Двічі переселенка з Донеччини Інна Сорокіна створила центр підтримки для 7000 земляків. Жінка на власному досвіді знає, як це — втратити житло та не знати, куди звертатися.
Про досвід евакуації, життя в незнайомому місті та про те, чому Центр підтримки переселенців «Ми разом» допомагає всім, хто до них звертається, дивіться в новому випуску ШоТам!
А щоб підтримати організацію, підписуйтеся на «Ми разом» у соціальних мережах: Facebook/Instagram.
Історія Інни Сирокіної
З 2014 року я не переставала жити у війні, і я добре знаю, що таке зруйноване житло.
Мене звуть Інна Сирокіна, я з Бахмутського району, з міста Торецька на Донеччині, Але останні декілька років перед повномасштабним вторгненням проживала в місті Слов’янську.
Коли в 2014 році Слов’янськ був під окупацією, я жила в Торецьку. Турецьк теж був під окупацією декілька місяців. Це були теж дуже страшні дні взагалі для міста. Але у Турецька трошки інша історія, на жаль, бо вибухи не припинились в день звільнення, адже через 3 кілометри від крайньої точки міста була вже окупована Горлівка.
Повномасштабне вторгнення
Свою роботу і такий трудовий шлях розпочала в органах влади міста Турецька і опікувалася внутрішньою та інформаційною політикою громади.
Перші хвилини повномасштабної атаки ворогів ми застали саме у Слов’янську.
Це був дуже складний ранок. Я прокинулася о 5-й від телефонного дзвінка близької людини, яка сказала мені дуже страшні слова, що в країні почалась війна. Ми спочатку не приймали рішення виїжджати, вирішили поспостерігати взагалі за ситуацією, але потім керівництво адміністрації, в якій я працюю, прийняло рішення робити евакуацію і запропонували зробити це всім разом.
Переїзд в Дніпро
Вони евакуювали нас, обрали Дніпро, це один з найближчих обласних центрів до Донеччини. Знайшли тут приміщення, де ми могли б працювати в форматі офісу, зберігати документи. І допомогли нам в перші дні знайти житло і закрити якісь побутові проблеми.
Я не можу сказати, що було важко виїжджати фізично, але морально ми ж розуміємо, що виїзд з зони, де небезпечно, це все одно стрес. І психологічно ти не знаєш, які речі тобі потрібно взяти, ти не знаєш, наскільки ти їдеш. Єдине, що ти знав, що в тебе є транспорт, на якому тебе вивезуть і все.
Ми не обирали місто, як раніше, коли думали, де б хотів жити, біля моря, щоб була архітектура якась. Ні, ми не вирішували це зовсім. До квітня 2022 року я в Дніпрі не була жодного разу. Тому для мене це місто було дуже незнайомим, і я навіть не уявляла, як воно живе.
Було складно, було незрозуміло, що буде завтра. І я довго вагалася, навіть не мала сили зняти квартиру. Мені здавалося, що ми ще трохи тут побудемо і повернемось. Тому перші місяці я жила в гуртожитку. Дніпро взагалі зовсім інше, воно не схоже, мені здається, на будь-яке місто в Україні. Але це місто стало таким пунктом незглавності для багатьох мешканців Донеччини.
Мені дуже щастить на ціннісних людей, небайдужих. У керівництва виникла ідея створення якогось місця, де ми могли б спілкуватися з нашими земляками. І тоді ми почали крутити взагалі, що це може бути. Придумали такий формат, де і діти, і дорослі могли б отримати якісь соціальні послуги. На початку роботи центру ми для себе вирішили одну сенсову річ, важливу, що хоча і ми центр підтримки ВПО Краматорського району, Краматорський район – це 12 громад.
Ми зрозуміли, що ми не маємо права ціннічно відмовляти людям в допомозі. Я на своєму прикладі знаю, що я сама з Бахмутського району, але працюю в Краматорському. І в мене теж таке було питання, куди мені йти, якщо мені потрібна допомога.
І соціальні послуги в нашому центрі доступні навіть місцевим, бо це інтеграція. І коли ми відкрили центр, перші тижні ми працювали в режимі: пачка паперу, пачка олівців і люди, які бажали чимось допомогти своїм землякам, але ще не зовсім розуміли, чим саме ми можемо бути корисними.
Головна задача була допомогти людям сформувати їх запит, що може полегшити їх життя в релокації і пришвидшити якусь адаптацію соціальну, аби вони могли самостійно вирішувати свої питання побутові чи якісь інші.
Ми вибрали для себе декілька напрямків роботи. Це консультування, бо ми мали доступ до певної інформації. І також ми вибрали напрямок підтримки дітей, їх психологічна адаптація, їх розвиток. І це ще давало змогу, щоб батьки хоча б трошки відпоч не досі займаються звідками. Потім ми спитали у дівчат взагалі, хто що вміє робити, хто малювати, хто ліпити, хто вирізати. І почали формувати програму з того, що ми самі зможемо.
Тут в нас 7 тисяч клієнтів, які щодня комунікують один з одним. В нас працює гаряча лінія, можна задати питання, які у людей виникають, і попросити допомоги. У нас працюють лікарі, і до них можна звернутися за медичною допомогою, є психологи. Людина, яка має запит на підтримку та допомогу, 100% знайде її тут. Тому це наше спільне місце сили.
Нагадаємо, що в Україні жінки почали активніше відкривати власний бізнес: дослідження.
Також ми повідоляли, що американська компанія інвестує в доступне житло у Львівській області.
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.
Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.
фото: Львівський історичний музей.
Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.
У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.
Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.
У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.
Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.
Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.
Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.
Фото: КМДА.
Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.
У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.
Фото: КМДА.
Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.
Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.
В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.
Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.
фото: НАУ
Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ.
фото: НАУ
«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.
Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті.
Хто працював над кліпом
Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Текст пісні: Олег Прозоров;
Виконавець: Олег Прозоров;
Оператор: Олександр Левченко;
Помічник оператора: Артем Дулько;
Режисер: Олег Прозоров;
Актор: Євген Лисак;
Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Звукорежисер: Максим Кушнір.
Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.
