Робить зі сміття меблі 5-зіркових готелів — і навчила цього 2 000 людей по всьому світу

У будинку Лілії Діденко майже всі меблі перероблені з тих, які мали б опинитися на смітнику. Майстрині достатньо менше ніж три години, аби старий комод знову став красенем. Вона навчила понад 2 000 людей з 15 країн світу перетворити речі зі «стомленої» оселі на декор п’ятизіркового готелю, заощадити бюджет і полюбити звичку повторного споживання. #ШОТАМ розповідає історію майстрині. 

Лілія Діденко

редизайнерка і реставраторка

Як один похід на манікюр привів до редизайну меблів

Манікюр — те, за що мені постійно прилітає в коментарях. Мовляв, майстриня не може мати доглянуті руки. Але саме завдяки йому я відкрила для себе редизайн! 

Родом я з Миколаєва, яке десятиліттями називали містом кораблів. Десять років пропрацювала в яхт-бізнесі. Були участь у міжнародних виставках, відрядження в Монако та Канни — але в цій сфері жодної творчості. Все по-капітанськи: чітко, швидко, без помилок. 

Візити на манікюр — єдине місце, де я тоді могла проявити творчість. Подрузі-майстрині доводилося по п’ять годин вимальовувати візерунки на нігтях, подібне не кожна витримає. Напевно, тому наприкінці 2021 року вона сказала: «Лільочек, бачила рекламу онлайн-марафону з редизайну. Може спробуєш? Ти ж таке любиш!» 

Тоді слово «редизайн» мені взагалі ні про що не говорило. Крім того, починався яхт-сезон, роботи під зав’язку. Але до курсу долучилась, щоправда жодного уроку не змогла подивитись, на марафоні все неслося без мене. 

Переглянула уроки — нічого не зрозуміла, але виграла

Напередодні завершення курсу оголосили конкурс робіт, і мені захотілося взяти в ньому участь. Переглянула усі уроки — нічого не зрозуміла. Не додавали впевненості й фото меблів, які редизайнували учасники. Пригадую, казала собі, що подібне ніколи у житті не зроблю. Втім взялася до роботи. 

На кухні була дірка в стіні, я планувала закрити її перефарбованим сервантом, створеним зі старої книжкової шафи. Натомість мама порадила мені скинути шафу з гори: вона не дуже хотіла, аби я цим займалась. Офісна робота, донька нафарбована, у гарному вбранні, а тепер — редизайн, де сидиш на кухонній підлозі, вимащена у фарбі. 

Тоді мій перероблений за чотири дні темно-зелений сервант у конкурсі переміг. З нього почалося моє захоплення редизайном.

Для старту достатньо 1500 гривень

Минулого року я переробила свою першу дизайнерську «дитину» в шафу, яка нині розміщується у спальній кімнаті. Якщо чесно, цей момент для мене історичний. Тому записувала відео на пам’ять і плакала, бо п’ять років тому навіть не мріяла про те, що темно-зелений сервант згодом приведе мене до нової професії й розповсюдження моди на повторне споживання.

Зараз більш як 2000 учнів у 15 країнах світу (включно з Америкою та Африкою) навчилися перефарбовувати меблі в домашніх умовах. Для мене неймовірно важливо зробити так, аби учениці використовували продукцію, яка мінімізує запах, пил і шкоду для екології та власного здоров’я. Тому я роками накопичувала досвід, який тепер передаю. 

Майже всі мої учениці — дівчата. Коли вони дориваються до редизайну, їх уже не зупинити. Одна з учениць долучилася до курсу, аби пофарбувати тумбу. Врешті має дві тумби, перероблене ліжко, пофарбовані спальню й кухню. Готується фарбувати кімнату й каже, що неймовірно здивувалася, що власноруч може облаштувати для себе нове житло. 

Вміння з нічого зробити цукерочку дуже помічне для жінок, які перебувають у вимушеній еміграції. У них з’являється можливість облаштувати оселю на свій смак, вкладаючи мінімальні кошти. 

Під час інтенсивів і майстер-класів я постійно розвінчую міф про те, що для редизайну потрібні якісь шалені гроші. На мою думку, подібний стереотип створюють картинки в соціальних мережах. Усі ці відео з безліччю спеціальних пензлів, скотчів, шліфмашинок, тримачів, дорогих фарб.

Насправді починати можна з мінімальним набором. Найнеобхідніше можна придбати за півтори-дві тисячі гривень. До того ж більшість із цього комплекту інструментів слугуватиме цілі роки. Наприклад, я досі користуюсь пензлями, які купила три роки тому — напередодні свого першого майстер-класу. 

Достатньо трьох годин, щоб зробити редизайн

Нещодавно учениці переписувались у чаті й рахували, в яку суму обійшлось фарбування приліжкової тумби. Жартували, що з «амортизацією» редизайн в один колір якісною продукцією затягнув на 450 гривень. Тобто йдеться не про космічні суми. 

