Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

На Львівщині переселенці впорядкували парк, щоб віддячити за гостинність

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У Львові переселенці з Херсонщини прибрали парк, бо захотіли віддячити місцевим за гостинність.

Про це у фейсбук-спільноті розповіла Тетяна Демянюк, яка з родиною переїхала з тимчасово окупованої Херсонщини в селище Брюховичі.

«Щодня ходимо на прогулянки і нам дуже сподобалось місце неподалік нашого проживання… Це пам’ятник Богдану Хмельницькому. Мальовниче місце, де можна посидіти та відпочити на лавочці, насолодитися природою…. Сьогодні ми з власної ініціативи трішки прибрали так званий мініпарк… Завжди хочеться зробити щось корисне, так як місцеві жителі і словом і ділом завжди до нас уважні», — розповіла жінка.

Переселенка зазначила, що вони завжди готові чимось допомогти, якщо зможуть бути корисними.

Дивіться відео: У Кропивницькому переселенці влаштували толоку на набережній

Нагадаємо, переселенка з Донеччини відновила зір завдяки львівським медикам.

Фото: facebook.com/groups/politicalbruhovychi.

Відео дня

Суспільство

Українська вчена стала другою жінкою в історії, яка отримала Філдсівську премію з математики

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українська вчена Марина В’язовська стала другою жінкою в історії, яка отримала престижну Філдсівську премію з математики. У науковому світі вона вважається аналогом Нобелівської премії.

Про це повідомили на сайті Міжнародного математичного союзу.

В’язовська отримала нагороду за розв’язання задачі про пакування куль у восьмивимірному просторі. Вона відома ще з 16 століття, над нею, зокрема, роздумували Йоганн Кеплер та Ісаак Ньютон. Початково задача була пов’язана з необхідністю придумати найбільш ефективний спосіб укладання гарматних ядер на кораблях британського військового флоту.

«Мені сумно, що я лише друга жінка (в історії, – ред.). Але чому це так? Не знаю. Я сподіваюся, що це зміниться в майбутньому», – прокоментувала своє досягнення вчена.

Марина В’язовська. Фото: nytimes.com.

Також за рішенням Міжнародної математичної спілки володарями медалі Філдса стали француз Уго Дюмініль-Копен, британець Джеймс Мейнард та американець Джун Хео.

Про Марину В’язовську

Марина В’язовська народилася в Києві в 1984 році, навчалась на механіко-математичному факультеті Київського національного університету імені Шевченка. У 2007 році отримала ступінь магістра у німецькому Кайзерслаутерні, а 2013 року – ступінь доктора природничих наук у Боннському університеті.

З 2017 року працює в Федеральній політехнічній школі Лозанни, яка й номінувала вчену на премію. У 2018 році отримала повноцінну професорську позицію, очолює кафедру теорії чисел.

Про премію

Медаль Філдса заснована у 1936 році. Відтоді кожні чотири роки нагороду вручають двом-чотирьом лауреатам віком до 40 років за «видатні математичні досягнення». Єдиною жінкою, яка до цього року отримала медаль Філдса, була професорка Стенфордського університету, уродженка Ірану Маріам Мірзахані. Вона здобула медаль у 2014 році.

Цьогоріч церемонію нагородження планували провести в Росії. Однак через повномасштабне вторгнення російських військ на територію України місце нагородження перенесли до фінської столиці.

Нагадаємо, команда франківців EcoCity виготовила прототип приладу Hazard Detector, що відстежує хімічну загрозу (наприклад, випари хлору, фосфіну). Також прилад вимірює радіаційний фон.

Також ми повідомляли, що українські фахівці компанії GlobalLogic створюють програмне забезпечення для новітнього пристрою зі збору крові американської компанії Applied Science, Inc.

Фото: mathunion.org.

Відео дня
Читати далі

Суспільство

В Україні запустять цифровізацію на митниці – Шмигаль

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

В Україні планують запустити цифровізацію на митниці, аби унеможливити будь-які прояви корупції.

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час пресконференції в швейцарському Лугано.

Відповідаючи на питання німецької журналістки щодо того, як Україна планує боротися з корупцією та які кроки вже зроблено, Шмигаль заявив, що ключова стратегія країни – створити умови, які унеможливлять існування корупції. Зокрема, йдеться про цифровізацію.

