Економіка
На Львівщині будують міст за 65,5 млн гривень (ФОТО)
На Львівщині тривають роботи з будівництва моста через річку Стрий на автомобільній дорозі Східниця – Верхнє Синьовидне. Про це повідомляє пресслужба Львівської ОДА.
Як зазначається, попередній мостовий перехід зруйнували повені у 2008 році.
Вартість капітального ремонту моста становить 65,5 млн гривень. Його будівництво розпочали минулого року. Відтак, влаштували під’їзні шляхи до мостового переходу та змонтували верхні регеля несучих опор. На ці роботи витратили понад 3, 5 млн гривень.
Читайте також: На Полтавщині для бетонної дороги влаштовують шари дорожнього одягу
“На сьогодні міст готовий на 65 %. Для проведення робіт з Державного дорожнього фонду виділили кошти у сумі 62 млн гривень. Загальна довжина моста з під’їздами – 852 метри. Будівництво нового мостового переходу забезпечить безпечний проїзд автотранспорту та покращить сполучення із навколишніми населеними пунктами”, – зазначив заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко.
Зараз тут дорожники влаштовують залізобетонні балки, загалом їх має бути 35. Ремонтні роботи виконує підрядна організація ТзОВ “Онур Конструкціон Інтернешн.
Фото: loda.gov.ua
Економіка
Фермер Ігор Небилович створює на Івано-Франківщині халумі для смаження на грилі, сири-роли за французькою технологією та морозиво з козячого молока.
Про це пише newfood.media.
«Ми зупинилися тільки на пломбірі з козячого молока. Морозиво відрізняється за смаком. Воно більш жирне, це залежить від складу молока», — пояснює фермер.
В морозиво також додають козяче вершкове масло.
Читайте також: Іграшки з 90-х та власні сни: шість українських музеїв, до яких хочеться повертатися
«Всім, хто скуштував, дуже подобається», — ділиться виробник.
Додає, що за час роботи сироварні смаки споживачів дуже змінилися.
Читайте також: З кавою, лавандою та вином. Вісім крутих українських виробників крафтового сиру
Його ферма у с. Долина була створена 9 років тому. Зараз Небилович утримує 340 кіз, зокрема дві сотні дійного стада.
На базі ферми діє крафтове виробництво, де отримане молоко відразу йде на переробку.
Щоденно фермер отримує від кіз до 500 літрів молочної сировини. Найбільше — і з травня по липень. Загалом за рік надоюють 100 т молока та виготовляють до 10 тонн сирів.
Небилович розповідає, що створив сироварню, бо хотів виготовляти те, що сам любить.
Читайте також: Сироварня на вогні: як українка заснувала бренд Formaggio olive і використала європейський досвід
«Тоді на ринку було не багато козячих сирів, тому обрав саме такий напрямок. Хоча не вірилося, що таке підприємство в Україні можна заснувати», — додав він.
Нині створюють 7-8 видів козячих сирів. Це тверді сири, сири з пліснявою, а також сири для грилювання.
Деякі з видів сирів можна придбати лише на фермі. Наприклад, сири в кропиві та черемші.
Читайте також: На Херсонщині виробляють унікальний лавандовий сир
Нагадаємо, запустили сайт крафтових виробників «Харчовий Кластер Східної України».
Як ми повідомляли раніше, на Рівненщині відкрили перше виробництво крафтових сирів.
Усі фото: фейсбук-сторінка ЕКО-Карпати.
Економіка
У селі Удобне Білгород-Дністровського району Одеської області місцевий кооператив «Удобне» запустив автоматизовану лінію для сортування персиків і плодів нектарину.
Про це пише uhbdp.org.
Зазначається, що на початку 2021 року кооператив «Удобне» отримав грантову підтримку від канадського проекту UHBDP у рамках програми «Допомога групам виробників у подоланні наслідків COVID-19».
На отримані кошти об’єднання садівників придбало автоматизовану лінію для сортування персиків і плодів нектарину.
Спеціалізоване обладнання дозволяє сортувати за вагою та розміром від 2 до 3 тонн плодів на годину.
Читайте також: У Житомирі університет створив розумну теплицю з інформаційними технологіями
Розробник і виробник устаткування – компанія «OLIMPIAS», що розташована в Греції. На сьогоднішній день в Україні немає аналогічних ліній для подібного сортування ніжних фруктів.
Подолавши відстань майже в 2000 км, обладнання було благополучно доставлено з берегів Іонічного моря на берег Дністровського лиману.
Спільними зусиллями протягом декількох відео-конференцій була здійснена наладка основних функцій сортувальної лінії. З початком збору врожаю персика та нектарина доведеться ще кілька разів зв’язатися з грецькими фахівцями для настройки специфічних функцій обладнання.
