Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

На Миколаївщині пес окупантів перейшов служити у Нацгвардію

Опубліковано

Трофейна бельгійська вівчарка на прізвисько «Макс», яку російські загарбники залишили на Миколаївщині, продовжить службу в лавах Національної гвардії України.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці 19-го Миколаївського полку охорони громадського порядку НГУ.

Вівчарка належала окупантам росгвардії, які захопили одне з сіл Миколаївської області та коли під час звільнення території їх розбили українські захисники – всі собаки розбіглися селом. Одна із сімей приютила «Макса».

Читайте такожСтріляють із САУ та рятують життя. П’ять історій українських захисниць, які воюють на передовій

Кінолог з позивним «Ріддік», за яким закріпили собаку розповідає, що «Максу» близько трьох років і він у чудовій фізичній формі. Усі базові команди знає. Поки що він розуміє команди лише мовою окупантів, але заняття з української вже розпочались.

Відтепер вівчарка нестиме службу на українському боці та боротиметься із росіянами, які її покинули.

Раніше про службового собаку, який вижив під час бою з окупантами, розповіли військові 123-ї окремої бригади територіальної оборони.

«Наші підрозділи вщент розтрощили ординську колону. Росгвардійський пес із нашийником із триколором та двоголовою куркою якимось дивом залишився живим і, оглянувши те, що залишилося від його колишнього боса, помандрував до села», — йдеться у повідомленні.

Місцеві мешканці передали пса військовим. Тепер він проходить службу в кінологічному підрозділі однієї з частин Миколаєва.

«Слово “паляниця” говорить без акценту, проходить переатестацію, в нього новий нашийник з гарно вписаним у Тризуб словом “Воля”. Він вже готовий захищати Україну від московських загарбників!» — відзначили у бригаді.

Дивіться відео: Як волонтерка пішки вивела тварин із окупованого Ірпеня

Нагадаємо, із Харківського екопарку вдалося евакуювати всіх тварин.

Як ми повідомляли раніше, Київський зоопарк отримав 12 тонн гумдопомоги для тварин.

Фото: facebook.com/NGU3039.

Суспільство

У Києві відкривають європейський Офіс оборонних інновацій

Опубліковано

Європейський Союз відкриває у Києві Офіс з оборонних інновацій з метою отримання військового досвіду та знань з військових технологій від України.

Про це оголосила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн під час свого виступу у Європарламенті.

«Ми з радістю оголошуємо про відкриття Офісу з оборонних інновацій у Києві», — зазначила вона.

За словами голови Єврокомісії, цей крок допоможе ще більше зблизити Україну з Європою та надасть країнам ЄС можливість використовувати досвід України у бойових діях та інноваціях в оборонній галузі.

Вона наголосила, що в ЄС зосередяться на інноваціях, щоб забезпечити Європі перевагу в нових технологіях, які використовують по всьому світу в різних конфліктах.

Читайте також: Доглядають врятованих коней, реабілітують військових й тренують дітей. Цей кінний клуб на Полтавщині продовжує працювати попри війну

Нагадаємо, Міністерство оборони України створює спільноту інноваторів для технологічної переваги над ворогом.

Раніше ми повідомляли, що в Україні провели перший хакатон для вдосконалення безпілотних платформ на фронті «Наступ машин». Члени журі визначили 12 ідей-переможців у різних напрямах.

Фото: Ursula von der Leyen/Х.

Читати далі

Суспільство

Між втраченим життям і майбутнім: «Безпечний табір» приймає у Львові підлітків з прифронтових територій

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про переселенців зі Сходу та Півдня, які живуть у громадах на Заході України.
Після початку повномасштабної війни в нашій країні склалася унікальна ситуація: вперше за багато років мільйони російськомовних православних українців поселилися поруч з україномовними католиками на Галичині та Закарпатті. Трохи відчувається напруга, чи не так?

Тому в цьому проєкті ми розповідаємо про переселенців, які, попри ці релігійні та культурні розбіжності, успішно адаптувалися та інтегрувалися в життя регіону й допомагають зробити це іншим.

14-річний Віктор стоїть у вітальні й розказує кільком десяткам дітей і дорослих, що вміє складати кубик Рубіка за 2 хвилини та може розвеселити кого завгодно. Хлопець з третьої спроби з посмішкою вимовляє «профорієнтаційний розвиток», чим дійсно веселить присутніх.

Одноліток Віктора поважно називає себе Андрієм Олександровичем і каже, що його досягненням є сильні ноги, адже він грає у футбол, а ще те, що він виїхав з окупації. «Я самоповажний, тобто поважаю сам себе. Розумний і довірливий – довіряю людям, але не всім, а кому як», – гордо перелічує хлопець. 

