Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Микола Васильович, а не «Николай Васильевич». Чому Гоголь – український письменник? (ТЕСТ)

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Досі сумніваєтеся, що Микола Гоголь був українським письменником? А якщо ми скажемо, що він буквально марив роботою в Україні та захоплювався народною культурою? А ще вільно володів українською і мав доволі нетипове походження для «російського класика». Здивовані? У новому тесті спецпроєкту #Вкрадене пояснюємо, чому Гоголь був і залишається українцем.

Загальновідомий факт: Микола Гоголь народився у Сорочинцях на Полтавщині та належав до роду Гоголів-Яновських. А ким був Остап Гоголь, якого вважають пращуром письменника?

Правильно! Неправильно!

Гоголь дійсно належав до старовинного українського козацького роду Гоголів-Яновських. Ба більше, дослідники вважають, що письменник є нащадком Остапа Гоголя – наказного гетьмана Правобережної України. Крім того, предками Миколи Гоголя були представники відомих козацько-старшинських родин Дорошенків, Мазеп, Лизогубів, Скоропадських, Паліїв та Забіл. Якось не дуже вкладається в міф про «російського митця», правда?

Ключовим аргументом про «російськість» Миколи Гоголя – його російськомовні твори. А як володів письменник українською?

Правильно! Неправильно!

Гоголь не просто знав українську, а вільно володів мовою. Близький друг автора, перший ректор київського університету Святого Володимира Михайло Максимович запевняв,, що «малоруську говірку», себто українську мову, Микола Гоголь «знав ґрунтовно й володів нею досконало». Це підтверджував і слуга письменника Яким Німченко. Чому ж Гоголь писав російською? Тут варто розуміти, що ХІХ століття – це період активного творення української літератури російською мовою. Тоді так писав не лише Микола Васильович, а й Квітка-Основ’яненко, Котляревський і навіть Шевченко. Однак нікого з них це не зробило «російським письменником».

«Твір мій, якщо колись вийде, буде іноземною мовою…», – пише Гоголь до своєї матері в липні 1829 р. Про яку мову йшлося?

Правильно! Неправильно!

Власне, «іноземною» Гоголь називав саме російську мову. І робив це доволі щиро, адже писав це в листі до однієї з найближчих і найрідніших людей.

А ким вважав себе сам Гоголь?

Правильно! Неправильно!

У питанні самоідентифікації Гоголь був однозначним та називав себе українцем. Зокрема під час відпочинку у Карлсбаді у 1840 році в готельній реєстраційній книзі письменник записав себе так: «Nicolas de Gogol, Ukrainien, etabli a Moscou», тобто «Микола Гоголь, українець, що живе у Москві».

Вгадаєте, що колекціонував Гоголь ще з юнацьких років?

Правильно! Неправильно!

Микола Гоголь ще з юнацьких років захоплювався колекціонуванням українських пісень, легенд і анекдотів. Це підтверджують і біографи українського письменника. І навіть перебуваючи у російському Петербурзі, він просив рідних надсилати нові матеріали: «Пам’ятаєш, мила, ти так добре почала була збирати малоросійські казки і пісні і, на жаль, припинила. Чи не можна це відновити? Мені це конче потрібно».

Добре, а чого в цій колекції Гоголя було найбільше?

Правильно! Неправильно!

Гоголя можна справедливо назвати справжнім колекціонером українських народних пісень. Ба більше, він навіть випустив цілу наукову статтю під назвою «О малороссийских песнях», у якій зазначив: «Російська тужлива музика виражає, як слушно зауважив Максимович, забуття життя; але в малоросійських піснях музика злилася із життям».

У 1835 році Гоголь почав працювати на кафедрі історії у Санкт-Петербурзькому імператорському університеті. Однак це не було його мрією, на відміну від…

Правильно! Неправильно!

Гоголь мріяв викладати на кафедрі історії Київського університету Святого Володимира (нині – Київський національний університет ім. Шевченка). Ось, як описував цю мрію сам письменник: «Я захоплююся заздалегідь, коли уявляю, як закиплять труди мої. Там скінчу я історію України й півдня Росії і напишу всесвітню історію. А скільки зберу там легенд, повір'їв, пісень! Якими цікавими можна зробити університетські записки, скільки можна умістити в них подробиць, цілком нових про сам край!». Однак не склалося, й через два роки Гоголь почав працювати у Петербурзі.

