Зараз ви читатимете статтю ШоТам зі спільного проєкту з «Інтерньюз-Україна» про відбудову громад.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Чому ми його робимо?
Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.
Пів тисячі зруйнованих приватних будинків, знищені школа та садок — це результат російської окупації Новобасанської громади на Чернігівщині.
Попри численні руйнування, відразу після деокупації громада почала відновлюватися. Завдяки організації «Район #1» 32 жителів громади змогли отримати безкоштовне житло на місці своїх вщент зруйнованих домівок.
Ще 13 будинків організація збудувала для юристів, тренерів і програмістів, які переїхали в громаду, щоб займатися її відбудовою та розвитком. Про безкоштовне житло від благодійників ШоТам розповіла секретарка Новобасанської сільської ради Вікторія Самборин.
500 зруйнованих будинків за 33 дні окупації
Росіяни окупували Новобасанську громаду вже 27 лютого 2022 року. За місяць окупації вони пошкодили приватні будинки, школи, садочки, приміщення адміністрації та екстреної медичної допомоги.
Майже 70 будинків жителів громади окупанти зруйнували повністю, до фундаменту, і люди залишилися без жодного житла.
«Коли українські військові звільнили Новобасанську громаду наприкінці березня, то до нас відразу почали їздити волонтери, українські та міжнародні організації, які хотіли допомогти з відбудовою», — каже Вікторія Самборин.
Одна з них — «Район #1» з німецькими донорами «Help — Hilfe zur Selbsthilfe» — взялася відбудовувати 13 будинків. Так завдяки благодійникам 32 людей отримали безкоштовне житло на місці своїх колишніх жител і вже заселилися сюди.
Житло для переселенців в обмін на їхній досвід
Спільно з місцевою владою благодійники вирішили збудувати ще 13 будинків для переселенців, житло яких зруйнували росіяни. Аби відбір людей був прозорим, у Новобасанській громаді створили комісію з шести людей — представників громади, влади, членів команди «Район #1» і донорів. Люди могли залишити свою заявку на сайті, а комісія вже визначала, кому це житло найбільш потрібне, та запрошувала кандидатів на співбесіду.
Завдяки співпраці організації «Район #1» та німецьких донорів тепер у Новобасанській громаді житимуть переселенці з Херсонщини, Харківщини та Донеччини. Громада ж має працевлаштувати тих людей, які проживатимуть у будинках від благодійників.
Громада склала список фахівців, яких тут потребували найбільше — медиків та тренерів спортивних і танцювальних гуртків. Серед переселенців, які отримали безкоштовне житло, у громаді є програміст із сім’єю, юрист з рідними, кілька підприємців, дві сім’ї пенсіонерів і спеціалістка з міжнародних грантів, яка проводитиме навчання для жителів громади.
«У громаді зовсім не було гуртків або спортивних секцій, тому ми поставили собі таку мету — розвивати спорт, адже це основа здорової нації», — пояснює Вікторія.
Тепер діти вивчають карате з тренером з Авдіївки
Зараз у громаді живуть близько 40 переселенців. Віталій Зароджинцев є одним з тих, хто отримав житло від фонду «Район #1». Чоловік приїхав у Нову Басань з Авдіївки, де викладав дітям карате й працював у будівельній компанії. З 2014 року він постійно переїжджав.
Перед повномасштабним вторгненням Віталій із сім’єю переїхав на Київщину. Вони часом поверталися додому забрати якісь речі, але остаточно залишили квартиру у 2022 році. Згодом на фото Віталій побачив, що вона повністю згоріла.
Коли мешкав в орендованій квартирі, чоловік постійно моніторив сайти, аби знайти постійне житло.
«Я залишив заявку на сайті Новобасанської громади, адже побачив, що вони можуть забезпечити житлом спортивних тренерів. І от уже з травня я живу в громаді та викладаю дітям карате. Близько сотні дітлахів вивчають мистецтво самооборони», — каже тренер.
Будинки для переселенців уже звели, проте потрібно ще провести водопостачання, каналізацію та електрику. Тому Віталій поки живе в будинку, який йому виділила місцева влада, а на вихідні їздить до сім’ї на Київщину. Остаточно переїхати в громаду планує наприкінці червня.
«Ми не маємо свого житла, тому дуже сподіваємося на те, що залишимося тут. Громада відбудовується та розвивається, і ми будемо їй у цьому допомагати. Адже в кожному будинку житиме якийсь спеціаліст — лікар чи тренер, — який зможе бути корисним для жителів громади», — ділиться Віталій Зароджинцев.
Власний благодійний фонд для розвитку громади
Крім організації «Район #1» з відбудовою допомагають фонди «U-LEAD з Європою» та «Партнерство за сильну Україну».
У Новобасанській громаді вирішили створити й власну благодійну організацію «Яса». Ідею для її створення подав військовий Станіслав Мацюкевич. Крім відбудови, вона займається розвитком спортивної галузі та вже встигла податися на грант від «ІСАР Єднання».
«Ми залучили до роботи юриста та менеджера з закупівель організації “Район #1” і плануємо подаватися на грант, аби отримати досвід. Готові багато працювати, щоб розвивати громаду», — підсумовує Вікторія Самборин.
Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі.
ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.
Ольга Вовченко
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим.
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.
Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.
Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня
«Юстина», бо справедливість
Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.
Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення.
Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство.
Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня
У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.
Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.
Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня
Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.
Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.
Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня
Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.
Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.
Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня
Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття.
Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.
Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.
Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.
Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.
Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.
15 листопада в Україні стартувала щорічна благодійна акція БФ «Твоя опора» «2 000 подарунків до Нового року», у межах якої кожен може здійснити мрію конкретної дитини, яка не може обійняти свого тата чи маму.
Про це повідомляють представники благодійного фонду.
Які діти отримають подарунки?
Це діти, які втратили батьків-Героїв, що захищали нашу країну, діти з родин військовослужбовців, діти з багатодітних сімей та родин опікунів, усиновлювачів, прийомних батьків, дитячих будинків сімейного типу. А ще — діти, які через складні життєві обставини були позбавлені батьківського піклування.
Благодійну акцію «2 000 подарунків до Нового року» започаткував благодійний фонд «Твоя опора». Постійний партнер акції — компанія «Нова Пошта».
«Акція «2000 подарунків до Нового року» має на меті не просто зробити подарунок, а втілити мрію кожної дитини. Тому ми завчасно зібрали дитячі листи з новорічними мріями. А втілити ці мрії — може кожен із вас», — говорить засновниця БФ «Твоя опора» Валерія Татарчук.
Цьогоріч свої листи із побажаннями до Святого Миколая та Санти надіслали 2000 дітей. Вони мріють про дуже прості речі: декоративну косметику; колонку, щоб слухати улюблену музику; кінетичний пісок; термос для чаю; розмальовку; теплий шарф.
Ознайомитися зі всіма мріями та здійснити одну із них — можна на сайті БФ «Твоя опора». Всі подарунки доставить за свій рахунок у будь-яку точку України «Нова Пошта».
З поваги до особистого життя та безпеки всіх дітей, які написали листи-побажання та чиї мрії опубліковані на сторінці акції, їх персональна інформація — прізвища, повна дата народження, місце перебування, фотографії чи будь-які діагнози — не висвітлюються у відкритому доступі.
Нагадаємо, що пошкоджений корпус «Охматдиту» підготували до зими: лікарня прийматиме на 15% більше пацієнтів (ФОТО).
Коментарі