Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
>
21 1 e1559736310428 21 1 e1559736310428

Суспільство

На Західній Україні розпочинають перевезення дитячі залізниці

Опубліковано

Підтримай ШоТам

На початку травня дитячі магістралі регіональної філії “Львівська залізниця” відкриють новий сезон пасажирських перевезень, передає ЦТС.

Коли розпочнуться перевезення?

Цьогоріч початок урочистостей на Закарпатській та Львівській дитячих залізницях запланували на 10.00 і 11.00 4 і 5 травня відповідно. Луцька мала магістраль чекатиме на відвідувачів 5 травня о 13.00. Дитяча залізниця в Рівному почне урочистості 9 травня о 10.00.

Дитячі магістралі регіональної філії “Львівська залізниця” розташовані в мальовничих куточках Львова, Ужгорода, Луцька та Рівного.

Історії та маршрути дитячих залізниць

Львівська дитяча залізниця утворилася на території Стрийського парку 68 років тому на основі шляху, прокладеного для підвезення експонатів Крайової виставки. Сьогодні у неї є дві станції – Паркова і Сонячна. Довжина шляху становить 1,2 км.

Луцькій дитячій залізниці цього року виповнюється 65 років. Ця дитяча залізниця розташована в тихому місці вздовж річки Сапалаївка і має довжину 1,5 км (шлях тупиковий). Тут розташовані дві станції – Росинка і Водограй.

Читайте також: Українські фермери постачатимуть ягоди для дітей у навчальні заклади

Мала Закарпатська магістраль розташована практично в центрі Ужгорода. Довжина залізничної колії тут становить близько 1,2 км, а поїзд курсує між станціями Молодіжна і Парк. У 2016 році зусиллями залізничників і місцевих органів виконавчої влади дитяча залізниця Закарпаття відновила свою роботу після вимушеного семирічної перерви і вже в третій раз готується відкривати повноцінний сезон пасажирських перевезень.

Найдовша регіональна мала магістраль

70-річний ювілей з моменту утворення в цьому році відзначатиме найдовша серед малих магістралей регіональної філії – Рівненська дитяча залізниця: 2,5 км її шляхи пролягають у центрі міста, на березі річки Устя. Шлях залізниці тупиковий, з двома станціями – Партизанська та Озерна.

Читайте також: В Україні з’явилося нове дитяче видавництво

Який розклад дитячих залізниць?

Львівська дитяча залізниця працюватиме у вихідні та у святкові дні з 12.00 до 17.00, в Рівному в святкові і вихідні дні дитяча магістраль буде приймати гостей з 10.00 до 16.30, Луцька дитяча залізниця протягом травня буде працювати тільки в неділю, а влітку – теж у вихідні та святкові дні з 11.00 до 16.10, поїзд Закарпатської малої залізниці буде здійснювати рейси у вихідні та святкові дні з 11.20 до 16.30 год.

Що таке дитячі залізниці?

Дитячі залізниці – це позашкільні навчальні та розважальні заклади, в яких діти 8-15 років знайомляться із залізничним фахом.

Дитяча залізниця — як правило, ізольована від загальної мережі залізниць вузькоколійна залізниця довжиною декілька (до 11) кілометрів, іноді замкнута у кільце. Зазвичай дитячі залізниці не мають транспортного значення. Найчастіше дитячі залізниці будуються у міських парках та зонах відпочинку.

Читайте також: В Україні з’явилося цілодобове радіо з аудіоказками українською мовою

Нагадаємо, в Україні перша дитяча залізниця з’явилась у Дніпрі в 1936 році.

Підтримай ШоТам

Реклама

Суспільство

На Дніпропетровщині завершують капремонт амбулаторії сімейної медицини (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Сурсько-Литовському на Дніпропетровщині завершують капітально ремонтувати амбулаторію сімейної медицини. Внутрішні роботи на завершальному етапі.

Про це повідомили у пресслужбі облдержадміністрації.

Триповерхова будівля вже з яскравим фасадом, новими вікнами та покрівлею. Частину приміщень перепланували. 

Будівлю раніше використовували як стаціонар. Нині модернізують у сучасний заклад сімейної медицини за програмою «Велике будівництво».

