Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Іноді журі конкурсів телефонують в музичну школу Градизької громади, аби дізнатися, як вдалося записати такий якісний звук.
Весь секрет в тому, що з січня цього року діти записуються у професійній студії звукозапису, яку створили завдяки гранту та допомозі селищної ради. І тепер діти з двох громад на Полтавщині можуть відчувати себе зірками.
«Не можу без музики з п’яти років»
Анні Головановій 16. З п’яти років вона відвідує музичну школу в рідному селищі Градизьк, що на Полтавщині. Дівчина ходить на заняття з вокалу, займається хореографією та грає на фортепіано. Аня каже, що вона дуже творча особистість, яка не може жити без музики. Тому поза музичною школою пише вірші та пісні.
Аня Голованова з Градизька розповідає про свою любов до музики та навчання в музичній школі. Фото: ШоТам
Від початку навчання в музичній школі Аня відвідує пісенні конкурси. Так дівчина посіла друге місце в престижному вокальному конкурсі Golden Time Hollywood, а також була учасницею багатьох всеукраїнських конкурсів.
Зараз дівчина активно долучається до конкурсів на Полтавщині. А нещодавно пройшла відбір на всеукраїнську «Червону руту».
Учні музичної школи — призери престижних конкурсів
Директор музичної школи у Градизьку Григорій Соколовський розповідає, що вона існує з 1971 року. Пан Григорій керує школою з 2003 року, відколи їй надано почесне звання Героя України Олександра Білаша.
Зараз музичну школу відвідує 165 учнів з Градизької громади. Директор ділиться, що вони постійно беруть участь в шкільних, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсах.
Тут працює музичне відділення, де діти вчаться грати на баяні, фортепіано, гітарі, духових та ударних інструментах. А ще є класи хореографії та образотворчого мистецтва.
Директор музичної школи Григорій Соколовський розповідає про заклад. Фото: ШоТам
Від початку пандемії ковіду у 2020 році чимало конкурсів перейшли на дистанційний формат. Діти записували аудіо зі своїми співами або ж знімали танці на відео, а потім надсилали конкурсним комісіям на оцінювання.
Григорій Соколовський займається звукозаписом понад 30 років, тому добре знайомий з усіма тонкощами процесу. Раніше він записував дітей у власному кабінеті, де розміщував студійний мікрофон та невелику звукоізоляційну панель. Також з обладнання мали колонку, навушники та комп’ютер. Проте потрібно було багато старатися, аби було тихо і не заважали сторонні звуки.
Під час таких дистанційних записів у директора музичної школи і виникла ідея створити в закладі професійну студію звукозапису. В школі якраз був вільний клас, який для цього ідеально підходив.
Спільна студія звукозапису для дітей з двох громад
Начальниця відділу освіти, культури, молоді та спорту Градизької селищної ради Марина Ніценко каже, що тісна співпраця між Градизькою та Піщанською громадами почалася завдяки швейцарсько-українському проєкту DECIDE.
За його умовами, громада могла отримати 130 тисяч гривень фінансової підтримки на розвиток культури та освіти в позашкільних закладах. Проте була умова — залучити до проєкту ще одну громаду зі своєї області.
Крім спільної студії звукозапису для дітей, обидві громади тепер організовують разом конкурси та концерти.
Олександра Гулій з Піщанської громади та Марина Ніценко як представниця Градизької громади розповідають про співпрацю та спільну студію. Фото: ШоТам
«У співпраці ми запрошуємо одні до одних колективи та обмінюємося досвідом. І це чудово, бо глядачам завжди дуже цікаво бачити не лише своїх виконавців. Ми дуже дякуємо сусідній Градизькій громаді, що запросили нас до співпраці в такому проєкті та дали можливість розвиватися і нашим дітям також», — каже начальниця відділу культури та туризму Піщанської сільської ради Олександра Гулій.
За грантові кошти проєкту DECIDE вдалося придбати професійний мікрофон, комп’ютер, монітори, клавіатуру та панелі. Григорій Соколовський каже, що селищна рада допомогла з ремонтом та створення окремої кімнати для запису. А ще виділила додаткових 100 тисяч гривень, за які придбали цифрове фортепіано, електронні барабани, баян та домру.
