

Економіка
Нацбанк запустив нове покоління системи електронних платежів: що зміниться?
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
З 1 квітня в Україні почало працювати нове покоління Системи електронних платежів Національного банку.
Про це повідомили на сайті НБУ.
Зазначається, що відтепер система функціонує на базі міжнародного стандарту ISO 20022 і буде доступною для проведення міжбанківських платежів цілодобово 7 днів на тиждень.
«Сьогодні відбулася одна з найбільших міграцій, яку будь-коли здійснювали фінансові установи України. Подібні зміни відбуваються раз на покоління. Упевнений, що це стане потужним поштовхом для майбутнього розвитку і модернізації інформаційних систем українських банків та фінансових установ», – зазначив заступник голови Національного банку Олексій Шабан.
Під час переходу на нове покоління СЕП були задіяні всі банки, Державна казначейська служба, Національний депозитарій України, а також компанії-розробники програмного забезпечення.
У НБУ запевняють, що нове покоління СЕП побудоване з використанням сучасних програмних та технічних засобів, що дає можливість здійснювати електронні платежі ще швидше, зручніше та безпечніше.
Що зміниться?
Завдяки стандарту ISO 20022 з’явилася можливість уніфікації платіжних повідомлень, створення єдиних правил їхнього заповнення й оброблення, розширення реквізитного складу додатковими полями та структурованою інформацією.
Це сприятиме ще більшій автоматизації та пришвидшенню оброблення платіжних операцій, підвищенню рівня обслуговування учасників СЕП та їх клієнтів.
Читайте також: Як створити рекламу, яку любитимуть? Кейс агенції Bickerstaff.369, яка перейменувала «Галичину» на «Донбас» і «Крим»
Крім того, тепер система працює в режимі 24/7, що передбачає цілодобове виконання міжбанківських платіжних операцій без призупинення роботи системи та миттєвий перехід від поточного до наступного календарного дня.
Перехід на нове покоління СЕП є важливою технологічною передумовою для подальшого якісного розвитку платіжної інфраструктури України
«Враховуючи отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС, Національний банк продовжує активно працювати над можливістю приєднання нашої країни до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) та реалізацією функціонала миттєвих платежів у наступній версії СЕП-4.1, тестування якої учасниками заплановане у 2023 році», – додали в Нацбанку.
Що таке СЕП?
Система електронних платежів НБУ – це державна платіжна система, що забезпечує проведення міжбанківських розрахунків через рахунки, відкриті банками в Національному банку. НБУ є оператором та розрахунковим банком цієї системи.
СЕП – єдина системно важлива платіжна система в Україні. Вона забезпечує здійснення 97% міжбанківських розрахунків у національній валюті в межах країни. Розрахунки у СЕП здійснюються у режимі реального часу.
Нагадаємо, Нацбанк упроваджує інформаційну систему «Електронний архів НБУ».
Раніше ми повідомляли, що в Україні запрацював національний банкоматний роумінг.
Фото: bank.gov.ua.

Економіка

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
В Україні зареєстрували випуск нового виду цінних паперів – кредитних нот.
Про це повідомили на сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Зазначається, що поки це пілотний проєкт для України. Зареєстрували випуск 334-х тисяч кредитних нот на загальну суму 334 млн грн.
Номінальна вартістю однієї кредитної ноти становить 1000 грн. Процентна ставка – 5% річних, термін обігу – 5 років.
Що це таке?
Кредитна нота — це цінний папір, пов’язаний із настанням події, зазначеної у рішенні про емісію, щодо платоспроможності третьої особи.
Кредитна нота зобов’язує емітента виплачувати відсоткові доходи власнику такого цінного папера.
Погашення відбувається шляхом сплати емітентом власнику номінальної вартості кредитної ноти за умови, що не сталася подія, пов’язана із платоспроможністю третьої особи, зазначеної у рішенні про емісію кредитних нот.
У разі настання такої події (у цьому випадку — банкрутство), власник кредитної ноти втрачає право на отримання відсоткових доходів, а емітент зобов’язаний викупити кредитну ноту за ціною, що визначається рішенням про емісію.
Читайте також: Міфи про економіку. Чи дійсно підприємець живе за рахунок споживачів та працівників?
«Оскільки є запит з боку емітента, а також інтерес потенційних учасників до цього інструменту, комісія затвердила пілотний проєкт щодо порядку емісії та реєстрації випуску кредитних нот компанії Маркет Колнсалт Плюс. Сподіваємося, що перший досвід буде успішним і результати сприятимуть популяризації кредитних нот для залучення необхідних ресурсів», – сказав голова комісії з цінних паперів Руслан Магомедов.
Нагадаємо, Україна приєдналася до Глобальної бази даних статистики доходів ОЕСР.
Також им повідомляли, що фінансовий сервіс NovaPay вийшов на ринок Молдови.
Фото: investopedia.com.
Економіка

