

NewСхід
На Донеччині планують відкрити ще чотири ПЛР-лабораторії
На Донеччині цього року планують відкрити ще чотири лабораторії, які проводять дослідження на наявність COVID-19 методом полімерної ланцюгової реакції (ПЛР).
Про це повідомляється на сайті Донецької ОДА.
«В планах на другий квартал 2021 року відкриття ще чотирьох лабораторій – в містах Мирноград, Покровськ, Краматорськ і Бахмут», – йдеться у повідомленні.
Читайте також: Коронабулінг в Україні: як сусіди знущаються з хворих на COVID-19, та як допомагають (ВІДЕО)
Наразі у Донецькій області дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) проводять 6 комунальних підприємств:
- три філії ДУ «Донецький обласний лабораторний центр МОЗ України»
- КНП «Донецький обласний центр з профілактики та боротьби із СНІДом» у Слов’янську
- Маріупольська міська лікарня № 4 ім. І.К. Мацука
- Шкірно-венерологічний диспансер міста Маріуполь.
Читайте також: У Києві безкоштовно тестуватимуть донорів крові на антитіла до COVID-19
Зазначається, що ці заклади отримують щоденно зразки, які доставляють мобільні бригади та проводять ПЛР-тестування.
Нагадаємо, ІТ-компанія безкоштовно розробила портал про COVID-19 в Україні для лікарів.
Фото: tsn.ua

NewСхід

Молодіжний центр «380 вольт» відкрився у місті Курахово Донецької області, повідомили у пресслужбі ДонОДА.
Зазначається, що Молодіжний центр у Курахівській міській територіальній громаді став 121-м для Донецької області.
Центр створений за алгоритмом «ініціатива молоді – допомога влади». Він працює з 2018 року і нарешті, спільними зусиллями обласної та місцевої влади, отримав нове сучасне приміщення.

Цікавинкою молодіжного центру є платформа для неформальних музикантів, а саме рок-гуртів та альтернативних музикантів, які створюють свої музичні інструменти власноруч з водопровідних труб, каструль та пляшок.

Також у молодіжному центрі працюватиме сучасна фотостудія, створена на кошти, що отримав за грантовою програмою один із волонтерів. У фотостудії молодь матиме змогу не тільки сфотографуватися, але й навчиться робити фото самостійно.

«380 вольт» має різноманітні настільні ігри для проведення дозвілля та спортивну локацію з настільним тенісним, аерохокеєм та приладдям для армреслінгу, конференц-залу, невеличку сцену, та екран для перегляду фільмів.
Читайте також: “Приймаємо пологи та лікуємо грижі”. Як у Харкові рятують кажанів від загибелі
Нагадаємо, у Маріуполі реалізують п’ять проєктів SMART CITY.
Як ми повідомляли раніше, у невеликому шахтарському місті Донеччини запрацював перший центр робототехніки та програмування.
Усі фото: dn.gov.ua.
NewСхід

За сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України» розпочався проєкт із підтримки племінних пасік у Донецькій та Луганській областях.
Про це повідомили у фейсбуці на сторінці програми.
Зазначається, що участь у проєкті беруть 14 бджолярів зі Сходу України, які зацікавлені у розвитку племінного бджільництва, представники департаментів агропромислового розвитку Донецької та Луганської облдержадміністрацій.
Нині на Сході України немає жодної пасіки, яка офіційно займається розведенням племінних бджіл. Закупівля та завезення бджолосімей з інших регіонів має ризик, приносить хвороби та поступово переводить племінну бджолу, яка характерна для східного регіону. Саме тому громадська організація «Медова артіль» (Луганська область) ініціює розвиток племінних пасік. Організація об’єднує понад сто бджолярів Луганщини.
Три роки тому пасічники почали селекцію бджіл української степової породи. Нині зацікавлені у сертифікації цього процесу, щоб не закуповувати бджіл із інших регіонів, а розвивати власні племінні пасіки.
Читайте також: На скандинавському дракарі українським Дністром: як франківці будують історичні кораблі предків
«У нашій організації пасічники нараховують понад 6 000 бджолосімей. Кожен пасічник щороку закуповує нові сім’ї поза Луганщиною. Але ми можемо робити це у себе вдома, розводити бджіл, які максимально адаптовані до нашого клімату. Це сприятиме покращенню генофонду, мінімізує завезення хвороб, які нетипові для нашого регіону. Також у перспективі цікавим може бути експорт української степової бджоли до Канади – там клімат дуже схожий зі сходом України», – розповів голова ГО «Медова артіль» Антон Михеєв.