Студія звукозапису в музичній школі у Градизьку. Фото надав Григорій Соколовський
Студію звукозапису офіційно відкрили цьогоріч у січні. Тут вже записувалися гітаристи, баяністи та вокалісти. Пан Григорій розповідає, що до студії кілька разів приїжджав для запису колектив «Росяночка» з Піщанської громади.
Директор ділиться, що учні дуже щасливі, всім дуже подобається в студії. З січня в обліковому журналі директора понад 50 записів колективів чи окремих дітей, які використовували студію.
Пан Григорій каже, що не всі мають можливість поїхати в місто та записуватися в комерційній студії за сто чи двісті доларів. У них же така можливість для дітей повністю безкоштовна. А ще вважає, що такі студії мають бути в кожному мистецькому закладі.
Якісний звук завдяки професійному обладнанню
«Коли я зайшла в нашу студію, то емоції просто переповнювали. Ми давно цього хотіли, тому були дуже щасливі. Я не могла відвести очей від усього, що там є», — пригадує Аня Голованова.
Аня співає у студії звукозапису. Фото: ШоТам
Дівчина записувалася у студії п’ять разів — для музичного ансамблю і кілька разів сольно. А ще Аня з друзями створили власний музичний гурт та мріють записати в студії власну пісню як тільки повністю її завершать.
«Відколи в нашій музичній школі є студія записуватися стало набагато легше. Тут дуже приємна атмосфера, а ще професійне обладнання, завдяки якому запис займає набагато менше часу», — ділиться Аня.
«Одна справа, коли ми пишемось на мобільний телефон, а зовсім інша, коли запис зроблений у звукоізольованій студії з якісним обладнанням. Іноді нам навіть телефонували члени журі конкурсів та запитували, як ми так гарно змогли записати звук», — підсумовує директор школи Григорій Соколовський.
Занесення садиби до реєстру культурної спадщини означає, що її більше не можна зносити або замінювати сучасними житловими комплексами.
Активісти розповіли, що шлях до збереження будівлі був довгим і складним. Протягом трьох з половиною років небайдужі громадяни виходили на протести, перекривали рух транспорту, писали петиції, зверталися до прокуратури та навіть до президента України.
Ця безперервна боротьба завершилася перемогою – садибу було врятовано від знищення.
Організація «Цегла» нагадала, що влітку 2023 року активісти встановили меморіальну табличку на честь письменника Джона Стейнбека, який свого часу відвідував садибу Барбана. Окрім цього, над входом до будівлі було вивішено український та американський прапори.
Важливим етапом у цій боротьбі стало оприлюднення наказу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, згідно з яким садибу Барбана офіційно внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Це рішення дозволить зберегти історичну будівлю для майбутніх поколінь.
Активіст Дмитро Перов розповів, що забудовник ще з 2021 року намагався знести садибу, аби побудувати на її місці новий житловий комплекс. Проте активісти не дали цього зробити. Для того, щоб захистити будівлю, довелося провести 23 акції протесту, організувати 6 громадських толок та залучити Раду національної безпеки і оборони.
Про садибу
Садиба Барбана, зведена у 1891 році, є зразком одноповерхового житла середнього класу кінця XIX століття з характерним цегляним декором. Хоча будівля була частково зруйнована у 2021 році, завдяки спільним зусиллям активістів її історичну цінність вдалося зберегти.
Ця перемога – черговий крок у боротьбі за збереження архітектурної спадщини Києва та нагадування про важливість активної громадської позиції.
Нагадаємо, що на Чернігівщині молодь відбудувала власний простір.
Локація марафону облаштована пандусами, адаптованими інформаційними вказівниками, місцями для дітей та тварин. Для учасників з порушенням слуху та зору передбачені альтернативні сигнали старту та жестова підтримка.
Учасники можуть обрати дистанції від 5 км до 42 км, а також забіги для дітей. Реєстрація здійснюється через застосунок RaceNext. Мета марафону — зробити біг доступним для кожного, без бар’єрів.
«Мрія не має бар’єрів», — каже співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Коментарі