Восьмикласник Дмитро називає себе «жуліком» і пишається тим, що підкорив гору: «Тільки не пам’ятаю, яку саме – забув назву».

Ці промови проголошують в останній день тижневого табору у Львові для підлітків із Запорізької області. Вони презентують досягнення на великому екрані, наче справжні підприємці під час пітчу, тільки в домашніх капцях і піжамних штанах.

Випускний учасників крайнього заїзду табору майбутніх професій у прихистку «Безпечне місце». Фото надала Вікторія Бобринок

Діти пишаються тим, що прочитали книгу про Гаррі Поттера, хвалять смачну їжу в таборі та радіють, що тепер мають більше десятка нових друзів.

Такий активний відпочинок зі створенням власних онлайн-ігор і відвідуванням компаній різних освітніх закладів у Львові – це спосіб допомогти їм не тільки впоратися з травмами прифронтового життя, але й переосмислити його та показати нові можливості в Україні.

Організаторкою табору у Львові для дітей з прифронту є Вікторія Бобринок, що сама є переселенкою з Токмака Запорізької області. Але рік тому цей проєкт починався як прихисток для переселенців. 

У Львові вирішила «допомагати своїм»

На четвертому поверсі старовинного будинку на вулиці Соломії Крушельницької в центрі Львова є шість кімнат і багато малюнків – на полицях, столах, у книжках та навіть у кишенях працівників.

До повномасштабної війни тут був хостел, а з січня 2023 року в цьому приміщенні почав працювати прихисток «Безпечне місце», який намагався створити для переселенців «місток між втраченим життям і майбутнім».

Керівниця прихистку Вікторія Бобринок під час презентацій підлітків в останній день табору. Фото надала Вікторія

Вікторія Бобринок – колись директорка школи в Токмаку та місцева активістка – мусила поїхати з дому вже за кілька тижнів після початку великої війни, бо не могла залишатися в окупації. 

В окупованому Токмаку залишився батько жінки, який сказав, що «стрілятиме окупантів з городу». За кілька місяців чоловік помер.
Згадуючи дорогу, Вікторія не стримує сліз. Розповідає, що коли їхали, то обіймали всіх українських захисників на блокпостах. Пізніше жінка дізналася, що більшість з них загинули в ті перші дні повномасштабного вторгнення.

У потязі із Запоріжжя в купе, крім неї та двох її дітей, було ще 12 людей. Вікторія згадує, що там їй знадобились організаторські навички: вона дозволяла пити по одному ковтку води з запасів, розсаджувала всіх і намагалася морально підтримати. 

У Львові спочатку влаштувалася секретаркою в школі, але з часом вирішила «допомагати своїм». Жінка звернулася до міжнародного благодійного фонду «Альянс громадського здоров’я», і вони спільно вирішили створити комфортний шелтер.

Прихисток для переселенців від переселенців

Власноруч фарбуючи стіни, Вікторія сподівалася створити таке місце, де б людина «відчувала своїх». Жінка ділиться, що в кожен куточок цього приміщення вклала особисте відчуття дому.

«Ми розуміли одне одного й підтримували в спільних переживаннях», – говорить жінка.

Інтер’єр кімнати відпочинку в прихистку «Безпечне місце». Фото надала Вікторія Бобринок

Першими гостями закладу були вчителі з Запорізької області. Там можна було жити кілька тижнів. З переселенцями працювали психолог і юрист, а лікар щотижня проводив безкоштовний медичний огляд. Гості прихистку разом відвідували театри, кіно та кав’ярні. 

З часом потік людей зменшився, а керівниця закладу зрозуміла, що деякі люди просто кочують між шелтерами, звикли до цього та нічого не роблять для своєї адаптації в місті, тому вирішила щось змінювати у своїй роботі. 

До нової ідеї її підштовхнули діти, які приїхали з-під Бахмута: «Вони були в місті вперше та вірили в стереотипи-лякалки про бандерівців, які їдять дітей. А ми хотіли їм показати, що у Львові живуть чудові люди, які підтримують нас і хочуть допомогти».

Так влітку 2023 заклад перетворився на «Безпечний табір», який приймав дітей з прифронтових територій.

Вікторія Бобринок з одним з перших гостей «Безпечного місця». Фото надала героїня

Екскурсії містом і наукові досліди

Ідея була такою, щоб підлітки сприймали цей табір не як школу з іноді нудними уроками, а як місце, куди захочеться повертатися. 

Тож, крім екскурсії історичним центром, вони ходять до молодіжних і наукових закладів типу коворкінгів, ІТ-компаній, відвідують ранчо за містом. 