У 2021 році Проєкт USAID допоможе бджолярам перевірити генетичний фонд бджіл у лабораторії. Підтримка та розведення племінних пасік дасть можливість бджолярам покращити генофонд бджіл у регіоні, перевести пасіки на інший рівень розвитку та сприяти розвитку племінного бджільництва в Україні в цілому.
Читайте також: Українські бджолярі зможуть торгувати з Європою на «Медовій біржі»
Кампанія покликана привернути увагу всієї України до потреб і можливостей Сходу, адже ще ніколи у регіоні не було стільки ініціатив, покликаних покращити рівень життя людей, розвивати бізнес у перспективних галузях економіки, відновлювати інфраструктуру. Ще ніколи не було стільки проєктів, готових залучати інвестиції та допомагати стати регіону сильним, креативним та привабливим для роботи й життя.
Нагадаємо, український мед нагородили на міжнародному конкурсі в Лондоні.
Як ми повідомляли раніше, в Україні створили музей лісового бджільництва.
Усі фото: facebook.com/ERAUkraine.
NewСхід

Рубіжанська панчішна мануфактура розробила стратегію розвитку до 2023 року. За сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України” компанія планує запутити нову лінію спортивних шкарпеток.
Про це повідомляється на сторінці Проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України”.
Що у планах?
Підприємство спеціалізується на виробництві різних видів шкарпеток, дитячих та жіночих колготок.
Одним зі стратегічних напрямків компанія визначила розробку та початок виробництва технологічних спортивних шкарпеток. Наразі в Україні немає такого вітчизняного продукту.
“Зараз в Україні усі спортивні шкарпетки імпортного виробництва. Під час розробки стратегії ми з консультантами Проєкту USAID вирішили розвивати цей напрям. Серед викликів – створення конкурентоспроможного продукту, який матиме високу якість виробів за нижчою ціною у порівнянні з відомими європейськими та американськими марками спортивних шкарпеток. Ми вже зробили тестову партію шкарпеток, зараз працюємо над цільовою аудиторією. Це будуть моделі з компресією, безшовні, у фітнес-клубі нас попросили короткі моделі шкарпеток”, – розповів директор Рубіжанської панчішної мануфактури Геннадій Місюренко.

Читайте також: Сергій Жадан з волонтерами створили бібліотечний центр на Донеччині
Консультанти Проєкту USAID разом з компанією працюють над брендингом нового продукту – спортивних шкарпеток та його пакуванням. З ним планують вийти на ринок України та Європи.

Рубіжанська панчішна мануфактура має кілька брендів, під якими продає свої традиційні панчішно-шкарпеткові вироби.
Обладнання для випуску спортивних шкарпеток на підприємстві також вже мають. У 2020 році встановили шість італійських в’язальних машин, які придбали за програмою пільгового кредитування від “Ощадбанку” та німецького фонду.
Читайте також: У невеликому шахтарському місті Донеччини запрацював перший центр робототехніки та програмування
Також у Рубіжному випускатимуть шкарпетки преміумкласу. Тестову партію спортивних шкарпеток вже випробувала група жінок та чоловіків. Виробники отримали від них позитивні відгуки.

Навесні на підприємстві планують розпочати серійний випуск шкарпеток та просувати їх на українському та закордонному ринках.
Зараз Рубіжанська панчішка мануфактура дає роботу для понад 140 жителів Луганщини. За рік на Рубіжанській панчішній мануфактурі виготовляють 2 мільйони пар шкарпеток та інших видів панчішної продукції. Підприємство Misyurenko є одним з лідерів в Україні з продажу панчішних виробів.
Фото: .facebook.com