Для Сурсько-Литовської громади, яка об’єднує чотири села, нова амбулаторія – дуже важливий об’єкт. Медзаклад, куди зверталися раніше – залишав бажати кращого. Не вистачало й оснащення.

Усередині встановили ліфт. Щойно дозволить погода – підрядники впорядкують навколишню територію. Заасфальтують доріжки, укладуть тротуарну плитку. Коли ремонт завершать, амбулаторія зможе приймати 80 відвідувачів на день.

Читайте також«Виробництво почали з сараю й 170$». Як ветеран із Харкова знайомить світ з українськими ножами та новим видом спорту

Медзаклад роблять комфортним і для відвідувачів з інвалідністю. Центральний вхід обладнали пандусом та збільшили ширину сходинок.

Нагадаємо, у Вінниці дитяча лікарня отримала благодійну допомогу від Ізраїлю.

Як ми повідомляли раніше, на Полтавщині після капремонту відкрили амбулаторію.

Фото: adm.dp.gov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

«Виробництво почали з сараю й 170$». Як ветеран із Харкова знайомить світ з українськими ножами та новим видом спорту

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Харків’янин Олександр Воробєй з дитинства живе пліч-о-пліч із бойовими мистецтвами та спортом. Якось він замислився, чи зможе захиститися від нападника з ножем. Саме з цього почалося створення нового для світу, але поки що не визнаного державою виду спорту – ножового бою. Сьогодні клубу Blade Brothers вже понад 14 років. Його команда складається із ветеранів та людей з принциповою патріотичною позицією, а серед учнів – військові та поліцейські. А ще Олександр створює унікальний бренд ножів, історія якого почалася зі звичайного сараю та 170 доларів.

Олександр Воробєй

Харків’янин, засновник і головний інструктор клубу спортивного ножового бою Blade Brothers

Голова ВГО «Федерація ножового бою та збройових бойових мистецтв», засновник бренду Blade Brothers Knives, учасник російсько-української війни

Аби захиститися від ножа, треба знати, як ним битимуть

Я все життя захоплююся східними єдиноборствами. У дитинстві займався вільною боротьбою, підлітком – карате. Власне, ще малим батьки вигнали мене з хати на різні секції, тому зі спортом я практично не розлучався. За першою освітою – економіст міжнародних відносин, згодом отримав і ступінь MBA (Master of Business Administration). Після навчання працював на різних заводах, а згодом – на взуттєвій фабриці. Я був безпосередньо на виробництві: спочатку у відділах зовнішньоекономічної діяльності, а потім опікувався постачаннями продукції.

Якось мені стало цікаво, чи вистачить у мене, як у спортсмена та бійця, навичок для захисту від нападника з ножем. Я довго над цим думав, і 2007 року я списався на форумі з кількома людьми. Ми зрозуміли, що жодних професійних секцій такого спрямування у Харкові немає, і вирішили зібратися з трьома однодумцями (незнайомими на той момент людьми) і спробувати ножові бої.

Для того, щоб зрозуміти, як захищатися від ножа, треба знати, як ним можуть бити. Тому ми зустрілися вперше в парку і спробували одне одного побити пластиковими пляшками. Ножами пробувати було страшно, навіть дерев’яними. Натомість обране нами «спорядження» було м’яким. І все ж вже після першого тренування я побачив, що рука, якою я бив, вся червона – від кисті й до плеча. Було зрозуміло, що ні в кого з нас немає необхідних навичок. Це звучало як виклик: якщо не виходить, то треба вчитися.

Ножовий бій – це про самозахист, а не напад

Люди, які цікавляться бойовими мистецтвами чи самозахистом, розуміють, що ніж буває і на вулиці. Тому треба вміти від нього захиститися, а для цього – багато тренуватися. Натомість пересічні громадяни, які зі спортом не пов’язані, коли чують «ножовий бій», одразу кажуть: «Ого, страшно! Це ви там вчитеся різати та вбивати?». Я завжди відповідаю: аби вбити людину, штрикнувши в неї ножа, взагалі не треба вчитися. На жаль, це може зробити навіть п’ятирічна дитина. Натомість, якщо ви хочете, щоб цей ніж нікуди не поцілив, необхідно тренуватися.