«У нас є всі необхідні інструменти аби боротися з корупцією. Але для цього ми маємо створити умови, які унеможливлять її існування. Перш за все – це цифровізація. Ми вже перевели у цифровий порядок дуже багато сфер – інвестиції, будівництво, архітектура, повністю це переведено на електронні рейки, і тоді корупція є неможливою. Наступний крок – перевести на цифрові платформи всі наші інші сервіси. Зокрема, для митниці. Якщо там не буде контакту зі службовцем, корупція буде просто неможливою», – сказав Шмигаль.

Він додав, що перед початком війни Україна доклала багато зусиль, щоб розвинути антикорупційну інфраструктуру, і продовжить роботу у цьому напрямі з міжнародними партнерами. Шмигаль також нагадав, що в Україні вже втілюють цифровізацію адміністративних послуг.

Нагадаємо, у Міністерстві цифрової трансформації анонсували появу нотаріальних послуг в застосунку «Дія».

Раніше ми писали, що в застосунку цифрових послуг «Дія» почали тестувати е-пенсійне та посвідку на тимчасове або постійне проживання.

Фото: kmu.gov.ua.

Відео дня
Читати далі

Суспільство

«Ми знову покликали своїх». Як під час війни працює «Зграя» – одна з найбільших волонтерських спільнот України

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Волонтерський рух «Зграя» народився під час Революції гідності. Це абсолютно «свої» люди, які збираються разом тоді, коли хтось потребує їхньої допомоги. А коли потреба закрита й нових запитів немає – «свої» розходяться по звичних роботах. Знаючи, що будь-якої миті знову зберуться разом.

24 лютого «Зграя» вкотре об’єдналася. Сьогодні волонтери встигають одночасно допомагати військовим, цивільним і навіть тваринам. Про новий етап в історії руху, роботу штабу та гнучкість команди ШоТам розповіла співзасновниця «Зграї» Євгенія Таліновська.

«Зграя» народилася під час Революції гідності 

«Зграя» з’явилася у 2014 році як реакція на Майдан і на події, що відбувалися в країні. До нашого угруповання увійшли люди, які тусувалися в пабі «Горький» на Антоновича в Києві. Багатьох з них я знала дуже давно, адже разом займалися благодійністю й волонтерством задовго до Майдану. Зокрема, я почала з 2008 року. Тому ми й кажемо, що «Зграя» була завше. Однак тоді, у 2014-му, ми намалювали на колінці логотип і з другим співзасновником Олексієм придумали назву. Чому «Зграя»? Тому що це життєздатне угруповання, яке є єдиним організмом, що гуртується та дуже класно функціонує. 

співзасновниця волонтерської спільноти
Євгенія Таліновська, співзасновниця волонтерської спільноти «Зграя».

Тоді ми базувалися неподалік від Майдану й виходили на нічну варту. Коли більша частина людей роз’їжджалися на ніч, щоб зібратися знову вранці, ми, навпаки, ввечері приходили на Майдан. Основною роботою нашого штабу були охорона й патрулювання. Ще у нас функціонувала польова кухня й доставка: ми розвозили медикаменти, продукти й інші необхідні речі. Особисто у мене ще була інформувальна функція. Тоді ми не користувалися телеграмом, і всі оперативні новини я публікувала на своїй фейсбук-сторінці. Коли взимку в соцмережі виринають спогади за якийсь день, то у мене могло бути по 40-50 постів з інформацією про те, що й де відбувається, куди можна йти та їхати, хто звідки йде.

Мілітарний напрям і чорнобильські пожежі

Коли у 2014 році розпочалася війна, задачі «Зграї» змінилися. Більшість наших хлопців поїхали добровольцями воювати на Схід, і наш співзасновник Олексій також. Тоді стало зрозуміло, що нам у Києві треба збирати кошти й закуповувати їм необхідне. Поки хлопці були на Донбасі під час активної фази АТО, ми були пів тижня в Києві, пів тижня там: збирали, закуповували та возили. На відміну від теперішніх часів, у нас був тільки мілітарний напрям, ми співпрацювали з військовими підрозділами й добровольчими батальйонами. 

У 2020 році «Зграя» допомагала гасити лісові пожежі в Чорнобильській зоні. Ми привозили все необхідне добровольцям ДСНС: питну воду, продукти, засоби для гасіння, генератори, інструменти тощо. Так ми робили, поки не припинилися пожежі. Суть нашої ініціативи в тому, що ми не діємо на постійній основі, а збираємося за потреби й реагуємо на запити. Коли їх немає – розбігаємося займатися власними справами.

