Коли ми вперше побачили ці прикраси, то не могли повірити, що вони зроблені з… голубиного посліду! Якось Misha прихистила голуба зі зламаним крилом, а потім їй у голову спала ідея: “Чому б не увіковічити Юрині гівно?”. Дівчина пів року працювала над технологією та почала створювати каблучки та кулоні з гівняним наповненням. У світі навряд чи існує щось подібне, адже навіть чат GPT розгубився, коли ми запитали про це. Спеціально для ШоТам Misha розповіла про себе, гівняний бізнес і показала креативні прикраси!
Історія мисткині
Біографія
Усім привіт! Мене звати Міша Куш, а це – мій голуб Юра. Ми – сімʼя митців, ми – художники. Ми з Юрою робимо картини, прикраси й аксесуари з Юриного посліду. І сьогодні ми вам розкажемо про наш маленький гівняний бізнес. Юра хоче йти вже працювати – Юрі треба какати.
Я – киянка, але моє дитинство пройшло в селі. Звідти й пішла моя любов до птахів, бо батьки завжди тримали свійських птахів типу качок, курей. Я з ними завжди гралася, приручала та навіть лікувала – мене бабуся вчила, як.
За освітою я співачка, і до 2019 року працювала за професією. Потім помер мій батько, і мені дісталася його квартира з боргами. І тут моє життя повністю змінилося. Поки я займалася всіма потрібними документами на квартиру – це в мене зайняло півтора роки, – у квартирі оселилися голуби.
Коли я прийшла туди все зачистити, знайшла у квартирі двоє мертвих пташенят голубів та одного ледве живого. То був Валєра. Я Валєру виростила, вилікувала й відпустила на волю. Але, сумуючи за ним, я почала малювати такі собі жартівливі картини. Ось вони, до речі, позаду мене.
Лікування пташок
Після Валєри я почала помічати на вулиці дуже багато хворих голубів. Я їх забирала додому, лікувала, знаходила лікаря. Мені вдалося знайти декілька сімей, які на своїй території влаштували притулки для птахів-інвалідів. І тут я зрозуміла, що моєю метою є робити виставки з цими картинами, розказувати людям про таку ось проблему та збирати донати для таких сімей, щоб допомогти птахам-інвалідам.
А Юра – це був мій останній голуб, якого я знайшла на вулиці. У нього зламане крило. Він уже не може жити на волі, тому ми з Юрою тепер назавжди сімʼя. І потім виявилось, що Юра – художник. Юра також, як і я, полюбляє малювати.
Ось це Юрина перша картина після повномасштабного вторгення – “гівняна війна”. Матеріал той самий – “натурель”.
А ось наші гівняні прикраси. І також ми робимо ось такі тарілочки для зберігання наших гівняних прикрас.
Читати також: Петицію про створення рекреаційного парку на горі Юрковиця розгляне КМДА
Кому підходять прикраси
“Подарую свекрусі й не буду казати, що це”, – частий жарт замовників.
Також купують люди на подарунок собі – ті, хто цінують мистецтво й арт. Також у нас є гівняний мерч в такому концептуальному пакуванні – в коробці з-під піци. Також у нас є гівняний мерч в такому концептуальному пакуванні – в коробці з-під піци. білому кольорі футболочка й у чорному, з принтом на плечі ось такої чудової какулі.
Сенс ініціативи
Багато людей бояться голубів і помилково думають, що вони всі поголівно просто заразні. У мене були на лікуванні голуби з орнітозом, і не один – як бачите, зі мною все окей. Якщо ви не цілуєте палко саме хворого голуба, вам боятися нічого.
Також варто памʼятати, що голуби – це колись одомашнені тварини. Люди їли голубів, їли їхні яйця, відправляли голубами пошту, й через помилку людини голубів стало багато саме на вулицях у містах. Гідять вони зі смітників не тому, що вони пацюки, як думають багато людей, А тому, що їм просто немає чого їсти, і вони на 100% залежні від людини.
Благодійна діяльність
Ми з Юрою є амбасадорами благодійної спілки «Поруч». Разом з іншими амбасадорами ми вже закрили збір на автоматизовані годівнички для котів і собак у гарячих точках. Частину коштів з продажів ми донатимо на ЗСУ. Ми з Юрою особисто також робимо збори й наразі збираємо на Starlink.
Підсумок та плани на майбутнє
2 роки після [початку] повномасштабного вторгнення я перебуваю у Швейцарії, але ось зараз прямую додому навідати маму, навідати свою сімʼю. І хочеться в якийсь момент просто сісти на цей потяг і вже не повертатися назад – щоб вдома не було обстрілів, щоб була наша Перемога.
“Тому найголовніше – донатити всім, донатити безперестанку для нашої Перемоги. Ну, і ми з Юрою обовʼязково повернемось додому”, – наголошує Міша Куш.
Нагадаємо, що дружина захисника відкрила пекарню у селі в пам’ять про чоловіка.
Також ми повідомляли, що на Київщині висадили екзотичні дерева.