Фото: «Федерація ножового бою України» / Facebook

Зрештою ми з хлопцями зосередилися на техніці ножового бою у спортивному форматі. Нам був цікавий саме поєдинок, двобій. Ми спарингувалися нетравматичними макетами ножів. І так потроху це все розвивалося й переросло у власну техніку. Усе, що можна було десь прочитати (від середньовічних трактатів з фехтування до методичок американської армії та НКВД), ми знали та перевіряли на практиці. Що працювало – залишали, решту викидали. Свій харківський клуб ножового бою назвали Blade Brothers.

Познайомили Україну з новим видом бою 

Коли ми почали перші спаринги з незнайомими партнерами, то побачили, що перемагаємо. Наші методики, техніка й система підготовки виявилися ефективними. Загалом за 10 років існування клубу ми зайняли декілька десятків призових місць на численних турнірах, що проводилися за різними правилами.

Фото: «Федерація ножового бою України» / Facebook

У 2017 році всі топові клуби, в тому числі Blade Brothers, об’єдналися у  Федерацію. Голови цих клубів обрали мене президентом її президентом. Зараз Федерація об’єднує приблизно 500 учасників. Ми представлені як у великих містах, так і, наприклад, у Броварах, Переяславі та Боярці. У «доковідні» часи ми організовували великі змагання з аматорського спорту на сотні людей.

Зараз ми співпрацюємо зі Збройними силами, Національною гвардією та Службою безпеки. Мабуть, немає таких установ чи держорганів, які, маючи силові підрозділи, не відправляли б до нас групу на навчання. Але тут вже йдеться не про спортивні техніки, а про адаптовані до бойових дій або службових ситуацій, які виникають у військових.

Половина наших інструкторів – ветерани війни

Наприкінці 2019 року ми зрозуміли, що поступово спортивно-ножовий бій в Україні досяг такого рівня, що вже не має аналогів у світі. І ми вирішили транслювати свої знання у світ під брендом Ukrainian knife fighting («Український ножовий бій»). Запустили сторінку у Facebook і поширюємо там англомовні відео про нашу діяльність. Ролики почали доволі швидко розходитися світом.

Щось схоже було в Росії, але з початком війни проти України все прикрила ФСБ. Вочевидь, там якось намагаються це контролювати. А в Україні, навпаки, – все розквітло. У нас половина інструкторів воювали на сході, ми співпрацюємо з усіма силовиками. Загалом у членів нашої Федерації дуже жорстка патріотична позиція.

Читайте також: З війни – у бізнес. Історії українських ветеранів, які відкрили власну справу після повернення з фронту

Ukrainian knife fighting дуже популярний зараз на заході. Так вдало почали – і раптом пандемія. А ми саме планували на травень 2020 року міжнародний інструкторський курс. Планували участь 15 людей із різних країн Європи, які були готові в нас навчатися, аби отримати кваліфікацію інструктора першого рівня і почати тренувати інших у себе на батьківщині. Досі не можемо це все запустити, бо як не «Дельта», то «Омікрон». Натомість поки що я веду онлайн-тренування для закордонних спортсменів.

В Україні склалися ідеальні умови для розвитку ножового бою

На базі спортивного бою інструктори Blade Brothers розробили свою методику роботи з ножем. Вона підходить для армійського застосування і цивільного самозахисту. У мене є книжка «Основи спортивно-ножового бою», яку я переклав англійською. Вона продалася вже, мабуть, на всі континенти, крім Антарктиди.

Фото: bbknives.com

Цю книгу я написав для людей, яким так само цікавий спортивний ножовий бій – цей мужній повноконтактний збройовий спорт. Я набив багато шишок (в прямому і переносному сенсі), розробляючи методики тренувань. Тепер пропоную основи, які дозволять пройти той самий шлях, уникаючи травм і розчарувань. Кожна техніка супроводжується докладним описом, фото і відео.

Наш досвід важливий для світу. В Україні з середини 2000-х років і до сьогодні склалися ідеальні умови для розвитку ножового бою. У нас були вуличні протистояння, Майдани, різні сутички та бойові дії. Тобто маємо досвід військовий, спортивних змагань і вуличних конфліктів.

Потрапив на Донбас попри «білий квиток»

Я взагалі не військова людина. Ба більше, у 18 років через дитячі травми я отримав «білий квиток». Тобто міг не хвилюватися, що в цьому сенсі мене хтось колись турбуватиме. Але на початку березня 2014 року побачив, що наші ЗСУ трохи не готові воювати, і їм потрібно допомогти. Відповідно, я вирішив це зробити, хоча й не мав жодного військового вишколу.