Команда волонтерів

Спостерігати за війною здалеку страшніше, ніж зблизька

За тиждень до повномасштабної війни я зробила собі тату з каштаном, щоб зафіксувати зв’язок з Києвом. Це було дуже давнє бажання, тому що я є, напевно, однією з найбільших фанаток міста. Дуже його люблю та ніколи звідси не збиралася їхати. Взагалі, я планувала зовсім інше татуювання з написом. Однак за день чи два до сеансу передумала його робити. Прийшла до майстрині та сказала: «Давай вальнемо каштан, він мені дуже давно потрібен».

Я хотіла залишатися в Києві за будь-яких обставин. Розуміла, що якщо щось почнеться, хочу бути тут. До того ж на той момент у мене було чотири тварини й вивезти їх кудись було б складно. Також я знала, що можу принести користь, перебуваючи в Києві, тому що маю досвід і є люди, готові допомогти. Не уявляю, як спостерігати за війною десь з-за кордону чи навіть із Заходу України. Прекрасно розумію людей, які виїхали, і не маю до них жодних претензій. Однак знаю себе: я б так не змогла. Як на мене, спостерігати здалеку страшніше, я не настільки смілива людина.

Волонтерки плетуть маскувальні сітки

Штаб з’явився вже 24 лютого

Чесно кажучи, я взагалі не планувала, що «Зграя» знову збереться. Це сталося якось випадково. Не думала, що вона колись реанімується з логотипом, назвою та сторінкою у Фейсбуці. Мені здавалося, що як військова мілітарна історія вона своє віджила. Однак вже 24 лютого в нас з’явилося приміщення для штабу, в якому ми могли щось оперативно робити. З першого дня в нас понеслися мілітарні запити, а також запити на порятунок тварин, евакуацію людей, на продукти та ліки. Ми створили авто-, мото- й велодоставку. На третій-четвертий день ми зі співзасновником Олексієм подумали: «Це все, напевно, схоже на “Зграю”».

Десь до 15 людей з нами залишилися зі старого складу, який утворився в 2014 році. Приєдналися нові учасники. За вісім років у мене, по-перше, з’явилося багато знайомих. По-друге, у нас було безліч колаборацій у благодійних фондах, соціальних і культурних проєктах, і люди, які працювали там з нами, також долучилися до «Зграї». Наше угруповання гнучке й вільне, яке може зростати, але може і зменшуватися. 

Чоловік у штабі руху

Мріяла про «Добросусідство»

На початку березня, коли в Києві була найактивніша фаза, з нами співпрацювали 3 тис. людей. Тоді ми створили «Добросусідську доставку». У мене давно була мрія про «Добросусідство». Я дуже надихаюся Інгою Заславською та групою «Сусідська слобідка». У них є прекрасний проєкт «Добросусідка», що охоплює трикутник Лук’янівка – Золоті ворота – цирк. Усі люди з проєкту знають одне одного, своїх сусідів, пенсіонерів і дітей. Обізнані в їхніх потребах, влаштовують різні заходи. Ця модель у мене добре наклалася на Київ майбутнього: щоб у кожному районі була така група людей, горизонтальна структура без центрального штабу. Це те, що ми дуже хочемо залишити після війни для міста.

Приблизно 2 тис. людей були у складі «Добросусідської доставки». Їхньою задачею було купити (з компенсацією) або отримати у нас на складі продуктовий набір або ліки та принести це одиноким молодим матерям, людям похилого віку та з інвалідністю. Решта, тисяча людей, були в нашому штабі, з них приблизно 400 водіїв (авто- , мото-, велодоставка), 50 координаторів різних напрямків нашої роботи, актив з інформаційною підтримкою та волонтери, які руками працювали на наших двох складах на правому та лівому берегах.

волонтер руху

Так багато людей допомагали нам, коли в Києві та області було неспокійно та коли евакуювали мешканців Чернігова. Коли стало трохи спокійніше, наші волонтери вийшли на роботу, деякі з них перестали ходити до нас, хтось пішов в іншу організацію. І це нормально: люди знають, що можуть вийти в будь-який момент. Коли від нас ідуть до інших штабів, ми радіємо цьому, адже ставимо собі за мету не тільки розвиток нашої діяльності, а й культури благодійності та волонтерства в Україні загалом. Нині в «Зграї» 200-300 активних учасників.

