

Суспільство
На Прикарпатті хочуть відновити занедбаний водяний млин
У селі Нижнів Тлумацького району Івано-Франківщини занедбаний млин пропонують відновити та перетворити на туристичний об’єкт. Про це пише Укрінформ, посилаючись на слова директора КП “Дністровський регіональний ландшафтний парк імені Сергія Дідича” Михайла Ковтуна у Facebook-спільноті “Тлумаччина туристична”.
“Натрапив на фото нижнівського млина. Ще декілька років тому пропонував відновити його як туристичний об’єкт. … Отож, давайте це зробимо. Варіантів, як його відновити, є багато, як і нюансів”, – зазначив Михайло Ковтун.
Він зауважив, що деякі елементи млина досі збереглися.

Історія споруди
Млин стоїть біля річки Млинівка, за 200 м до Дністра. За легендами місцевих жителів, на цьому млині ще козаки мололи порох. Відтак, припускають, що водяний млин тут стояв ще у XVII столітті. За радянської влади водяний млин належав колгоспу. Ще у 1990-х селяни пам’ятають старого мельника, який тут молов борошно на хліб, а з початком приватизації млин опинився на господарській землі. У 2003 році, після чергової повені, млин зламався і став нікому не потрібним.

“Відновити цей млин – означає дати йому друге життя”, – стверджує Михайло Ковтун і водночас зізнається, що зробити це буде не просто.
Читайте також: На батьківщині Кобзаря відреставрували старовинну споруду
Труднощі у відновленні
Усе, за його словами, зводиться до того, що млин стоїть на приватній землі. Господар не має наміру його ремонтувати, а активісти не можуть зайти на приватну власність. Тому єдиний вихід, каже Михайло Ковтун, звернутися до місцевої влади.
“Млин – пам’ятка архітектури місцевого значення. За можливості, можна викупити, або просити, щоб власник передав чи повернув млин у комунальну власність села для того, щоб можна було вкладати в неї кошти. Є ще можливість зробити його діючим”, – переконаний Михайло Ковтун.
Він зауважив, що в Україні залишилось всього шість водяних млинів і жоден з них вже не працює.
Про Дністровський ландшафтний парк
Дністровський регіональний ландшафтний парк створений 1993 року з метою збереження унікального природного комплексу вздовж річки Дністер. На території парку є понад 430 пам’яток архітектури різних періодів.
Суспільство

Киян запрошують до громадської робочої групи, яка розробить проєкт відновлення Житнього ринку. В ініціативі «Житній буде жити» прагнуть об’єднати містян навколо ідеї відродження пам’ятки Подолу.
Про це редакції повідомили ораганізатори громадської ініціативи.
Громада вирішує, як виглядатиме ринок
Ідеологом ініціативи виступив архітектор Павло Пекер. Він запропонував використати принцип гіпер-демократичної архітектури, у якому громада стає повноцінним замовником проєкту, а архітектор — експертом та фасилітатором процесу.
«У світі вже існує досить багато кейсів, коли громада, а не девелопери, мала вирішальний голос у питанні, та яким має бути той чи інший простір, фактично створюючи ТЗ для архітектурного проєкту. Такі приклади є у Копенгагені, Берліні, Едінбурзі та, навіть, у Івано-Франківську», — розповідає Павло Пекер.
Читайте також: Клопотенко взявся за відновлення Житнього ринку: створює гастрономічний центр Києва. Що з цього вийде? Інтерв’ю з ресторатором
До громадської робочої групи вже долучилися архітектори, урбаністи, історики, фудексперти та жителі Подолу. Також ідею Павла підтримав і Євген Клопотенко, який виступає за збереження Житнього ринку, а фірма цифрових продуктів Formworks на партнерських засадах розробила лендінг проєкту.
За словами Павла, глобальна мета громадської робочої групи — сформувати спільне бачення розвитку Житнього ринку у відкритому діалозі з громадою — на основі реальних потреб мешканців, цінностей простору та майбутнього району.
Зустрічі громадської робочої групи проводитимуть у Києві. У проєкті запланували 4 обговорення. Перша із зустрічей відбудеться 21 червня. Реєструйтеся на зустріч за посиланням.
Раніше ми писали, що в Києві презентували оновлений проєкт Житнього ринку з урахуванням думки містян (ФОТО).
Фото надали орагнізатори ініціативи «Житній буде жити»
Суспільство

Звільнений з полону захисник дізнався, що в нього народився син. Це сталося під час другого етапу обміну пораненими та важкохворими полоненими.
Відео з телефонною розмовою поширив омбудсман Дмитро Лубінець.
У слухавці захисник почув, що його сина назвали Артуром. Військовий повідомив своїй коханій, що вже повернувся в Україну.
«Повернення з полону стало для Захисника подвійною радістю — на нього чекала не лише довгоочікувана свобода, а й новина про народження сина Артура. Життя перемагає», — прокоментував омбудсман.
Фото обкладинки: скриншот з відео омбудсмана Дмитра Лубінця
Суспільство

У Малині на Житомирщині розробили проєкт відновлення центральної площі. У березні 2022 року внаслідок влучання авіаційної бомби її було пошкоджено та частково зруйновано.
Про це повідомили в організації «U-LEAD з Європою».
Відремонтують та покращать
Малинська громада у співпраці з «U-LEAD з Європою» розробила проєкт, у якому площу Соборну відновлять та зроблять зручнішою для містян.
Планують не лише реконструкцію, а й:
- зміну організації дорожнього руху у бік пріоритетності пішоходів, велосипедистів та громадського транспорту;
- збільшити в 5 разів озеленення;
- облаштувати паркомісця, у тому числі, для осіб з інвалідністю;
- відновити та покращити вуличне освітлення.
Читайте також: Київські студенти презентували концепцію відновлення річки Либідь
Про Соборну
Соборну оточують вулиці з інтенсивним рухом як транспорту, так і пішоходів, тут є і велосипедний рух. Через центральну площу проходять усі маршрути міського громадського транспорту, а також проміські та міжміські маршрути. Активними користувачами площа є не тільки мешканці міста Малина, чисельністю — 27 тис. особи, а ще додатково 7,5 тис. осіб населення громади.

Нагадуємо, що в Києві створили мобільну копію мозаїки Алли Горської. Панно повезуть в турне.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка «U-LEAD з Європою»