На Вінниччині через 90 років віднайшли унікальну меморіальну таблицю

На Вінниччині віднайшли унікальну меморіальну таблицю музею М. Коцюбинського. Про це повідомили у міській раді.

Що це за знахідка?

Ця меморіальна таблиця була відкрита 8 листопада 1927 року на фасаді будинку видатного письменника. Потім вона була втрачена і виявлена нещодавно під час першого етапу реставрації музею. Тепер вона буде у основній експозиції.

 «Вже 92 роки у нашому місті функціонує музей М. Коцюбинського, який є одним з найстаріших не тільки у місті Вінниці, але й у всій Україні. Коли ми святкували 90-річчя закладу, а це був 2017 рік , Центр історії Вінниці зробив для нас унікальний подарунок: вони віднайшли відео з 8 листопада 1927 року – це день, коли офіційно відкривали музей М. Коцюбинського. І це відео підштовхнуло до пошуку таблиці», – розповіла директорка Вінницького літературно-меморіального музею Михайла Коцюбинського Лариса Кравченко.

Директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен підтвердив, що цей подієвий сюжет, знятий наприкінці 20-х років, спонукав до пошуку таблиці.

«Цей рекламний ролик кінця 20-х років мав на меті залучати пожертви для пам’ятника Коцюбинського. У ролику є багато цікавих деталей. Для нас дуже цінним було те, що це фактично єдина стрічка, де зафільмований Валентин Отамановський в русі. Ще одна дуже велика цінність, яка також привернула нашу увагу, – це меморіальна таблиця. Вона виконана в стилі своєрідного рушника, який наче натягнутий в мармурі на самій садибі. Тут особливий шрифт, який відповідає епосі. Особливо літери «н», вони на латині. Ми не раз подивились цю стрічку, і для нас стало очевидним, що табличка була встановлена у 1927 році. Але вона була замінена десь у проміжку між 1927 і 1944 роками. Доказом цього є фронтова кінохроніка березня 1944 року – момент визволення від нацистів Вінниці», – зазначив Олександр Федоришен.

Читайте також: Стиляга Франко і хіпстер Грушевський: видатних українців “одягли” як сучасних модників (ФОТО)

У пошуку істини

Історик показав, що на двох стрічках різні таблички з різним шрифтом. «Припустимо, що під час Другої Світової війни не особливо було доречно комусь змінювати цю табличку в реаліях нацистської окупації. Табличку змінили раніше, вочевидь в 30-х роках. В листопаді чи грудні 2017 року до нас в офіс завітав дослідник, архітектор, наш колега і друг Євген Совінський, якому ми й показали стрічку, яка тоді була вперше опублікована. В цей же вечір Євген зазначив, що на мармуровому візерунку обох таблиць є певна схожість, і припустив, що їх робили з одного шматка мармуру», – розповів Олександр Федоришен.

Перший заступник директора департаменту архітектури та містобудування міської ради, головний архітектор Вінниці Євгеній Совінський зазначив, що після перегляду роликів з’явилося питання, чи це схожі між собою таблички чи різні. 

«Перше відео мало нижчу якість, і здавалося, що, можливо, вона не мармурова, а з пісковика, або іншого матеріалу. Але допомогли прожилки в камені (це особливості породи мармура), вони на табличках на двох роликах фактично однакові. Після цього на 90 % стало зрозуміло, що це один шматок мармуру лише з різних сторін. Але ми до вчорашнього дня не могли на 100 % бути впевненими, бо напис міг бути сполірованим. Але його затирати не стали, просто перевернули таблицю на другий бік і набили новий напис. Навіть нові отвори для кріплення не сверлили, а використовували вже зроблені. Тож під час початку проведення реставраційних робіт в музеї, табличка була демонтована, і ми зі звороту на дотик відчули, що ця табличка там є, і були дуже раді її побачити», – зазначив Євгеній Совінський.

Чому заховали табличку?

Науковці поки не беруться відповідати на це запитання. але вже мають кілька версій. 

«Для нас залишається загадкою, чому це сталося. Можливо річ у слові «український», можливо у літері «н», можливо в авторі цього шрифта, можливо в тому, хто запропонував цей шрифт, адже ймовірно, що ним був Валентин Отаманський, згодом репресований. Це поки що наукове запитання, але я впевнений, що відповідь на нього з’явитися. Констатуємо лише те, що це трапилося у 30-х роках, коли українізація згорталася, а натомість розгорталося дещо інше, ім’я якому – маховик сталінських репресій. Слід віддати належне подвигу музейників: якщо команда прибрати таблицю й надійшла, то її можна було виконати по іншому – повісити іншу таблицю, сполірувати напис тощо. Але вони зробили хитро, розуміючи, що колись дійде справа до демонтажу і нащадки-вінничани, зможуть познайомитися з оригінальним написом 1927 року. Ми маємо унікальний і дуже особливий артефакт, який стосується постаті М. Коцюбинського, історії нашого міста, України, музейної справи», – додав Олександр Федоришен.

Про художні особливості таблиці зазначив Євген Совінський: «Ми бачимо напис, який роками був «втоплений» у стіну, щоб до неї не можна було заглянути, побачити, що вона відмічена на звороті іншими символами. І в такому вигляді вона перебувала весь час. І напис потемнів. Насправді ці літери були золотавого кольору, чітко проглядається фарба і в реставраційній копії, яка буде напевне закріплена на фасаді, буде відтворено саме цей шрифт і колір шрифта як в оригіналі».