«Туди! Туди! До […]! До древнього, прекрасного […]! Він наш, він не їх — чи неправда?», – яке місто з таким захопленням описував Гоголь у листі до свого друга?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, це знову Київ. Місто, у якому Гоголь мріяв не лише викладати, а й жити. Місто, яке письменник називав нашим – тобто українським, а не російським.

«Гоголь не любить Росії: подивіться яка гарна Малоросія і яка Росія. І зауважте, що сама природа Росії не помилувана, і погода навіть вся мокра і брудна», – який твір Гоголя викликав таке обурення імперської аудиторії?

Правильно! Неправильно!

Це пряма цитата російського критика Костянтина Аксакова, який ділився із самим Гоголем реакцією читачів на його твір. А ось, що писав російський літературознавець Євген Анічков: «Незалежно від того, хотів чи не хотів того автор, його «Мертві душі» були найбільшою сатирою на дореформенне руське життя, що досягло межі паскудства, мізерності, економічного й духовного зубожіння».

«Українця з мене зробили: Гоголь, Шевченко, Куліш і Стороженко», – кому з громадських і політичних діячів належать ці слова?

Правильно! Неправильно!

У російської пропаганди щось знову пішло не за планом: теоретик українського націоналізму Дмитро Донцов завдячував своєму формуванню Миколі Гоголю.

До речі, а хто ще з українських письменників буквально зростав на творах Гоголя?

Правильно! Неправильно!

Твори Гоголя в домівці Лесі Українки звучали українською – завдяки Олені Пчілці, яка дбайливо перекладала творчість письменника рідною мовою для своїх дітей. А згодом, у 1880 і 1881 роках, Пчілка навіть видала друком власні переклади Гоголя, які, між іншим, користувалися неабиякою популярністю.

А знаєте, де встановили перший у світі пам’ятник Миколі Гоголю?

Правильно! Неправильно!

Перший у світі пам’ятник Миколі Гоголю відкрити 4 вересня 1881 у Ніжині на Чернігівщині. Саме в цьому місті майбутній письменник навчання у гімназії. До речі, особливо охоче Гоголь вивчав давню українську історію, народні звичаї та усну народну творчість.

Тобто Микола Гоголь народився на Полтавщині, вільно спілкувався українською, збирав українські народні пісні та мріяв жити у Києві, але його все одного записали до когорти «російських письменників»?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, Микола Гоголь був українцем – і за місцем народження, і за самоідентифікацією. Однак імперська машина добряче попрацювала над тим, аби зламати українця. Зрештою, про спроби «приборкати» Миколу Васильовича свідчить і сумнозвісна друга редакція «Тараса Бульби». Однак ані це, ані аргументи про відсутність творів українською не роблять Гоголя «російським класиком». Він писав російською зокрема й тому, що іншою мовою його твори могли б ніколи не побачити світ. Гоголь – цілковито наш, український автор.

Микола Васильович, а не «Николай Васильевич». Чому Гоголь – український письменник (ТЕСТ)
Схоже, сьогодні ви відкрили чимало нового про українця Миколу Гоголя, якого успішно привласнила російська колоніальна машина. Однак тепер байки пропагандистів безсилі перед вами, адже сумнівів у тому, ким насправді був Микола Васильович, вже немає. Поділіться цим тестом із друзями, аби якомога більше українців відкрили для себе справжнього Гоголя.
Непоганий результат! Здається, ви точно ніколи не називали Гоголя російським письменником. Однак деякі запитання все ж виявилися занадто складними. Чи варто засмучуватися? Звісно ж, ні! Адже тепер ви маєте ще більше аргументів на користь того, що Микола Васильович - український письменник. Поділіться цим тестом із друзями, аби якомога більше українців відкрили для себе справжнього Гоголя.
Йой, здається, ви знаєте про Миколу Васильовича більше, ніж наша команда. Чудовий результат! Впевнені, що у вас ніколи не виникало сумнівів у тому, чий Гоголь. А для того, аби про це дізналися й інші, поділіться тестом із друзями. Можливо, хтось зможе повторити ваш результат.

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

У Польщі в прокат вийде український фільм “Я, Побєда і Берлін”

Опубліковано

Пригодницька комедія української режисерки Ольги Ряшиної — “Я, Побєда і Берлін” розпочинає кінотеатральний прокат в Польщі.

Про це повідомляє ДержКіно.

фото: постер фільму

Про фільм

За сюжетом фільму, звичайний хлопець, музикант-початківець Кузьма, за три дні до запланованого концерту вирушає зі своїм другом Бардом до Берліна на старій “Побєді”.

