Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Підкорювачі Голлівуду. 5 лауреатів премії “Оскар” з українським корінням

Опубліковано

Цього року Україна вперше здобула відзнаку Американської кіноакадемії за стрічку “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова в номінації “Найкращий повнометражний документальний фільм”. 

ШоТам згадує імена культурних діячів з українською етнічністю, які отримали престижну нагороду.

Джек Паланс (Володимир Палагнюк)

Джек Паланс народився у родині українських емігрантів Івана Палагнюка та Ганни Грам’як. Батько його був родом із села Іване-Золоте на Тернопільщини, мати зі Львова.

На фестивалі російських фільмів у Голлівуді Джек Паланс відмовився від звання “народний артист Росії”:

“Я – українець, а не росіянин”, – заявив він.

Отримав Оскар в 1992 році за акторську гру в комедії “Міські піжони”. Джек прославився грою в вестернах та екшн-фільмах, проте завжди хотів проявити себе в комедійному жанрі. Тому, коли нарешті йому це запропонували, він виклався настільки, що отримав омріяну кінопремію.

Саме при отриманні Оскару Джек гідно промовив, що він українець, і його справжнє імʼя – Володимир Палагнюк.

фото: vseua.info

Квітка Цісик

Народилася в Нью-Йорку в сім’ї Іванни та Володимира Цісиків – післявоєнних емігрантів із заходу України. Дитячі та юнацькі роки Квітка Цісик провела за школярсько-вишкільними заняттями. У будні Цісик навчалася в американській стандартній школі, а по суботах прямувала до “Школи українознавства”.

Співачка отримала премію за найкращу пісню до фільму “Ти світло мого життя”, глибоко зворушивши членів кіноакадемії своїм співом.

Хоч народилася Квітка в США, а в Україні була лиш раз, українська мова і мелодії завжди були важливою частиною життя її сім’ї. Пані записала два україномовних альбоми: “Квітка” у 1980 році, та “Два кольори” у 1989-му. 

фото: Вікіпедія

Євген Мамут

В 1978 році емігрував із Харкова до США. У Нью-Йорку Євген Мамут став працювати у Компанії EFX Unlimited. Спершу йому доручили мити плівку, а згодом довірили розробляти спецефекти для фільмів “Блакитна лагуна”, так почався шлях у велике кіно для технолога.

Євген отримав так званий “технічний” Оскар. Він зробив значний внесок у створення спецефектів для світових блокбастерів, починаючи від “Брудних танців” і закінчуючи легендарною “Матрицею”.

Статуетку отримав у 1988 році за роботу у фільмі “Хижак”. Завдяки використанню 1200 смужок масок, які по черзі перекривали кадри, він створив прибульця, котрий змінював форму, зникав, з’являвся в кадрі, та вражав критиків кінопремії.

фото: DOU Day

Варвара Касинська

Варвара народилася в Харкові, в сім’ї купця-мільйонера Андрія Яковича Жмудського третьою з 10 дітей і старшою з доньок. Вивчала право в Харківському університеті. В 1924 на 15 років переїхала в Європу, а в 1939 році переїхала з дітьми до Нью-Йорку, де почала нове життя.

Варвара Касинська отримала свою нагороду в 1949 році за роботу над костюмами для фільму “Жанна Д’Арк”.

Ця пані винайшла сучасну балетну пачку та мала талант працювати з примхливими характерами таких легенд як Марлен Дітріх, Вів’єн Лі та Інгрід Бергман.

фото: Вікіпедія

Анатолі Кокуш

Народився в Керчі. З 1974 працював конструктором на кіностудії ім. Довженка, а в 1990 року заснував власну фірму.

Анатолі тримав одразу дві технічні премії у 2006 році. Вони вручаються за внесок у розробку технологій, не пов’язаний з конкретним фільмом. Він винайшов український кран “Каскад”, який почав використовуватися на знімальних майданчиках ще в 1982 році.

Вперше в Голлівуді винахід було використано на зйомках фільму “Титанік”, який також завоював Оскар.

фото: архів Анатолі Кукоша

Суспільство

Повертаємо своїх: перші 390 українців вдома в межах обміну 1000 на 1000 (ФОТО)

Опубліковано

Україна почала реалізацію домовленості про масштабний обмін полоненими у форматі 1000 на 1000, досягнутої під час зустрічі в Туреччині. Перший крок — 390 українських захисників та захисниць вже повернулися додому.

Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський.

У Координаційному штабі уточнили, що з російської неволі визволили 120 цивільних громадян і 270 військових: військовослужбовців ЗСУ, зокрема ВМС, ДШВ, Сил ТрО, а також Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України.

Продовження обміну очікують уже в найближчі вихідні. Дипломатичні та гуманітарні зусилля тривають безупинно, аби повернути кожного й кожну, хто досі перебуває в полоні.

«Дякую всім, хто допомагає, хто 24/7 працює для того, щоб українці й українки поверталися додому. Дуже важливо повернути всіх, хто в полоні. Перевіряємо кожне прізвище, інформацію по кожній людині», — написав Президент.