«У тебе є ідея? Втілюй»

У «Зграї» є дві основні переваги: це люди в штабі та гнучкість. Ми не оформлені як організація, у нас немає серйозної структурованої документації та субординації. Люди прийшли до нас із дуже різних сфер і з різним досвідом. У нашому штабі є топові івент-менеджери у великих компаніях, маркетологи, дизайнери, фотографи та представники багатьох інших професій. Їхній досвід допомагає їм пропонувати нам певні ідеї та реалізовувати їх. Доволі часто наш штаб функціонує так: «О, у тебе є ідея? Клас. Хочеш займатися цим – займайся». Ми не блокуємо ініціативи, у нас це вирішується дуже швидко.

волонтери розвантажують коробки

Нині ми займаємося кількома напрямами. Перший з них і основний – мілітарний, як у 2014 році, так і тепер. Цей напрям дуже дорогий. Оскільки рівень донатів трохи впав, ми вже трішки менше можемо закуповувати порівняно з першими місяцями. У нашому штабі є фахові медики, тому й швидко організувався відповідний напрям. Медицина потрібна і військовим, і цивільним. Ми маємо багато друзів з-за кордону, вони нам надсилали фурами багато медичного обладнання для лікарень. Тож цей напрям виник більше з того, які можливості ми мали, ніж з того, що ми хотіли. 

волонтери руху

Усе, що відбувається у нас, стається гнучко, відштовхуючись від обставин. Коли з’являлися запити, ми на них реагували. Наприклад, так сталося із запитом на евакуацію. Коли він виник, то одразу сформувалася група, яка захотіла цим займатися. У нас є хлопець Володимир, родом з Чернігова, прекрасний медичний мілітарний інструктор. Його зацікавила історія з евакуацією з рідного міста, і він зайнявся цим. Від штабу треба було знайти місце для ночівлі, продукти й волонтерів.

За 15 хвилин вирішили відкрити притулок для тварин

Деякі волонтери після виїздів до населених пунктів, де надавали допомогу, поверталися до Києва з тваринами. Зрозуміло, що коли бачиш на вулиці кота чи собаку, які залишилися без домівок, ти їх забереш із собою. Коли тварин стало багато, за 15 хвилин прийняли рішення, що нам потрібен власний притулок. І ми відкрили його. Однак домашніх улюбленців роздавали настільки швидко, що притулок закрили – там не було кому жити. Бувало таке, що тварину підібрали, опублікували в сторіз, що шукаємо нових господарів для неї, і поки її привезли до штабу, її вже хтось забрав.

«Гуманітарка», що складається з одягу, іграшок, побутових речей, з’явилася у нас побічно. «Зграя» не збиралася нею займатися спеціально. Але люди почали заповнювати склад такими немілітарними речами. І ми сказали: «Ну добре, значить, будемо їх роздавати тим, кому потрібні речі».

Волонтер руху

Є запити, за які ми не беремося, тому що не хочемо й не можемо ними займатися. Наприклад, так було з житлом для вимушених переселенців. Виявилося, що жодна людина в штабі не захотіла його розвивати, і не тому що він нецікавий чи надскладний – просто так сталося. Коли з’являвся новий суспільний запит, ми обговорювали, хочемо за нього братися чи ні. Якщо так – беремо й намагаємося розвивати. Коли потреба в ньому відпадає – закриваємо. У нас немає напряму, який би функціонував по інерції просто тому, що ми колись його відкрили.

Волонтерство та основна робота

Особисто мені зараз не вдається поєднувати волонтерство зі своїм звичним життям. Я дуже вдячна ІТ-компанії, де працюю дизайнеркою, що досі маю роботу. Сподіваюся, зможу якнайшвидше повернутися до неї. Наш співзасновник Олексій також не поєднує – він перебуває з нашою групою медичної евакуації на Сході. Окрім основної роботи, у нас з Олексієм ще є кафе, яке ми відкрили минулого року. Ним тепер займається наш друг. Цей заклад став альтернативним штабом: ми повісили там логотип «Зграї», у кафе збираються наші друзі й волонтери.

У команді є люди, які поєднують роботу та волонтерство, і я в захваті від цього. Наприклад, завідувач нашого мілітарного складу Фіма – звукорежисер у театрі, який має і власні мистецькі проєкти. Він інколи на кілька годин покидає склад, щоб попрацювати в театрі. Хтось може працювати день на роботі, день – у нас. Тож ситуація у всіх різна.