Крім того, існує ще один міф про редизайн — мовляв, перефарбування займає місяці і не у всіх є стільки часу на екологічне оновлення інтер’єру. Нещодавно я робила відео, де на кухні моєї подруги фарбували консоль. Весь процес зайняв у нас 2 години 41 хвилину і 16 секунд. До того ж без запаху й пилу — це дуже важливо, коли працюєш вдома. 

70% меблів у будинку — це редизайн і реставрація

Я перестала рахувати кількість меблів, в які фарбами вдихнула нове життя, після того, як зробила 100 одиниць. Радянські стінки — моє найулюбленіше, краш дитинства. Хоча зазвичай з ними асоціюються слова «страшні й руді». Вони складні у роботі, але варто додати кольорів, зробити шухляди і… маєш функціональну річ в оселі. Часто з однією шухлядою можу возитися весь день, бо не сходиться геометрія, як не крути.

Перероблені радянські, а також румунські та болгарські стінки й шафи, дозволили мені облаштувати ледь не всю власну оселю. Зрощена шафа й пенал перетворились у вмістку шафу для коридору. Гардеробна перероблена з радянської стінки. Сервант — з двох старих шаф. Комоди, приліжкові тумби, ліжко — все це куплено на платформі онлайн-оголошень вживаних речей і переформатовано під власні потреби. Навіть люстри редизайнила з ужитих.

70% меблів в моїй оселі — це редизайн і реставрація. Зараз роблю ремонт у будинку, то навіть тротуарну плитку на подвір’ї кладу не нову. Усі ці процеси я вважаю корисним споживанням — неймовірно важлива для мене штука.

Око сіпалося триста разів, але фарба тримається досі

Коли запитують, чи є речі, які не піддаються редизайну, відповідаю: «Ні!». Перефарбувати можна абсолютно все. У 2022 році мої друзі вирішили у Миколаєві відкрити кав’ярню й попросили зробити щось зі «страшною рудою підлогою». У приміщенні ні води, ні опалення, ні можливості поґрунтувати, оскільки у той період у місто не завозили матеріали.

У мене око сіпалось триста разів поки все завершила. Тоді я припустилася багатьох помилок, адже тільки починала займатись редизайном. До того ж у приміщенні прорвало труби й вода полилась на свіже фарбування, і я думала результату вистачить на тиждень, не більше. Проте друзями мене заспокоїли, мовляв, буде як буде. Насправді, попри побоювання, фарба трималася наступного року також.

У соцмережах я ловила багато хейту, коли починала: 90% коментарів до робіт — суцільний негатив. Зараз люди вже більше знайомі з редизайном, реставрацією, і мають зовсім інше ставлення до подібного заняття.

Єдине виключення для редизайну — особиста неприязнь до елементу інтер’єру. У мене подібне було з жахливим письмовим столом, за яким робила уроки в шкільні роки. Настільки його зненавиділа, що свого часу винесла в город і спалила. Новий робочий стіл лише нещодавно зредизайнила, придбавши за 1000 гривень у Миколаєві. Відео з результатом зібрало мільйон переглядів.

Моя місія — тримати зв’язок між поколіннями та країнами 

Повторне споживання — це мій стиль життя. Ще з дитинства я одягаюсь на секонд-хенді. Тому сьогодні мій гардероб на 80% складається зі вживаних речей. Не розумію, як подібні магазинчики можна не любити. Обожнюю їх! Нове взуття чи сумочку дозволяю собі купити лише під час відпустки.  

У своєму інстаграмі я часто публікую дописи про те, що повторне споживання — це не тільки про екологічність, але й про можливість зберегти пам’ять про людину. Наприклад у моєму будинку стояв стіл, який в оселю приніс ще дідусь. Я над ним трохи почаклувала й «оживила» спогад про рідну людину. 

Інколи доводиться працювати з речами, які ось-ось розваляться. Одна із замовниць вирішила зробити чоловікові подарунок на День народження, привезла комод. Це була єдина річ, яку онук забрав з будинку бабусі. Коли мій чоловік побачив, з чим планую працювати, пожартував: «Залиш цей «агрегат» у дворі й скажи, що його вкрали злодії».

Той комод став викликом. Чималенько довелося вкласти в нього часу й сил. Але це того вартувало! 90% підписників не повірили, що це один і той самий предмет. Врешті вдалося зберегти пам’ять про незнайому бабусю.

У мене зараз ще той гарячий період. Ремонт, онлайн-інтенсив по «перефарбуванню меблів» і — черговий предмет, який зберігатиме пам’ять. Цього разу це буфет, який дістався замовниці від бабусі. 

На перший погляд я нібито просто фарбую меблі. Але насправді все набагато глибше. Редизайн — це те, що дозволяє тримати зв’язок між поколіннями та країнами. Популяризувати повторне споживання й екологічність. Як на мене, це важлива місія.