У Золочеві на Харківщині відкрили сучасний фізкультурний комплекс. Тут діють секції футболу, легкої атлетики, волейболу, велосипедного спорту, вільної боротьби, тхеквондо.

Крім того, у закладі працюватимуть спортивні секції для дорослих: фітнесу, степ-аеробіки тощо. Загалом у комплексі зможуть займатися близько 400 осіб на день.Заняття для дітей будуть безкоштовними, повідомляють в облдержадміністрації.

Як зазначається, будівництво нових об’єктів та відновлення наявної інфраструктури в регіонах є результатом децентралізації, започаткованої 5 років тому. Адже Бюджети громад зросли в 2, 4, 6, подекуди – в 10 разів.

Читайте також: У Дніпрі на місці пустиря будують сучасний спорткомплекс

За інформацією ОДА, на Харківщині системно будують нові об’єкти і відновлюють вже наявну спортивну інфраструктуруі.

Так, у 2016-2017 роках були відкриті сучасні фізкультурно-оздоровчі комплекси в Первомайському та Вовчанському районах. У 2018-му ФОКи збудовані у Пісочині Харківського району, Краснограді.

Крім того, у 2018 році після тривалої реконструкції було відкрито відновлений стадіон “Авангард” у Змієві, який повністю відповідає європейським стандартам. Після реконструкції було відкрито стадіон з натуральним полем у Великому Бурлуку – він чекав на капітальний ремонт більш, ніж півстоліття. Також після капітального ремонту відкрився стадіон “Авангард” у місті Дергачі.

Коментарі

Коментарі

Одразу дві іноземні туристичні компанії підтвердили заявки на відвідування своїми суднами Одеси в 2019 році. Про це повідомляє прес-служба Одеського порту.

Зокрема, 10 травня круїзну навігацію в порту відкриє лайнер Aegean Odyssey (довжина – 145 м, пасажиромісткість – 380 чол., прапор – Мальта).

Майже через півроку, 30 жовтня, до Одеси зайде теплохід Amera (довжина – 205 м, пасажиромісткість – 800 чол., прапор – Багами). Зазначені судна перебувають під оперуванням, відповідно, грецької компанії Aegean Experience Maritime Co Ltd і німецької Phoenix Reisen.

Читайте також: На курорти Одеської області літатиме “Повітряний експрес”

“Всесвітньо відомі туристичні оператори Phoenix Reisen, Azamara, Crystal Cruises та інші знову включають Одесу в маршрути своїх круїзів із заходженням в Чорне море”, – заявив начальник адміністрації порту Ігор Ткачук.

Також вже є заявок на суднозаходження в 2020 році, три – на 2021 рік і одна – на 2022 рік.

З чим пов’язують туристичний прорив?

Ткачук стверджує, що “прориву” на туристичному напрямі сприяли, зокрема, стабілізація політичної ситуації в Україні, успіх інших судноплавних компаній, які в минулому сезоні організували для іноземних туристів серію дніпровських круїзів між Києвом і Одесою.

Читайте також: Одеса отримає 45 млн євро на будівництво надземного метро

У прес-службі також навели порівняльну характеристику відвідування Одеського порту іноземними пасажирськими лайнерами до і після анексії Росією українського Криму і початку бойових дій на Донбасі. Зокрема:

• в 2007 році було 69 суднозаходжень
• в 2008 – 75, в 2009 – 58
• у 2010 році – 72
• в 2011 – 74 суднозаходження
• 2012 – 80 лайнерів
• у 2013 – 106 суднозаходжень.

“У 2010-2013 роках глобальний оператор MSC Cruises реалізував пілотний проект круїзів із Одеси до Венеції. У 2013 році компанія Black&Baltic Seas cruise організувала 14 чорноморських круїзів за маршрутом Одеса-Севастополь-Феодосія-Ялта-Анапа-Сочі”, – пояснили у прес-службі, зазначивши, що згодом відзначається різке зменшення кількості заходження іноземних суден. Зокрема, в 2014 році їх було 28, у 2015 – 13, в 2016 році – 5, у 2017 – лише одне, а минулого року до Одеського порту не зайшло жодного пасажирського лайнера під іноземним прапором.

Читайте також: Французький морський гігант інвестує в Одеський порт 20 млн євро

Розвиватимуть і внутрішні круїзи

І хоч після початку військових дій на Сході України, пароплави взагалі перестали заходити у Чорне море, втім, Одеський порт не припиняв інформування круїзних ліній про реальний стан речей, про безпечність перебування туристів і про вдосконалення берегової круїзної інфраструктури. Зазначимо, що 22 лютого у румунській Констанці Одеський порт пропонуватиме своє бачення організації внутрішніх круїзів на Чорному морі.

“Ця ніша на сьогодні не заповнена і ті оператори, які першими ризикнуть її зайняти, отримають хороші конкурентні переваги”, – вважає начальник адміністрації порту Ігор Ткачук.