«Я створила для дітей таку програму, щоб вони не мали й хвилини часу, аби засумувати, та почували себе в безпеці, – розповідає Вікторія Бобринок. – Увесь час ми підтримуємо зв’язок у чаті з батьками та звітуємо про те, чим займаються їхні діти». 

Гості прихистку з Запорізької області під час екскурсії освітніми закладами Львова. Фото з соціальних мереж «Безпечного місця»

Уже восени табір еволюціонував і почав більше уваги приділяти професійній орієнтації підлітків. Так у жовтні 2023 року виник табір майбутніх професій. Тепер діти відвідують університети, а студенти стають для них наставниками. Практиканти з університету дуже дивувалися, що діти з прифронту знають так багато патріотичних пісень. Вікторія розповідає, що під час поїздок за місто в автобусі весь час усі співали «Червону калину». 

«Свою ракету ми не почуємо»

Такі табори відбуваються щокілька тижнів. Групи дітей формують через міські ради та відділи освіти на прифронтових територіях. 

«Ми хочемо дарувати нашим учасникам табору посмішки, щирі обійми та найголовніше – дружбу на роки», – каже Вікторія Бобринок.

Підлітки, що живуть недалеко від фронту, вчаться онлайн, а також не мають гуртків чи прогулянок з друзями. Вони могли б зараз безтурботно гратися м’ячем, обговорювати з друзями новинки у світі ігор чи, можливо, нарікати на нудні уроки в школах. Натомість на питання, чи страшно жили біля фронту, по-дорослому відповідають: «Свою ракету ми не почуємо».

Зараз працівники «Безпечного місця» відпочивають перед наступною зміною, яка почнеться 11 березня.

Поки немає дітей, до закладу приходять переселенці, аби поговорити з психологом, юристом, а також задля дозвілля. Наприклад, нещодавно вони ходили на екскурсію в музей Соломії Крушельницької та відвідували майстер-клас із виготовлення іграшок.

«У нас є кімната для відпочинку, де можна провести час на самоті з книгою. Часто я там буваю і до пізнього вечора, бо це таке місце, з якого не хочеться йти», – підсумовує Вікторія Бобринок.

Читати далі

Суспільство

На Київщині створюють перший в Україні заказник для охорони вовків

Опубліковано

На Київщині створюють перший в Україні заповідник для захисту вовків. Його розташують у Вишгородському районі, він охопить Чортове болото поблизу річки Жидок, площею близько 200 гектарів.

Про це стало відомо із допису Київського еколого-культурного центру.

За даними екологів, вовк в Європі підпадає під захист Бернської конвенції та директиви Євросоюзу. У 15 країнах Європи вовк перебуває під повним захистом, а в п’яти – під частковим (як мисливський об’єкт).

У Болгарії нараховується 2712 вовків, і Італії – 3307, у Румунії – 3000, у Польщі – 1889, а в Україні – понад 2000. Однак, за словами екологічних активістів, Україна, хоч і ратифікувала Бернську конвенцію, не має спеціального заповідника для охорони вовків.

Дивіться відео: Вуличний котик Мурчик надихнув дівчину з Рівненщини на створення бізнесу

«Тому Київський еколого-культурний центр першим розпочав цю роботу. Проведені дослідження показали, що в Чортовому болоті, в дикій та важкодоступній місцевості, вже довгі роки проживає сім’я вовків, яка розмножується. Тому ми зараз готуємо документи для створення заповідника з метою охорони місця розмноження вовків. Крім вовків, тут можна спостерігати червонокнижного лося, багато кабанів, козулі та бобрів», — зазначено в повідомленні.

Нагадаємо, в Києві облаштовують заказник «Совська пронька».

Також ми повідомляли, що гору Юрковицю на Подолі у Києві перетворять на ландшафтний заказник.

Фото: з відкритих джерел.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство15 хв. тому

Між втраченим життям і майбутнім: «Безпечний табір» приймає у Львові підлітків з прифронтових територій

14-річний Віктор стоїть у вітальні й розказує кільком десяткам дітей і дорослих, що вміє складати...

Суспільство20 години тому

Асистенти вчителя та ресурсна кімната: як в Україні працює інклюзивна освіта під час війни

«Ми були в окупації, в оточенні. У цей час дитина пережила дуже багато страхів», –...

Суспільство23 години тому

«Не підходь, не чіпай, дзвони 101»: як у громаді на Київщині місцевих навчають ризикам вибухонебезпечних предметів

На городах, дорогах, у лісах та інших місцях на прифронтових територіях українці продовжують знаходити вибухонебезпечні...

Суспільство2 дні тому

Інклюзивні парки для дітей в Україні: як працюють та як створити у своїй громаді

В Україні ідея створення інклюзивних парків не нова – до повномасштабного вторгнення Росії в Україну...

РЕКЛАМА: