На Дніпропетровщині влаштовують марафон групових кар’єрних консультацій онлайн

День, коли почалося повномасштабне вторгнення, запам’ятався Світлані Шевченко з Погутянки на Харківщині жовтогарячим заревом у вікнах спальні. Понад рік жінка вимушено жила в сусідній області, а про свій дім запитувала в сусідів, які залишилися вдома. Саме вони й повідомили жінці новину — росіяни влучили в її подвір’я.

Вибух зруйнував один з будинків, усі вікна, двері та дахи, а також господарські приміщення. Відновити все самотужки пані Світлані не вистачало коштів, але їй допоміг проєкт СС Yard у Дергачівській громаді, який займається циркулярним будівництвом.

ШоТам розповідає, як завдяки циркулярному будівництву чужі речі допомагають людям відбудувати власне житло та життя.

«Повторно можна використати абсолютно все»

Громадська організація Zero Waste Kharkiv переробляє відходи з 2017 року. У вересні минулого року ГО запустила проєкт Circular Construction Yard у Дергачівській громаді на Харківщині, аби розвивати циркулярне будівництво та допомагати з ремонтом людям, у яких постраждало житло.

Менеджерка проєкту Анна Прокаєва називає підхід організації до відходів масштабним — їх вважають не сміттям, а тим, що можна знову використати:

«Ми відкрили такий майданчик, де можна сортувати сміття, переробляти його, а також ремонтувати речі та роздавати людям. Їм це так сподобалося, що вони навіть пропонували свої підвали чи гаражі для нашої ініціативи».

Співзасновниця Zero Waste Kharkiv і проєкту СС Yard у Дергачівській громаді Анна Прокаєва розповідає про будівництво без відходів циркулярним методом. Фото: ШоТам

Уже під час повномасштабного вторгнення учасники ініціативи почали збирати цеглу, якої було вдосталь після обстрілів, аби її перевикористати. Проєкт підтримала швейцарська організація Helvetas за підтримки фонду Swiss Solidarity.

«Помітили, що в громадах у людей є кошти максимум на відновлення стін. Але за життя накопичувалося набагато більше, тому нам привозять і побутову техніку, аби інші спробували відновити своє попереднє життя», — розповідає Анна.

Пілотний проєкт у серпні минулого року започаткували в селі Руська Лозова Дергачівської громади, адже тут було багато пошкоджених будинків. Почали з розбору завалів будівлі сільської ради. Зрештою вдалося посортувати близько 20 тисяч цеглин:

«Ми нічого не вивезли, а все роздали людям для повторного використання. Зразки цегли ми віддали до Харкова на експертизу. Виявилося, що вона відповідає типовій заводській марці. А ще люди забирали підгорілі дерев’яні балки для опалення своїх будинків, тому ми показали, що повторно можна використати абсолютно все».

Люди можуть прийти на майданчик і самостійно обрати те, що їм потрібне для ремонту. Фото: ШоТам

Читайте також: Об’єдналися, аби відбудувати сільраду. На Херсонщині місцеві своїми руками відновлюють село після окупації

Знала про дім через сусідів, що залишилися

Світлана Шевченко є однією з жительок Дергачівської громади, яка відбудовує власне житло завдяки циркулярному будівництву. Все життя пані Світлана живе в рідному селі Прудянка, і попри те, що жінці вже 63 роки, вона досі є соціальною працівницею. Пані Світлана має важливу місію — опікується 11 маломобільними людьми, привозить їм їжу та гуманітарну допомогу.

Світлана Шевченко розвозить гарячу їжу односельцям. Фото: ШоТам

30 березня 2022 року росіяни почали обстрілювати село, тому вже наступного дня чоловік вивіз пані Світлану до дітей на Полтавщину, де вона вимушено жила понад рік.

Навесні й інші односельці почали масово виїжджати. Прудянка не була окупована, проте тут було дуже небезпечно:

«Тут залишалися люди, яким можна було зателефонувати й запитати про ситуацію. Наше село росіяни сильно бомбили, тут все горіло та палало, багато будинків зруйнували».

Пані Світлана розповідає про ситуацію в рідному селі на початку вторгнення. Фото: ШоТам

Вживані вікна та двері служать, як нові

У вересні 2022 року росіяни поцілили в один з двох будинків Світлани Шевченко — знищили флігель, туалет і літній душ, а також усі дахи. В іншому будинку постраждав куток, ванна кімната та частина прибудованого гаражу. Також не було жодного вцілілого вікна, а в одній з кімнат впала стеля.

Світлана Шевченко на руїнах одного зі своїх будинків. Фото: ШоТам

Тож після деокупації Харківщини жінка подалася на програму «єВідновлення» через Дію:

«Нас прийняли куми в сусідньому селі, і ми щодня їздили додому, аби наводити тут порядки: вивозити сміття, затягувати дахи брезентами, забивати вікна. А коли отримали кошти за програмою, то поставили дах і вікна».

Держава покривала лише ремонт у будинку, тому пані Світлана їздила на майданчик від проєкту СС Yard в Руську Лозову, де брала матеріали для відновлення всіх інших приміщень на подвір’ї — про циркулярне будівництво та цей майданчик дізналася в соцмережах.

