«Як це працює» — редакційна рубрика #ШОТАМ, де ми простими словами та інфографіками розповідаємо, як українці шукають рішення, що впливають на державу та наше з вами життя.
Щороку кожен українець викидає від 300 кілограмів сміття, і половина з цього — органіка. Якщо вона перегниває самостійно на сміттєзвалищах, виділяється метан, що створює парниковий ефект, та токсична рідина — фільтрат, яка потрапляє в землю та ґрунтові води.
#ШОТАМ розповідає, як екоактивістка з Вишневого Людмила Скамрова навчилася використовувати органіку правильно, залучила до компостування своїх сусідів і надихнула своїм досвідом 60 громад по всій Україні.
Людмила Скамрова
екоактивістка, авторка запатентованого компостера, засновниця проєкту kompost_ok
Самі заробили гроші на компостер зі сміття
У 2019 році ми з сусідами створили ОСББ, а згодом мені доручили управління будинком. На новій посаді я вирішила запровадити сортування сміття, адже це було важливо й не потребувало фінансових вкладень. Мешканцям повідомила про своє рішення і домовилася з власником пункту прийому сміття.
Ми звільнили комору в одному з будинків і повісили там мішки. Щочетверга о 20:00 мешканці сортують сміття у ці мішки. Потім приїжджає приймальник, забирає все вантажівкою, зважує відходи і платить гроші. У 2019 році ми отримували близько 1500 гривень раз на три місяці. Зараз заробляємо цю суму за два місяці.
Тоді я помітила, що велика частина нашого сміття — це органічні відходи. Їх неможливо здати на переробку разом з іншими матеріалами, тому вони все одно опинялися на сміттєзвалищі. Я почала шукати рішення і наприкінці 2020 року потрапила на онлайн-курс від Zero Waste Academy.
Наприкінці курсу ми мали придумати проєкт, який би вирішував екологічні проблеми. Я вирішила займатися саме компостуванням, про яке тут почула. Його суть полягає в тому, щоб перетворити органіку на корисне добриво за допомогою мікроорганізмів.
Компост робить землю більш родючою, грунт довше залишається вологим і від того краще ростуть рослини.
Я послухала про це і вирішила за кошти від сортування сміття встановити спеціальний контейнер для компостування у дворі біля нашої багатоповерхівки.
Не знайшла красивого компостера, тож придумала його сама
Я шукала компостер і хотіла, аби він не був пластиковим, бо це вже не відповідає принципам Zero Waste, адже після використання ми все одно викинули б його на смітник. Тому я шукала дерев’яний компостер, який був би гарним і не відлякував мешканців будинку. Але ніде не виходило його знайти, тому довелося самій придумати компостер на тисячу літрів, який би подобався й відповідав нашим потребам. Перший компостер вартував близько 6 тисяч гривень, тому на нього збирали рік.
Потім знайшла майстерню, яка мені його виготовила. Встановлювали його з моїм чоловіком, а ще лакували ззовні, висмалювали всередині, аби деревина довше зберігалася. Крім гарного вигляду, у цього компостера зручна система діставання компосту, бо передня стінка легко знімається.
Вже через два місяці після встановлення цей компостер був повністю заповнений. Тож я попросила майстерню зробити ще два компостери в борг. Залучати гроші з бюджету ОСББ я не стала, адже хотіла показати іншим, що ми можемо перетворити сміття на гроші і створити гарну ініціативу з нічого.
Я почала ділитися нашим досвідом у соціальних мережах. У коментарях до моїх відео люди цікавилися, де ми взяли такі естетичні компостери. Я навіть запатентувала їх, щоб захистити авторські права, бо їх почали копіювати.
Читайте також: «Це може робити кожен». На Львівщині жінка привчила рідне село до компостування через троянди
Як працює компостування
Щоб органічні відходи перетворилися на компост, потрібно від пів року до року. За цей час вони перегнивають і стають пухкою темною сумішшю, схожою на чорнозем. Її ми використовуємо як добриво для трави у дворі та клумб. Або ж відходи можуть взяти собі як добриво для розсади на дачу мешканці ОСББ, які їх компостують.
Дехто скептично ставився до компостування, наприклад, переймався, що органічні відходи неприємно пахнуть. Але якщо дотримуватися правил компостування, такого не буде.
Завдяки компостуванню ми вирішуємо важливі екологічні проблеми. Раніше вивозили сміття сім разів на тиждень, а зараз — вдвічі рідше. І з 2021 року ще жодного разу не платили за вивезення опалого листя.
Фірми з вивезення твердих побутових відходів не дозволяють додавати опале листя в баки, бо це все везуть на різні полігони. Тому доводилося б наймати окрему вантажівку і платити ще й за збір листя. Таким чином ми на цьому добре економимо. Але головне, що рятуємо органіку від сміттєзвалищ та розвантажуємо їх.
Що можна компостувати:
- овочі та фрукти;
- сухе опале листя;
- траву, солому і сіно;
- папір, паперові лотки від яєць, картон та гофрокартон;
- гілки та зелене листя (але чергуйте зелені соковиті відходи сухими коричневими, аби був доступ кисню і не було гниття).
При цьому варто пам’ятати, що кістки м’яса й риби компостувати заборонено.
Щоб перевірити чи робите все правильно, порухайте верхні шари органіки. Якщо чуєте сірчаний запах, то виділяється метан, щось пішло не так і потрібно внести сухі відходи, як от стружку дерева, тирсу чи сухі осінні квіти.
Як запровадити компостування у власному ОСББ
Якщо страшно починати цю справу через відсутність коштів та ідей, де їх взяти, то можна спробувати податися на грантову підтримку. Я відстежую оголошення про гранти на різних платформах, як от ГУРТ. Або зібрати підписи мешканців і податися на громадське фінансування з місцевого бюджету.
Як організувати компостування в ОСББ:
- придбайте компостер або створіть його з піддонів та встановіть не ближче, ніж за 10 метрів до будинку;
- розташуйте біля майданчика, де збираєте тверді побутові відходи, щоб люди могли прийти з усім своїм сміттям в одне місце;
- обов’язково розташуйте його на ґрунті, а не асфальті. Адже під час компостування органіки виділяється рідина, яка не має розтікатися, а просочуватися в землю;
- призначте відповідальну людину, яка слідкуватиме за наповненням компостера, прибиратиме, вчасно додаватиме компост та слідкуватиме за вологою. Можна поставити замки, щоб перехожі не викидали невідсортоване сміття.
Не просто ініціатива кількох активістів, а нова культура
Ми з сусідами поставили компостери в гарному місці, за деревами і кущами. Я планую ще вимостити доріжку і посадити квіти, які в’ються. Хочу довести, що місце, де збирають сміття, може бути красивим.
Часом жартую, що до наших компостерів можна продавати квитки. Адже нас часто відвідують екоактивісти, представники інших ОСББ, громадських організацій, діти та дорослі на екскурсії. Коли ми лише починали, то було кілька будинків на всю країну, які збивали ящики з підручних матеріалів і компостували, а трималося це все на кількох активістах. А тепер це уже готові фінансувати різні фонди та навіть місцева влада.
Читайте також: З ліцею в соціальний бізнес: старшокласники на Хмельниччині запустили міні-станцію для компостування
Ми залюбки ділимося нашим досвідом і дуже раді, що стали прикладом для інших. Часто мене запрошують з лекціями в приватні школи, екопростори чи спілки ОСББ.
Зараз я розвиваю власну справу і продаю авторські компостери по всій Україні. Сьогодні вони вже встановлені у понад 60 громадах. Для мене це — доказ зародження нової культури компостування в Україні.