Читайте також: Рекордна кількість туристів відвідала Одеський порт

Адміністрація порту вже оновлює інфраструктуру комплексу Одеського морського вокзалу, “щоб він у будь-який момент міг на сучасному рівні виконувати функції саме вокзалу для обслуговування каботажних і міжнародних пасажирських ліній”.

Уже реконструювали систему кондиціювання головної зали, облаштували пандуси для людей з обмеженими можливостями пересування, відремонтували туалетні кімнати, відновили роботу медпункту, відкрли кімнату матері й дитини.

Коментарі

Коментарі

Роботи на українській частині поромної переправи через Дунай Орлівка—Ісакча планують завершити протягом лютого. Про це повідомили в Одеській облдержадміністрації, пише Економічна правда.

Поромна переправа Орлівка-Ісакча, яка з’єднає український і румунський населені пункти, розташовані на різних берегах Дунаю, може бути введена в експлуатацію до кінця 2019 року.

Скільки коштує і навіщо потрібна?

На переправі будуть працювати 4 порома з осадкою 1,5 метра. Відстань між українським і румунським берегами на переправі становитиме не більше 900 метрів.

Сьогодні протяжність українсько-румунського кордону – 187 км по Дунаю. Однак по всій його довжині немає жодного переходу, тому в Румунію як вантажний, так і пасажирський потік відправляється через Молдову.

Читайте також: Чернівці і Київ з’єднала новенька траса. Як вона виглядає?

Відтак на відкриття поромної переправи “Орлівка-Ісакча” очікують багато людей, які поки змушені їздити до Румунії через Молдову. Перехід повинен забезпечити пряме фінансування місцевого бюджету. На переправі буде приватний платний пункт пропуску. Ціни обіцяють зробити не вищими, ніж у конкурентів.

Наприклад, вартість переправи одного автомобіля на кордоні Болгарії і Румунії становить 12 євро. На переправі Орловка – Ісакча обіцяють ціну близько 10 євро.

Читайте також: ЄС надасть Україні 100 млн євро на покращення доріг

Вартість проекту становить 12 млн євро. Будівництво на українському березі стартувало восени 2015 року. Перед цим Одеська облдержадміністрація передала “Поромний комплекс “Орловка” в оренду строком на 49 років дві земельні ділянки в Ренійському районі.

Так, у лютому 2015 року було передано ділянку площею 5,6 га (для будівництва міжнародного пункту пропуску через держкордон), в жовтні – ділянку площею 2,6 га земель водного фонду (для будівництва гідротехнічних споруд).

Коментарі

Коментарі

За фінансового сприяння ЄС має розпочатися будівництво першої черги східної об’їзної дороги біля Тернополя. На ці роботи спрямовується 20 млн. євро, що еквівалентно 630 млн. гривень. Про це повідомляє національний прес-клуб “Українська перспектива”.

Як виглядатиме дорога?

Нова об’їзна дорога Тернополя буде мати 4 смуги руху та розподільчу смугу шириною не менше 13 м, що в майбутньому дозволить розширити її до 6 смуг руху при збільшенні інтенсивності руху.

Вона пролягатиме між населеними пунктами Шляхтинці та Смиківці і відповідатиме європейським стандартам. Нова дорога поєднає міжнародні автомобільні траси М-12 на ділянці Тернопіль – Хмельницький і М-19 на ділянці Тернопіль – Дубно та дозволить звільнити місто від транзитного транспорту, суттєво покращить екологічну ситуацію і безпеку руху в м. Тернопіль.

Читайте також: Дніпро і Запоріжжя поєднала ідеальна дорога європейського зразка

Перша черга матиме протяжність 8,6 км. Пропускна спроможність дороги становитиме 40 000 автомобілів на добу. У подальшому дорогу подовжать від дороги М-19 до дороги М-09 на ділянці Тернопіль – Львів.

Що це за грант?

Маємо унікальний випадок: Євросоюз надає Україні грант, це означає, що допомога здійснюється на безповоротній основі. За роки незалежності це перший приклад, коли європейська спільнота фінансує дорожні роботи в нашій країні на таких вигідних умовах.

Читайте також: Україна отримає 4,5 млрд євро на інтеграцію в транспортну мережу Європи

Відповідна угода була укладена наприкінці 2018 року в Брюсселі. Вона передбачає, що кошти виділятиме Європейський інвестиційний банк (ЄІБ). Українська дорожня галузь вже має приклади співпраці з ним, а також з іншими міжнародними фінансовими інституціями, серед яких, зокрема, – Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Щоправда, таке співробітництво з ними відбувається на умовах кредитування.

Чому обрали Тернопілля?

