Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

“Моя бабця – бізнес-вумен”: шість підприємців, які відкрили бізнес після 50

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Якщо ви досі вважаєте, що після 50-ти років все, що залишається робити – це в’язати шкарпетки своїм онукам перед телевізором, або сидіти з подружками десь на лавці – ви помиляєтесь. У такому віці життя тільки починається. Думаєте – голосні слова? А от вам приклад людей, які стали підприємцями уже після появи перших сивин і доводять, що бізнес на пенсії – це круто.

З бухгалтера у майстриню

Киянці Юлії Давиденко трішки за 50 і вона покинула роботу у нудному офісі та почала займатись мистецтвом. За плечима – 28 років стажу роботи бухгалтером, але коли чоловік подарував майстер-клас з мозаїки – життя змінилось.

Зараз жінка займається виготовленням картин з каміння, ціни на які можуть досягати до кількох тисяч доларів. Юлія рік освоювала техніку та займалась обладнанням домашньої студії. Найбільше жінка любить зображувати птиць та квіти, але частенько бувають замовлення і з церкви.

Робота майстрині над одним квадратним метром мозаїки коштує від 1000 євро. Якщо малюнок складний, наприклад, з обличчями людей, завитками і іншими дрібними деталями – ціна стартує вже від 1500 євро.

Сировар, який був трактористом

Григорій Несвіт з Луганщини раніше працював трактористом. Коли у 90-х розпався колгосп, чоловіку довелось шукати нову роботу та їхати на заробітки.

Всі кошти, які заробив вклав у бізнес. Щоб зайнятись підприємницькою діяльністю написали бізнес-план та отримали грант на обладнання. І зараз разом з дружиною виготовляють сири та спеціалізуються на молочці.

Кажуть, що на сирах заробляють близько 35 000 гривень на місяць. А ви ще досі жалієтесь на маленьку пенсію?

Від домогосподарки до бізнес-вумен

Наталія Деньга – домогосподарка з Києва з двома дорослими дітьми. Коли розлучилась з чоловіком, почала шукати щось, що відволіче її від гнітючих думок. Саме тоді старша донька запропонувала варити і продавати повидло. 

У свої 50 років Наталія почала все спочатку. Жінка довго експериментувала, вигадувала нові рецепти. Пробувала робити і сливове повидло з додаванням шоколаду, і з шишок, і з волоських горіхів. Після повидла взялася за цукати. Так відкрила невеличкий бізнес, який допоміг відволіктись і повернути смак до життя.

Зараз “Цукатъ  – це невеличка сімейна майстерня натуральної продукції. Цукати і повидло полюбились не тільки українцям, а й встигли побувати у багатьох інших країнах. А ціни – в середньому 200 гривень за набір цукатів 350 грам.

Династія перекладачів

Щоб не сидіти вдома на пенсії, Юрій Глібов вирішив зайнятись бізнесом. Чоловік згадав, що належить до сім’ї перекладачів, і що його пра-пра прадід займався цією професією. Тому, він вирішив відкрити бюро перекладу. Але, назвати його поліглотом – важко. Тому, після реєстрації бізнесу донька Юрія взяла всі переклади на себе. 

А Юрій зайнявся пошуком замовників і звітністю фірми.

Спочатку було важко знайти клієнтів – доводилось ходити роздавати флаєри біля метро і розклеювати оголошення. Але бюро потроху розвивалось і зараз є успішним сімейним бізнесом. 

Юрію Глібову зараз 56 і він сподівається, що його династію перекладачів продовжать майбутні онуки та правнуки.

Сир для військових

Засновниці ферми “ЕкоКоза” Людмилі Сороці 57 років. У 2014 році в її рідному селі Боброве, що на Луганщині, почались воєнні дії, та й досі сюди часто залітають снаряди.

Після смерті батька у 2015 році Людмила вирішила залишитись в селі, а щоб скрасити свою самотність –  купила двох кіз. Розведення тварин так захопило жінку, що вона почала купувати собі нових. За два роки кізочок вже було 21. Людмила вирішила займатись сироварінням, пройшла курси та отримала грант на обладнання.

Зараз фермерка готує різні виду сиру. З десяти літрів молока виходить близько 1 кг сиру, а приготування самого простого виробу займає від чотирьох годин. За добу може зробити близько 4 кг смакоти. Серед шанувальників сиру Людмили є і військові, яким жінка продає їх за собівартістю. 

В роздрібній торгівлі молоді сири зі спеціями коштують від 200 грн, витримані понад два місяці – від 300 грн.

Віагра від фермера

Фермер з села Довжок, що на Хмельниччині, Леонтій Гасюк обрав бізнес замість пенсії. Чоловік зайняв незвичну нішу в українському сільському господарстві – вирощування гарбузів. З їх насіння чоловік робить олію, яка  є натуральним афродизіаком (в народі – віагрою). Серед покупців здебільшого чоловіки, які купують олію, щоб позбутися “чоловічих” проблем. А ще вона очищає кров від холестерину. За 0,5 літра такої олії беруть від 200 гривень.

