Цього року Україна вперше здобула відзнаку Американської кіноакадемії за стрічку “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова в номінації “Найкращий повнометражний документальний фільм”.
ШОТАМ згадує імена культурних діячів з українською етнічністю, які отримали престижну нагороду.
Джек Паланс (Володимир Палагнюк)
Джек Паланс народився у родині українських емігрантів Івана Палагнюка та Ганни Грам’як. Батько його був родом із села Іване-Золоте на Тернопільщини, мати зі Львова.
На фестивалі російських фільмів у Голлівуді Джек Паланс відмовився від звання “народний артист Росії”:
“Я – українець, а не росіянин”, – заявив він.
Отримав Оскар в 1992 році за акторську гру в комедії “Міські піжони”. Джек прославився грою в вестернах та екшн-фільмах, проте завжди хотів проявити себе в комедійному жанрі. Тому, коли нарешті йому це запропонували, він виклався настільки, що отримав омріяну кінопремію.
Саме при отриманні Оскару Джек гідно промовив, що він українець, і його справжнє імʼя – Володимир Палагнюк.
Квітка Цісик
Народилася в Нью-Йорку в сім’ї Іванни та Володимира Цісиків – післявоєнних емігрантів із заходу України. Дитячі та юнацькі роки Квітка Цісик провела за школярсько-вишкільними заняттями. У будні Цісик навчалася в американській стандартній школі, а по суботах прямувала до “Школи українознавства”.
Співачка отримала премію за найкращу пісню до фільму “Ти світло мого життя”, глибоко зворушивши членів кіноакадемії своїм співом.
Хоч народилася Квітка в США, а в Україні була лиш раз, українська мова і мелодії завжди були важливою частиною життя її сім’ї. Пані записала два україномовних альбоми: “Квітка” у 1980 році, та “Два кольори” у 1989-му.
Євген Мамут
В 1978 році емігрував із Харкова до США. У Нью-Йорку Євген Мамут став працювати у Компанії EFX Unlimited. Спершу йому доручили мити плівку, а згодом довірили розробляти спецефекти для фільмів “Блакитна лагуна”, так почався шлях у велике кіно для технолога.
Євген отримав так званий “технічний” Оскар. Він зробив значний внесок у створення спецефектів для світових блокбастерів, починаючи від “Брудних танців” і закінчуючи легендарною “Матрицею”.
Статуетку отримав у 1988 році за роботу у фільмі “Хижак”. Завдяки використанню 1200 смужок масок, які по черзі перекривали кадри, він створив прибульця, котрий змінював форму, зникав, з’являвся в кадрі, та вражав критиків кінопремії.
Варвара Касинська
Варвара народилася в Харкові, в сім’ї купця-мільйонера Андрія Яковича Жмудського третьою з 10 дітей і старшою з доньок. Вивчала право в Харківському університеті. В 1924 на 15 років переїхала в Європу, а в 1939 році переїхала з дітьми до Нью-Йорку, де почала нове життя.
Варвара Касинська отримала свою нагороду в 1949 році за роботу над костюмами для фільму “Жанна Д’Арк”.
Ця пані винайшла сучасну балетну пачку та мала талант працювати з примхливими характерами таких легенд як Марлен Дітріх, Вів’єн Лі та Інгрід Бергман.
Анатолі Кокуш
Народився в Керчі. З 1974 працював конструктором на кіностудії ім. Довженка, а в 1990 року заснував власну фірму.
Анатолі тримав одразу дві технічні премії у 2006 році. Вони вручаються за внесок у розробку технологій, не пов’язаний з конкретним фільмом. Він винайшов український кран “Каскад”, який почав використовуватися на знімальних майданчиках ще в 1982 році.
Вперше в Голлівуді винахід було використано на зйомках фільму “Титанік”, який також завоював Оскар.