Тернопільщина не випадково опинилася в зоні уваги Євросоюзу. В області достатньо розгалужена мережа доріг. Її територією проходять дві міжнародні автомобільні траси. Протяжність автошляхів державного значення складає майже 1,5 тис. кілометрів.  

До того ж регіон увійшов до топової п’ятірки областей України, які лідирують за темпами та обсягами здійснення робіт на дорогах державного значення.

Читайте також: ЄС надасть Україні 100 млн євро на покращення доріг

За інформацією керівника Служби автомобільних доріг (САД) у Тернопільській області Богдана Юлика, торік тут оновлено 98 кілометрів дорожнього покриття.

За словами очільника САД, в 2018 році, зокрема, суттєвого ремонту зазнала траса Тернопіль-Підволочиськ. Було завершено й ремонт проїзної частини дороги Р-41. Також торік було відремонтовано частини доріг Тернопіль-Кременець, Тернопіль-Львів і автошляху в місті Бережани.

Коментарі

Коментарі

Київ планує закупити понад 400 одиниць трамваїв, тролейбусів та електробусів. Це передбачається цільовою програмою розвитку транспортної інфраструктури міста Києва на 2019-2023 роки, повідомили у міськраді.

Загальний бюджет програми, розрахованої на п’ять років, складає 76,4 млрд грн. Більшу частину – 69,8 млрд – фінансуватиме місто, решту суми плануємо отримати з держбюджету, а також від інвесторів та кредиторів.

Читайте також: Зупинки транспорту планують обладнати туалетами й електронними табло

Значну увагу обіцяють приділити капітальному ремонту столичних автошляхів. Також у програмі закладені витрати на будівництво нових станцій метрополітену. Їх за 5 років має бути більше 20.

Найбільше уваги – пішоходам і громадському транспорту

Програма пропонує сконцентруватися на сталій мобільності, тобто зосередитися на інфраструктурі для пішоходів, велосипедистів та громадського транспорту. У той час як раніше значну увагу приділяли лише розбудові нових автошляхів та автомобілецентризму. Через такі підходи у Києві за останні три роки кількість офіційно зареєстрованих автомобілів зросла більш ніж на 15%, і це без врахування автівок на єврономерах.

За прогнозами експертів, до 2025 року у столиці буде більше машин на 60%. Наразі столичні мости перевантажено, деградувала трамвайна мережа, загалом відсутня зв’язана велоінфраструктура. Цільова програма покликана вирішити ці проблеми.

Читайте також: Почали будувати метро на Виноградар: подробиці

Зокрема запропоновано такий порядок пріоритетності учасників дорожнього руху: маломобільні групи населення, пішоходи, велосипедисти, громадський транспорт, вантажний транспорт, індивідуальний транспорт, що рухається, індивідуальний транспорт, що стоїть.

Пріоритет надаватимуть розвитку електротранспорту, зокрема пропонується об’єднати лівобережну та правобережну трамвайні мережі. Також планується встановити квоти на паркомісця у центрі та підвищити комфорт громадського транспорту. Це, на думку розробників цільової програми, мотивуватиме киян відмовлятися від власних автівок.

Коментарі

Коментарі

Київський річковий порт планує побудувати логістичний комплекс та новий термінал. Про це повідомили на сайті компанії.

Логістичний комплекс класу А займатиме десять тисяч квадратних метрів, зокрема два з них буде відведено під офісні приміщення. Окрім цього, у компанії планують побудувати термінал для цементної бази та згодом співпрацювати із Білоруссю.

З 2014 року на розвиток інфраструктури та флоту потрали більше 40 мільйонів гривень. За чотири роки компанія побудувала митний комплекс з міжнародним пунктом пропуску, реконструювала офіси та цехи, відновила залізничну гілку, флот та встановила вагові комплекси.

Що відомо про Київський порт?

Київський річковий порт працює з 1897 року. У 1993 став відкритим акціонерним товариством. Зараз має в своєму розпорядженні більше півтори тисячі метрів вантажних причалів та Річковий вокзал.

Читайте також: В українському порту зареєстрували новий зерновий термінал

“Флот, який залишився від попередніх власників, відремонтували, а деякі одиниці довелося відновлювати майже з нуля. У цьому дуже допоміг власний плавучий док (ДОК-3), який ми дістали практично з металобрухту. Також на суду встановили нове навігаційне обладнання та сучасні засоби безпеки. Два рудовози і гідронавантажувач придбали в Білорусі (з якої, до речі, налагодили партнерські відносини), придбали криголамний буксир. На сьогодні Київський річковий порт успішно розвивається за вісьмома напрямками, починаючи з послуг з перевалки вантажів, закінчуючи пасажирськими перевезеннями”, – зазначила прес-служба.

Порт облаштований гідротехнічними спорудами, спеціальними пристроями для стоянки, обробки та навігаційного обслуговування флоту, берегових господарством, ремонтними майстернями.

Коментарі

Коментарі