Крім гарбузів, чоловік вирощує ще й сою та пшеницю, а також має великі площі саджанців декоративних порід дерев.

Підтримай ШоТам

Суспільство

На Київщині офіційно з’явився перший природний ліс

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Дві ділянки лісу на Київщині, на яких висаджений ялівець звичайний, визнали офіційно природним лісом.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Всесвітнього фонду природи WWF-Україна.

Відтепер на цих ділянках заборонені всі види рубок і лісова екосистема максимально захищена.

Читайте також: «На передовій мріяли про нормальну їжу». Як бойові побратими відкрили власний бізнес

Загальна площа ділянок – 44,1 гектара, обидві вони розташовані у межах ландшафтного заказника місцевого значення “Яхнівський”.

За даними фонду, загалом експерти WWF-Україна ідентифікували на Київщині 15 ділянок природних лісів загальною площею 149,6 га. Наразі тривають роботи з надання їм охоронного статусу.

Нагадаємо, Вінниччина готується до масштабної екоакції «Озеленення планети».

Головне фото: facebook.com/wwfukraine.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Документальну стрічку “Вона та війна” франко-української режисерки виклали у вільний доступ

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Документальна стрічка “Вона та війна” франко-української режисерки Марії Кондакової тепер доступний для безкоштовного перегляду онлайн, пише Нове українське кіно.

Картина розповідає історію трьох жінок, які стали до лав української армії.

Сюжет

Неоголошена війна на Сході України в одну мить зруйнувала мирне життя багатьох українців. Тисячі українських жінок взяли на себе обов’язок стати солдатками й ризикувати своїм життям заради миру та свободи у своїй країні. Цей повнометражний документальний фільм спостерігає за трьома такими жінками та за їхнім життям, якого вони ніколи для себе не очікували.

Головні ролі в картині зіграли: Валерія Бурлакова, Марія Кушнір та Ірина Іванюш. Доля кожної з героїнь фільму складалася по-різному, але кожна визначена війною.

Режисер – Марія Кондакова, автори сценарію – Яна Пономаренко, Маша Кондакова, оператор – Сергій Стеценко, художник-постановник – Павло Ярмусевич, композитор – Антон Байбаков, продюсери – Володимир Філіппов, Андрій Суярко, Алла Овсяннікова. Виробництво: ТОВ “ІнсайтМедіа”.

Читайте також«Червоні рюкзаки». Як створювали проєкт для підлітків, що розповідає про рідкісних тварин України

Кінопроєкт цього фільму з робочою назвою “Міцна та ніжна” став одним із переможців Восьмого конкурсного відбору Держкіно та отримав державну фінансову підтримку розміром 3,39 млн грн при загальній вартості виробництва в 3,6 млн грн.

Прем’єра фестивальної версії стрічки (під назвою “Моя війна”) відбулася в червні 2021 року на Київському міжнародному кінофестивалі “Молодість”.

Нагадаємо, у Генічеську знімають два фільми про російсько-українську війну.

Усі фото: cinema.in.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Презентували книгу воїна-кіборга «Життя після 16:30. Сім років потому»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Миколаєві презентували книгу кіборга, захисника Донецького аеропорту Олександра Терещенка «Життя після 16:30. Сім років потому».

Про це повідомив у фейсбуці Центральна міська бібліотека ім. Кропивницького.

У книзі автор пише про внутрішні проблеми людей, які пройшли горнило російсько-української війни, розмірковує про можливості подолати депресію і сприймати себе у реаліях часу.

Книга складається з перших 36 й доповнених новими 40 оповідями. Кожна з них – реальний епізод із життя захисника Донецького аеропорту.

Читайте також: «На передовій мріяли про нормальну їжу». Як бойові побратими відкрили власний бізнес

«З того чи іншого епізоду я виніс для себе певну мораль. Вона може бути корисна читачеві. Може, тому що це мій досвід», – наголошує Терещенко.

За його словами, ніхто не здатен нас позбавити, ані наділити бажанням жити – все залежить виключно від нас. Внутрішню мотивацію необхідно знаходити у власних прагненнях та цілях.

Автор присвятив книгу покійному миколаївському поету Володимиру Пучкову.

«Той спосіб життя, який я веду, не є легким для оточення. Це постійне намагання довести собі, що я самостійний, що жодні обмеження мене не зупиняють і я незалежний. А це дуже важко. Тому я згадую свою дружину, сестер», – наголошує Терещенко.

Читайте також: Гонзо-література, війна та книги для дітей. Історія письменника та ветерана Валерія Пузіка

Олександр Терещенко дістав важке поранення під час війни на сході України – у нього в руках розірвалася граната, яку він намагався викинути з приміщення під час обстрілів. Лікарі довго боролися за його життя, довелося ампутувати обидві руки.

Нагадаємо, ВВС Україна оприлюднила претендентів за звання Книги року-2021.

Усі фото: facebook.com/KropyvnytskyiLibrary.

Підтримай ШоТам

Читати далі