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
23 миколаївські кораблебудівельники вирушили до Франції, щоб будувати флот для українських прикордонників. Йдеться про п’ять катерів для потреб Державної прикордонної служби України.
Про це повідомили у пресслужбі компанії «Нібулон».
Зазначається, що навіть під час війни миколаївські суднобудівельники виконують угоду між Францією та Україною, підписану у 2019 році.
Початок робіт був запланований на лютий 2022 року. Проте у зв’язку з повномасштабним вторгненням виробництво вирішили перенести до Франції з обов’язковим залученням українських корабелів.
До Франції вирушили трубомонтажники, складальники корпусів, механіки, зварювальники, працівники з технічної підтримки, де продовжать виконання міжурядової угоди на потужностях суднобудівної компанії ОСЕА.
Читайте також: Три доби – і можна жити. У Вінниці створюють будинки-лего, які можна зібрати за 72 години. ШоТам дізнався, як це можливо
Українських фахівців буде задіяно в будівництві катерів з нуля – від початку складання палуби до пусконалагоджувальних робіт.
Отримана експертиза дозволить у подальшому здійснювати технічне обслуговування флоту в Україні силами наших спеціалістів.
Завдяки цьому можна підтримувати судна в належному стані та зменшити сукупну вартість володіння флотом, яка в середньому на 70% складається з витрат на обслуговування.

Про Угоду
Міжурядова угода між Францією та Україною є складовою проєкту посилення системи морської безпеки та охорони України. Угода передбачає кредитування урядом Франції та європейськими банками будівництва французьких катерів на суму 136,5 млн євро. Усього Державна прикордонна служба мала отримати 20 патрульних кораблів. Перші три з них уже спущено на воду. П’ять запланованих до реалізації українськими фахівцями мають намір побудувати вже до жовтня 2024 року.
Про майбутні катери
Багатофункціональний катер для потреб ДСНС має всі необхідні засоби для порятунку людей та надання екстреної допомоги на воді, гасіння пожеж, здійснення водолазно-пошукових робіт, очищення вод від забруднень. Судно додатково оснащується обладнанням для здійснення гуманітарного розмінування і транспортування грузів вагою до 1,5 т. Судно розвиває швидкість до 60 км/год, розраховано на екіпаж у складі з чотирьох осіб і виконується повністю з морського алюмінію.
Нагадаємо, миколаївські інженери беруть участь у розробці нового судна CSOV з водневим двигуном.
наприкінці 2022 року Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод на Одещині завершив ремонт теплоходу «Херсон».
Раніше ми повідомляли, що розвідувальний корабель «Переяслав» після ремонту вийшов на службу.
Фото: nibulon.com.
Економіка

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
У Дніпрі лікарка відкрила стоматологічну клініку на грант єРобота.
Про це розповіли на фейсбук-сторінці Дніпропетровської обласної служби зайнятості.
Розповідається, що стоматологиня Ірина Ропавка 8 років займається улюбленою справою та напрацювала базу постійних клієнтів. Раніше вона орендувала стоматологічне крісло. Але згодом відчула, що прагне розвитку та професійного росту. Тож вирішила відкрити власну стоматологічну клініку.
Сама ідея відкрити власну справу виникла ще до повномасштабної війни. Після 24 лютого Ірина взагалі не була впевнена, чи доречно втілювати власні задуми у життя. Дізнавшись про урядову програму «єРобота», Ірина вирішила реалізувати свій проєкт.
Читайте також: «Чоловіча» справа? Верстатам байдуже на стать. Як я власноруч створила успішний бізнес із лазерної та фрезерної порізки
Стоматологиня склала бізнес-план, подала заявку, пройшла успішно всі етапи та отримала позитивну відповідь.
За грантові кошти вона купила стоматологічне крісло, автоклаву та візіограф. У цей же час дівчина зареєструвала ФОП, почала пошук приміщення та закупила іншу частину необхідного обладнання за свій кошт.

Наразі клініка працює у жвавому районі міста. Для заохочення нових клієнтів пані Ірина запровадила акції на перше відвідування, а для постійних – систему знижок.
За умовами програми грантоотримувачка працевлаштувала двох працівників: лікаря стоматолога та молодшу медичну сестру.
У майбутньому Ірина планує розширювати бізнес та надавати робочі місця для відповідальних фахівців.
Читайте також: Оксана Темірбаєва. Креативна економіка може стати рушієм відбудови. І ось кілька аргументів
За державною програмою «єРобота» охочі можуть отримати мікрогрант на створення або розвиток бізнесу – від 50 до 250 тис грн. Для цього потрібно розробити бізнес-план та надіслати заявку через портал «Дія». Найцікавіші проєкти отримають фінансування.
Нагадаємо, у Києві переселенка відкрила нову кондитерську Rose завдяки гранту.
Також ми розповідали, як підприємиця на грант створює лавандову ферму на Кіровоградщині.
Фото: dnp.dcz.gov.ua.