Завдяки вживаним матеріалам їй вдалося привести до ладу всі будівлі на вулиці. Жінка продовжує відвідувати майданчик, адже в селі ще є будинок сина, який також треба відновити. А ще пані Світлана розповіла про ініціативу всім знайомим та поширила інформацію в різноманітні чати. 

Бетонна доріжка з вживаної цегли. Фото: ШоТам

Метод циркулярного будівництва зацікавив жінку, тому тепер вона впроваджує його й самостійно — наприклад, використала цеглини з розбитого паркану, аби облаштувати на подвір’ї бетонну доріжку.  

«Це дуже суттєва допомога, адже ми брали вікна, двері, цеглу. Вирішили брати вже вживані речі, адже в нас би не вистачило коштів на все. А тут хоч вікна й не нові, але вони чисті, цілі та з ручками».

Світлана Шевченко показує вікна, які отримала завдяки ініціативі циркулярного будівництва. Фото: ШоТам

Читайте також: Відбудували майже всі пошкоджені будинки в селі. Досвід відновлення Бобрового Кута на Херсонщині після окупації

Люди думають про потреби одне одного

Зазвичай у селі Руська Лозова люди розбирають вікна за кілька днів. На одне господарство не виділяють більше трьох-чотирьох вікон і не більше пів сотні цеглин, аби вистачило всім. 

Світлана Шевченко на подвір’ї, яке відновлює методом циркулярного будівництва. Фото: ШоТам

Про те, куди можна принести матеріали, повідомляють через соцмережі та місцеві медіа. У соцмережах проєкту СС Yard є анкета, яку люди заповнюють та пишуть про те, що можуть віддати.

«Ми хочемо стати для людей першим, що спадає на думку, коли вони хочуть щось віддати. Їм одразу має бути зрозуміло, що свої старі матеріали можна принести до нас. Навіть якщо у вас є три зайві цвяхи — принесіть нам. Ще десятеро людей принесуть так само, і буде ціла коробка цвяхів для тих, кому вони потрібні», — каже Анна Прокаєва.

Вживані речі, які люди принесли на майданчик для жителів Дергачівської громади. Фото: ШоТам

Люди звертаються по різноманітні речі, які їм потрібні для відновлення свого житла та життя: по дроти, лампочки, інструменти, газобетон, клей, суміші, плитку та інші будівельні матеріали.

Обрати все необхідне можна за донат на потреби ініціативи, якщо є така можливість. Допомогу вже отримали близько двох сотень сімей на Харківщині.

Зараз проєкт циркулярного будівництва CC Yard відкритий до співпраці з усіма громадами Харківщини. Жителі Харкова, які замінювали свої вікна чи двері, уже теж привозили старі, аби їх могли встановити інші люди після обстрілів.

Анна зазначає, що в планах ініціативи — розширюватися та співпрацювати зі столярками та ремонтними майстернями, які зможуть підкоригувати меблі, аби продовжити життя використаних речей.

Вікна, які можна отримати на майданчику від проєкту СС Yard у Дергачівській громаді. Фото: ШоТам

«Ми зменшуємо тиск на звалища, але також забезпечуємо довіру та добросусідство в громадах, бо люди думають про потреби одне одного. Мене найбільше надихає те, що люди об’єднуються, аби зробити кращою свою вулицю та громаду».

З Рівненщини до таборів “Артек” відправилися 97 дітей. Вони відпочиватимуть на Київщині та в Буковелі.

Про це повідомили в Рівненський ОДА.

У пресслужбі адміністрації зазначають, що це вже восьма група за 2024 рік.

«З початку року в міжнародному дитячому центрі “Артек” побувало майже 500 діток з Рівненщини. Триватиме оздоровча кампанія до кінця року», — розповіла директорка Департаменту соцполітики в Рівненській ОДА Роза Слободенюк.

Читайте також: Українська збірна вперше з 1996 року змагатиметься у півфіналі чемпіонату світу з футзалу

В ОДА вказують, що в табори поїхали діти пільгових категорій. Зокрема, це діти вимушених переселенців, з малозабезпечених сімей, діти-сироти або позбавлені батьківського піклування, діти учасників бойових дій, безвісти зниклих або загиблих військових. 

Нагадаємо, що сім прифронтових областей отримали 600 генераторів: деталі.

Фото обкладинки: Unsplash

Під час щорічної виставки «Науковий пікнік» у Тбілісі школа Український сектор представила вироби традиційних мистецтв.

Про це повідомив Український сектор.

Окрім самої виставки, на заході проводили майстер-класи: плели мотанки, збирали букети із сухих квітів та в’язали у волосся стрічки.

«Кожен охочий мав унікальну можливість взяти участь у майстер-класах від наших талановитих майстринь та спробувати створити щось своїми руками», — розказали в Українському секторі

Читайте також: Якісний VPN та спеціальний браузер: Жовта стрічка запустила сервіс для українців в окупації

«Щиро дякуємо всім, хто приєднався до нас цього дня, а також організаторам за чудову подію! Разом ми зберігаємо і популяризуємо наше культурне надбання!» — написали на сторінці школи.

Нагадаємо, що Данія надасть близько 600 мільйонів євро на розвиток української оборонної промисловості.

Фото: Український сектор