Тоді у всіх батальйонах вимагали військовий квиток, якого в мене не було. Намагався повторно пройти медкомісію, але мене все одно «забракували» в військкоматі. Казав: «Я ж спортсмен! Я фізично розвинений, у мене є призові місця». А мені відповідали, що це нічого не означає. Вочевидь, ніхто не хотів брати на себе відповідальність за моє життя. Після довгих пошуків я потрапив добровольцем у батальйон «Шахтарськ», в якому на той момент, окрім паспорта, нічого не вимагали.

Відтак 24 липня ми звільняли селище Піски під Донецьком, і там мене сильно поранило – з ніг повиривало шматки м’яса розміром з кулак. На цьому моя війна закінчилася. Місяць я лежав у госпіталі в Дніпрі, потім ще десь пів року шкутильгав на милицях вдома. Повністю відновитися після травми я вже не зможу ніколи. Я ходжу, можу навіть бігати й стрибати, але не так, як до війни.

Не знайшли потрібний ніж – і створили власний

Зараз ми ще маємо власне виробництво ножів – бренд Blade Brothers Knives. Вперше я про це задумався ще у 2008-2009 роках, коли вже мав певний досвід тренувань. У нас специфічна техніка з силовими рублячими ударами ножем. Відповідно, хотілося мати клинок, який міг би реалізувати саме ці особливості. 

Фото: Blade Brothers Knives / Facebook

У Харкові є великий ринок на станції метро імені Академіка Барабашова, і там були величезні ряди з ножами. Ми обходили їх повністю, але не знайшли ножа, який би підійшов. Тому власноруч спроєктували й накреслили модель, замовили у майстра, протестували та були вражені результатами.

Фотографію свого клинка виклали в інтернет, після чого отримали багато відгуків: «Я теж такий хочу». Відтак я замовив у майстра першу невелику партію – штук 10. Виявилося, що в Україні реально багато майстрів, які можуть зробити один класний ніж, але з партією вже виникали складнощі – якість була не найкращою. Тому від цієї ідеї я тоді відмовився.

Виготовляти ножі почали в сараї

Перед тим, як піти на війну, я розповідав своєму другу Олексію, що хотів би займатися виробництвом ножів, але не маю, де їх замовляти. А він мені каже: «Так я вмію робити». Ми вирішили об’єднатися після мого повернення зі сходу. 

На початку осені 2014 року я повернувся додому на милицях і зрозумів: щонайменше пів року не зможу повноцінно працювати. Я сказав Олексію: «Починаймо. Ти виготовляй, а я продаватиму». За 5 тисяч гривень ми придбали найпримітивніше обладнання, і він у себе в сараї почав робити ножі. Потроху ми росли, все це розвивалося. Наразі друг перейшов працювати у сферу IT, а я продовжую нашу справу.

Фото: «Накипело»

Зараз ми маємо досить велике приміщення, де офіційно працюють люди. Ми створюємо різні види ножів, пристосовані для своєї манери фехтування й умов застосування. Маємо міські (для щоденного носіння), армійські (для бойового застосування і кемпінгу), тактичні (добре зарекомендували себе і в місті, і в лісі). Усі види клинків пройшли практичні випробування і відмінно показали себе як в умовах звичайного життя, так і в туризмі й під час бойових дій.

І від нападника відбитися, і м’ясо на шашлик нарізати

Особливість Blade Brothers Knives у тому, що ми спочатку навчилися користуватися ножами, а вже потім почали їх створювати. Ми так і кажемо: знаємо, як користуватися, відповідно, розуміємо, який ніж і для чого знадобиться. Спочатку зробили їх для себе, а потім почали пропонувати іншим. Кожен ніж має документ експертизи МВС про те, що він не є холодною зброєю. Також робимо до них зручні чохли.

Усі ножі ми тестуємо у кілька етапів – можна подивитися на Youtube-каналі BB Knives. Перший етап – на палку прив’язуємо шматок м’яса, обмотуємо якоюсь футболкою, імітуючи руку в динаміці, й ріжемо. У такий спосіб ми моделюємо вуличний конфлікт. Потім цей шматочок м’яса кладемо на дощечку і нарізаємо на шашлик – тестуємо властивості ножа як побутового предмета. Продаємо ножі через сайт та низку магазинів по Україні, відправляємо навіть за кордон. Цінова категорія – 1000-1600 гривень.

