

Культура
На Google Arts&Culture виклали роботи українських мисткинь-шістдесятниць
Український інститут презентував проєкт «60-ті. Втрачені скарби», який виклали на платформу Google Arts&Culture. Нова колекція містить роботи та історію життєвого шляху Алли Горської, Галини Зубченко, Любові Панченко та інших представниць шістдесятництва.
Про це повідомили в Українському інституті.
Що відомо про проєкт
Новий проєкт створили у межах колекції «Українські митці крізь віки». У ньому розповіли про мисткинь-шістдесятниць, роботи яких частково або повністю втратили через політичні репресії та цезуру в СРСР.
У колекції розповіли про таких мисткинь:

«Художниці не лише підтримували дисидентський рух в Україні, за що зазнали репресій з боку радянської влади, але також своїм прикладом відстоювали феміністичні ідеали та кожна у свій спосіб боролися за права жінок»‚ — написали в установі.
Читайте також: Видавництво «Основи» започатковує нові серії з книгами про літературу
В Українському інституті нагадали, що шістдесятництво — літературно-мистецька та суспільно-політична течія серед української інтелектуальної еліти наприкінці 50-х – на початку 70-х років 20 століття. Вона сформувалася у період тимчасової «відлиги» радянського режиму.
«Українські митці крізь віки» є частиною проєкту «Україна поруч» (Ukraine is Here) на платформі Google Arts & Culture. Проєкт створили у співпраці з Міністерством культури та інформаційної політики.
Нагадаємо, що Starbucks випустив дизайнерські чашки від художника українського походження (ФОТО).
Фото обкладинки: робота Алли Горської «Козак Мамай» на Google Arts&Culture
Культура

Художник, ілюстратор та мураліст Міша Тютюнник народився в Україні, а у сім років разом із родиною переїхав у США. У березні 2025 року Starbucks випустив колекцію чашок із дизайнами Тютюнника у межах проєкту Starbucks Artist Collaboration.
Про це повідомили у Starbucks.
Про Тютюнника та його творчість
У межах проєкту Starbucks Artist Collaboration мережа кав’ярень відкриває та популяризує митців з усього світу. Тютюнник розповів, що з дитинства займався мистецтвом та відвідував музеї. Коли його родина переїхала до США, він відкрив для себе попкультуру та сучасне мистецтво.
У колекції художник використав переплетені форми, яскраві кольори та фігурні абстракції — нагадування про зв’язок між усіма живими істотами. Мережа випустила три чашки, кожна з яких представляє різні аспекти людського досвіду:
- «Міське життя»;
- «Природний ліс»;
- «Небо».

Читайте також: Українська гра про Гуцульщину зібрала понад 45 000 доларів на Kickstarter
Зараз він живе у Нью-Йорку та використовує свою творчість для досліджень соціальних та екологічних проблем. Його нова колекція чашок заснована на переконанні про взаємопов’язаність людей та природи.
«Все єдине. Ми є частиною цього. Природа — це частина цього. Місяць, зірки, небо — все це частина життя, яке ми знаємо», — розказав митець.

Нагадаємо, що Skvot запустив безплатний курс із графічного дизайну жестовою мовою.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Міші Тютюнника
Культура

Видавництво «Основи» оголосило про створення книжкових серій про літературу та літературознавство. Серії отримали назви «Літературний архів» та «Українські літературні студії» («УЛіС»).
Про це повідомили у видавництві.
«Серії об’єднують філологію, історію літератури і культури та археографію. Спільними рисами видань стануть наукова ретельність, якісний сучасний дизайн і традиційна для «Основ» увага до деталей»‚ — написали у видавництві.
Кураторкою обох серій стала літературознавиця Ярина Цимбал.