Читайте також: Три роки не бачив тата: 15-річного хлопця повернули в Україну з ТОТ

Нагадуємо, що дев’ятьох дітей врятували з ТОТ та повернули в Україну.

Фото: соцмережі Володимира Зеленського

Читати далі

Суспільство

Завдяки марафону MHP Run4Victory в Києві на підтримку бригади «Хартія» зібрали 2 млн гривень (ФОТО)

Опубліковано

18 травня на Трухановому острові в Києві відбувся другий благодійний марафон із серії забігів MHP Run4Victory, організованих компанією МХП та БФ «МХП-Громаді». Його учасники зібрали 2 мільйони гривень на підтримку 13-ї бригади НГУ «Хартія».

Про це повідомили організатори забігу.

Як відбувся захід

Захід пройшов під гаслом «Біжимо за тих, хто бореться. Пам’ятаємо тих, хто віддав життя». У ньому взяли участь понад 2700 охочих — працівники МХП, професійні легкоатлети, аматори, ветерани, військові, діти та люди з інвалідністю, — які долали дистанції від 100 метрів до марафонських 42 км. Окрім цього, відбувся інклюзивний забіг «Люди Титани».

«Цьогоріч на серії забігів MHP Run4Victory в різних містах України ми біжимо за тих, хто бореться, і вшановуємо пам’ять тих, хто віддав своє життя. Коли ми біжимо разом, ми підтримуємо, допомагаємо й надихаємо одне одного. Це про згуртованість та національну свідомість, яка робить нас сильнішими та наближає до великої спільної перемоги», — розповів директор Благодійного фонду «МХП-Громаді» Олександр Пахолюк.

Серед учасників — ветеран Артем Лукашук, який пробіг 10 км, та ветеран Олексій Лобанок, який подолав 21 км на протезі. 5-річний Дмитрик Даневич біг у пам’ять про дідуся — полковника Вячеслава Вороного, загиблого героя, який обороняв Київ та здійснював рейси на «Азовсталь».

Читайте також: У Києві проведуть благодійний забіг із матчею та музикою

Про забіг MHP Run4Victory

Усі кошти з реєстрацій та донатів — 2 мільйони гривень — спрямують на закупівлю ударних дронів для «Хартії». У кожному місті, в якому проходить забіг, гроші передають місцевим військовим частинам.

Спортивним партнером заходу стала компанія NewRun. Інформаційними партнерами серії забігів MHP Run4Victory 2025 стали українське інтернет-видання Gazeta.ua, перше спортивне радіо Чемпіон та інформаційний ресурс Biganuti. Про харчування та наповнення стартових пакетів учасників подбали «Супер Філео», «Легко!», мережі Doner Маркет, Апетитна та РЯБCHICK і бренд «Яготинське».

Під час заходу учасники могли долучитися до благодійної лотереї, де розігрували сертифікати й цінні подарунки. Серед особливих призів від 13-ї бригади НГУ «Хартія» — футболка національної збірної з автографом Андрія Шевченка, футболка з підписом Святослава Вакарчука та унікальна картина харківської художниці Валентини Гук, створена з уламків скла після обстрілу Держпрому, як символ незламного Харкова.

Наступний забіг відбудеться 7 червня у Тернополі. Реєстрація вже відкрита в додатку RaceNext.

Нагадаємо, що UAnimals запускає плоггінг-ініціативу для прибирання міст.

Фото: організатори забігу

Читати далі

Суспільство

Листівки з минулого: як змінився Київ за 100 років (ФОТО)

Опубліковано

До Дня Києва ШоТам пропонує зазирнути в минуле столиці через старовинні листівки — візуальні артефакти, які понад 100 років тому передавали красу українського міста всій Європі. Вони фіксували не лише архітектуру й краєвиди, а й образ модерного Києва, що виходив за межі паломницького та ставав культурним центром.

Києво-Печерська лавра

1918 рік. Фото: project.weekend.today Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: Shutterstock

Памʼятник Богдану Хмельницькому

1902 рік. Фото: ЦДАМЛМ Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: Shutterstock

Національна опера України

1911–1914 роки. Фото: Iсторiя повсякдення. Київ. Початок ХХ століття Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: Олександр Шкурдюк

Контрактова площа

1903 рік. Фото зроблене київським фотографом Д. Т. Марковим. «Радянський колекціонер», №21 Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: Юлія Бевзенко

Київський фунікулер

1910 рік. Фото: Національна історична бібліотека України Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: КВІДО

Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

1920-ті роки. Фото: Національна історична бібліотека України Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: фейсбук КНУ

Золоті ворота

1910-ті роки. Фото: Національна історична бібліотека України Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: iStock

Палата Івана Мазепи в Києво-Печерській лаврі

1910-ті роки. Фото: Національна історична бібліотека України Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: Ростислава Маленкова
Палата Івана Мазепи в Києво-Печерській лаврі

КПІ імені Ігоря Сікорського

1910-ті роки. Фото: Національна історична бібліотека України Клацніть, щоб перевернути
Зараз. Фото: КПІ

Поширити:

Читати далі