На Львівщині створили найбільшу вишиту кулю України та встановили рекорд (ФОТО)

Стрічку про каральну психіатрію в СРСР від режисера Дениса Тарасова можна буде переглянути на стримінговій платформі Netflix з 1 січня 2025 року.

Про це повідомили в Державному агентстві з питань кіно.

Про що стрічка

Фільм «БожеВільні» — це історична драма, яка розповідає про життя українського дисидента Андрія в 1970-х роках у Києві. Андрій спілкується українською, слухає західну музику і не підкоряється правилам СРСР.

За це його відправляють не до звичайної в’язниці, а до спецлікарні, де ув’язнених силують до «лікування» психотропами, принижують та ламають волю.

Фільм створили за підтримки Державного агентства України з питань кіно та компанії «Спільна Перемога Продакшн».

Нагадаємо, що в Україні випустили тизер урбаністичного трилеру «Дім за склом» (ВІДЕО).

Також ми писали, що Борис Джонсон знявся в українській новорічній комедії.

Фото: кадр із фільму «БожеВільні»

Тризуб виготовили військовослужбовці Десантно-штурмових військ України, які зазнали поранень під час бойових дій. Об’єкт відкрили 30 грудня на пішохідній вулиці Михайлівській.

Про це повідомили в Житомирській обласній військовій адміністрації.

Військові створили тризуб із 350 окремих елементів. Дідух має висоту 7,41 метра. Об’єкт внесли до Національного реєстру рекордів України як найбільший тризуб, який зробили із дідухів.

Читайте також: Чоловіки в спідницях та з козою. Як українці святкували Маланку: архівні фото

«Я неймовірно пишаюся нашими воїнами, адже вони попри всі випробування не лише боронять нашу Батьківщину, але й створюють культуру, яка єднає нас як націю. Дідух у вигляді герба України — це символ нашої сили, незламності та віри в перемогу», — сказав очільник Житомирської ОВА Віталій Бунечко.

Нагадаємо, що у Львові встановили головного дідуха міста висотою чотири метри (ВІДЕО).

Фото обкладинки: Ірини Чириця/Укрінформ

У переддень Нового року, 31 грудня, українці відзначають Маланку або Щедрий вечір — давню традицію, коли щедрівники переодягаються в костюми тварин чи інших персонажів — Чорта, Смерті, Діда і Баби — і відвідують людей, бажаючи здоров’я та добробуту. Обов’язково хтось вдягнути костюм Кози та Маланки, роль якої завжди виконував переодягнений хлопець в спідниці, кольоровій хустці та з підведеними сажею очима та бровами.

ШоТам зібрав архівні світлини з Галичини, Волині, Буковини та Закарпаття, де найбільше відзначали це свято в автентичному вигляді.

Щедрувальники в селищі Великий Бичків на Рахівщині (Закарпаття) у 1920-1930-х роках

Щедрівники з музикантами в селі Печеніжин на Франківщині, 1950-ті роки

Щедрівники села Печеніжин Коломийського району на Івано-Франківщині, 13 січня 1958 року

Маланка біля Коломиї, 1960-ті роки

Колядники села Пустомити на Рівненщині, 1966 рік

Маланка в Карпатах на Гуцульщині, 1974 рік

Святкування Маланки в селі Сасівка Мукачівського району Закарпатської області, 1978 рік

Маланка у місті Вашківці на Буковині, 2010 рік

Маланка в селі Нижній Березів на Франківщині, 2013 рік

Красноїльська Маланка на Буковині, 2023 рік