Книги серії «УЛіС»
У межах серії «УЛіС» видаватимуть і перевидаватимуть знакові літературознавчі дослідження.
Наразі видавництво розповіло про перші дві книги.
- «Приватний Шевченко». Упорядником видання став Олександр Боронь. У книзі зібрали статті про Тараса Шевченка у його приватному житті. У роботі можна дізнати про Шевченкове ставлення до жінок, дітей, здоров’я, у яких готелях він зупинявся, де і чим харчувався.
- «Антологія українського формалізму». Книгу впорядкувала Галина Бабак. Це збірка статей, які надають цілісне уявлення про зародження й еволюцію формалізму як одного з плідних літературознавчих методів в українській науці про літературу.
Читайте також: На їхню честь названі вулиці в Україні. Маловідомі діячі: Чмола, Старицька-Черняхівська, Гаспринський
Що видаватимуть в «Літературному архіві»
Натомість у «Літературному архіві» видаватимуть спогади, щоденники і листування.
Першими трьома книгами стали:
- Іван Дніпровський — «Літературні стрічі». Це щоденник і спогад про Хвильового «Портрет м’ятежника». Упорядницею стала Тетяна Трофименко. У видавництві вказують, що щоденник Івана Дніпровського — поодинокий уцілілий документ 20-х років 20 століття.
- Юрій Смолич — «Розповідь про неспокій». У книзі розкривають спогади про українські 1920-ті. Упорядницею стала Ярина Цимбал.
- Вероніка Черняхівська — «Записки червоної куропатки». Упорядниця — Ольга Гураль. У виданні зібрали щоденники перекладачки, поетки та учасниці гурту «Гроно», які охоплюють 1917–1924 роки.
Нагадаємо, що в Індії вперше переклали збірку Тараса Шевченка бенгальською мовою.
Фото обкладинки: Freepik
Культура

У Європейському парламенті в Страсбурзі 11 березня 2025 року відкрили читальний простір імені української письменниці та громадської діячки Вікторії Амеліної.
Про це повідомили в PEN Ukraine.
Відкриття читального простору
Церемонію відкриття простору розпочала віцепрезидентка Європарламенту Піна Пічерно.
«Вікторія Амеліна — перша громадянка України, кому присвятили простір в європейських інституціях і я вірю, що це важливий політичний жест, щоб вкотре нагадати, що Україна — це Європа, а Європа — це Україна», — сказала Пічерно.


Простір відвідала й президентка Європарламенту Роберта Метцола, якій подарували англомовну версію книги Вікторії Looking at Women, Looking at war.
Ярина Груша виступила на відкритті від імені родини та друзів Амеліної. Вона подарувала примірник цієї книги президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн.
Читайте також: Мер Венеції нагородив українського бійця, який врятував життя пораненому хлопцю


Про Вікторію Амеліну
Вікторія Амеліна — українська письменниця та громадська діячка, членкиня PEN Ukraine і правозахисниця. Вона померла внаслідок важких поранень після ракетного обстрілу Краматорська у червні 2023 року. Вікторія Амеліна покинула кар’єру в IT для письменства. У творчому доробку Амеліної романи «Синдром листопаду, або Homo Compatiens», «Дім для Дома», дитячі книжки «Хтось, або Водяне Серце», «Е-е-есторії екскаватора Еки».
З 2022 року Амеліна працювала в правозахисній організації Truth Hounds та документувала воєнні злочини. Під час відрядження у Капитолівці Вікторія знайшла щоденник убитого росіянами письменника Володимира Вакуленка. У січні 2024 року президент Володимир Зеленський нагородив Амеліну посмертно орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Книга «Дивлячись на жінок, що дивляться на війну» — це зібрання фотографій, інтерв’ю, щоденників та свідчень війни, які записала Амеліна. Авторка записала історії про українських жінок, які також боролися з російськими окупантами.
BBC внесло цю книгу до 40 найзахопливіших книг, які варто прочитати у 2025 році. Англійською її переклали у лютому цього року.
Раніше ми писали, що книгу Вікторії Амеліної додали в добірку платформи GoodReads.
Фото: Медіацентр Європейського парламенту