процеси та відповідно — змоделювати їх на майбутнє». Як відбувався скоординований запуск радіозондів, дивіться у відео.
Опубліковано Національний антарктичний науковий центр Вівторок, 25 березня 2025 р.
Нагадаємо, що ювілейна антарктична експедиція розпочала роботу на «Вернадському» (ФОТО).
Раніше ми писали, що в Антарктиці здійняли прапор «Азову» та втілили мрію захисниці Маріуполя (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка НАНЦ
В Україні створили сервіс Hutshub — першу українську платформу для бронювання будинків на природі. Компанія позиціонує себе як локальний конкурент платформ Airbnb та Booking.
Про це повідомили розробники виданню Vector.
Головне про сервіс
Hutshub дозволяє бронювати будиночки серед природи. Зараз платформа перебуває на етапі тестування, але до Hutshub доєдналися вже понад 100 будинків з різних куточків України.
Ідея створення цієї платформи виникала під час пандемії та повномасштабного вторгнення — у часи, коли в українців зростав попит на внутрішній туризм. Тоді розробники Hutshub виявляли проблеми під час пошуку заміського житла як для мандрівників, так і для власників.
СEO компанії Husthub Максим Каркач розповів, що хотів інвестувати в хатинку на природі, та натомість це призвело до того, що він інвестував у цілу екосистему для бронювання будинків.
Читайте також: «Світло, що не згасає»: Усик став обличчям благодійного дропу від ДТЕК та DAMIRLI
В Україні зараз є близько 1500 помешкань, які підпадають під критерії Husthub, із середнім щорічним зростом у 10-15%. У планах компанії об’єднати цей ринок, запустити партнерську екосистему та підтримувати локальні ініціативи у громадах, де розташовані будинки.
Функціонал платформи
Наразі у сервісі працюють такі функції:
- оплата;
- фільтри пошуку;
- чат для комунікації між господарем та гостем;
- попередня верифікація будиночків;
- система двостороннього рейтингу;
- можливість залишати відгуки тощо.
У компанії додали, що невдовзі на платформі з’явиться фільтр для будинків зі знижкою для військових.
Нагадаємо, що українські айтівці створили застосунок, що дозволить водіям уникати ям і небезпечних доріг.
Фото: Husthub для видання Vector