Читайте також: Як на лавандове поле заманити Джамалу. Кейс від Юлії Блях
А поки в садах с. Удобне встигає врожай, лінію налаштовували за допомогою плодів цитрусових та яблук, які багаторазово проганялись по транспортерних стрічках протягом процесу налаштування.
Сусідні садівничі господарства із сіл Удобе і Старокозаче, дізнавшись про дивовижне обладнання, вже домовляються про сортування своєї продукції.
Читайте також: Італійці висадили на Київщині сад мигдалю
Вочевидь, що виробникам буде набагато простіше формувати вигідні ціни на відсортовані за вагою та розміром плоди, а оптові покупці, якими в основному є супермаркети, будуть більш зацікавлені в тому, щоб скуповувати дороблену продукцію.
При цьому кінцевий споживач легко зможе обирати за розміром плоди на прилавках магазинів.
Нагадаємо, на Прикарпатті чоловік вирощує 20 сортів інжиру і “картопляне дерево”.
Як ми повідомляли раніше, на Дніпропетровщині замість звалища висадили 23 тисячі акацій.
Усі фото: uhbdp.org.
Економіка
Міністерство економіки готується погодити низку українських продуктів з історичним географічним походженням, що допоможе отримати їм визнання в ЄС.
Про це «Європейській правді» повідомили у прес-службі відомства.
«Україна має багато унікальних продуктів, які складають окремий нішевий сегмент на ринку і мають додаткову ринкову вартість — це продукти з чітким географічним походженням. Ми вже направили для включення до європейського реєстру географічних зазначень документи про такі автентичні українські товари, як «Гуцульська коров’яча бриндза», «Гуцульська овеча бриндзя» та «Мелітопольська черешня». Наразі ми розглядаємо ще низку таких товарів, які потребують правової охорони», — сказала заступник міністра економіки України Ірина Новікова.
Підкреслюється, що продукти з підтвердженим географічним походженням вважаються національним надбанням в країнах ЄС. І Україна здійснює всіх заходів, щоб місцеві продукти з географічним зазначенням отримали визнання ЄС, а українські виробники розвивали крафтове виробництво, отримали доступ до нових ринків збуту та збільшували прибутки.
Читайте також: «Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників
Наразі у відомстві розглянуто та погоджено специфікації товарів, які надійшли до Мінекономіки з різних куточків України, та претендують бути захищеними як географічні зазначення, зокрема:
Претенденти на гастрономічні назви
«Долина Фрумушика» – застосовується для вин тихих, а саме білого, червоного та рожевого, які виробляються виключно з винограду, вирощеного у межах географічного району «Долина Фрумушика» (південно-західна частина Одеської області);
«Херсонський кавун» – поєднання селекційних досягнень та кліматичних умов Херсонського регіону створили оптимальні умови для отримання плодів, які характеризуються високою врожайністю та унікальними смаковими якостями;
«Придунайська Бесарабія» – застосовується для вин тихих та ігристих, які виробляються з винограду, який визначено за відповідними сортами та має походження щонайменше 85% із цього географічного місця;
«Ялпуг» – назва місця походження, яка визначає територію виробництва вин тихих, що розташована навколо озера Ялпуг (найбільше природне озеро лиманного типу в Україні) у південно-західній частині Болградського району Одеської області);
«Мед Закарпаття/Закарпатський мед» – монофлорний чи поліфлорний мед, особливі якості якого формуються завдяки специфічній медоносній флорі Закарпатського регіону.
Читайте також: Готуємо на карантині. 5 смачних та простих страв від українських шеф-кухарів
«М’ясо баранини Фрумушика/Фрумушика баранина» – географічне зазначення для м’яса баранини Фрумушика, яке має репутацію унікального м’яса, отриманого із окремих порід овець, що випасають на території Тарутинських степів. Щонайменше 60% кормів – це трава чи сіно походженням із географічного району;
«Закарпаття/Закарпатське вино» – географічне зазначення для вина тихого, яке виробляється із окремих сортів винограду, що вирощено виключно на території визначеного географічного району (схили Карпатських гір Закарпатської області (Берегівський, Ужгородський, Хустський та Мукачівський райони);
«Аша/Абаг» – географічне зазначення для вина тихого та ігристого, яке виробляється із сировини щонайменше 85% якої вирощено на визначеній території навколо села Шабо Білгород-Дністровського району вздовж правого берегу Дністровського лиману.
Наступним кроком після погодження специфікацій стане реєстрація цих географічних зазначень на національному рівні.
Читайте також: В Україні запатентують гуцульську бринзю, мелітопольську черешню і херсонський кавун
Нагадаємо, на Закарпатті відкрили першу гуцульську «Бриндзарню».
Як ми повідомляли раніше, «Мелітопольська черешня» стала в Україні новий продукт із географічним зазначенням.
Головне фото: epravda.com.ua.