Там він хоче обміняти у відомого колекціонера цю раритетну автівку на омріяний шестисотий “Мерседес”. Кузьма обіцяє своїй коханій дівчині Барбарі повернутися додому на крутій тачці, а хлопцям з гурту – обов’язково встигнути на виступ. Але вже з перших хвилин подорожі стає зрозуміло – усе пішло шкереберть. Це історія про становлення музиканта, пошуки себе, дружбу та шлях до мрії, сповнений карколомними пригодами.

Читати також: В Києві відновили купол Будинку вчителя

Особливою родзинкою картини є культова музика Скрябіна – улюблені всіма 16 пісень Кузьми переспівали спеціально для фільму найвідоміші українські виконавці. Релізи деяких треків відбулися на музичних майданчиках раніше, прем’єру інших заплановано найближчим часом. Згодом усі композиції планують об’єднати й випустити в складі спеціального музичного альбому.

З розкладом можна ознайомитись тут.

Нагадаємо, що “Миколайчук Open” оголосив національний короткометражний конкурс: у програмі 27 фільмів.

Також ми повідомляли, що “Лісова пісня” Лесі Українки вийшла італійською.

Фото: скрін з фільму

Читати далі

Суспільство

В Києві відновили купол Будинку вчителя

Опубліковано

Вже зараз процес відновлення купола історичного Будинку вчителя, символу незалежності України, знаходиться на завершальній стадії.

Про це повідомив директор музею Олег Стешук pragmatika-медіа.

Читати також: Канадсько-українська програма CUSAP розпочала п’яту місію з хірургічної допомоги українцям

Історія споруди

У жовтні 2022 року будівля, яка несе велике значення для історії незалежності України, постраждала від ракетного обстрілу. В січні 2024 року розпочалася реставрація завдяки фінансовій підтримці Посольського фонду США зі збереження культурної спадщини (AFCP) та Посольства США в Києві.

Реставрація

“Ми провели низку консультацій із потенційним підрядником, з експертами, з Департаментом освіти і науки КМДА, який відповідає за цю пам’ятку, щодо того, які, власне, заходи потрібні і як було б краще їх вжити. Вся конструкція купола залишилась аутентичною, по суті, саме такою, якою була спроєктована Павлом Альошиним”, – відзначає Олег Стешук.

Як повідомляє Стешук, кожен з елементів скління – унікальний, створений за визначеними розмірами на заводі. Ззовні металеві конструкції додатково зафальцювали.

Нагадаємо, що МКІП започаткує премії для авторів, які пишуть про безбар’єрність.

Фото: Юрій Ферендович

Читати далі

Суспільство

Канадсько-українська програма CUSAP розпочала п’яту місію з хірургічної допомоги українцям

Опубліковано

Канадсько-українська програма хірургічної допомоги (CUSAP) протягом останніх днів прийняла 36 пацієнтів з різних куточків України в рамках своєї п’ятої місії в Желядзі, Польща.

Про це у Facebook повідомила Канадсько-українська фундація, яка започаткувала цю місію у 2014 році.

Відомо, що всі пацієнти зазнали немислимих травм внаслідок війни Росії проти України, зокрема, черепно-лицевих, м’яких тканин, верхніх і нижніх кінцівок, а також опіків. Майже всі травми настільки важкі, що поранені не можуть отримати повноцінне лікування в рамках перевантаженої системи охорони здоров’я України на цей момент.

Читайте також: “Зроблено в Україні”: у Чернівцях хочуть скористатися програмою 30 підприємців, деталі

«Деякі пацієнти повертаються з попередніх місій Canada Ukraine Surgical Aid Program, щоб пройти додаткові процедури з нашими волонтерами в рамках багатоетапного плану хірургічної допомоги. Наша команда була рада вітати нові та знайомі обличчя в рамках п’ятої місії з надання хірургічної допомоги», – повідомили в КУФ.

Крім того, найближчими днями понад 60 канадських волонтерів поділяться своїм часом і досвідом, щоб покращити якість життя тих, хто цього потребує.

«Ми висловлюємо подяку багатьом волонтерам і жертводавцям, які, починаючи з 2014 року, дозволили цим життєво важливим, трансформаційним хірургічним місіям змінити життя. Ваша робота допомогла підняти дух, зцілити сім’ї та відновити громади», – подякували в КУФ.

Нагадаємо, в австралійському Мельбурні проходить виставка українського мистецтва та ремесел.

Фото: Канадсько-українська фундація

Читати далі