Бійці ЗСУ

«Зграя» працюватиме до останнього

Безумовна віра в перемогу та справедливість, а також класні люди поруч – це те, що надає мені сил продовжувати весь цей час займатися волонтерством. Інколи думаю: «Все, досить, більше не можу». Але я бачу, як працює штаб, як багато роблять люди, як у них з’являються ідеї, як вони їх втілюють, моментально знаходять потрібних людей, гроші та взагалі що завгодно.

Я розумію, що все вже зайшло далеко, швидко розвивається, і вийти зараз просто неможливо. Але ніхто й не хоче із цього виходити, тому що війна не закінчилася. Мене вже запитували: «Доки буде працювати “Зграя”?». Ми працюватимемо до останнього, у будь-якому складі, з будь-якою кількістю людей, поки це буде потрібно. І після війни також – у нас буде дуже багато роботи, просто виклики будуть іншими.

Волонтерський рух в Україні народився органічно

Волонтерський рух – це одне з найбільших надбань Майдану. Ми отримали його у практичний спосіб. У 2013-2014 роках він народився органічно, бо на нього був запит. Ми бачимо, що як тільки є потреба, люди збираються. У цьому особливість волонтерського руху в Україні.

Є думка, що волонтери мають входити в якісь державні органи й установи. Я так не вважаю, адже громадський сектор і волонтерство – це різні речі. Так, деяким волонтерам, особливо мілітарним, можливо, варто було б заходити кудись глибше в структури. Те ж саме стосується і волонтерства цивільного, тому що міським адміністраціям було б дуже корисно й цікаво перейняти досвід. Однак сама етимологія слова «волонтер» означає, що це добровільна діяльність, і ти можеш в будь-який час її припинити.

волонтери руху

Люди розуміють, що вони мають можливість із задоволенням і користю робити те, що їм зараз хочеться, а потім повернутися до свого звичайного повсякдення. А хтось зробить волонтерство та благодійність постійною частиною свого життя й піде працювати в благодійний фонд, громадський сектор або політику. У волонтерстві ти сам обираєш ступінь залученості й сам вирішуєш, що робити із цим досвідом.

Як підтримати волонтерське угруповання «Зграя»?

Спільна картка-рахунок

(для неї на запит надамо також реквізити для SWIFT-переказів в $ та €)

Для України та Paysend

4441111402770808

Yevheniia Talinovska

За реквізитами:

Отримувач

Таліновська Євгенія Борисівна

IBAN

UA943220010000026205301481786

ІПН/ЄДРПОУ

3143812240

Призначення платежу

Поповнення рахунку

Посилання: https://send.monobank.ua/A16u5KNrMT

Рахунок PayPal

http://PayPal.Me/oknemof

Окрема картка для допомоги тваринам (також є SWIFT-переказів в $ та €)

5375411504811378

Отримувач

Таліновська Євгенія Борисівна

IBAN

UA643220010000026204326762500

ІПН/ЄДРПОУ

3143812240

Призначення платежу

Поповнення рахунку

За посиланням: https://send.monobank.ua/2mJTnb9Sdg

Картка для поповнення в доларах (SWIFT на запит)

5375418806112785

Картка для поповнення в євро

(SWIFT на запит)

5375419907566374

MoneyGram, Western Union та ін. також можливі на всі ці картки

Відео дня
Читати далі

Шопочитати

Суспільство1 годину тому

«Ми знову покликали своїх». Як під час війни працює «Зграя» – одна з найбільших волонтерських спільнот України

Волонтерський рух «Зграя» народився під час Революції гідності. Це абсолютно «свої» люди, які збираються разом...

Суспільство4 дні тому

«Ця тема досі табуйована». Як фонд «Сильні» стає підтримкою для людей, які пережили сексуальне насильство під час війни

Благодійний фонд «Сильні» допомагає людям, які пережили сексуальне насилля під час війни. Жінки, чоловіки, дівчата,...

Суспільство5 днів тому

«Я не можу сказати: наберіть завтра, подумаємо». Як киянин на байку став Святим Миколаєм для наших бійців

Максим – киянин, який захоплюється мотоциклами й присвятив цій справі частину свого життя. До повномасштабного...

Суспільство5 днів тому

«Мрію повернутися на службу». Історія морпіха Гліба Стрижка, який потрапив у полон, захищаючи Маріуполь

Був патріотом, а став націоналістом – так описує свою ідеологію морпіх із Полтави Гліб Стрижко....