Фото: Blade Brothers Knives / Facebook

Крім того, ми впроваджуємо соціальну ініціативу для охочих допомогти бійцям на сході України. Кожен може придбати у нас ніж і подарувати військовому, який перебуває на передовій. Якщо ви не знаєте тих, кому ваш подарунок може бути корисним, ми знайдемо їх для вас і передамо на фронт від вашого імені або анонімно.

Мріємо познайомити світ з українським ножовим боєм

Дуже хочеться, аби силовики та правоохоронці взяли наші методики на озброєння у повному обсязі. Ми намагалися досягти цього через командування, однак наразі його це не цікавить. Тож поки що до нас приходять рядові бійці та напряму зв’язуються з різних підрозділів. 

Працюємо над тим, щоб держава нарешті визнала спортивний ножовий бій видом спорту, чим він фактично і є. Усі змагання, які ми проводимо, вважаються просто громадськими заходами. А нашим інструкторам не можуть присвоювати жодні кваліфікації чи категорії, як от «майстер спорту». 

Також, щойно послабиться карантин, хочемо вийти за кордон. Ми ведемо переговори, аби почати вести інструкторські курси. Поїдемо знайомити світ з «Українським ножовим боєм».

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Українські науковці презентували новий високоврожайний сорт картоплі (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Науковці Національної академії аграрних наук України презентували новий високоврожайний сорт картоплі.

Про це повідомили на сайті академії.

Новий сорт назвали «Містерія». Сорт приємний на смак і дає високий врожай.

За словами директора Інституту картоплярства. картопля справді трохи «містична». Вона має фіолетове забарвлення шкірки та жовту м’якоть. Її врожайність становить 80 тонн/га, вміст крохмалю 15,5-16%, а споживчі якості оцінюються у 8,4 бала.

Читайте також: Дати перцю. Як у Великій Доброні на Закарпатті всім селом виготовляють паприку

Відомо, що різні сорти картоплі мають період фізіологічного спокою, а потім через 40 днів картопля починає проростати. Натомість, у «Містерії» цей показник складає 80 днів, а якщо її зберігати за температури 7-8°C, то вона не проростатиме перед посадкою.

Читайте також: Як створювалась одна з найбільших органічних ферм в Україні (ВІДЕО)

Новий сорт картоплі здатний вирощуватися як у піщаних, так і глинистих ґрунтах, ідеально підходить на двоурожайну культуру.

«Сорт дуже смачний. Хоч він і новий, але господині його полюблять», – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, Україна стала найбільшим експортером картоплі до Білорусі.

Фото: naas.gov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Шопочитати

Суспільство2 години тому

«Виробництво почали з сараю й 170$». Як ветеран із Харкова знайомить світ з українськими ножами та новим видом спорту

Харків’янин Олександр Воробєй з дитинства живе пліч-о-пліч із бойовими мистецтвами та спортом. Якось він замислився,...

Суспільство8 години тому

«Повна банка» Карпат і любові. Як молода пара створила «банківську справу» з варенням та екологічною місією

Це історія молодої пари, яка вирішила створити унікальний крафтовий продукт, поєднуючи традиційні рецепти з сучасними...

Суспільство1 день тому

Врятувати стародавню традицію. Як бренд Vereta перетворює ганчір’я на стильні килими та наповнює життям село на Вінниччині

Приїхати до незнайомого села та почати відновлювати місцеві традиції. Це історія бренду, завдяки якому тонни...

Суспільство4 дні тому

Зігріти руки бійців. Як незряча волонтерка з Луцька вже 7 років в’яже теплі рукавички для наших захисників

Завдяки 63-річній волонтерці з Луцька українські військові більше не мерзнуть у руки. Незряча пенсіонерка самотужки...

Суспільство1 тиждень тому

Частинка Криму у Львові. Як родина переселенців заснувала пекарню «Кримська перепічка» та об’єднує людей зі спільними цінностями

Напередодні окупації у Оксани Новікової був успішний бізнес, замовлення та постійні клієнти. Однак змиритися з...